Ухвала

від 29.09.2020 по справі 357/9613/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9613/20

2-з/357/147/20

У Х В А Л А

іменем України

29 вересня 2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Аксаітової Марії Юріївни, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно з позовом представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Аксаітовою М.Ю., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, було подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про забезпечення вищевказаного позову. В заяві остання просила суд накласти арешт та заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кривоозерським РВ УМВС України в Миколаївській області 12.02.2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відчужувати нерухоме майно, а саме:

1) квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , - загальною площею 111,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1024044232103;

2) нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , - загальною площею 146,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496807674107;

3) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0144 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366171474107;

4) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0011 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 365811474107;

5) квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , - загальною площею 36,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240217132108;

6) комплекс нежитлових будівель продовольчої бази за адресою: АДРЕСА_6 , - загальною площею 2003,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107664748239.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 вересня 2020 року головуючим суддею визначений судя Орєхов О.І.

Суддя отримав зазначену заяву 28 вересня 2020 року.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання рішення за позовом ОСОБА_1 у разі його задоволення, оскільки у разі відчуження спірного майна третім особам, може виникнути необхідність подання позовів до нових власників та буде існувати ймовірність неможливості повернення майна у спільну сумісну власність позивачки та відповідача. Крім того, оскільки ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на Об`єкт 1, тому його незаконне відчуження відповідачем ускладнить виконання рішення про визнання права власності.

Зазначила, що відповідач ОСОБА_2 вже допустив дії, що свідчать про його недобросовісність та бажання приховати спільне майна від позивачки, а саме, він здійснив відчуження спільного майна подружжя без згоди позивачки, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НЕРУХОМІСТЬ-КЮКО про визнання правочину недійсним, визнання права власності та поділ шлюбного майна. Тому існує ймовірність, що таким саме способом відповідач здійснить відчуження й іншого спільного майна аби уникнути його поділу.

Вважає, оскільки забезпечення позову, в разі їх застосування до вирішення спору по суті, не призведуть до обмеження прав на володіння чи користування майном, тому забезпечення позову не спричинить можливих збитків відповідачу, в зв`язку з чим відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що така заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Крім того, правова позиція Верховного Суду України підтверджує необхідність при застосуванні такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно конкретизувати його дію, тобто вказувати саме про заборону на відчуження, що повинно виключити можливість обмеження права користування нерухомим майном у повному обсязі.

Тим самим застосування такого арешту у вигляді заборони на відчуження стосуватиметься конкретного нерухомого майна і поширюватиметься не лише на відповідача, а й усіх причетних до його можливого відчуження суб`єктів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З наданих до суду матеріалів, вбачається, що між позивачем та відповідачем дійсно існує спір щодо поділу рухомого та нерухомого майна, яке було придбано під час шлюбу, а саме, нерухомого майна:

1) квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , - загальною площею 111,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1024044232103, надалі - Об`єкт 1 ;

2) нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , - загальною площею 146,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496807674107, надалі - Об`єкт 2 ;

3) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0144 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366171474107, надалі - Об`єкт 3 ;

4) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0011 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 365811474107, надалі - Об`єкт 4 ;

5) квартира, за адресою: АДРЕСА_7 , - загальною площею 36,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240217132108, надалі - Об`єкт 5 ;

6) комплекс нежитлових будівель продовольчої бази, за адресою: АДРЕСА_6 , - загальною площею 2003,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107664748239, надалі - Об`єкт 6 ;

7) нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_8 , - загальною площею 199 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 260175174101, надалі - Об`єкт 7 ,

8) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_9 , - загальною площею 0,1000 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 896661132103, надалі - Об`єкт 8 ,

9) земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_9 , - загальною площею 0,1002 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 919852532103, надалі - Об`єкт 9 ,

10) нежитлове приміщення, магазин промислових товарів, за адресою: АДРЕСА_10 , - загальною площею 44,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3865732112, надалі - Об`єкт 10 ,

11) квартира, за адресою: АДРЕСА_11 , - загальною площею 43,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 964312232103, надалі - Об`єкт 11 ,

12) нежиле приміщення в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_12 , - загальною площею 78,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту у РПВН: 11846846, надалі - Об`єкт 12 ,

Об`єкти 1-6 зареєстровані на ім`я Відповідача, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.07.2020 року, об`єкти 7-12 зареєстровані на ім`я Позивачки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.09.2020 року .

Та рухомого майна, яке зареєстроване на ім`я позивачки :

-автомобіль ГАЗ М-20, 1957 року випуску, об`єм двигуна 2445, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- автомобіль FORD Transit, 2002 року випуску, об`єм двигуна 2000, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- автомобіль Renault Logan, 2016 року випуску, об`єм двигуна 1461, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

- автомобіль АЗЛК 408, 1973 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Встановлено, що заявлений позивачем такий вид заходів забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної цивільної справи.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог. Таке забезпечення позову, виходячи з предмету спору, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.

Встановлено, що відповідач має реальну можливість розпорядитися спільним майном подружжя на власний розсуд до ухвалення рішення у справі, може вчиняти дії щодо його поділу, а за певних умов і відчуження іншим особам.

А отже, невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на зазначене нерухоме майно, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вимоги представника позивача, адвоката Аксаітової М.Ю. про забезпечення позову шляхом накладення арешту, а саме встановлення заборони ОСОБА_2 на відчуження:

1) квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , - загальною площею 111,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1024044232103;

2) нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , - загальною площею 146,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496807674107;

3) земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0144 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366171474107;

4) земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0011 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 365811474107;

5) квартири за адресою: АДРЕСА_5 , - загальною площею 36,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240217132108;

6) комплекс нежитлових будівель продовольчої бази за адресою: АДРЕСА_6 , - загальною площею 2003,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107664748239 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як передбачено ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Слід зазначити, що ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

А відтак, вимогу ст. 157 ЦПК України про те, що ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, можна цілком обґрунтовано розглядати як загальну вимогу про обов`язковість судових рішень, встановлену ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 353-354 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Аксаітової Марії Юріївни, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту, а саме, встановлення заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кривоозерським РВ УМВС України в Миколаївській області 12.02.2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на відчуження нерухомого майна:

1) квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , - загальною площею 111,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1024044232103;

2) нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , - загальною площею 146,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 496807674107;

3) земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0144 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366171474107;

4) земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_4 , - загальною площею 0,0011 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 365811474107;

5) квартири за адресою: АДРЕСА_5 , - загальною площею 36,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240217132108;

6) комплекс нежитлових будівель продовольчої бази за адресою: АДРЕСА_6 , - загальною площею 2003,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107664748239.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов