Ухвала

від 30.09.2020 по справі 520/10016/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2020 р.Справа № 520/10016/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 520/10016/19

за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

15.09.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до Харківського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на той факт, що ним у строки, встановлені КАС України, вже подавалася на рішення Харківського окружного адміністративного суду по цій справі апеляційна скарга, однак скарга судом апеляційної інстанції повернулася заявнику, у зв`язку з несплатою судового збору. Водночас, з 12 березня 2020 року на всій території України було запроваджено карантин Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID-19» . Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Проте, незважаючи на вищезазначені норми законодавства, скарга судом апеляційної інстанції була повернута заявнику. Враховуючи викладене, належне підтвердження відсутності можливості контролюючим органом сплатити у встановлені строки судовий збір, визначений ухвалою суду, та фактичну сплату контролюючим органом суми судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному законодавством, відповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджений факт подання відповідачем 28.12.2019 (відповідно до штемпеля на конверті), тобто в межах строку, передбаченого КАС України, апеляційної скарги на вищезазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області та надано час для направлення апелянтом до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

02.03.2020 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги задоволено частково. Продовжено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

24.03.2020 до суду надійшла повторна заява Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 по справі № 520/10016/19 повернуто скаржнику.

Відповідно до штампу Головного управління ДПС у Харківській області на супровідному листі, ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 про відмову в задоволенні клопотання та повернення апеляційної скарги отримано 08.04.2020 (т. 32 а.с. 129).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 15.09.2020 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина перша статті 45 КАС України, покладає на учасників судового процесу та їхніх представників обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" на момент первинного подання апеляційної скарги суб`єкти владних повноважень зобов`язані сплачувати судовий збір.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналізуючи вищевикладене, суд не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст.ст. 295, 296 КАС України.

Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаржник посилався на неможливість сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Водночас, доводи, викладені у заяві про те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первісному поданні апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з повторної апеляційною скаргою, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Та обставина, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк, (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, враховуючи, що судом апеляційної скарги продовжувався строк для усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге сплинуло більше п`яти місяців, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на приписи п. 3 розд. VI «Прикінцеві положення» КАС України, як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Дійсно, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з наступними змінами), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні заходи з 12.03.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В свою чергу, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення" КАС України та викладено його зміст в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строки, встановлені абз. 2 п. 3 Розділу VІ Прикінцеві Положення КАС України, в редакції Закону № 540, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731.

Таким чином, законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020.

Водночас, підставою для поновлення таких строків є відповідна заява особи із зазначенням причини їх пропуску, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Оскільки будь-яких причин пропуску процесуального строку, окрім посилання на норми чинного процесуального закону, відповідачем не зазначено, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.

Окрім того, відповідачем не зазначено жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги за період з 06.08.2020 по 15.09.2020, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Посилання на безпідставне повернення судом апеляційної інстанції первісної скарги, з урахуванням положень Закону № 540-IX, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки вказаний Закон, який встановлював продовження строків на строк дії такого карантину, датований 30.03.2020 та набрав чинності 02.04.2020, тоді як первісна апеляційна скарга повернута 26.03.2020, тобто до набрання ним чинності.

Окрім того, апелянт у разі незгоди з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції не позбавлений був права на її оскарження в касаційному порядку.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення поданого клопотання та поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 520/10016/19, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В. Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.