Постанова

від 29.09.2020 по справі 620/1128/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1128/20 Суддя першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2020 року позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради про застосування заходів реагування, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі закладу загальної середньої освіти (школи), будівлі спортивного залу, будівлі майстерні Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради за адресою: вул. Революції 1905 року, 51, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

12 серпня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 28873, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого Управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

17 серпня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 29615, Ольшанським закладом середньої освіти І-ІІІ ступенів Ічнянської міської ради, подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін за правилами загального позовного провадження (заперечення проти спрощеного розгляду справи), відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку письмово провадження, з огляду на значення справи для сторін та враховуючи значний суспільний інтерес.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні останнього, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частинами 5 та 6 вищевказаної статті передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи містять необхідну кількість доказів та матеріалів для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів, без виклику осіб у судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі доказів усунення порушень, встановлених у акті перевірки від 11.01.2020 року №13 Ольшанським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Ічнянської міської ради не надано, як не надано і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, подальша експлуатація будівлі закладу загальної середньої освіти (школи), будівлі спортивного залу, будівлі майстерні Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради за адресою: вул. Революції 1905 року, 51, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Ольшанський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради (код ЄДРПОУ - 26320618) є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2020 року (а.с.30-32).

Ічнянським районним відділом УДСУНС у Чернігівській області, на підставі наказу від 13.12.2019 року №317 Про організацію позапланових заходів державного нагляду (контролю) та посвідчення на проведення заходів державного нагляду (контролю) від 02.01.2020 року №11, у період з 14:00 год. 10.01.2020 року по 12:00 год.

11.01.2020 року проведено позапланову перевірку Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради за адресою: вул. Революції 1905 року, 51, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.33-35).

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 11.01.2020 року №13, який підписано без зауважень директором Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради ОСОБА_1 та один примірник якого отримано останньою 11.01.2020 року (а.с.9-20).

Перевіркою встановлено ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, зокрема: будівля закладу загальної середньої освіти (школа), будівля спортивного залу, будівля майстерні не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; будівлю закладу загальної середньої освіти (школи) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації); будівлю закладу загальної середньої освіти (школи) не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху); будівля закладу загальної середньої освіти (школа), будівля спортивного залу, будівля майстерні не забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у всіх відгалужувальних коробках в будівлі закладу загальної середньої освіти (школи), будівлі спортивного залу, будівлі майстерні виконані не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; в будівлі закладу загальної середньої освіти (школи), будівлі спортивного залу електричні проводи прокладені по горючим основам (конструкціям) без відокремлення від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше, ніж на 0,01 метра; в будівлі закладу загальної середньої освіти (школи), будівлі спортивного залу, будівлі майстерні електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючих основах (конструкціях) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше, ніж на 0,01 метра; в будівлі майстерні експлуатуються світильники з лампами розжарювання зі знятими ковпаками (розсіювачами); в будівлі майстерні світильники підвішені безпосередньо па струмопровідні проводи; пожежний щит не укомплектовано засобами пожежогасіння згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

11.01.2020 року, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивачем винесено припис №13, який отримано директором Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради ОСОБА_1 11.01.2020 року (а.с.49-53).

Позивачем, на час звернення до суду було констатовано, що відповідачем не надано жодного доказу стосовно усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вважаючи, що продовжує існувати загроза життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI).

У свою чергу, статтею 55 Кодексу №5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина 2 статті 55 Кодексу №5403-V).

Відповідно до статті 8 Закону України від 13.05.1999 №651-XIV Про загальну середню освіту (далі - Закон №651-XIV, чинний на час проведення перевірки) заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Статтею 38 Закону №651-XIV визначено, що саме заклад загальної середньої освіти охороняє життя і здоров`я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників закладу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, частина 1 статті 67 Кодексу №5403-VI передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу №5403-VI посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого Акту матеріали справи не містять, натомість, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Так, як встановлено судом першої інстанції та зазначено самим апелянтом в апеляційній скарзі, виконання усіх вимог, викладених у приписі ДСНС займає великий проміжок часу та виконання усіх робіт по усуненню недоліків може не завершитися до початку наступного навчального року (01 вересня 2020 року), тому Ічнянською міською радою оперативно ведеться робота щодо приведення будівлі Ольшанського ЗЗСО до вимог законодавства України у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів наголошує, що вищевказаним, відповідачем підтверджено, що як на момент звернення позивача із даним позовом, так і на момент розгляд даної справи апеляційним судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення УДСУНС у Чернігівській області до суду для застосування заходів реагування.

На переконання колегії суддів, порушення які відповідачем фактично не усунуто, не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей.

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, порушення останнім норм процесуального права, а саме розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судом першої інстанції дану справу було вірно розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Посилання на той факт, що судом повинно бути враховано думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження колегія суддів вважає, в межах спірних правовідносин недоцільними, адже, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, відповідачем було подано відзив на позов, втім, ані у вказаному відзиві, ані в іншому документі не зазначено про бажання відповідача розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ольшанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 29 вересня 2020 року.