Рішення

від 28.09.2020 по справі 699/740/19

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/740/19

Номер провадження № 2/699/28/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сахнівської сільської ради, правонаступником якої є Набутівська сільська рада, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державного нотаріуса Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Гончаренко Юлії Іванівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бовшик М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 пред`явив у суд даний позов і просив визначити ОСОБА_2 додатковий строк три місяці для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті двоюрідної баби ОСОБА_3 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є двоюрідною бабою позивача, що встановлено рішенням Канівського міськрайонного суду від 27.09.2017 року, яке набрало законної сили 08.10.2017 року. 19.10.2018 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на спадкове майно двоюрідної баби ОСОБА_3 , оскільки нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що встановлений законодавством шестимісячний строк прийняття спадщини за законом з часу смерті спадкодавця пропустила, оскільки є юридично необізнаною, хворіла та чекала поки її мати ОСОБА_4 прийме спадщину після смерті ОСОБА_3 , але мати була похилого віку, хворіла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і не прийнявши спадщину. Документи про хворобу матері не збереглися. Вказані обставини є поважною причиною і підставою для визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року позов залишено без руху (а.с.30-32).

Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.44-45).

Ухвалою суду від 01.11.2019 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача (а.с.65-66).

Ухвалою суду від. 03.02.2020 року витребувані докази (а.с.91-92).

Ухвалою суду від 11.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.139-140).

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, просила розгляд справи провести у її відсутність (а.с.63, 76).

В судове засідання представник позивача адвокат Бовшик М.Ю. не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав (а.с.155).

В судове засідання представник Набутівської сільської ради не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені вчасно, причини неявки не повідомили.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у її відсутність (а.с.51).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в силу наступного.

У суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть виданим 12 липня 2019 року (а.с.8).

Рішенням Канівського міськрайонного суду від 27.09.2017 року, яке набрало законної сили 08.10.2017 року, встановлено факт, що ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , онукою померлої ОСОБА_6 та двоюрідною онукою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21-22).

Разом з тим, у вказаному рішенні була допущена помилка щодо дати смерті ОСОБА_3 , а тому ухвалою Канівського міськрайонного суду від 05.05.2020 року, яка набрала законної сили 21.05.2020 року, вказану помилку було виправлено, встановлено факт, що ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , онукою померлої ОСОБА_6 та двоюрідною онукою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.153).

Померла ОСОБА_3 заповіт не залишила.

Постановою державного нотаріуса Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Гончаренко Ю.І. від 19.10.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .. Підставою відмови є те, що ОСОБА_2 є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ЦК УРСР 1963 року двоюрідні онуки не були спадкоємцями за законом (а.с.11).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не була заведена (а.с.101-102).

Незважаючи на зміст вказаної постанови нотаріуса позивач зазначає, що 19.10.2018 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись при цьому на ч.3 ст.1272 ЦК України, якою передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Причиною пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є те, що вона чекала поки її мати ОСОБА_4 прийме спадщину після смерті ОСОБА_3 , але мати була похилого віку, хворіла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і не прийнявши спадщину (а.с.9). Документи про хворобу матері не збереглися.

На а.с.13-19 міститься копія виписки медичної карти ОСОБА_2 , з якої вбачається, що в період з 23.03.1999 року по 02.04.1999 року остання перебувала на стаціонарному лікуванні (назва медичної установи є нечитабельною) , загострення двобічного хронічного гнійного гаймориту.

У довідці, виданій виконавчим комітетом Набутівської сільської ради від 28.08.2017 року №627 (а.с.20) зазначено, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 , рідною донькою ОСОБА_6 та племінницею ОСОБА_3 . На день смерті ОСОБА_3 більше п`яти років разом з нею проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , разом вели спільне господарство.

У п.1 ПП ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7 роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

У листі пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК , згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР .

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому застосовується чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР.

Згідно ст.ст.524, 525 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Вимогами ст.ст.529, 530 ЦК УРСР визначено дві черги спадкоємців за законом, до яких не входили двоюрідні онуки.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548).

Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вимогами ч.1 ст.550 ЦК УРСР передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ч.1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично оцінює висновки, викладені в мотивувальній частині рішення Канівського міськрайонного суду від 27.09.2017 року, яке набрало законної сили 08.10.2017 року в частині того, що в судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст.1264 ЦК України заявниця ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті тітки ОСОБА_3 , оскільки щодо визначення кола спадкоємців слід керуватися нормами ЦК УРСР 1963 року, якими було передбачено лише дві черги спадкоємців за законом і крім цього ОСОБА_2 є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , про що вірно зазначено у резолютивній частині даного рішення суду (а.с.21-22).

Також стороною позивача безпідставно застосовані норми ст.1272 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки зазначені норми застосовуються до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом, що роз`яснено у п.24 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, а саме особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , тому не заслуговують на увагу докази, надані позивачем в підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з наданих доказів вбачається, що ОСОБА_2 є двоюрідною онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому застосовується чинне на той час законодавство, зокрема норми Цивільного кодексу Української РСР. Померла ОСОБА_3 заповіт не залишила, спадкова справа після її смерті не заведена. Згідно вимог ст.ст.529, 530 ЦК УРСР було визначено дві черги спадкоємців за законом, до яких не входили двоюрідні онуки, про що також зазначено у постанові нотаріуса від 19.10.2018 року, а продовження (визначення) додаткового строку для прийняття спадщини можливе лише спадкоємцю, до яких не відноситься позивач у даній справі.

Судові витрати зі сплати судового збору суд залишає за позивачем згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Сахнівської сільської ради, правонаступником якої є Набутівська сільська рада, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державного нотаріуса Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Гончаренко Юлії Іванівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Свитка С.Л.