ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.09.2020Справа № 910/3162/20
За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова країна"
2. ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Клименко Т.В. (адвокат);
від відповідача-1 не з`явилися;
від відповідача-2 не з`явилися.
В судовому засіданні 17.09.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 01.10.2020 року.
СУТЬ СПОРУ:
02 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Таскомбанк" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.02.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова країна" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення заборгованості стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6083464 від 07.03.2019 року в розмірі 270 491,53 грн., з них: основного боргу - 266 664,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири гривні), заборгованості по відсоткам - 0,14 грн. (чотирнадцять копійок), заборгованості за комісіями - 41 790,00 грн. (сорок одна тисяча сімсот дев`яносто гривень) та штрафу за період з 07.03.2019 року по 23.01.2020 року - 1358,88 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-1 в порушення умов кредитного договору № ID6083464 від 07.03.2019 року своєчасно не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту, виконання якого забезпечене договором поруки № Т 05.10.2018 І 6645 від 07.03.2019 року, внаслідок чого у відповідача-1 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, на підстав чого позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6083464 від 07.03.2019 року.
У зв`язку з тим, що відповідач-2 - ОСОБА_1 є фізичною особою, Господарський суд міста Києва звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області та Центру надання адміністративних послуг Білопільської районної державної адміністрації із запитами з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.
16 березня 2020 року через відділ діловодства суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду.
Поштове відправлення із запитом суду не було вручене Центру надання адміністративних послуг Білопільської районної державної адміністрації та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "за закінченням встановленого строку зберігання" - 23.04.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/3162/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 року підготовче засідання відкладено на 16.06.2020 року.
15.06.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № ID6083464 від 07.03.2019 року в розмірі 324 517,50 грн., з них: основного боргу - 266 664,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири гривні), заборгованості по відсоткам - 0,16 грн. (шістнадцять копійок), заборгованості по комісії - 47 760,00 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят гривень), пені - 8233,82 грн. (вісім тисяч двісті тридцять три гривні 82 копійки) та штрафу - 1859,52 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 52 копійки).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана заява, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 21.07.2020 року.
23.06.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 41 790,00 грн., штрафу в розмірі 1358,88 грн., а також в частині стягнення пені в сумі 2663,77 грн., що нарахована за прострочення строків сплати комісії, у зв`язку з необгрунтованістю нарахування комісії.
В підготовчому засіданні 21.07.2020 року судом оголошувалася перерва з метою з`ясування технічної можливості проведення відеоконференції за клопотанням відповідача-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 27.08.2020 року, ухвалено підготовче засідання здійснювати в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у справі № 910/3162/20 за участю ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3162/20 до судового розгляду по суті, судове засіданні призначено на 17.09.2020 року.
В судовому засіданні 17.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів в судове засідання 17.09.2020 року не з`явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
07.03.2019 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова країна" (надалі - відповідач-1, позичальник) укладено заяву-договір № ID6083464 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), відповідно до п. 1.1., 1.2. договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
Розділом 2 договору передбачено: розмір кредиту - 300 000,00 грн.; валюта кредиту - гривня; вартість кредиту - розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди - 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної ставки - фіксована; терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору; термін повернення кредиту: 07.03.2022 року.
Згідно п. 3.2. договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6. цього договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
В розділі 4 договору визначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначений ст. 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
07.03.2019 року між AT "Таскомбанк" (надалі - позивач, кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки № Т 05.10.2018 І 6645, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова країна" зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору № ID6083464 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 07 березня 2019 року, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Таким чином, ОСОБА_1 скористалася своїм правом та на підставі Закону України Про електронний цифровий підпис вчинила правочин, підписавши договір поруки № Т 05.10.2018 І 6645 від 07.03.2019 року електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату та відображенням ЕЦП на самому договорі.
Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк ТАС24/БІЗНЕС , або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT ТАСКОМБАНК , банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
За змістом п. 18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що належним чином виконав умови кредитного договору № ID6083464 шляхом перерахування коштів на загальну суму 300 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача-1, проте відповідач-1 в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, у зв`язку з чим у відповідача-1 наявна заборгованість перед позивачем за вказаним договором в розмірі 324 517,50 грн., з них: основного боргу - 266 664,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири гривні), заборгованості по відсоткам - 0,16 грн. (шістнадцять копійок), заборгованості по комісії - 47 760,00 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят гривень) та штрафу - 1859,52 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 52 копійки).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином, у зв`язку із порушенням клієнтом графіку повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає боржнику.
Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3. договору).
Позивачем було направлено відповідачам повідомлення-вимоги від 10.12.2019 року про дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих процентів, а також штрафних санкцій, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за кредитним договором.
Вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та виконання. Доказів погашення заборгованості відповідачами матеріали справи не містять.
На підтвердження викладених в позовній заяві обставин позивач надав виписки по особовому рахунку за період з 07.03.2019 року по 30.01.2020 року, копію повідомлення-вимоги від 10.12.2019 року, заяву-договір № ID6083464 від 07.03.2019 року про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") та договір поруки № Т 05.10.2018 І 6645 від 07.03.2019 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу-1 на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується виписою по особовому рахунку.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 266 664,00 грн., по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,16 грн. та комісії у розмірі 47 760,00 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.
З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, договором поруки № Т 05.10.2018 І 6645 від 07.03.2019 року забезпечено виконання ТОВ "Торгова країна" зобов`язання за кредитним договором № ID6083464 від 07.03.2019 року.
Судом взято до уваги, що згідно з умовами 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у розмірі 300 000,00 грн., у терміни (строки), визначені кредитним договором та додатком № 1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 07 березня 2022 року (п. 1.2.1.); щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором (п. 1.2.2.); щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,99% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором (п. 1.2.3.); сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором (п. 1.2.4.).
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом у розмірі 266 664,00 грн., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,16 грн. та комісії у розмірі 47 760,00 грн., дійшов висновку, що вказані розрахунки є правильними. Відтак позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 266 664,00 грн., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,16 грн. та комісії у розмірі 47 760,00 грн. є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8233,82 грн. та штрафу в розмірі 1859,52 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
В п. 3.3. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення кредиту, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 18.2.5.1 Правил).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до вимог договору та чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 8233,82 грн., за розрахунками позивача.
В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1859,52 грн. позивачу належить відмовити, з огляду на те, що в обґрунтування нарахування штрафу позивачем не наведено жодного пункту кредитного договору або Правил. Позивачем не наведено розрахунку штрафу, не наведено за яке саме зобов`язання, що виконано неналежним чином, нараховано штраф.
Подані позивачем кредитний договір та Правила не містять положень щодо можливості банка нараховувати позичальнику штраф за порушення виконання останнім грошових зобов`язань за кредитним договором.
Враховуючи те, що з урахуванням ст. 547 Цивільного кодексу України неустойка, в даному випадку штраф, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 8233,82 грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 322 657,98 грн., з них: основного боргу - 266 664,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири гривні), заборгованості по відсоткам - 0,16 грн. (шістнадцять копійок), заборгованості по комісії - 47 760,00 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят гривень) та пені - 8233,82 грн. (вісім тисяч двісті тридцять три гривні 82 копійки).
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачами у відзивах заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4839,87 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів-1, 2.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова країна" (ідентифікаційний код 41541456, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, офіс 211/26) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (ідентифікаційний код 09806443, адреса: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30) грошові кошти: основного боргу - 266 664,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири гривні), заборгованості по відсоткам - 0,16 грн. (шістнадцять копійок), заборгованості по комісії - 47 760,00 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят гривень), пені - 8233,82 грн. (вісім тисяч двісті тридцять три гривні 82 копійки) та судовий збір - 4839,87 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 87 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.10.2020р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2020 |
Оприлюднено | 01.10.2020 |
Номер документу | 91906271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні