Постанова

від 29.09.2020 по справі 918/358/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Справа №918/358/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.

без виклику представників сторін

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 (суддя Романюк Ю.Г., повний текст рішення складено 11.06.2020 р.)

за позовом Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство"

до фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Даниловича

про стягнення заборгованості в сумі 150 030,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 відмовлено в задоволенні позову ДП "Володимирецьке лісове господарство" до ФОП Басюка Миколи Даниловича про стягнення заборгованості в сумі 150 030,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. Стягнути відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 150 030,00 грн.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що в матеріалах бухгалтерського обліку ДП "Володимирецький лісгосп" видаткова накладна №РН-0000003 від 15 червня 2018 року, на яку посилається Відповідач як на доказ поставки товару, відсутня, товар згідно спірного договору не надійшов на підприємство, а тому відповідно не був оприбуткований, тобто фактичного здійснення господарської операції не відбулося. Проте суд першої інстанції дані обставини не прийняв до уваги.

Апелянт в обгрунтування посилається на наступне.

Відповідно до акту №13-17-07-06/19 від 07.08.2019р. ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області встановлено, що станом на 31.05.2019р. за субрахунком №631 за ФОП Басюком М.Д. обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 150 030,00 грн.

Ревізією встановлено, що в період з 27.02.2018р. по 31.05.2019р. та на момент проведення контрольного заходу Підприємством не здійснювалося оприбуткування товарів, які надійшли від підприємця Басюк М.Д.. Крім того, за результатами проведених в період з 01.06.2018р. по дату завершення ревізії інвентаризацій, станом на 01.11.2018р. та станом на 04.06.2019р. не виявлено не оприбуткованих лишків пиломатеріалів обрізних хвойних порід (сосна). Зважаючи на неможливість підтвердження факту отримання пиломатеріалів ДП "Володимирецький лісгосп" та відсутність підтвердження надходження даного товару на Підприємство, в порушення ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 526, 530, 599, 610, 629, 712 ЦК України, та п. 5.1. договору від 27.02.2018 внаслідок не здійснення, у визначений договірними умовами термін, поставки оплаченого ДП "Володимирецький лісгосп" товару підприємцями нанесено матеріальна шкода Підприємству на загальну суму вартості непоставленого товару - 595 119,00 грн. (в т.ч. ФОП Басюк М.Д.. - 150 030,00 грн.). (стр. 92 акту ревізії).

Також апелянт посилається на те, що згідно довідки №296 від 05.05.2020 пиломатеріали обрізні хвойних порід по договору №2018-45 від 27.02.2018 року з ФОП Басюк М. Д на ДП "Володимирецький лісгосп" не надходили.

Відповідно до реєстру надходжень товарів та послуг (матеріальний склад Антонівка ЛПК) за червень 2018 року ДП "Володимирецький лісгосп" пиломатеріал обрізний хвойних порід (сосна) у кількості 33.340 куб.м на загальну суму 150 030.00 грн. згідно договору від 27.02.2018 року, укладеного між ДП Володимирецький лісгосп та ФОП Басюк М. Д., не надходив.

Наказом директора ДП "Володимирецький лісгосп" №308 від 30.10.2019 організовано проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків із перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 01.11.2019 року.

За результатами проведення даної інвентаризації ДП "Володимирецький лісгосп" було складено акт №3 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 01.11.2019 року, згідно якої значиться сума дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку 150030 грн. за дебітором ФОП Басюк М. Д.

Окрім того, аплелянт зазначає, що судом першої інстанції належним чином також не оцінено та не прийнято до уваги, що долучена до матеріалів справи видаткова накладна не є достовірним та належним доказами отримання Скаржником товару по даній накладній.

Також зазначає, що у видатковій накладній №РН-0000003 від 15 червня 2018 року про отримання товару з боку ДП "Володимирецький лісгосп" поставлено підпис особи без зазначення її прізвища, імені та посади. Тобто вказана видаткова накладна не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу отримувача.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову' звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми);дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9).

Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що недоліки видаткової накладної є неістотними, оскільки такі недоліки перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, апелянт посилається на те, що Господарським судом Рівненської області не прийнято до уваги, що відповідач не пред`явив оригінал спірної видаткової накладної.

Враховуючи вище викладене, апелянт стверджує, що господарська операція по поставці товару за договором №2018-46 від 27.02.2018р. реально не відбулася, ФОП Басюк М.Д. товар фактично не поставлений ДП "Володимирецький лісгосп", що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а видаткова накладна не підтверджує факту поставки, оскільки підписана не встановленою та не повноважною особою, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасним, прийнятим без з`ясування всіх істотних обставин справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 року у справі №918/358/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

17.08.2020 року від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування відзиву Відповідач посилається на те, що на виконання умов Договору №2018-46 від 27.02.2018р. Відповідачем було передано Позивачу пиломатеріал обрізний хвойних порід (сосна) в кількості 33.340 куб. м на загальну суму 150 030,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000003 від 15 червня 2018 року, яка зі сторони Покупця була підписана також директором підприємства ОСОБА_1. та скріплений печаткою підприємства.

Видаткова накладна №РН-0000003 від 15 червня 2018 року оформлена відповідно до положень чинного законодавства, містить відомості про господарську операцію між позивачем і відповідачем та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому є належним та допустимим доказом отримання Відповідачем товару, визначеного цією накладною та на суму, що в ній зазначена.

В позивача відсутній облік зазначеної вище господарської операції, оскільки директором Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_1. видаткова накладна №РН-0000003 від 15 червня 2018 року не була передана в бухгалтерію підприємства, а отриманий у відповідача товар був ним привласнений.

Вище зазначена обставина підтверджується наступними фактами.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщена Ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарбей О.Ф. від 27 квітня 2020 року у справі №686/9965/20 (провадження №1-кс/686/5522/20) із якої вбачається, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12018180000000519 від 27.09.2018 встановлено, що директор Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_1 будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисних мотивів, з метою незаконного збагачення, здійснив привласнення майна державного підприємства в особо великих розмірах, в тому числі пиломатеріалу обрізного хвойних порід (сосна) в кількості 33.340 куб. м на загальну суму 150030,00 грн., шо були поставлені відповідачем згідно видаткової накладної №РН-0000013 від 15 червня 2018 року на виконання договору поставки від 27 лютого 2018 року.

ОСОБА_1 22.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Із вказаної вище ухвали слідчого судді вбачається, що матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018180000000519 від 27.09.2018 ідентифіковано особу, яка від імені позивача брала участь у господарській операції з відповідачем при здійсненні поставки позивачу пиломатеріалу обрізного хвойних порід (сосна) в кількості 33.340 куб.м на загальну суму 150 030,00 грн., та підтверджується реальність здійснення цієї господарської операції.

В подальшому на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет була розміщена ухвала Рівненського апеляційного суду від 08.07.2020 із якої вбачається, що кримінальне провадження №12018180000000519 за обвинуваченням директора Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, передано на розгляд Сарненського районного суду Рівненської області.

Таким чином Відповідачем належним чином виконані свої зобов`язання за договором №2018-46 від 27.02.2018р., а тому станом на момент звернення Позивача до суду у Відповідача відсутній обов`язок з повернення Позивачу грошових коштів в розмірі 150030,00 грн.

Враховуючи вище викладене відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

25.08.2020 року від ДП "Володимирецьке лісове господарство" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якому просить за наслідками розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 червня 2020 року у справі №918/358/20 вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 5 626 (п`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 13 (тринадцять) копійок по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно з частиною 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Північно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 лютого 2018 року між Державним підприємством "Володимирецьке лісове господарство" як Покупцем та ФОП Басюк М.Д. як Постачальником укладено договір поставки №2018-46 (далі - договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця пиломатеріал обрізний, надалі "Товар", а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти Товар.

Згідно п. 3.1. договору, ціна Товару становить 4 450 грн. за 1 м. куб. пиломатеріалу обрізного хвойних порід.

Розрахунок за отриманий Товар здійснюється у безготівковому порядку 100% передоплати на рахунок Продавця згідно виставленого рахунку на товар (п.3.4.).

Пунктом 3.5. договору визначено, що датою отримання Товару вважається дата підписання накладної представником Покупця.

27.02.2018 року ФОП Басюком М.Д. виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000001 про оплату пиломатеріалу обрізного хвойних порід (сосна) в кількості 33.340 куб.м. на загальну суму 150 030,00 грн.(а.с. 10).

Матеріали справи свідчать, що Платіжним дорученням №739 від 27.02.2018 року ДП "Володимирецький лісгосп" здійснив оплату товару в розмірі 150 030,00 грн., згідно вказаного вище рахунку (а.с.12).

06.06.2018 року ДП "Володимирецький лісгосп" було надіслано ФОП Басюку М.Д. претензію в якій Позивач вимагав повернути сплачені ним кошти згідно виставленого рахунку-фактури №СФ-0000001 27.02.2018 року за Договором поставки №2018/46 від 27.02.2018 року, в зв`язку з наявністю заборгованості перед ДП "Володимирецький лісгосп" станом на 06.06.2018 року в сумі 150 030,00 грн.

23.04.2020 року Позивач - ДП "Володимирецький лісгосп" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Відповідача - ФОП Басюка М.Д. в сумі 150 030 грн., оскільки в порушення умов договору та закону Відповідач взяті на себе зобов`язання з поставки товару не виконав, грошові кошти в розмірі 150 030,00 грн. Позивачу не повернув.

Розглянувши позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що Відповідач на виконання умов Договору поставки №2018-46 від 27.02.2018 року за видатковою накладною №РН-0000003 від 15.06.2018 року поставив Позивачу товар, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки Позивач не довів належними та допустимими доказами факту невиконання Відповідачем умов Договору в частині поставки товару.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків с договори.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна Товару становить 4 450 грн. за 1 м. куб. пиломатеріалу обрізного хвойних порід.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що розрахунок за отриманий Товар здійснюється у безготівковому порядку 100% передоплати на рахунок Продавця згідно виставленого рахунку на товар (п.3.4.).

Пунктом 3.5. Договору визначено, що датою отримання Товару вважається дата підписання накладної представником Покупця.

Відповідно до п. 5.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобовёязань сторін по цьому Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач згідно платіжного доручення №739 від 27.02.2018 року (а.с. 12) перерахував Відповідачу - ФОП Басюк М.Д. 150 030 грн. пиломатеріали обрізних хвойних порід (сосна) згідно Рахунку-фактури №СФ-0000001 від 27.02.2018 року (а.с. 10).

Датою отримання товару вважається дата підписання накладної представником Покупця(п. 3.5. Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що претензією №643 від 06.06.2018 року Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості перед Підприємством. в сумі 150 030 грн. станом на 06.06.2018 року, у зв`язку з невиконанням Відповідачем договірних зобов`язань за договором поставки №2018-46 від 27.02.2018 року, керуючись ст. ст. 526, 530 ЦК України вимагав сплатити претензійну суму 150 030 грн. в передбачений законом термін шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (а.с 11).

Однак, матеріали справи не містять доказів надання Відповідачем відповіді на претензію Позивача.

Як свідчать матеріали справи, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" за період з 01.01.2016 по 31.05.2019 року.

За наслідками такої ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області було складено Акт №13-17-07-06/19 від 07.08.2019 року (а.с. 70-128).

Відповідно до акту №13-17-07-06/19 ревізією встановлено, що станом на 31.05.2019 року за субрахунком №631 за ФОП Басюком М.Д. обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 150 030.00 грн. (ст. 87-93 Акту).

Окрім того, згідно довідки Позивача №296 від 05.05.2020 року, пиломатеріали обрізні хвойних порід за договорами від 27.02.2018 року в тому чслі від ФОП Басюка М. Д. на ДП "Володимирецький лісгосп" не надходили і не оприбутковувались.

Із реєстру надходжень товарів та послуг (матеріальний склад Антонівка ЛПК) за червень 2018 року ДП "Володимирецький лісгосп" вбачається, що пиломатеріали обрізні хвойних порід (сосна) у кількості 33.340 куб.м на загальну суму 150 030.00 грн., згідно договору від 27.02.2018 року, укладеного між ДП "Володимирецький лісгосп" та ФОП Басюк М. Д., не надходили.

За результатами проведення інвентаризації ДП "Володимирецький лісгосп" було складено акт №3 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 01.11.2019 року, згідно якого значиться сума дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку 150 030 грн. за дебітором ФОП Басюком М. Д.

Як доказ виконання умов договору поставки №2018-46 від 27.02.2018р. Відповідач долучив до матеріалів справи копію видаткової накладної №РН-0000003 від 15 червня 2018 року на передачу ДП "Володимирецьке лісове господарство" пиломатеріалів обрізних хвойних порід (сосна) в кількості 33.340 куб. м. за ціною 4500,00 грн. за куб. м. на загальну суму 150 030,00 грн. без ПДВ (а.с. 50).

Колегія суддів вважає, що долучена до матеріалів справи копія видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року не може вважатися доказом виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №2018-46 від 27.02.2018 року, враховуючи наступне.

Згідно статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Як встановлено ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вище викладене, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність господарської операції можуть бути виключно первинні документи, складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.2 Положення №88 господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Приписами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 закону).

З вище викладеного вбачається, що видаткова накладна як належний доказ здійснення господарської операції - передачі товару, може прийматися судом лише в тому випадку, коли вона містить всі необхідні реквізити (обов`язкові).

Отже, одними з необхідних реквізитів видаткової накладної є посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, створює відповідні права і обов`язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.

З долученої до матеріалів справи Відповідачем копії видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року вбачається, що вона в графі "Отримав(ла)" містить підпис особи яка отримала товар зі сторони ДП "Володимирецьке лісове господарство" без зазначення її прізвища та посади.

Також, з копії видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року вбачається, що в графі "Від постачальника" вона містить підпис особи без зазначення прізвища особи постачальника.

А тому, з видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року не можливо ідентифікувати осіб, які складали видаткову накладну №РН-0000003 від 15.06.2018 року, в тому числі повноваження особи, яка її підписала зі сторони ДП "Володимирецьке лісове господарство".

Окрім того, видаткова накладна №РН-0000003 від 15.06.2018 року не містить відомостей на виконання якого саме договору здійснена поставка товару (відсутній номер договору поставки), а також відсутні відомості щодо місця складання видаткової накладної

З вище викладеного вбачається, що з долученої до матеріалів справи копії видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року не можливо встановити обставини поставки Відповідачем товару на виконання умов Договору №2018-46 від 27.02.2018 року.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що до матеріалів справи Відповідачем було долучено лише завірену копію видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року, а не оригінал.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що долучена до матеріалів справи копія видаткової накладної №РН-0000003 від 15.06.2018 року не може вважатися доказом виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №2018-46 від 27.02.2018 року, оскільки видаткова накладна не відповідає обов`язковим вимогам до первинних бухгалтерських документів, зокрема, з них неможливо встановити посаду осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, місця її здійснення, а також на виконання якого саме договору її було оформлено.

Крім того, як свідчать матеріали справи та встановлено актом ревізії №13-17-07-06/19 від 07.08.2019 року, Позивачем здійснено оплату товару за Договором №2018/46 від 27.02.2018 року за завищеною ціною.

Відповідно до п. 3.1. Договору №2018/46 від 27.02.2018 року ціна договору становить 4450грн. за 1 куб пиломатеріалу обрізного хвойних порід (а.с. 8-9).

Однак, із виставленого Відповідачем Рахунку-фактури №СФ-0000001 від 27.02.2018 року для здійснення Позивачем оплати за поставку товару вбачається, що ціна товару - за 1м 3 пиломатеріалу обрізного хвойних порід становить 4 500 грн.

Також, завищена ціна товару - за 1м 3 пиломатеріалу обрізного хвойних порід зазначена у видатковій накладній №РН-0000003 від 15.06.2018 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Однак, інші докази, які б підтверджували факт виконання Відповідачем умов Договору №2018-46 від 27.02.2018 року в частині поставки Позивачу товару (товарно-транспортні накладні, акт прийому-передачі товару, тощо) матеріали справи не містять.

Колегією суддів приймаються до уваги відомості з реєстру надходжень товарів та послуг ДП "Володимирецьке лісове господарство" за червень 2018 року з якого вбачається, що пиломатеріал обрізний хвойних порід (сосна) у кількості 33.340 куб.м на загальну суму 150 030.00 грн. згіднооговору №2018-46 від 27.02.2018 року, укладеного між ДП "Володимирецький лісгосп" та ФОП Басюк М. Д., не надходив (а.с. 130-137).

Також колегією суддів приймаються до уваги висновки держаудитслужби, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Волинське лісове господарство" за період з 01.01.2016 року по 31.05.2019 року, де вказано, що заборгованість Позивача виникла внаслідок перерахування контрагентам, без відображення по бухгалтерському обліку одержання товарів, робіт або послуг (в тому числі Відповідачу), а також вказано на відсутність доказів зберігання та використання Позивачем поставленого Відповідачем товару у своїй господарській діяльності.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вище зазначених обставин не врахував та дійшов до помилкового висновку про відмову Позивачу в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження Відповідача про те, що підпис у видатковій накладній належить Директору ДП Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_1., оскільки почеркознавча експертиза підпису у видатковій накладній №РН-0000003 від 15.06.2018 року не проводилася та сторонами у справі відповідне клопотання до суду першої інстанції не подавалося.

Окрім того, згідно посадової інструкції директора ДП Володимирецьке лісове господарство", директор підприємства не уповноважений приймати товар (а.с. 152 - 153).

Також, колегією суддів не приймаються до уваги доводи Відповідача про те, що причиною виникнення боргу між Відповідачем та Позивачем є вчинення протиправних дій директором ДП Волинське лісове господарство" ОСОБА_1., щодо якого порушено кримінальне провадження №12018180000000519 від 08.07.2020 року, оскільки наявність кримінального провадження щодо директора ДП Волинське лісове господарство", в якому не винесено вирок суду, не може бути доказом в підтвердження протиправності його дій, а також доказом в підтвердження факту здійснення Відповідачем поставки товару Позивачу.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 150 030 грн. заборгованості за Договором №2018-46 від 27.02.2018 року, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.1 част.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 - скасуванню.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11 500 грн. підтверджено належним чином завіреними копіями: договору про надання правничої допомоги №121/19 від 22.08.2019 року, додаткової угоди №5 до договору про надання правничої допомоги №121/19 від 22.08.2019 року, рахунку №1-5-121 /19 від 10.04.2020 року, акту про надання правничої допомоги №1-5-121/19 від 10.04.2020 року, платіжного доручення №706 від 15.04.2019 року, рахунку № 2-5-121/19 від 05.06.2020 року, акту про надання правничої допомоги №2-5-121/19 від 05.06.2020 року, платіжного доручення №1072 від 09.06.2020 року, додаткової угоди №7 до договору про надання правничої допомоги №121/19 від 22.08.2019 року, акту про надання правничої допомоги №1-7-121/19 від 22.07.2020 року, рахунку №1-7-121/19 від 22.07.2020 року, платіжного доручення №1458 від 23.07.2020 року, а тому відповідно до положень ст. 126 ГПК України вище зазначені витрати підлягають стягненню з Відповідача.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 250,45 грн. за подання позову та 3 375,68 грн. за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача, у зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 09.06.2020 р. у справі №918/358/20 - скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким.

"Позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Даниловича ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34380 Рівненська область Володимирецький район, с. Антонівка, вул. Партизанська, 23. код ЄДРПОУ 00992757) 150 030 грн. заборгованості.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Даниловича ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34380 Рівненська область Володимирецький район, с. Антонівка, вул. Партизанська, 23. код ЄДРПОУ 00992757) 2 250,45 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.".

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Даниловича ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34380 Рівненська область Володимирецький район, с. Антонівка, вул. Партизанська, 23. код ЄДРПОУ 00992757) 3 375,68 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Даниловича ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34380 Рівненська область Володимирецький район, с. Антонівка, вул. Партизанська, 23. код ЄДРПОУ 00992757) 11 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

6. Доручити Господарському суду Рівненської області видати накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/358/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "30" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.