Ухвала

від 16.09.2020 по справі 743/934/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 743/934/16-ц

провадження № 61-5421св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, відділ Держгеокадастру в Ріпкинському районі Чернігівської області, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Бобрової І. О., Вінгаль В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, відділ Держгеокадастру в Ріпкинському районі Чернігівської області, ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 18 жовтня 2001 року № 80 ОСОБА_1 надана земельна ділянка у постійне користування для ведення підсобного господарства, площею 0,25 га, розташована в урочищі Молібогов Ріг у с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області.

На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Чернігівській області від 22 травня 2015 року № 25-4170/14-15-СГ ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на землю, площею 2,0 га, кадастровий номер 7424485600:09:001:0089, для ведення особистого селянського господарства.

Проте до вказаної земельної ділянки включено земельну ділянку, яка раніше була виділена йому в постійне користування.

Із квітня 2015 року чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_5 почав перешкоджати йому у користуванні земельною ділянкою, виділеною на підставі рішення виконавчого комітету Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 18 жовтня 2001 року № 80.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на статті 7, 17, 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції, чинній на час виділення йому земельної ділянки, просив скасувати та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 , та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 7424485600:09:001:0089.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2016 року у складі судді Жовтка Є. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане 26 травня 2015 року ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424485600:09:001:0089.

Скасовано за ОСОБА_2 державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 7424485600:09:001:0089.

У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні констатовано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Вказаним рішенням Конституційного Суду України визначено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Сторони в судовому засіданні не оспорювали той факт, що рішення виконавчого комітету Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області не оскаржувалось, не змінювалось і не скасовувалось, отже, відповідно до частини першої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року (далі - ЦПК України 2004 року), вказана обставина не підлягає доказуванню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, суд виходив із того, що ця вимога є зайвою і задоволенню не підлягає з тих підстав, що визнання недійсним правовстановлюючого документа не землю, яким у згаданому випадку є свідоцтво про право власності, має своїм наслідком недійсність цього документа і припиняє право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що земельна ділянка площею 0,25 га, в урочищі Молібогов Ріг у с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області була надана ОСОБА_1 у користування на підставі рішення виконавчого комітету Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 18 жовтня 2001 року № 80. Позивач у подальшому відповідно до вимог статей 92, 116 ЗК України не оформив своє право користування або власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади наділені правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування ради представляють інтереси територіальної громади та здійснюють повноваження власника майна. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Тобто розпорядження землями територіальної громади у с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, які перебувають у комунальній власності, є компетенцією Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, а не її виконавчого комітету.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 18 жовтня 2001 року № 80 ОСОБА_1 у постійне користування для ведення підсобного господарства була надана земельна ділянка, площею 0,2500 га, розташована в урочищі Молібогов Ріг у с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області. Частиною п`ятою статті 116 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Підстав припинення його права користування земельною ділянкою, передбачених статтею 141 ЗК України, апеляційним судом не встановлено. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а тому припинення права користування земельною ділянкою без визнання недійсним рішення, на підставі якого заявник користується земельною ділянкою, є порушенням земельного законодавства України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року і витребувано із Ріпкинського районного суду Чернігівської області цивільну справу № 743/934/16-ц.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року цивільну справу № 743/934/16-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, відділ Держгеокадастру в Ріпкинському районі Чернігівської області, ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зупинено до залучення до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1 .

У січні 2020 року до Верховного Суду від Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області надійшли документи, зокрема довідка Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області про те, що ОСОБА_4 проживала разом з чоловіком ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про одруження від 15 квітня 1963 року серії НОМЕР_1 .

У липні 2020 року до Верховного Суду від дружини ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшли документи щодо правонаступництва, зокрема, довідка Ріпкинської районної державної нотаріальної контори від 16 червня 2020 року № 475/02-14, видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що Ріпкинською нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 46/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а також копії свідоцтв про право на спадщину та свідоцтва про право власності після померлого ОСОБА_1 на земельні ділянки та житловий будинок. З довідки Ріпкинської районної державної нотаріальної контори від 16 червня 2020 року № 475/02-14 вбачається, що відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцем є ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину 13 березня 2020 року, заява № 180. Інші спадкоємці ОСОБА_1 23 квітня 2020 року подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативи суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, допускають правонаступництво, суд касаційної інстанції вважає за необхідне поновити касаційне провадження та залучити до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 55, 254, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Неданчицька сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області, відділ Держгеокадастру в Ріпкинському районі Чернігівської області, ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року.

Залучити до участі у справі ОСОБА_4 як правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк