Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/22999/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/22999/20

11:20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., за участі секретаря судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПолітичної партії "Демократична Сокира" до третя особа: Київської міської територіальної виборчої комісії Київська міська організація політичної партії Демократична Сокира провизнання незаконною постанови № 83 від 26.09.2020 та зобов`язання вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача: Міхальов А.О.

від відповідача: Криган А.В.

від третьої особи: Колокольніков В.А.

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 о 16:03 год. до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Політична партія "Демократична Сокира" із позовом до Київської міської територіальної виборчої комісії про визнання незаконною постанови "Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради" № 83 від 26.09.2020; зобов`язати Київську міську територіальну виборчу комісію зареєструвати кандидатів у депутати Київської міської ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради.

28.09.2020 о 17:15 год. ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.2020 о 13:00 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на з`їзді Політичної партії Демократична Сокира було прийнято рішення про участь місцевих організацій партій у місцевих виборах. На зборах Київської міської організації політичної партії Демократична Сокира було прийнято рішення про висунення кандидатів у депутати Київської міської ради на місцевих виборах , у зв`язку з чим, було подано відповідні документи. Однак, постановою "Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради" № 83 від 26.09.2020 позивачу було відмовлено у реєстрації кандидатів, з огляду на те, що грошова застава була внесена політичною партією, а не місцевою організацією політичної партії, чим було порушено вимоги ч. 2 ст. 225 Виборчого кодексу України. Позивач зазначає, що згідно приписів ст. 11 Закону України Про політичні партії в Україні реєстрація місцевою організацією політичної партії здійснюється і без статусу юридичної особи, в свою чергу, така організаційна правова форма не передбачає в останніх наявність відкритого банківського рахунку, що фактично позбавляє можливості здійснювати будь-які платежі, у зв`язку з чим, платіж було здійснено Політичною партією Демократична Сокира . Враховуючи те, що виборчим законом не встановлено вимог до реквізитів платіжного доручення, позивачем було резюмовано, що такий платіж внесено Київською міською організацією політичної партії "Демократична Сокира". До того ж, на думку останніх, приписами Виборчого Кодексу України не надано жодних привілей політичним партіям з осередками, які є юридичними особами над партіями з осередками без статусу юридичної особи. Також, підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови, позивачем зазначено, що остання не містить назви територіальної комісії, яка прийняла рішення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що оскаржувана постанова не порушує прав позивача, оскільки стосується іншого суб`єкта - місцевої організації партії. Крім того, внесення застави іншим суб`єктом, ніж визначеного Кодексом свідчить про порушення вимог ст. 225 Виборчого кодексу України.

Позивач проти вказаних аргументів заперечив, посилаючись на те, що саме Політична партія "Демократична Сокира" внесла грошову заставу, а відтак, оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси останнього.

У судовому засіданні, що відбулося 29.09.2020 судом було вирішено питання про залучення Київської міської організації політичної партії Демократична Сокира в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

У своїх поясненнях на предмет спору, представник третьої особи вказав, що Виборчий кодекс України не містить припису щодо обов`язкової умови - наявності статусу юридичної особи організації політичної партії для участі у виборах. Крім того, відповідно до п. 5.3.5 Статуту Політичної партії "Демократична Сокира" організації партії підпорядковані центральним керівним органам партії, як організації вищого рівня, а відтак не врахування вказаних приписів порушує права останнього бути обраним. Також, на думку, останнього, положення нового Виборчого кодексу України щодо порядку внесення грошової застави містять значні прогалини, норми Кодексу чітко не регулюють всі ситуації, які виникають у суб`єктів виборчого процесу, а відтак, така обставина не може бути підставою для відмови у реєстрації кандидатів.

Заслухавши пояснення сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 № 795-ІХ призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 31.08.2020 в м. Києві відбувся з`їзд Політичної партії "Демократична Сокира", на якому було прийнято рішення про участь місцевих організацій партії у місцевих виборах 25.10.2020.

20.09.2020 в м. Києві відбулися збори Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира", на яких було прийнято рішення висунути список кандидатів у депутати Київської міської ради на місцевих виборах 25.10.2020.

22.09.2020 уповноважений довіреністю Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" Котов Т.О. подав пакет документів для реєстрації кандидатів в депутати від Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" до Київської міської територіальної виборчої комісії та отримав довідку про прийняття відповідних документів Київською міською територіальною виборчою комісією за підписом члена комісії Первака Назара. Михайловича.

Постановою №83 від 26.09.2020 Київська міська територіальна виборча комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради" № 83 від 26.09.2020.

Вважаючи вказане рішення протиправним, а своє виборче право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Дані правовідносини, що виникли на етапі висування та реєстрації кандидатів у депутати на місцевих виборах, регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом України та положеннями Порядку внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 21.08.2020 №193.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 36 Конституції України, закріплено право громадян України на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей..

Згідно ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Гарантії права громадян на участь у виборах, підготовка та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначені та регулюються положеннями Виборчого кодексу України від 19.12.2019 № 396-IX.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Виборчого кодексу України відповідно до Конституції України в Україні проводяться, зокрема місцеві вибори.

Так, ст. 6 Виборчого кодексу України закріплені основні виборчі права громадян України, а саме: право вільно обирати (право голосу на виборах); право бути обраним.

Громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії (далі - партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом. (ч. 1 ст. 11 Виборчого кодексу України).

Частиною 5 ст. 12 Виборчого кодексу України визначено, що рівність прав і можливостей кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі відповідних виборів забезпечується:

1) забороною привілеїв чи обмежень кандидатів в залежності від суб`єкта висування, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров`я, за мовними або іншими ознаками;

2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та службових осіб у виборчий процес, за винятком здійснення повноважень, передбачених цим Кодексом;

3) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових та службових осіб до кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів відповідного виборчого процесу;

4) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчого фонду партії (кандидата, організації партії);

5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації, інформаційних агентств до кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу.

Висування та реєстрація кандидатів на місцевих виборах регулюється положеннями розділу XXXVII Виборчого кодексу України.

Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій (далі - організація партії) у порядку, передбаченому цим Кодексом. (ч. 2 ст. 216 Виборчого кодексу України ).

Умови реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 і більше тисяч) визначені статтею 222 Виборчого кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 222 Виборчого кодексу України виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті, сільська, селищна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії, за умови отримання нею певних документів, зокрема: документа про внесення організацією партії грошової застави відповідно до статті 225 цього Кодексу.

Таким чином одним з документів, що обов`язково подаються до комісії, є документ про внесення грошової застави.

Відповідно до ч. 1, абз. 4 ч. 2 ст. 225 Виборчого кодексу України організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, або організація відповідної партії вищого рівня після початку виборчого процесу та до подання документів до виборчої комісії Автономної Республіки Крим для реєстрації кандидатів у депутати вносить одним платежем у безготівковій формі на спеціальний рахунок виборчої комісії Автономної Республіки Крим грошову заставу у розмірі двохсот п`ятдесяти мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу; Організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної у місті, а також міської, селищної, сільської (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) ради, кандидати на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) або організація відповідної партії вищого рівня, а також особа, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) шляхом самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду міського голови вносить одним платежем у безготівковій формі на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців відповідного єдиного територіального виборчого округу для кожного виду виборів окремо.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 230 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, у разі: відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої статті 222, пунктах 1, 2, 4 частини першої статті 223 цього Кодексу, невідповідності таких документів вимогам цього Кодексу (в тому числі щодо розміру грошової застави).

Як вбачається із наявного в матеріалах справи платіжного доручення №42 від 21.09.2020, грошова застава у розмірі 469 066, 00 грн. була внесена Політичною партією "Демократична Сокира", код ЄДРПОУ 43012606 з призначенням платежу: внесення грошової застави за чергові вибори депутатів Київської міської ради 25.10.2020 від Київської міської організації ПП Демократична Сокира на рахунок Київської міської територіальної виборчої комісії.

Підставою для відмови у реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради стало те, що грошова застава була внесена з порушенням вимог абз. 2 п. 3 Порядку внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах, а саме: внесено не місцевою організацією політичної партії, яка висунула кандидата на посаду, або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня.

Абзацом 2 п. 3 Порядком внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах від 21.08.2020 № 193, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 21.08.2020 № 193 визначено, що грошова застава вноситься такими суб`єктами: місцевою організацією політичної партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної в місті, а також міської, селищної, сільської ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня.

Відповідно до пункту 1.32 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведеними вище положеннями Виборчого кодексу України та Порядку №193 визначено вичерпний перелік суб`єктів, що мають право внести грошову заставу на рахунок територіальної виборчої дільниці - місцевою організацією політичної партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної в місті, а також міської, селищної, сільської ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) або місцевою організацією відповідної політичної партії вищого рівня і не передбачає внесення застави політичною партією, а документ про внесення грошової застави має відображати здійснення оплати такої застави саме особою, яка висуває кандидатів у депутати та подає документи для реєстрації, або організацією вищого рівня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Виборчий кодекс України не обмежує право осередків без статусу юридичної особи висунути кандидатів на місцевих виборах, у той же час, місцевий осередок політичної партії без статусу юридичної особи не має рахунку в банку та не може оплатити грошову заставу в безготівковій формі, у зв`язку з чим, відповідачем було порушено принцип рівності прав і можливостей кандидатів. Крім того, норми виборчого законодавства не містять жодних вимог щодо форми документу, який повинен підтверджувати внесення застави.

Суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими з огляду на те, що закон ставить абсолютно однакові загальні вимоги до всіх суб`єктів виборчого процесу, в тому числі щодо порядку оплати грошової застави.

Так, імперативними нормами Виборчого кодексу України визначено чіткий алгоритм дій щодо порядку висування та реєстрації кандидатів у депутати на місцевих виборах, а також визначено перелік конкретних суб`єктів, наділених правом сплачувати грошову заставу. Вказаний перелік є вичерпним та розширенню не підлягає.

У даних правовідносинах, щодо яких виник спір, грошова застава була сплачена політичною партію в інтересах міської організації політичної партії, у зв`язку з чим, комісія дійшла висновку про невідповідність поданих документів вимогам, встановленими Виборчим кодексом України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документ про внесення грошової застави, передбачений ст. 222 Виборчого кодексу України як обов`язковий, поданий не тим суб`єктом, що визначений абз. 4 ч. 2 ст. 225 Виборчого кодексу України, а тому територіальна виборча комісія дійшла обґрунтованого висновку про відмову у реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради.

Крім того, суд зазначає, що ст. 12 Закону України Про політичні партії в Україні , яким закріплюється юридичне визначення поняття політичної партії, встановлюється порядок створення та припинення діяльності партій, запроваджуються основні принципи їх організаційної побудови, форми участі в політичному житті, джерела фінансування, тощо, визначено, що реєстрація обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом політичної партії, здійснюється з набуттям статусу юридичної особи, якщо наявність такого статусу передбачена статутом партії або без статусу юридичної особи.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (ст. 3 Закону України Про політичні партії в Україні ).

Суд звертає увагу на те, що діяльність політичних партій регламентується і залежить не тільки від Закону України Про політичні партії в Україні , а й від норм, що регулюють порядок проведення виборів. Враховуючи, що дані спірні правовідносини виникли на одному з етапів виборчого процесу, передбаченого ч. 1 ст. 196 Виборчого кодексу України, то норми Виборчого кодексу України до даних правовідносин є пріоритетними, оскільки саме Виборчий кодексу України визначає гарантії права громадян на участь у виборах та регулює підготовку та проведення виборів.

Як вбачається зі змісту п. 5.14 Статуту Політичної партії "Демократична Сокира" організація партії, в разі набуття, на підставі відповідного рішення Політичної Ради партії, статусу юридичної особи може мати у власності кошти та майно, необхідне їй для здійснення статутних завдань Партії.

Отже, з огляду на вищевказане, Київська міська організація політичної партії "Демократична Сокира" не була позбавлена можливості в установленому законом порядку набути статусу юридичної особи та уникнути негативних наслідків, зумовлених їх організаційно-правовою формою, а відтак відсутність статусу юридичної особи та не можливість внесення грошової застави не є порушенням виборчого права.

До того ж, з приписів ст. 22 Виборчого кодексу України вбачається, що партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах є суб`єктом виборчого процесу.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про політичні партії в Україні політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Частиною 9 ст. 9 Закону України Про політичні партії в Україні передбачено, що політичні партії, серед іншого, можуть мати обласні, міські та районні організації.

Отже, з вказаного слідує, що законодавство відмежовує політичні партії, які мають всеукраїнський статус, від їх організацій, які можуть утворюватись на міському, районному та обласному рівнях.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що організація партії, яка висунула кандидатів на відповідних виборах дійсно входить до складу суб`єктів виборчого процесу, при цьому політична партія в даних правовідноснах не може бути по відношенню до міської організації політичної партії організацією вищого рівня та діяти у її інтересах, оскільки остання реалізує свої повноваження під час виборчого процесу, як окремий суб`єкт.

Суд зазначає, що встановлення грошової (виборчої) застави, закріплення правових засад її справляння не порушує конституційного принципу рівності громадян перед законом та рівності їх конституційних прав і свобод, а також принципу рівності політичних партій перед законом. Натомість, відхилення від вказаних правил та надання переваги одному суб`єкту виборчого процесу серед іншого буде свідчити про порушення принципу рівності, передбаченого ст. 12 Виборчого кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно вимог ч. 4 ст. 225 Виборчого кодексу України у разі прийняття сільською, селищною, районною у місті, міською, районною, обласною територіальною виборчою комісією та виборчою комісією Автономної Республіки Крим рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати та/або кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутих організацією партії або шляхом самовисування, внесена грошова застава у п`ятиденний строк після прийняття такого рішення перераховується на рахунок організації партії або на рахунок, вказаний у заяві, поданій до відповідної виборчої комісії особою, висунутою шляхом самовисування.

При цьому суд зазначає, що Виборчим кодексом України не встановлено обмежень щодо повторного подання документів, оформлених належним чином.

Крім того, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що постанова № 83 від 26.09.2020 не стосується позивача та стосується іншого суб`єкта виборчого процесу, оскільки під час судового розгляду справи, судом з`ясовано в чому саме полягає порушене право позивача. Так позивач навів суду достатні обґрунтування на підтвердження того, що він є самостійним об`єктом судового захисту, а вказана постанова зачіпає його права та інтереси, як суб`єкта, який сплатив грошову заставу.

Що стосується посилань позивача на неоднакову практику застосування територіальними виборчими комісіями положень Виборчого кодексу України щодо внесення грошової застави, подану ним суду на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема: копії платіжних доручень та постанов про реєстрацію кандидатів у депутати іншими територіальними виборчими комісіями, то суд не приймає до уваги вказані докази, оскільки обставини, на які посилається позивач в інших правовідносинах та між іншими суб`єктами не підлягають дослідженню в межах даної адміністративної справи.

Також однією з підстав протиправності оскаржуваної постанови, представник позивача зазначав, що остання не містить назви комісії, яка прийняла рішення, що у свою чергу є порушенням ч. 3 ст. 37 Виборчого кодексу України.

Як вбачається з наявної у справі постанови "Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Київської міської організації політичної партії "Демократична Сокира" у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради" № 83 від 26.09.2020, у ній відсутня назва органу, що прийняв таку постанову.

Однак, суд звертає увагу позивача, що зі змісту вищевказаної постанови можна чітко встановити ким була прийнята така постанова, а також зміст останньої, тому, на думку суду, технічні недоліки вказаного рішення не впливають на його суть та зміст.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши мотивування та доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а доказів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Політичної партії "Демократична Сокира" на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у сумі 2102, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 271 - 273 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Політичної партії "Демократична Сокира" відмовити.

Стягнути з Політичної партії "Демократична Сокира" (03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського, буд. 15, корп. 3, код ЄДРПОУ 43012606) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування (ч. 2 ст. 278 КАС України).Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур