Рішення

від 15.09.2020 по справі 911/1299/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/1299/19

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Приватного підприємства "Теплобудсервіс" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32243824)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188)

про визнання недійсним рішення комісії,

за участю представників:

позивача: Бойко А.Д.

відповідача : Шматко В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №1 від 22.05.2019 Приватного підприємства "Теплобудсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акту про порушення № К037359 від 18.08.2018, оформлене протоколом №011 від 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2019, подано заяви №1 від 05.06.2019 та №2 від 05.06.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 12.08.2019. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.08.2019 через канцелярію суду відповідачем подано заяву б/н від 08.08.2019 з процесуальних питань, щодо підстав залишення позовної заяви без руху.

12.08.2019 до суду від відповідача надійшов відзив вх. №15465/19 від 12.08.2019.

У підготовчому судовому засіданні 12.08.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача б/н від 08.08.2019 з процесуальних питань щодо залишення позовної заяви без руху та зобов`язано відповідача подати до суду якісні копії: акту про порушення №К037359, акту №К0002595 та акту вимоги №033472 від 17.08.2019. Також суд, зобов`язав позивача надати суду оригінал листа №76/18 від 13.09.2018 до наступного судового засідання, надав позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 02.09.2019.

29.08.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив №1 від 27.08.2019.

30.08.2019 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 29.08.2019 з процесуальних питань, щодо підстав закриття провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні 02.09.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, зобов`язав позивача надати заперечення на заяву відповідача б/н від 29.08.2019 до наступного судового засідання та оголосив перерву у судовому засіданні до 09.09.2019.

06.09.2019 до суду від позивача надійшло заперечення на заяву відповідача б/н від 29.08.2019 з процесуальних питань, щодо підстав закриття провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні 09.09.2020 судом закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019.

30.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшла заява б/н від 30.09.2019 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 15.10.2019 суд до проголошення про відкриття судового засідання з розгляду справи по суті розглянув та задовольнив заяву відповідача б/н від 30.09.2019 про зупинення провадження у справі та зупинив провадження у справі №911/1299/19 до моменту розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/17955/17.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

16.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 14.07.2020 про поновлення провадження у справі.

Суд, ухвалою від 27.07.2020 поновив провадження у справі №911/1299/19 та повідомив учасників справи про дату та час судового засідання з розгляду справи по суті - 03.08.2020.

31.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання №1 від 31.07.2020 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.08.2020 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 17.08.2020.

У судовому засіданні 17.08.2020 судом розпочато розгляд справи по суті, досліджено докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 08.09.2020 на стадії судових дебатів.

08.09.2020 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 08.09.2020 щодо зміни найменування відповідача з ПрАТ "Київобленерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

У судовому засіданні 08.09.2020 суд зобов`язав позивача надати довідку з міграційної служби щодо перебування закордоном директора ПП "Теплобудсервіс" за спірний період (12.08.2018 по 02.09.2018). Також, суд зобов`язав представника відповідача надати письмові пояснення щодо пана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зазначені у акті про порушення та оголосив перерву у судовому засіданні до 14.09.2020.

Ухвалою від 08.09.2020 судом замінено назву відповідача з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

14.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 14.09.2020.

У судовому засіданні 14.09.2020 позивачем подано довідку з Державної прикордонної служби України №0.184-24434/0/15-20-Вих від 11.09.2020, яку судом долучено до матеріалів справи, також судом оголошено перерву у судовому засіданні до 15.09.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.09.2020 судом продовжено розгляд справи по суті, позивач підтримав текст позовної заяви, відповідач проти позову заперечував, судом ухвалено рішення у справі.

Позов обгрунотовано наступним:

- між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник, відповідач) та Приватним підприємством "Теплобудсервіс" (споживач, позивач) укладено Договір постачання електричної енергії №220067241 від 01.05.2015;

- 17.08.2018 представниками відповідача було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії позивача, за результатами якої складено акт про порушення №К037359 від 17.08.2018;

- 12.09.2018 відбулося засідання комісії з розгляду акту №К037359 від 17.08.2018 року про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене протоколом №091 від 12.09.2018;

- 03.04.2019 на засіданні розгляду актів про порушення (про яке позивача було повідомлено 14.05.2019) комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом №011 від 03.04.2019 та направлено на адресу позивача рахунок та розрахунок по акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за яким вартість недорахованої енергії за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 (183 дні) становить 605849,81 грн;

- Акт №К037359 від 17.08.2018 складений з порушенням з боку працівників відповідача, що ставить під сумнів законність всієї перевірки і законність вищевказаного акту;

- в Акті про порушення не зазначено про посвідчення осіб, які підписали даний акт, як незаінтересовані особи;

- в Аті про порушення зазначено, що директор позивача ОСОБА_3 відмовився від підпису Акту, водночас, дериктора позивача у даний момент взагалі не було на території України;

- в Акті про порушення містяться підписи свідків, які ніби були ознайомлені з вказаним актом, проте останні заперечують щодо того, що вони підписувались на вказаному акті, отже їх підписи були підроблені;

- у зв`язку з грубими порушеннями працівниками відповідача під час складення Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за наслідками якого було прийняте рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019, позивач просить суд визнати недійсним вказане рішення.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що засіданням комісії з розгляду акту, що оформлено протоколом та з урахуванням експертного дослідження, прийнято об`єктивне рішення щодо того, що порушення сталося з вини споживача (позивача). При цьому, Акт та рішення комісії є такими, що складені у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку з цим, відповідач повністю не погоджується з заявленими позовними вимогами.

Також відповідач зазначає, що позивачем разом з позовною заявою не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували доводи та дії відповідача, а лише перекладено обов`язок доказування на відповідача.

Між тим, відповідач зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежними, позаяк не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник, відповідач) (на даний момент змінено назву на Приватне акціонерне товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі") та Приватним підприємством "Теплобудсервіс" (споживач, позивач) укладено Договір постачання електричної енергії №220067241 від 01.05.2015 (далі - Договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача з дозволеною потужністю 250 кВа, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору. Приєднана потужність в точці підключення становить 149 кВт (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1.5., 3.1.6 Договору постачальник, зокрема, має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, зняття показів проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, до пристроїв які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроустановок споживача для встановлення засобі обліку вимірювання потужності, контрольних показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії. Доступу у встановленому порядку до об`єктів електричних мереж, які перебувають у віданні постачальника та розташовані на території споживача, для їх ремонту, технічного обслуговування та оперативних перемикань, згідно вимог Постанови КМУ №209 від 04.03.1997 "Про затвердження правил охорони електричних мереж".

Пунктом 4.2.3. Договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Разом з тим пунктом 4.4. Договору сторони домовились, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною і законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на містці складання підписали не мельне трьох уповноважених представників сторони Договору, що склала акт.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку..

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

17.08.2018 представниками відповідача було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії позивача за адресою Київська обл., с. Дмитрівка, вул. Молодіжна 1, за результатами якої складено акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 в якому зазначено про порушення позивачем ПРРЕЕ пп. 8 п. 5.5.5 та п. 8.2.4.

Так, 17.08.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: с. Дмитрівка, вул. Молодіжна 1, виявлено факт порушення п. 8.2.4. ПРРЕЕ, а саме виявлено пошкодження пломби енергопостачальної компанії на доступ до трансформаторів струму та пломби на трансформаторі струму по фазі "С". Пошкоджене вторинне коло трансформатора струму по фазі "С", в місці кріплення провідника Н1 наявний клей та ізоляційний матеріал, електроенергія, що споживалася по даній фазі не обліковувалася та не сплачувалась.

