Рішення

від 10.09.2020 по справі 637/426/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.09.2020

№ 637/426/20

№ 2/637/150/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2020 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом ,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами провстановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Як підставу зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 7,8541 га на території Березівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Після смерті ОСОБА_2 оригінал державного акту виявлений не був, втрачений за невідомих обставин. За свого життя ОСОБА_2 залишила заповіт, за яким заповідала йому все майно, де б таке не було і з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що буде їй належати та на що вона за законом буде мати право. Вказує, що про наявність заповіту дізнався лише в травні 2017 року в Березівській сільській раді Шевченківського району Харківської області, оскільки в документах, що залишилися після смерті бабусі були відсутні і державний акт на право власності на земельну ділянку і заповіт.

Лише 18 травня 2017 року було отримано дублікат заповіту ОСОБА_2 . Звернувшись до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вказує, що не знав про існування заповіту на свою користь, який залишила ОСОБА_2 , що є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини за заповітом після її смерті. Окрім того вказує, що на день смерті ОСОБА_2 фактично проживав разом нею, а отже, спадщину прийняв, проте, оскільки зареєстровані ми були за різними адресами, не може в нотаріальному порядку підтвердити факт вступу в управління та володіння спадковим майном. Зазначає, що на день смерті ОСОБА_2 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з ним, її онуком. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем необхідно для оформлення спадкових прав після її смерті за заповітом. Ним не було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю відомостей про наявність заповіту, а також оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, що є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини. Просить визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, поновивши його, встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на успадковану земельну ділянку.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів, позов визнає у повному обсязі і не заперечує проти його задоволення.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, з`ясувавши позицію представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 4 ст.1268 Цивільного кодексу України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.1268 Цивільного кодексу України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 /а.с. 10/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить спадкове майно у вигляді земельної діялнки площею 7,8541 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6325782000:02:000:0041, розташованої на території Березівської сільської ради Шевченківського району Харківської області /а.с. 13, 28, 29/.

За даними погосподарської книги № 1 ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 значилась зареєстрованою та проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 14/.

Як вбачається із заповіту від 5 квітня 1988 року, посвідченого секретарем Березіввського сільського виконкому Шевченківського району Харківської області, все майно, яке на час смерті їй належить, з чого б не складалось і де б не знаходилось, ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 /а. 12/.

Шевченківською державною нотаріальною конторою Печериці П.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 /а.с. 15/.

Згідно інформаційним довідкам зі спадкового реєстру спадкових справ, заповітів, спадкових договорів після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкову справу не заведено. 05.04.1988 року Березівською сільською радою Шевченківського району Харківської області посвідчено заповіт, номер у реєстрі 10 /а.с. 46-48/.

Відповідно до Шевченківської районної газети "Краєвид" оголошено про втрату державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім"я ОСОБА_2 /а.с. 58, 59/.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що добре знають позивача з 1998 року, товаришують з його донькою. Підтвердили також, що позивач протягом 3-х років жив разом з ОСОБА_2 , за якою доглядав. Мешкав разом з останньою і на час її смерті.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент її смерті необхідно позивачу для оформлення спадкових прав після її смерті за заповітом.

Позивачем не було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю у нього відомостей про наявність заповіту померлої на його користь, а також оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, що є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини.

Цивільним законодавством визначено строки для прийняття спадщини, проте цивільне законодавство не містить жодної норми, яка встановлює строки для отримання документу, що посвідчує право на спадщину, зокрема свідоцтва про право на спадщину або рішення суду.

Причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними, а отже є необхідність в його поновленні.

У відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є онуком ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9), а також є спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі. Інші спадкоємці за законом та заповітом відсутні.

Встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем необхідне позивачу для оформлення спадщини.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст.ст. 316, 328 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску позивачем строку для звернення до суду поважними, поновивши його та визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 328, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 Цивільного кодексу України ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , поновивши його.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання рішенням суду законної сили, право власності на земельну ділянку площею 7,8541 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6325782000:02:000:0041, розташованої на території Березівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно державному акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 032902, виданому на підставі розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 316 від 27.09.2004 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрованому 03.11.2004 року у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 138, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію рішення направити відповідачу.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

Н.І.Островська