Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/16781/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16781/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Беспалова О.О.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖУРАВЕЛЬ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року, суддя Донець В.А., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖУРАВЕЛЬ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Журавель" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 11.06.2020 №189698 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 13.07.2020 №222775 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна кoмпaнія "Журавель" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнання рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №1714249/41157359 від 08.07.2020 протиправним та скасувати його;

- зобов`язання Державної податкової служби України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №11 від 10.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 11.06.2020 №189698 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Журавель" до переліку ризикових платників; зупинення рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 13.07.2020 №222775 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Журавель" до переліку ризикових платників; заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві, Державній податковій службі України зупиняти реєстрацію податкових накладних ТОВ "Будівельна компанія "Журавель" на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити або унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖУРАВЕЛЬ" про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Колегія суддів зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частиною 3 статті 151 КАС України

Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як убачається із заяви про забезпечення позову необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 11.06.2020 №189698 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Журавель" до переліку ризикових платників; зупинення рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 13.07.2020 №222775 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Журавель" до переліку ризикових платників; заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві, Державній податковій службі України зупиняти реєстрацію податкових накладних ТОВ "Будівельна компанія "Журавель" на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків до набрання законної сили рішенням у даній справі, заявником обґрунтовується тим, що оскаржувані рішення є очевидно протиправними, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються виключно на наявності невідомої та непідтвердженої податкової інформації щодо контрагентів позивача та не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ТОВ "БК "Журавель".

Разом з тим, відповідно до пункту 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"), до таких критеріїв віднесено наявність в контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Такимч чином, доводи заявника про очевидну протиправність оскаржуваних рішень, які прийняті на підставі інформації про контрагента є безпідставними, оскільки обставини достатності такої інформації для прийняття оскаржуваних рішень підлягають з`ясуванню під час судового розгляду справи.

Також, колегія суддів зазначає, що для застосування заходів забезпечення позову необхідним є встановлення судом обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити або унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Водночас, зупинення дії оскаржуваних рішень та заборона Головному управлінню ДПС у м. Києві, Державній податковій службі України зупиняти реєстрацію податкових накладних ТОВ "Будівельна компанія "Журавель" на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків є вирішенням спором по суті, оскільки податкові накладні будуть зареєстровані незалежно від рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи.

Отже, наведені позивачем обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Із заяви про забезпечення позову слідує, що позивача не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, зі змісту наявних в матеріалах справи доказів не вбачається обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.

Також, позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи дане рішення, враховує вимоги статті 2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖУРАВЕЛЬ" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Беспалов О.О.

Повний текст виготовлено: 29 вересня 2020 року.