03.04.2019 на засіданні з розгляду актів про порушення (про яке позивача було повідомлено 14.05.2019) комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом №011 від 03.04.2019 та направлено на адресу позивача рахунок та розрахунок по акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за яким вартість недоврахованої енергії за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 (183 дні) становить 605849,81 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом про порушення №К037359 від 17.08.2018 звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним, зокрема, обґрунтовуючи це тим, що у Акті міститься запис про відмову директора позивача (ОСОБА_3.) від підпису, проте його на момент перевірки на території України не було. Разом з тим, позивач зазначає, що у Акті підроблені підписи свідків та особи останніх не посвідчені.

Суд, дослідивши подані докази та пояснення сторін, встановив наступне.

Суд у даній справі, для встановлення обставин наявності чи відсутності у відповідача права на нарахування позивачу недорахованих обсягів електричної енергії, в першу чергу досліджує Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 на предмет його відповідності нормам, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

При цьому, суд наголошує, що ПРРЕЕ застосовуються судом в редакції чинній на момент складання Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018.

Відповідно до п. 1.1.2. ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

У відповідності до п. 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з п. 8.2.5. ПРРЕЕ (станом на дату складення акту) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову.У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб .

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

За приписами п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

З поданого до суду акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 вбачається, що у графі "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" міститься запис: "Від підпису відмовився" ОСОБА_3.".

Вказане свідчить, що при складанні спірного Акту про порушення, представниками відповідача було запитано та, відповідно, установлено зоровий контакт з особою ОСОБА_3 (директором позивача).

Водночас, позивачем додано до матеріалів справи копії сторінок закордонного паспорта та довідку з Державної прикордонної служби України №0.184-24434/0/15-20-Вих від 11.09.2020 з яких судом встановлено, що ОСОБА_3 (до справи додано копію закордонного паспорту, з якої встановлено вказану особу) в період з 12.08.2018 по 02.09.2018 не перебував на території України.

Між тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в спростування твердження позивача щодо відсутності директора позивача ( ОСОБА_3 ) на території України.

Отже, представники відповідача, складаючи Акт про порушення не мали фізичної можливості отримати від ОСОБА_3 відповіді, стосовно бажання останнього відмовитись від підписання вказаного спірного Акту, а відтак відповідпчем до акту внесені недостовірні відомості в цій частині.

Відтак, у зв`язку з наведеними обставинами суд доходить висновків, що відповідачем (особою, яка складала Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018) у спірному Акті безпідставно зазначено особисту відмову директора ПП "Теплобудсервіс", тобто зазначено відомості, які не відображають дійсність обставин під час складання Акту про порушення.

Разом з тим, суд в чергове наголошує, що відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Вбачається, що у зв`язку з відмовою споживача підписати Акт, для його дійсності в ньому повинні міститися підписи двох незаінтересованих осіб з обов`язковим посвідченням таких осіб.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (в редакції чинній на момент складання акту) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Так, у графі Акту про порушення "З актом про порушення ознайомлені свідки" містяться підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Суд враховує ту обставину, що в бланку акту про порушення відсутня графа в якій необхідно вказувати ідентифікуючі дані документів, що посвідчують особу свідка, а відтак для правильного оформлення акту відповідачу необхідно було лише візуально оглянути документ, що посвідчує особу свідка (незаінтересованої особи) щоб вірно зазначити дані у відповідній графі акту.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту акту про порушення та обставин встановлених судом вбачається, що ні особа директора споживача ні жодна з осіб вказаних як свідки (незаінтерисовані особи) не були фактично посвідчені представниками відповідача у розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Так, судом встановлено, що у Акті про порушенння неправильно вказано прізвище свідка (незаінтерисованої особи) ОСОБА_1 (судом встановлено з пояснень сторін та поданих доказів, що дійсне прізвище - ОСОБА_5 ), що вказує суду на формальний та незмістовний підхід особи, що складала Акт про порушення в частині встановлення осіб свідків, та на те, що дана особа не вчиняла дій по посвідченню особи даного свідка та не встановлювала обставин незаінтерисованості останнього.

Наведене також вказує на те, що особа, якою складено акт не вчинила необхідних дій по посвідченню осіб свідків, позаяк за умови дотримання даною особою вимог положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) акт не містив би зазначену кількість невідповідностей, зокрема і в частині прізвища особи свідка " ОСОБА_1 " чи " ОСОБА_5 " та фактичної участі чи неучасті у цих діях директора відповідача - ОСОБА_3 .

Поряд з тим, вказаною особою ( ОСОБА_5 ) до поліції подано заяву (міститься у матеріалах справи) про підробку його підпису представниками ПрАТ "Київобленерго" під час складання Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018.

Між тим, суд, порівнюючи підпис ОСОБА_5 який міститься у Акті про порушення №К037359 від 17.08.2018 та підписи останнього, які містяться у протоколі засідання комісії №091 від 12.09.2018 та у заяві про вчинення злочину, встановив, що відмінність вказаних підписів вбачається візуально і не потребує спеціальних знань для визначення їх приналежності окремим особам та призначення почеркознавчої експертизи.

Отже, в суду наявні сумніви, щодо того, що саме підпис ОСОБА_5 міститься у спірному Акті про порушення, водночас, відповідачем не спростовано наявність вказаних обстави належними доказами та не надано доказів, що дана особа є незаінтерисованою в розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Крім того, твердження відповідача про наявність повноважень у ОСОБА_5 на представництво інтересів позивача перед відповідачем на час складення акту про порушення, з підстав того, що ОСОБА_5 як представник позивача брав участь у засіданні комісії відповідача оформленого протоколом №091 від 12.09.18 судом братись до уваги не можуть, оскільки довіреність ОСОБА_5 на представництво перед відповідачем була видана лише 12.09.2018. Вказана обставина, натомість може свідчити лише про пов`язаність даної особи з позивачем та про те, що ОСОБА_5 не є незаінтерисованою особою в розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у звязку з чим зазначення останнього як свідка є безпідставним.

Відтак, суд констатує, що відповідачем не дотримано вимог положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ, з якими повязується дійсність даного акту, а саме щодо підписання акту про порушеннядвома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення,

Також, суд, досліджуючи Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 встановив, що у пункті 3 даного акту (точка на схемі 4, де було вилучено зразок проводу/кабелю речовий доказ) допущені виправлення, я зв`язку з чим, написаний особою, що заповнювала Акт, текст є частково нечитабельним та таким, що не є однозначним. При цьому суд зазначає, що під час складання акту про порушення, як і у будь-якому документі виправлення не допускаються, позаяк текст повинен бути однозначним без можливості подвійного тлумачення.

Отже, наведене свідчить про неодноразовість допущення у спірному акті порушень, під час його складання, як положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ в частині відсутності підписів двох незаінтересованих осіб та посвідчення таких осіб, так і наявність обставин, з яких в суду виникають об`єктиві сумніви щодо автентичності підпису свідка ( ОСОБА_5 ) який, за змістом Акту, був присутній під час складання вказаного спірного Акту, а також обставин щодо присутності директора позивача ( ОСОБА_3 ) на момент складання Акту про порушення, тоді як останній взагалі не перебував на території України.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, суд констатує, що Акт про порушення від №К037359 від 17.08.2018 складено працівниками ПрАТ "Київобленерго" з порушеннями встановлених правил ПРРЕЕ в редакції на час складання вказаного Акту, а відтак, останній не може бути підставою для нарахування позивачу недорахованої енергії на суму 605849,81 грн, позаяк встановлені судом недоліки акту мають наслідком недійсність останнього в силу положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) оскільки вимогу щодо наявності підписів двох незаінтересованих осіб відповідачем не дотримано.

У зв`язку з наведеним, та на підставі того, недоліки (порушення) Акта про порушення №К037359 від 17.08.2018, які зазначені вище є істотними та такими, що позбавляють суд можливості констатувати дійсність акту про порушення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" по розгляду Акту про порушення №037359 від 17.08.2018, що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) по розгляду акту про порушення № К037359 від 17.08.2018 р., що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019 р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Приватного підприємства "Теплобудсервіс" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32243824) 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз