Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/17842/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17842/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Автокрай-Україна , Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автокрай-Україна до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Автокрай-Україна(далі - позивач, ТОВ Автокрай-Україна , Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2019 року №00008241402, № 00008261402, від 06 вересня 2019 року № 00000180502 повністю та податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 00008251402 частково на суму 182 085,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акта перевірки є безпідставними та необґрунтованими, відповідачем не надано належних доказів щодо підтвердження наявності будь-якого порушення з боку позивача та не спростовано надані первинні документи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 вересня 2019 року № 00000180502.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з апеляційною скаргою звернувся до суду позивач, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

І позивач, і відповідач подали відзиви на апеляційні скаргу, наполягаючи в них на своїй позиції.

Представником позивача 28 вересня 2020 року електронною поштою було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є єдиним представником ТОВ Автокрай-Україна у даній справі, однак з`явитися у судове засідання він не має можливості, оскільки очікує на результати тесту щодо наявності COVID-19.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, в той час як скаргу позивача необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автокрай-Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, валютного за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 травня 2019 року №328/26-15-14-02-05/37422776.

Відповідно до висновків, викладених в акті, ході перевірки було встановлено такі порушення ТОВ Автокрай-Україна норм податкового законодавства, зокрема:

- п. 44.1 статті 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 6 088 321,00 грн;

- абзацу г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 358 892,00 грн та в результаті чого занижено залишок від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5278,00 грн;

- пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення ТОВ Автокрай-Україна граничних термінів реєстрації податкових накладних (вересень 2017 року, квітень та травень 2018 року, вересень та жовтень 2018 року, грудень 2018 року) та відсутні реєстрації податкових накладних (вересень та жовтень 2018 року).

Зазначений висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що визначені зобов`язання за договорами безповоротної фінансової допомоги, на думку контролюючого органу, компанії отримали у власність на безоплатній основі від позивача грошові кошти та відповідно такі правовідносини підпадають під регулювання ч.1 статей 717 та 718 Цивільного кодексу України. Проте, надані до перевірки договори про надання безповоротної допомоги нотаріально не посвідчені, тому не мають юридичної сили та не є підставою для відображення їх у податковому та бухгалтерському обліку.

Також до перевірки надано договір суборенди нерухомого майна №СУ/НА-04 від 29 грудня 2017 року про передачу ТОВ Нові Авто в суборенду ТОВ Автокрай-Україна нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд.20.

Відповідно до банківських документів, перевіркою встановлено перерахування ТОВ Автокрай-Україна грошових коштів у сумі 2 185 020,00 грн на поточний рахунок ТОВ Нові Авто у якості авансу за суборенду нежитлового приміщення м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, за вересень 2018 року та за жовтень 2018 року (платіжні доручення №2517 від 31 липня 2018 року на суму 1092510,00 грн та №2418 від 31 липня 2018 року на суму 1092510,00 грн).

Відповідно до інформації, наведеної у газеті Голос України від 28 серпня 2018 року, ухвалами Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №752/19045/17 накладено арешт у кримінальному провадженні та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20.

Отже, перевіркою встановлено, що вказаний об`єкт оренди (актив), який орендар (ТОВ Нові Авто ) передав, а суборендар (ТОВ Автокрай-Україна ) прийняв відповідно до акта прийому-передачі від 01 січня 2018 року та 15 травня 2018 року, з серпня 2018 року не належить ТОВ Нові Авто , а належить АРМА та всі особи (у т.ч. ТОВ Автокрай-Україна ), які користуються активом, зобов`язані з 19 серпня 2018 року здійснити нарахування та оплату орендної плати ТОВ ЖК Воздвиженка .

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ Нові Авто не мало виконувати свої зобов`язання перед ТОВ Автокрай-Україна , у тому числі надавати в платне користування вказане майно, за право користування яким ТОВ Автокрай-Україна сплачено грошові кошти (авансовий платіж). Відповідно, сума податкового кредиту в розмірі ПДВ з вартості послуг (попередньої оплати), які не надавались є такою, що пов`язана з господарською діяльністю підприємства.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00008251402, яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 11723,12 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1172,32 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1498,84 грн застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 299,76 грн; та встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 364170,00 грн, у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 222 834,00 грн. Загальна сума штрафу становить 183 557,08 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем частково у сумі 182 085,00 грн;

- №00008261402, згідно якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 5 278,00 грн;

- №00008241402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 358 892,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 89 723,00 грн;

- №00008231402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 6 088 321,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 3 044 161,00 грн.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням від 08 вересня 2019 року № 262/6/99-00-08-05-01 Державною фіскальною службою України скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №00008231402 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 522 080,75 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення №00008251402, №00008261402, №00008241402 - залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

На підставі акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2019 року №00000180502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 6 088 321,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 522 080,25 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилаються апелянти в своїх скаргах.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2019 року №00000180502, що було скасовано судом першої інстанції та є предметом апеляційної скарги відповідача, слід зазначити таке.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів ; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Як встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період, у зв`язку з важким фінансовим положенням та неможливістю провести розрахунки з постачальниками послуг та товарів, до ТОВ Автокрай - Україна завернулися ряд підприємств з листами про надання безповоротної фінансової допомоги, а саме: №20/09/18 від 20.09.2018 ТОВ ІТ-Україна у сумі 4000000,00 грн; №18/09 від 18.09.2018 ІП АІС Авто-Юг у сумі 1500000,00 грн; №14/12 від 14.12.2018 ІП АІС - Кривий Ріг у сумі 200000,00 грн; від 20.03.2018 ТОВ Бізнес Центр Діалог-2012 у сумі 2000000,00 грн; №19-С від 10.02.2017, №34-С від 20.06.2017 та №23-С від 20.03.2018 ІП АІС-Харків у сумах 1000000,00 грн, 900000,00 грн та 200000,00 грн; №27 від 27.06.2017, №11 від 01.03.2018 ІП АІС-Автоцентр ; №1512-01 від 15.12.2017 та №2008-01 від 20.08.2017 ТОВ АІС-Автоцентр Дніпро ; №14/06-2017/1 від 14.06.2017 ТОВ АІС-Лізинг ; №06-02/17 від 06.02.2017 ТОВ Сістем-Україна ; №21.09/1 від 21.09.2017; №17/09/25/01 від 25.09.2017 ТОВ Бізнес центр Діалог - 2012 у сумі 2000000,00 грн; №104 від 22.12.2017 ПІІ Автомобільне товариство Автоінвестстрой -Черкаси .

Рішеннями №19-09/18 від 19.09.2018, №14-09/17 від 14.09.2017, №23-06/17 від 23.06.2017, №17-02/17 від 17.02.2017, №10-12/18 від 10.12.2018, №20-12/17 від 20.12.2017, №24-03/18 від 24.03.2018 учасника ТОВ Автокрай-Україна надано згоду директору ТОВ Автокрай-Україна Чекалкіну О.Д. (2018 рік) та ОСОБА_2 (2017 рік) або його представнику за довіреністю на укладання та підписання наступних договорів з ІП АІС АВТО-ЮГ на суму 1500000,00 грн, ТОВ ІТ-УКРАЇНА на суму 4000000,00 грн, ТОВ ІНТЕХСТАНДАРТ на суму 3000000,00 грн, ТОВ АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО 1000000,00 грн, ТОВ БІЗНЕС ЦЕНТР ДІАЛОГ-2012 на суму 2000000,00 грн, ТОВ ГРУПА КОМПАНІЙ АІС на суму 600000,00 грн, ТОВ АІС-ЛІЗИНГ на суму 1800000,00 грн, ІП АІС-АВТОЦЕНТР на суму 1100000,00 грн, ІП АІС-ХАРКІВ на суму 900000,00 грн, ТОВ СІСТЕМ-УКРАЇНА на суму 1000000,00 грн, ІП АІС-ХАРКІВ на суму 1000000,00 грн, ТОВ ІТ-УКРАЇНА на суму 1350000,00 грн, ІП АІС-КРИВИЙ РІГ на суму 200000,00 грн, ПІІ АВТОМОБІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО АВТОІНВЕСТРОЙ-ЧЕРКАСИ на суму 1000000,00 грн, ТОВ АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО на суму 2000000,00 грн, ІП АІС-АВТОЦЕНТР на суму 1500000,00 грн, ІП АІС-ХАРКІВ на суму 2000000,00 грн, ТОВ БІЗНЕС ЦЕНТР ДІАЛОГ-2012 на суму 2000000,00 грн, ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ІН-ВЕСТ на суму 3000000,00 грн, ТОВ АІС АЗЧ МАРКЕТ на суму 5000000,00 грн, ІП АІС АВТО-ЮГ на суму 1500000,00 грн, ТОВ ІТ-УКРАЇНА на суму 4000000,00 грн, ТОВ ІНТЕХСТАНДАРТ на суму 3000000,00 грн.

У зв`язку з наведеним ТОВ Автокрай-Україна (Товариство) було укладено із підприємствами (Компанія) типові договори безповоротної фінансової допомоги, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні та не заперечується сторонами.

Згідно п. 1.1 Договору предметом є надання Товариством Компанії фінансової допомоги, що направлена на здійснення діяльності, передбаченої Статутом Компанії.

Відповідно до п.3.1 Договору фінансова допомога направляється для здійснення діяльності, передбаченої Статутом Компанії та пункту 3.2 Договорів Фінансова допомога, що надається є безвідсотковою, безповоротною.

Пунктом 4 Договорів передбачено права та зобов`язання сторін, зокрема:

- пп.4.1.1 - зобов`язання Товариства: надати Компанії фінансову допомогу у встановленому даним договором порядку, розмірі та строках.

- пп.4.2 - права Товариства: мати доступ до інформації тієї сфери діяльності Компанії, в яку здійснюється фінансова допомога; здійснювати контроль за використанням коштів фінансової допомоги; мати безперешкодний доступ до перевірки бухгалтерської та фінансової документації, що свідчить про використання коштів фінансової допомоги; бути присутнім з правом дорадчого голосу на загальних зборах учасників, на яких розглядаються ті сфери діяльності, в які здійснюється фінансова допомога.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано копії платіжних доручень.

Загальна сума безповоротної фінансової допомоги по вищезазначеним договорам складає 33 950 000,00 грн, що не спростовується актом перевірки.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Автокрай-Україна віднесено до складу витрат у податковому обліку суму 33 950 000,00 грн та відображено в бухгалтерському обліку.

Висновки контролюючого органу в акті перевірки ґрунтуються на тому, що надані до перевірки договори про надання безповоротної допомоги нотаріально не посвідченні, що свідчить про те, що вказані договори не мають юридичної сили.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що доводи відповідача про обов`язковість нотаріального посвідчення договору про надання безповоротної допомоги є необґрунтованими, оскільки положеннями Податкового кодексу України не передбачено нотаріального посвідчення договору про надання безповоротної допомоги, укладеного між двома платниками податків на прибуток, так у деяких випадках, встановлених іншими законами, потрібно враховувати положення - спеціальні правила, які мають вплив на податкове адміністрування. Так, за пп. 14.1.257 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів .

Посилання відповідача на статті 717-719 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини щодо договору дарування, є безпідставним, оскільки договір дарування та безповоротна фінансова допомога, яка може надаватися як за договором, так і без укладення договорів, не є тотожними правовими поняттями.

Також слід зазначити, що контролюючим органом не було надано доказів визнання вищезазначених договорів недійсними, їх невиконання позивачем або невідповідності заявленої суми реально перерахованій.

З огляду на викладене колегія суддів вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2019 року №00000180502, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2019 року №00008261402 та №00008241402, що є предметом апеляційної скарги позивача, суд зазначає таке.

Підпунктом а п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно абз.1,2 п.198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового період.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або використаних до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (пп. г п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ Нові Авто та ТОВ Автокрай-Україна укладено договір суборенди нерухомого майна №СУ/НА-04 від 29 грудня 2017 року про передачу ТОВ Нові Авто в суборенду ТОВ Автокрай-Україна нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд.20.

Відповідно до пункту 1.2 договору, договір набуває чинності з моменту передачі об`єктів в суборенду за актом прийому-передачі та діє до 31 грудня 2019 року, включно.

За користування об`єктами Суборендар щомісячно вносить суборендну плату в розмірі 1 020 060,00 грн (п.4.1 Договору).

Згідно п.6.5 договору зміна власника та/або форми власності об`єкта (об`єктів) не є причиною для припинення цього договору.

Орендоване майно було отримано ТОВ Автокрай-Україна згідно з актом від 01 січня 2018 року.

Згідно платіжних доручень №2517 від 31 липня 2018 року на суму 1 092 510,00 грн та №2418 від 31 липня 2018 року на суму 1 092 510,00 грн, позивачем здійснено переплату за суборенду нежитлового приміщення та асфальтової площадки за вересень та жовтень 2018 року згідно договору №СУ/НА-04 від 29 грудня 2017 року.

Враховуючи вказане, ТОВ Нові Авто складено та зареєстровано податкову накладну №273 від 31 липня 2018 року на загальну суму 2 185 020,00 грн на відповідні суми попередньої оплати.

Вказана податкова накладна включена ТОВ Автокрай-Україна до складу податкового кредиту та відображена у додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року.

Відповідно до інформації, наведеної у газеті Голос України від 28 серпня 2018 року, ухвалами Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №752/19045/17 накладено арешт у кримінальному провадженні та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20.

Відтак, вказаний об`єкт оренди (актив), який орендар (ТОВ Нові Авто ) передав, а суборендар (ТОВ Автокрай-Україна ) прийняв відповідно до акта прийому-передачі від 01 січня 2018 року та 15 травня 2018 року, з серпня 2018 року не належить ТОВ Нові Авто , а належить АРМА, та всі особи (у т.ч. ТОВ Автокрай-Україна ), які користуються активом зобов`язані з 19 серпня 2018 року здійснити нарахування та оплату орендної плати ТОВ ЖК Воздвиженка .

У зв`язку з цим і відповідач, і суд першої інстанції дійшли висновку, що ТОВ Нові Авто не мало виконувати свої зобов`язання перед ТОВ Автокрай-Україна , у тому числі надавати в платне користування вказане майно, за право користування яким ТОВ Автокрай-Україна сплачено грошові кошти (авансовий платіж). Відповідно, сума податкового кредиту в розмірі ПДВ з вартості послуг (попередньої оплати), що не надавались, не є такою, яка пов`язана з господарською діяльністю підприємства.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача та суду першої інстанції про те, що об`єкт оренди належить АРМА, оскільки судом це не встановлювалось, а в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі 752/19045/17 вказано, що об`єкт передається АРМА в управління, а не у власність.

Також суд не погоджується з твердженням, що всі особи, в т.ч. ТОВ Автокрай-Україна, які користуються активом, зобов`язані з 19 серпня 2018 року здійснювати нарахування та оплату орендної плати ТОВ ЖК Воздвиженка , оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують це і таке твердження не має відношення до спірної ситуації.

Крім того, суд безпідставно не врахував аргументи позивача про відсутність обставин, які викладені в абз. г п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та про відсутність документів, які б підтверджували такі обставини.

При здійснені попередньої оплати за послуги оренди, за результатами якої було отримано податкову накладну та нараховано податковий кредит з ПДВ, послуга з оренди приміщення використовувалась в господарській діяльності і в подальшому також планувалось використовувати оренду приміщень в господарській діяльності підприємства. Строк дії договору суборенди № СУ/НА-04 від 29 грудня 2017 року було визначено до 31 грудня 2019 року з можливістю його пролонгації.

Так, об`єкти нерухомості, що перебували в суборенді у позивача, були передані в управління ТОВ ЖК Воздвиженка за договором управління майном від 06 вересня 2018 року (реєстровий номер 442) та додатковим договором до нього від 11 вересня 2018 року (реєстровий номер 454), укладеними між АРМА та ТОВ ЖК Воздвиженка , та актами приймання-передачі об`єктів нерухомого від 26 вересня 2018 року. Тобто, фактичне управління нерухомим майном ТОВ ЖК Воздвиженка почало здійснювати з 26 вересня 2018 року.

У зв`язку з цим позивач вимушений був припинити використання майна в якості об`єкта суборенди за договором №СУ/НА-04 від 29 грудня 2017 року саме з 26 вересня 2018 року. Зазначене підтверджується також актом виконаних робіт від 26 вересня 2018 року № 2913, укладеним між ТОВ Нові Авто та позивачем, яким було часткового отримано послугу суборенди за 26 днів вересня 2018 року на суму 946 842,0 грн. в т.ч. ПДВ 157 807,00 грн., у зв`язку з чим не можна стверджувати про використання позивачем послуги в операціях, що не є його господарською діяльністю.

При цьому, публікація в газеті Голос України від 18 серпня 2018 року не являється підставою для нарахування та сплати орендної плати позивачем на користь ТОВ ЖК Воздвиженка , оскільки будь-яких договорів оренди з останнім позивачем не укладалось.

В той же час, за чотири дні вересня та жовтень 2018 року, за які було сплачено аванс, послуга суборенди не була отримана взагалі.

При цьому, застосування положень абз. г п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України можливе за двох обставин:

- фактичне отримання послуги з оренди майна

- початок використання отриманих послуг ( результатів послуг) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, податковий кредит з ПДВ був нарахований позивачем в липні 2018 року на підставі здійснення попередньої оплати за договором суборенди, а не за фактом отримання послуги з суборенди у вересні та жовтні 2018 року.

Позивач не отримував від ТОВ Нові авто акти виконаних послуг, які б підтверджували отримання послуг суборенди майна за 27-30 вересня та жовтень 2018 року. Саме з огляду на це неможливим є використання не в господарській діяльності послуги, якої він взагалі не отримав з 27 вересня по 31 жовтня 2018 року.

В матеріалах справи відсутні документи, факти та докази того, яким чином фактично використовувались послуги не в господарській діяльності позивача в період з 01 по 26 вересня 2018 року, з 27 по 30 вересня 2018 р, з 01 по 31 жовтня 2018 року.

Суд, приймаючи оскаржуване рішення про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №00008261402 та №00008241402 також не послався на такі документи, факти та докази, не вказав, яка саме діяльність, що має ознаки негосподарської, здійснювалась позивачем з майном, вартість суборенди якого була сплачена у липні 2018 року.

Зважаючи на відсутність підстав для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за вересень та жовтень 2018 року на підставі вимог п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає неправомірним твердження відповідача про необхідність складання податкових накладних та, відповідно, прийняття податкового повідомлення-рішення № 00008251402 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 182 085 грн. за штрафними санкціями в частині штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних за вересень 2018 року та жовтень 2018 року.

У зв`язку з цим висновок відповідача про наявність порушення вимог абз. г . п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Оскільки саме ці порушення, які, на думку відповідача, мали місце, стали підставою для прийняття ППР від 18 червня 2019 року № 00008241402 та № 00008261402, то зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, в Акті перевірки відповідачем зазначено про порушення вимог п.210.1, п.201.10 статті 201 України, в тому числі щодо відсутності реєстрації податкових накладних за вересень 2018 та жовтень 2018 року.

При цьому відповідач зазначив, що порушення у вигляді відсутності реєстрації податкових накладних стосується порушень, описаних у п. 3.1.2.1 Акту перевірки, а саме щодо описаного вище використання позивачем послуг суборенди за вересень та жовтень 2018 року в операціях, що не є його господарською діяльністю.

На переконання відповідача, позивач порушив вимоги статті 201 ПК України, оскільки не відобразив суми ПДВ в загальному розмірі 364 170,00 грн. зі сплачених авансом за послуги суборенди нежитлових приміщень за вересень та жовтень 2018 року у складі податкових зобов`язань і, відповідно, не здійснив реєстрацію податкових накладних на зазначені суми.

Проте, як зазначено вище, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу г п. 198.5 статті 198 ПК України є безпідставними та необґрунтованими, а позивачем не допускалось фактів використання послуг суборенди в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ Автокрай-Україна , а відтак обов`язок відносити суми ПДВ за сплаченого авансу за послуги суборенди до складу податкових зобов`язань і реєстрації податкових накладних на зазначені суми у позивача відсутній.

Таким чином, позивачем порушень вимог п.201.1, п.201.10 статті 201 ПК України не допускалось, а висновки відповідача в цій частині є безпідставними.

У зв`язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року №00008251402 є незаконним в частині визначення штрафу в сумі 182085,00 грн. В іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржується.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2019 року №00008251402, №00008261402 та №00008241402, а суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині.

Доводи апеляційної скарги відповідача дублюють висновки Акту перевірки, жодних контраргументів на аргументи, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, податковим органом не наведено, доказами свою позицію не підтверджено, в чому полягає невірне застосування норм права чи не повне з`ясування обставин справи також не зазначено. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною та не обґрунтованою.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справі, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автокрай-Україна - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року - в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 18 червня 2019 року №00008241402, № 00008261402 повністю та податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року № 00008251402 частково на суму 182 085,00 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев