Ухвала

від 13.08.2020 по справі 335/6739/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6739/20 1-кс/335/3488/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання заступника начальника 3 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що СУ ГУ ДФС у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020080000000043 від 04.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК У країни.

Досудовим розслідуванням встановлено, що філія «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» перебуває на податковому обліку Новомиколаївської ДПІ Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області, основний вид діяльності за КВЕД: розведення коней та інших тварин родини конячих, юридична адреса: Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Трудове, вул. Центральна, 1. Керівник та головний бухгалтер ОСОБА_4 .

Відповідно до листа №755/08-01-10-01-08 від 04.08.2020 управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області станом на 01.08.2020 за філією «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» рахується недоїмка по несплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 1 773,8 тис. грн. Зазначена заборгованість сформувалась за рахунок несплати самостійно задекларованих сум ЄСВ за період вересень 2019 року - червень 2020 року.

Так, відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 зі змінами та доповненнями (далі Закон України), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України платниками єдиного внеску є - роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, п. 5 та п. 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями зі сплати єдиного внеску зобов`язань зі сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами, зобов`язання зі сплати єдиного внеску проводяться в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі вищевикладеного, службові особи філії «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37727937) у період вересень 2019 року - червень 2020 року у порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 та ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-УІ від 08.07.2010 року, достовірно знаючи про наявну заборгованість філії «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» перед фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 773,8 тис. грн., які фактично не надійшли до фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування та всупереч вищезазначених вимог законодавства.

Таким чином, є підстави вважати, що в діях службових осіб філії «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК України, тобто ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 1 773,8 тис. грн. (1 688 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що більш ніж в 1000 разів перевищує установлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян, що є значним розміром.

Службова особа філії «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» ОСОБА_4 є уповноваженою службовою особою вказаної юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що філія «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» перебуває на податковому обліку Новомиколаївської ДПІ Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області.

20.02.2019 року платником податків філією «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» до контролюючого органу - Новомиколаївської ДПІ Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області, засобами електронного зв`язку, разом з іншим відомостями подано податкову декларацію з плати за землю та розрахунок суми земельного податку, згідно якої платником на 2019 рік задекларовано право користування земельними ділянками, а саме: 2323687200:13:004:0001 площею 105 га; 2323687200:12:005:0015 площею 91,6313 га; 2323687200:02:003:0001 площею 229,0 га; 2323687200:12:003:0001 площею 72,2344 га; 2323687200:02:001:0001 площею 120,8463 га; 2323687200:10:011:0002 площею 192,9304 га; 2323687200:12:009:0001 площею 215,0 га; 2323687200:12:002:0001 площею 147,6022 га; 2323687200:10:002:0001 площею 84,7595 га; 2323687200:12:001:0001 площею 24,0 га; 2323687200:13:005:0001 площею 30,7941 га; 2323687200:10:010:0001 площею 69,8110 га; 2323687200:13:002:0012 площею 211,4504 га; 2323687200:05:008:0001 площею 161,5291 га; 2323687200:10:013:0001 площею 97,6950 га; 2323687200:05:005:0004 площею 4,9915 га; 2323687200:12:010:0001 площею 27,4744 га; 2323687200:10:003:0001 площею 142,4970 га; 2323687200:02:002:0001 площею 155,0 га; 2323687200:12:004:0001 площею 104,1106 га; 2323687200:10:014:0001 площею 98,0646 га; 2323687200:05:005:0005 площею 43,6550 га; 2323687200:10:015:0001 площею 100,2096 га; 2323687200:13:003:0001 площею 85,2129 га; 2323687200:10:017:0001 площею 113,9406 га; 2323687200:05:009:0003, площею 28,1432 га; 2323687200:05:009:0002 площею 66,5119 га; 2323687200:10:009:0001, площею 94,4126 га; 2323687200:02:008:0001, площею 77,0960 га.

Згідно інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правокористувач вказаними вище земельними ділянками сільськогосподарського призначення є Державне підприємство «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37404165).

Посилаючись на необхідність запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, з метою забезпечення його конфіскації, слідчий просить накласти арешт на врожай сільськогосподарських культур, вирощування яких може здійснюватись філією «Запорізькій кінний Завод №86» ДП «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37727937) на вищезазначених земельних ділянках, правокористувачем яких є Державне підприємство «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37404165).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні клопотання слідчий суддя керується вимогами ч. 2ст.173КПК України та враховує правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З досліджених слідчим суддею матеріалів не встановлено даних, які б свідчили про наявність ознак речового доказу майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, за критеріями, визначенеми у статті 98 КПК України, у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Прицьому, ч. 5 ст.132КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереження речовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України , підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цьогоКодексу,повідомлено пропідозру,особа,яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження не містять обґрунтованих даних про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні особі, у володінні якої перебуває майно, зазначене у клопотанні, тому слідчий суддя вважає необгрунтованими доводи слідчого про можливість накладення на майно арешту з метою забезпечення його конфіскації.

З цих підстав, слідчий суддя вважає недоцільним застування положень ч. ч. 5, 6 ст. 170 КПК України для накладення арешту на зазначене майно. Обґрунтованих підстав для накладення арешту на майно як таке, що перебуває у володінні третіх осіб, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

З огляду на те, що слідчим не обгрунтовано доводи щодо можливості використані як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження зазначеного у клопотанні майна, а також наявності підстав для можливого забезпечення конфіскації такого майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника 3 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1