Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/7539/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7539/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М.

за участю секретаря: Зуєнко Д.П.

за участю:

представник позивача Кудіна О.С.

представник відповідача Пінчук Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.20 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КЕРРІ Україна (далі - ТОВ КЕРРІ Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Головне управління ДФС у м.Києві) від 15.01.2019 року №0001771404 та №0001761404.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю Конституції України, Податковому кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та іншим нормативно-правовим актам, якими регулюється господарська діяльність в Україні, висновків відповідача під час проведеної перевірки, щодо неправомірності формування позивачем податкової звітності з тих підстав, що фінансово-господарська документація до договорів суборенди та про надання послуг (рахунки-фактури, акти надання послуг, податкові накладні тощо) від імені контрагента ТОВ Компанія РЕСТАЙЛ (код ЄДРПОУ - 39424712, попередня назва - ТОВ АККОРДА ) підписані неуповноваженою особою та не надають таким документам юридичної сили первинних бухгалтерських документів. Позивач стверджував про безпідставність доводів контролюючого органу про фіктивність (нереальність, безтоварність) укладених між ТОВ КЕРРІ Україна та ТОВ АККОРДА угод, підтверджуючи свою позицію доказами здійснення господарських операцій за якими прослідковується рух активів між зазначеними контрагентами, що мало наслідком зміну їх майнового стану. Отже, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, якими до підприємства позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Відповідач надав суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що в ході проведення перевірки діяльності позивача було встановлено здійснення у охопленому перевіркою періоді господарських операцій з контрагентом ТОВ Компанія РЕСТАЙЛ (код ЄДРПОУ - 39424712) шляхом формального складання первинних документів, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання операцій. Висновки перевірки ґрунтувались на вироку Вишгородського районною суду Київської області від 06.04.2018 у справі №363/4995/17 (кримінальне проваджений №42015000000002519 від 16.11.2015), яким гр. ОСОБА_1 (керівник ТОВ Компанія РЕСТАЙЛ ) визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 сі. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України. Отже, посилаючись на те, що перевіркою не підтверджено факт здійснення господарських операцій зі вказаним контрагентом, а тому податкові повідомлення-рішення про відповідні донарахування податкових зобов`язань є правомірними та не підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року позовні вимоги ТОВ КЕРРІ Україна задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 15.01.2019 року №0001771404 та №0001761404.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вирок суду у відношенні гр. ОСОБА_1 не може беззаперечно свідчити про нереальність господарських операцій за участю позивача та його контрагента. Разом з тим, обставини щодо використання орендованого приміщення підтверджуються даними статуту позивача та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Натомість, в ході розгляду адміністративної справи, судом досліджено представлені позивачем належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт реального вчинення правочинів та досягнення мети їх укладення, і які є підставою для урахування їх позивачем в податковому обліку.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позову ТОВ КЕРРІ Україна .

Мотивуючи свої вимоги відповідач вказував на вирок Вишгородського районною суду Київської області від 06.04.2018 у справі №363/4995/17 (набрав законної сили 08.05.2018) і яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 не мала наміру та не виконувала обов`язків директора підприємства ТОВ АККОРДА , тому будь-які фінансово-господарські документи вказаного підприємства за підписом цієї особи не можуть бути підставою для формування бухгалтерської та податкової звітності.

Головне управління ДПС у місті Києві у апеляційній скарзі на підставі постанови КМУ №537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , ставив питання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни Головного управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - Головне управління ДПС у місті Києві).

Ухвалою від 20.07.2020 судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та в порядку ст.52 КАС України допущено процесуальну заміну відповідача Головного управління ДФС у місті Києві його правонаступником.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Компанія РЕСТАЙЛ (попередня назва - ТОВ АККОРДА ) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік, контролюючим органом складено акт від 26.12.2018 №1283/26-15-14-04-05/33063984.

Висновками зазначеного акта перевірки відповідач вказав на порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 57160 грн.; а також порушення п п. 44.1 ст. 44, п. 185.1.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 207894 грн. (а.с.72-129 т.І).

На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019:

№ 0001771404, яким ТОВ КЕРРІ Україна збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 57160 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 14290 грн. (а.с.130 т.І);

№0001761404, яким ТОВ КЕРРІ Україна визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 207894 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51974 грн. (а.с.131 т.І).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 26.03.2019 №14167/6/88-9911-04-02-25 скаргу ТОВ КЕРРІ Україна залишено без задоволення, а вищевказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контроля та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Судом установлено, і не заперечується сторонами, що позивач ТОВ КЕРРІ Україна перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у місті Києві, а фактично, як на час перевірки, так і на час звернення до суду, знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Охтирський, 7, корп. 2.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2014 між ТОВ Реал-Контакт , як орендарем, та ТОВ КЕРРІ Україна , як суборендарем, укладено договір суборенди №ОТ 1190, за умовами якого орендар зобов`язується передати в суборенду, а суборендар - прийняти, згідно умов цього договору, нежитлове приміщення, план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на 3-му поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, провулок Охтирський, 7, корп. 2 вхід літера В . Право орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем (власником будівлі) договору оренди (а.с.136-162 т.І).

30.11.2014 між ТОВ Реал-Контакт , як первісним орендарем, ТОВ АККОРДА , як новим орендарем, та ТОВ КЕРРІ Україна , як суборендарем, укладено договір про внесення змін до договору суборенди №ОТ 1190 від 11.09.2014 (про заміну сторони у зобов`язанні) (а.с.163-165 т.І).

19.01.2015 між ТОВ АККОРДА та ТОВ КЕРРІ Україна підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення а адресою: м. Київ, провулок Охтирський, 7, корпус 2 вхід літера В , загальною площею 220,39 кв.м. (а.с. 166-167 т.І)

11.06.2015 між ТОВ АККОРДА , як виконавцем, та ТОВ КЕРРІ Україна , як замовником, укладено договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів №53/15, за умовами якого виконавець за визначену угодою оплату зобов`язується надати послуги з розміщення легкових автомобілів замовника (9 місць без фіксування розміщення) на організованій виконавцем території за адресою: м. Київ, провулок Охтирський, 7 в період з 01.07.2015 по 30.06.2017 включно (а.с.168-171 т.І).

Відповідна інформація відображена позивачем в регістрах бухгалтерського обліку у належних первинних документах (актах прийому-передач послуг, видаткових накладних, податкових накладних), а сплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Всі зазначені документи були надані позивачем контролюючому органу в ході перевірки. Проте, відповідачем під час проведення перевірки зроблений висновок щодо неправомірності формування позивачем податкової звітності з тих підстав, що згідно з наданих ТОВ КЕРРІ Україна до перевірки документів встановлено, що рахунки-фактури, акти надання послуг, податкові накладні до договорів суборенди та послуг з розміщення транспортних засобів, підписані електронним підписом гр. ОСОБА_2 , як керівника ТОВ КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ (нова назва ТОВ АККОРДА ) у період з 02.03.2016 по 02.04.2017. Разом з тим, гр. ОСОБА_2 діяльністю цього підприємства не займалась і намірів займатися не мала (не здійснювала діяльність, яка пов`язана з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт, наданням послуг тощо), що підтверджується вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015000000002519 (справа №363/4995/17), і яким визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

В ході дослідження письмових доказів судом установлено, що надані позивачем первинні документи дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, та містять усі дані, які є обов`язковими реквізитами первинних документів відповідно до зазначених вище положень законодавства.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ АККОРДА (код ЄДРГІОУ 39424712), яке в подальшому було перейменоване у ТОВ КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ , як юридична особа, основним видом діяльності якої було надання в оренду нерухомого майна, здійснювала свою діяльність з 2014 до 2018 року.

Як вбачається з Акту перевірки, протягом зазначеного часу директором останнього була не лише гр. ОСОБА_2 , а й інші особи, які не визнавалися винними у вчиненні будь- яких злочинних діянь у сфері господарської діяльності.

У той же час, контролюючий орган, під час перевірки, підтвердив як факт здійснення позивачем своєї діяльності у вказаному приміщенні, як і факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних ТОВ АККОРДА у 2016 році (період охоплений перевіркою позивача).

Колегією суддів під час судового засідання досліджено вирок від 06.04.2018 у справі №363/4995/17, на який посилався відповідач, як на підставу донарахування позивачу податкових зобов`язань, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до змісту вироку, гр. ОСОБА_2 , яка була директором ТОВ АККОРДА у 2016 році, було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України, а саме в пособництві у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, тобто внесення в документи, що відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

При цьому, вказаний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ АККОРДА , як юридичної особи, та позивача ТОВ КЕРРІ Україна у 2016 році, про відсутність ознак реальності якої, зазначає відповідач в своєму акті перевірки від 26.12.2018 №1283/26-15-14-04-05/33063984.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За вказаних обставин, у відповідності до приписів ст.73 КАС України, вказаний вирок є неналежним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2018 (справа №826/18952/14) адміністративне провадження №К/9901/8100/18) зазначено правовий висновок про те, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) зазначено, що: жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено. За змістом ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необґрунтованим . Аналогічний правовий висновок містить постанова Верховного Суду від 31.07. 2018 (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18).

Таким чином на підставі даних вироку, не можливо зробити висновки що угоди між позивачем та контрагентом укладалися з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою настання реальних господарських наслідків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків податкового органу щодо відсутності реальних правових наслідків здійснених господарських операцій позивача з підприємством ТОВ АККОРДА .

Щодо клопотання відповідача в апеляційній скарзі про допит в якості свідка ОСОБА_2 , протокольною ухвалою суду від __29.09.2020__ відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на те, що обставини, про які може розповісти ця особа, перебувають поза межами предметом доказування даної справи.

З урахуванням наведених вище правильно встановлених адміністративним судом першої інстанції обставин справи, правовідносин сторін, суд першої інстанції з урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: Л.Т.Черпіцька судді:О.Є.Пилипенко Я.М.Собків