Ухвала

від 30.09.2020 по справі 320/2625/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 320/2625/19

адміністративне провадження № К/9901/16342/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №320/2625/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Даніком Груп до Головного управління ДПС у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Біоальянс-Енергія , Приватне підприємство Рівень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Виявлені недоліки запропоновано усунути протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору та зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень встановлених статтею 328 КАС України.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржником зазначена ухвала була отримана 28 липня 2020 року.

У межах встановленого строку, на усунення недоліків в частині сплати судового збору, на адресу суду надійшло клопотання про долучення оригіналу платіжного доручення, а також клопотання про усунення недоліків скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Щодо клопотання в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень встановлених статтею 328 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Перевіркою змісту поданого клопотання встановлено, що заявник вказує, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху. Її зміст фактично дублює касаційну скаргу, додаткових обґрунтувань не містить.

Зокрема, наводить пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, вбачає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі №804/15887/14, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Однак, необхідність відступлення від висновків у цих постановах Верховного Суду заявник касаційної скарги мотивує лише відмінністю фактичних обставин в даній справі, а нормативно-правового обґрунтування відступлення від правового висновку застосованого до спірних правовідносин не наводить.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №320/2625/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська