Постанова

від 29.09.2020 по справі 233/559/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/559/20

Номер провадження 22-ц/804/2748/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Агєєва О.В., Корчистої О.І.

за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року у цивільній справі № 233/559/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 про визнання права оренди (суддя першої інстанції ОСОБА_2 ), -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович посилався на те, що 01.04.2014 року між ним та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ був укладений договір оренди земельної частки (паю), який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 липня 2014 року за № 188. Згідно даного договору була передана в оренду земельна частка (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_1 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0092011.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток і (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Так, ОСОБА_1 скористався вищезазначеним правом та виділив зазначену земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) і 07.05.2019 року зареєстрував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримав витяг згідно якого є власником земельної ділянки площею 3,8978 га, кадастровий номер1422481500:16:000:0127, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із положеннями п. 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

04.11.2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист за № 1669 ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , у якому пропонується переукласти договір оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1422481500:16:000:0127, додавши до нього проект договору оренди землі.

У зв`язку з тим, що договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію та ОСОБА_1 прийняв рішення у подальшому господарювати на своїй земельній ділянці самостійно, то він на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ 11.12.2019 року направив лист з проханням повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1422481500:16:000:0127 в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачено п. 3.1 договору оренди земельної частки (паю) та утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку площею 3,8978 га, кадастровий номер 1422481500:16:000:0127, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області. Однак до теперішнього часу ні відповіді на лист, а також сама земельна ділянка ПрАТ АПК-ІНВЕСТ повернута ОСОБА_1 не була.

14.01.2020 року, на адресу ОСОБА_1 повторно надходить лист за № 40 ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , який містить аналогічні вимоги, які були викладені ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у листі за № 1669.

З метою підтвердження факту користування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , на сьогодні земельною ділянкою за кадастровим номером 1422481500:16:000:0127 було отримано лист за № 16 від 14.01.2020 Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, у якому зазначено, що 01 липня 2014 року був зареєстрований договір оренди земельної частки (паю) на 4,65 га, між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та громадянином ОСОБА_1 , який зареєстрований в книзі реєстрації договорів Білокузьминівської сільської ради за № 188. На даний час дана земельна ділянка (пай) 4,65 га обробляється ПрАТ АПК- ІНВЕСТ .

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, просив суд першої інстанції розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01.04.2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , який зареєстрований 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188; стягнути з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ судові витрати.

У лютому 2020 року позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ посилався на те, що 01 квітня 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0092011, виданого 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією. Цього ж дня - 01 квітня 2014 року, ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений 20-річний строк його дії, що на даний момент не сплинув.

Починаючи з дати укладення договору оренди земельної частки (паю), ПрАТ АПК-ІНВЕСТ повною мірою дотримувалося взятих на себе зобов`язань та не порушувало умови договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору оренди земельної частки (паю) та норми чинного законодавства щодо виконання останнім обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та в подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , чим були грубо порушені права ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , як належного орендаря.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2014 року, орендодавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.

ОСОБА_1 не повідомив своєчасно ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про отримання ним державного акту, чим порушив вимоги договору, нормативних актів, та безпосередньо права ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , як орендаря та фактичного користувача земельної частки (паю), яка була виділена ОСОБА_1 у земельну ділянку.

На момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , так само, як і на теперішній час, діють норми перехідних положень Закону України Про оренду землі , якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше з укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Отже, під час укладання договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 вчинив волевиявлення щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки - переукладання договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).

Позивач за зустрічним позовом просив суд першої інстанції визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:16:000:0127, площею 3,8978 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованим 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188; стягнути з ОСОБА_1 понесені Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ судові витрати.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року первісний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю), задоволено.

Розірвано договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 квітня 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 липня 2014 року за № 188.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840,80 грн.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 про визнання права оренди, відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач по первісному позову та позивач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ посилається на те, що вважає рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року таким, що прийнято з порушенням приписів ч. 1 ст. 263 ЦПК України, щодо його прийняття на засадах законності, обґрунтованості та верховенства права, з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року у справі 233/559/20 в повному обсязі та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 квітня 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , та зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 липня 2014 року за № 188, та задовольнити зустрічний позов Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 та визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:16:000:0127, площею 3,8978 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованим 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188; стягнути з ОСОБА_1 на користь до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ понесені судові витрати.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано ОСОБА_1 строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (а.с. 161,162,163,176). копія апеляційної скарги ОСОБА_1 отримана (а.с. 161,163). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 (а.с. 164-169).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 вересня 2020 року цивільну справу було призначено до розгляду на 29 вересня 2020 року.

В судове засідання Донецького апеляційного суду позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Байгуш О.Ю. не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 181 - 182).

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення представника Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ - адвоката Демченко І.С., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , суд першої інстанції послався на те, що ПрАТ АПК-ІНВЕСТ уклав договір оренди земельної частки (паю) з ОСОБА_1 , як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай), який вважався правовстановлюючим документом та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації позивачем права власності на земельну ділянку - до 07 травня 2019 року, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення ЗК України.

Враховуючи, що з 07 травня 2019 року ОСОБА_1 набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 01 липня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 з 07 травня 2019 року слід вважати припиненим.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (із змінами і доповненнями).

Статтею 1 вказаного вище Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із частини 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.

Відповідно до частини 3 вказаної вище статті, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Частиною 1 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 вказаної вище статті передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 5 вказаної вище статті, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору в судовому порядку у зв`язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що питання припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання договору оренди або її зміни було предметом обговорення сторін за договором. ОСОБА_1 суду не надано також належним та допустимих доказів на підтвердження істотності змінених обставин.

Апеляційний суд вважає, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2014 року, укладеного між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , який зареєстрований 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188, слід відмовити у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ .

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 квітня 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та відповідачем ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається Сторонами за цим Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Як вбачається із позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі .

Частиною 1 статті 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Як вбачається із частини 2 вказаного вище Закону, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Враховуючи що договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ АПК-Інвест укладено строком на 20 років, апеляційний суд вважає, що вказаний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією 07 травня 2019 року права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:16:000:0127.

Укладення договору оренди паю на 20 років, очевидно, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмова орендодавця від переукладення та намагання розірвати договір вже через 5 років від початку строку оренди не можна вважати добросовісним.

Вказане вище співпадає з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, провадження № 14 - 65 цс 20.

Отже, фактично ОСОБА_1 заявою від 11 грудня 2019 року висловив намір про припинення договірних відносин в односторонньому порядку та про відмову від переукладання договору, що суперечить як умовам укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, так і діючому законодавству, зокрема, Закону України Про оренду землі .

Згідно ч.13 ст. 141 України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позовних вимогах позивача по первісному позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ задоволено, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову згідно платіжного доручення № 705 від 19 лютого 2020 року в розмірі 2102,00 грн. (а.с. 40) та за подання апеляційної скарги в розмірі 4414,20 грн. згідно платіжного доручення № 1755 від 13 травня 2020 року (а.с. 143), а всього 6516,20 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року скасувати.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 01.04.2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , який зареєстрований 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188, відмовити.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ задовольнити.

Визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:16:000:0127, площею 3,8978 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеним між та ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованим 01 липня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 188.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , ЄДРПОУ 34626750, витрати по сплаті судового збору в розмірі 6516 (шість тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 30 вересня 2020 року

Суддя: О.Д.Канурна