Постанова

від 30.09.2020 по справі 227/2751/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/2751/19

Номер провадження 22-ц/804/2960/20

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Донецький апеляційний суд колегією в складі:

головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Агєєва О.В., Канурної О.Д.

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу що виникла з сімейних правовідносин за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участі третьої особи нотаріуса Другої Добропільської нотаріальної контори Гусєвої Олени Вікторівни про поділ спадкового майна, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року (головуючий у суді 1 інстанції Левченко А.М.), -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогами про розподіл спадкового майна, що залишилося після смерті її чоловіка. В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що загальна вартість спадкового майна 2 004 405,00грн, а вартість кожної частки спадкоємців становить 668 135,07грн.

28 липня 2020 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просила стягнути вартість її частки у розмірі 593 622,46грн.

03 серпня 2020 року ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року позов залишено без розгляду. Суд першої інстанції як на підставу для залишення позову без розгляду посилався на те, що позивач повторно не з`явилася в судове засідання та не повідомила причини неявки.

В апеляційній скарзі представник позивача просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, через порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що представник позивача та позивач про слухання справи не були обізнані, оскільки ОСОБА_1 знаходилась за межами України, а її представник ОСОБА_4 повістки не отримувала через хворобу і перебування на лікарняному, про що повідомляла суд у листі від 20 липня 2020 року.

На час розгляду справи відзиви не надходили.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності учасників справи повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та телефонограми, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом наведеної норми суд наділений правом на залишення заяви без розгляду лише коли позивач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та тільки в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка, та за умови, що від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.

Підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала неявка позивача в судові засідання призначені на 28 липня 2020 року та 03 серпня 2020 року.

Процедура виклику до суду і повідомлення учасників справи та порядок вручення судової повістки чи повідомлення детально регламентовано положеннями цивільного процесуального законодавства, зокрема частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка може надсилатися на електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.

З матеріалів справи вбачається що від представника позивача адвоката - Балгакової О.Д. на адресу суду надходила заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді із зазначенням офіційної електронної адреси, зареєстрованої відповідним чином /а.с.6 том ІІ/, з урахуванням чого представник позивача була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду призначеного на 28 липня 2020 року /судову повістку надіслано на офіційну електронну адресу представника позивача 20 липня 2020 року а.с.46-47/ та 03 серпня 2020 року /судову повістку надіслано на офіційну електронну адресу представника позивача 28 липня 2020 року а.с.53/.

За змістом частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. З огляду на що, обставини щодо повідомлення представника позивача, давали суду процесуальні підстави вважати що сторона позивача повідомлена у належний спосіб, через представника, яка підтвердила свої повноваження на ведення цієї справи.

Більше того, в текстовому повідомленні суду про судове засідання призначене на 03 серпня 2020 року судом також було повідомлено про час та місце наступного засідання ОСОБА_1 , повідомлення було надіслано на вказаний нею в позовній заяві номер телефону /а.с.54/.

Разом з тим, в апеляційній скарзі представник позивача не висловлювала доводів щодо неповідомлення її про час та місце судового розгляду судом першої інстанції та фактично не оспорювала висновків суду щодо її повторної неявки та матеріали справи не містять письмового клопотання позивача про розгляд справи без його участі, у той же час, представник позивача стверджувала про порушення її права на судовий захист, через те, що вона знаходилась на амбулаторному лікуванні в період часу з 20 липня 2020 року протягом 15 днів та суд не перевірив чи ознайомилась представник позивача із надісланими судом на офіційну електронну адресу судовими повістками.

Розгляд справи за відсутності осіб, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, є порушенням основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

Однак ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Разом з тим, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які вона не змогла повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконної ухвали, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач брала участь в судових засіданнях, подавала заяви та клопотання.

Використовуючи зазначені позивачем засоби зв`язку суд неодноразово повідомляв позивача та її представника про час та місце судового розгляду та останні отримували повідомлення суду, приймали участь в судових засіданнях та у такий самий спосіб, з офіційної електронної адреси надсилали суду заяви та клопотання у даній справі.

Позивач та її представник беззаперечно мали можливість ознайомитися із змістом судових повісток чи повідомити суду про наявність обставин які би виключали можливість їх участі в судових засіданнях, та саме позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням ним процесуальних дій.

Довід представника позивача про порушення її права на судовий захист через бездіяльність суду, який не перевірив чи ознайомилась представник позивача із надісланими судом на офіційну електронну адресу судовими повістками не заслуговує на увагу, оскільки днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставку судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Та перевірка обставин щодо ознайомлення із змістом повістки, яка направлена на офіційну електронну адресу позивача не входить до повноважень суду та не має правового значення в розумінні положень норм процесуального права України, чинних на день вчинення даної процесуальної дії (пункт 2 частини 8 статті 128 ЦПК України). Дане положення норми процесуального права України суд апеляційної інстанції тлумачить у сукупності із положеннями статей 2 та 12 ЦПК України за змістом яких неприпустимо зловживання процесуальними правами з боку учасників судового процесу на яких окрім прав процесуальний закон покладає і обов`язки, та не вчинення певних процесуальних дій мають свої наслідки.

При цьому, апеляційний суд виходить з того, що у тому випадку коли учасник справи позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи через наявність поважних причин, останній зобов`язаний про це повідомити суд належним чином, чого представником позивача зроблено не було.

ОСОБА_4 не надано доказів того, що вона в період часу станом на 28 липня та 03 серпня 2020 року за станом здоров`я знаходилась на лікарняному листі чи проходила амбулаторне медичне лікування і була позбавлена можливості отримувати повістки та повідомлення суду, була неспроможна з ними ознайомитися чи повідомити суд про наявність поважних причин для відкладення розгляду справи, оскільки із змісту наданого представником позивача Висновку лікаря від 18 липня 2020 року /а.с.34, 35/ вбачається що ОСОБА_4 поставлено відповідний діагноз, призначено консультації спеціалістів та призначено приймання медикаментів тричі на добу протягом 15 днів і лікування ЛФК з реабілітологом.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України регламентовано, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За обставинами справи ні позивач ні її представник жодним чином не повідомили суд про причини їх неявки в судове засідання 03 серпня 2020 року.

Отже, суд дотримався вимог норм процесуального права чинних на час вчинення даної процесуальної дії, висновки суду не спростовані позивачем та відсутні інші підстави які би вказували на незаконність чи необґрунтованість ухвали, з огляду на що, у відповідності до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2020 року.

Судді: