Постанова

від 16.02.2021 по справі 911/1299/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа№ 911/1299/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Поляк О.І.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 16.02.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020, повний текст якого складено 01.10.2020

у справі №911/1299/19 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Приватного підприємства "Теплобудсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання недійсним рішення комісії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "Теплобудсервіс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Теплобудсервіс" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акту про порушення № К037359 від 18.08.2018, оформлене протоколом №011 від 03.04.2019.

Позовна заява мотивована тим, що Акт №К037359 від 17.08.2018 складений з порушенням з боку працівників відповідача, що ставить під сумнів законність всієї перевірки і законність вищевказаного акту; в Акті про порушення не зазначено про посвідчення осіб, які підписали даний акт, як незаінтересовані особи; в Аті про порушення зазначено, що директор позивача ОСОБА_1 відмовився від підпису Акту, водночас, дериктора позивача у даний момент взагалі не було на території України; в Акті про порушення містяться підписи свідків, які ніби були ознайомлені з вказаним актом, проте останні заперечують щодо того, що вони підписувались на вказаному акті, отже їх підписи були підроблені.

У зв`язку з наведеними порушеннями працівниками відповідача під час складення Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за наслідками якого було прийняте рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019, позивач просить суд визнати недійсним вказане рішення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду акту про порушення № К037359 від 17.08.2018, що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь Приватного підприємства "Теплобудсервіс" 1 921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.12.2020 о 15:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 30.11.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 30.11.2020. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5620/20 від 23.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1299/19.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Поляк О.І. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 до розгляду на 08.02.2021.

У судовому засіданні 08.02.2021 оголошено перерву до 16.02.2021.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 16.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник, відповідач) (на даний момент змінено назву на Приватне акціонерне товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі") та Приватним підприємством "Теплобудсервіс" (споживач, позивач) укладено Договір постачання електричної енергії №220067241 від 01.05.2015 (далі - Договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача з дозволеною потужністю 250 кВа, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору. Приєднана потужність в точці підключення становить 149 кВт (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1.5., 3.1.6 Договору постачальник, зокрема, має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, зняття показів проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, до пристроїв які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроустановок споживача для встановлення засобі обліку вимірювання потужності, контрольних показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії. Доступу у встановленому порядку до об`єктів електричних мереж, які перебувають у віданні постачальника та розташовані на території споживача, для їх ремонту, технічного обслуговування та оперативних перемикань, згідно вимог Постанови КМУ №209 від 04.03.1997 "Про затвердження правил охорони електричних мереж".

Пунктом 4.2.3. Договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Разом з тим, пунктом 4.4. Договору сторони домовились, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною і законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на містці складання підписали не мельне трьох уповноважених представників сторони Договору, що склала акт.

17.08.2018 представниками відповідача було проведено перевірку засобів обліку електричної енергії позивача за адресою Київська обл., с. Дмитрівка, вул. Молодіжна 1, за результатами якої складено акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 в якому зазначено про порушення позивачем ПРРЕЕ пп. 8 п. 5.5.5 та п. 8.2.4.

Так, 17.08.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: с. Дмитрівка, вул. Молодіжна 1, виявлено факт порушення п. 8.2.4. ПРРЕЕ, а саме виявлено пошкодження пломби енергопостачальної компанії на доступ до трансформаторів струму та пломби на трансформаторі струму по фазі "С". Пошкоджене вторинне коло трансформатора струму по фазі "С", в місці кріплення провідника Н1 наявний клей та ізоляційний матеріал, електроенергія, що споживалася по даній фазі не обліковувалася та не сплачувалась.

03.04.2019 на засіданні з розгляду актів про порушення (про яке позивача було повідомлено 14.05.2019) комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом №011 від 03.04.2019 та направлено на адресу позивача рахунок та розрахунок по акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за яким вартість недоврахованої енергії за період з 16.02.2018 по 17.08.2018 (183 дні) становить 605 849,81 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом про порушення №К037359 від 17.08.2018 звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним.

На переконання позивача, Акт №К037359 від 17.08.2018 складений з порушенням з боку працівників відповідача, що ставить під сумнів законність всієї перевірки і законність вищевказаного акту, зокрема позивач вказує на наступні порушення:

- в Акті про порушення не зазначено про посвідчення осіб, які підписали даний акт, як незаінтересовані особи;

- в Аті про порушення зазначено, що директор позивача ОСОБА_1 відмовився від підпису Акту, водночас, директора позивача у даний момент взагалі не було на території України;

- в Акті про порушення містяться підписи свідків, які ніби були ознайомлені з вказаним актом, проте останні заперечують щодо того, що вони підписувались на вказаному акті, отже їх підписи були підроблені;

Посилаючись на означенні порушення працівниками відповідача під час складення Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018 за наслідками якого було прийняте рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", що оформлене протоколом №011 від 03.04.2019, позивач просить суд визнати недійсним вказане рішення.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що засіданням комісії з розгляду акту, що оформлено протоколом та з урахуванням експертного дослідження, прийнято об`єктивне рішення щодо того, що порушення сталося з вини споживача (позивача). При цьому, Акт та рішення комісії є такими, що складений у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку з цим, відповідач повністю не погоджується з заявленими позовними вимогами.

Також відповідач зауважив, що позивачем разом з позовною заявою не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували доводи та дії відповідача, а лише перекладено обов`язок доказування на відповідача; обраний позивачем спосіб захисту є неналежними, позаяк не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К037359 від 17.08.2018.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога про визнання недійсним рішення комісії електропередавальної організації є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися, як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17.

Для встановлення обставин наявності чи відсутності у відповідача права на нарахування позивачу недорахованих обсягів електричної енергії, судом в першу чергу досліджено Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 на предмет його відповідності нормам, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ).

ПРРЕЕ застосовуються судом в редакції чинній на момент складання Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018.

Відповідно до п. 1.1.2. ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

У відповідності до п. 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з п. 8.2.5. ПРРЕЕ (станом на дату складення акту) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

За приписами п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018 був правомірно складений відповідачем, а недоліки акту про які зазначив позивач не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, зважаючи на наступне.

Так, з поданого до суду акту про порушення №К037359 від 17.08.2018, оригінал якого також було оглянуто судом апеляційної інстанції у судовому засіданні, що зафіксовано протоколом судового засідання від 08.02.2021, вбачається, що у графі "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" міститься запис: "Від підпису відмовився" ОСОБА_1".

Зі змісту зазначених відомостей випливає, що при складанні спірного Акту про порушення, представниками відповідача було запитано та, відповідно, установлено зоровий контакт з особою ОСОБА_1 (директором позивача), тобто останній був присутній при складанні цього Акту.

Позивач спростовує дану обставину та наполягає на тому, що директор позивача ОСОБА_1 перебував за кордоном, тому був відсутній під час складання акту про порушення №К037359 від 17.08.2018.

На підтвердження цієї обставини, позивачем додано до матеріалів справи копії сторінок закордонного паспорта та довідку з Державної прикордонної служби України №0.184-24434/0/15-20-Вих від 11.09.2020 з яких судом встановлено, що ОСОБА_1 (до справи додано копію закордонного паспорту, з якої встановлено вказану особу) в період з 12.08.2018 по 02.09.2018 не перебував на території України. (т. 1 а.с. 236)

Відповідачем, як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду цієї справи, не надано належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача щодо відсутності директора позивача ( ОСОБА_1 ) на території України.

Отже, враховуючи встановлене, судом першої інстанції правомірно відмічено, що представники відповідача, складаючи Акт про порушення не мали фізичної можливості отримати від ОСОБА_1 відповіді, стосовно бажання останнього відмовитись від підписання вказаного спірного Акту, а відтак, відповідачем до акту внесені недостовірні відомості в цій частині.

У зв`язку з наведеними обставинами судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що відповідачем (особою, яка складала Акт про порушення №К037359 від 17.08.2018) у спірному Акті безпідставно зазначено особисту відмову директора ПП "Теплобудсервіс", тобто зазначено відомості, які не відображають дійсність обставин під час складання Акту про порушення. Зазначеним порушено права позивача визначенні п. 8.2.5. ПРРЕЕ, зокрема споживача позбавлено право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. (абз. 6)

Разом з тим, як було зазначено вище, відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

З наведеного випливає, що у зв`язку з відмовою споживача підписати Акт, для його дійсності в ньому повинні міститися підписи двох незаінтересованих осіб з обов`язковим посвідченням таких осіб.

Проте із встановлених судом обставин справи не вбачається, що Акт був складений відповідачем за участю двох незаінтересованих осіб, як того вимагає пункт 8.2.5 Правил, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (в редакції чинній на момент складання акту) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Так, у графі Акту про порушення "З актом про порушення ознайомлені свідки" містяться підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судом першої інстанції у вирішенні спору доцільно враховано те, що в бланку акту про порушення відсутня графа в якій необхідно вказувати ідентифікуючі дані документів, що посвідчують особу свідка, а відтак для правильного оформлення акту відповідачу необхідно було лише візуально оглянути документ, що посвідчує особу свідка (незаінтересованої особи) щоб вірно зазначити дані у відповідній графі акту. Вказане неодноразово відображено у судовій практиці, зокрема і в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №911/2057/18.

При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що зі змісту акту про порушення та обставин встановлених судом вбачається, що ні особа директора споживача ні жодна з осіб вказаних, як свідки (незаінтересовані особи) не були фактично посвідчені представниками відповідача у розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ. З цього приводу судом встановлено, що у Акті про порушенння неправильно вказано прізвище свідка (незаінтересованої особи) ОСОБА_2 (судом встановлено з пояснень сторін та поданих доказів, що дійсне прізвище - ОСОБА_4 ). Зазначене вказує на формальний та незмістовний підхід особи, що складала Акт про порушення в частині встановлення осіб свідків, та на те, що дана особа не вчиняла дій по посвідченню особи даного свідка та не встановлювала обставин незаінтерисованості останнього.

Ці обставини в сукупності свідчать, що особа, якою складено акт, не вчинила необхідних дій по посвідченню осіб свідків, позаяк за умови дотримання даною особою вимог положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) акт не містив би зазначену кількість невідповідностей, зокрема і в частині прізвища особи свідка " ОСОБА_2 " чи " ОСОБА_4 " та фактичної участі чи неучасті у цих діях директора відповідача - ОСОБА_1 .

Поряд з тим, як свідчать матеріали справи, вказаною особою ( ОСОБА_4 ) до поліції подано заяву про підробку його підпису представниками ПрАТ "Київобленерго" під час складання Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018. Між тим, суд першої інстанції, порівнюючи підпис ОСОБА_4 який міститься у Акті про порушення №К037359 від 17.08.2018 та підписи останнього, які містяться у протоколі засідання комісії №091 від 12.09.2018 та у заяві про вчинення злочину, встановив, що відмінність вказаних підписів вбачається візуально і не потребує спеціальних знань для визначення їх приналежності окремим особам та призначення почеркознавчої експертизи.

Отже, наявні сумніви, щодо того, що саме підпис ОСОБА_4 міститься у спірному Акті про порушення. Водночас, відповідачем як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, не спростовано наявність вказаних обстави належними доказами та не надано доказів, що дана особа є незаінтересованою в розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Судом обґрунтовано відхилено аргументи відповідача про наявність повноважень у ОСОБА_4 на представництво інтересів позивача перед відповідачем на час складення акту про порушення, оскільки, ОСОБА_4 як представник позивача брав участь у засіданні комісії відповідача оформленого протоколом №091 від 12.09.18. Суд зазначає, що довіреність ОСОБА_4 на представництво перед відповідачем була видана лише 12.09.2018, а акт складено 17.08.2018. Натомість, суд правомірно відмітив, що вказана обставина, може свідчити лише про пов`язаність даної особи з позивачем та про те, що ОСОБА_4 не є незаінтересованою особою в розумінні положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у зв`язку з чим зазначення останнього, як свідка є безпідставним.

На підставі викладеного вище, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не дотримано вимог положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ, з якими пов`язується дійсність даного акту, а саме щодо підписання акту про порушення двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення.

Відповідач, наголошуючи на відповідності акта про порушення положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, вищенаведене не спростував, його аргументи в цій частині фактично зводяться лише до того, що недоліки складання акту про порушення не спростовують самого факту порушення та не звільняють позивача від відповідальності. При цьому, відповідач також акцентував увагу на тому, що позивач не оспорив сум нарахування, не заперечує періоди та вихідні дані використані в розрахунку.

Колегія суддів щодо названих аргументів відповідача зазначає, що оскільки позивач заперечує дійсність акта про порушення, господарський суд має оцінити його доводи у контексті наведених у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ вимог щодо для правильного складання такого акта.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення є дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами за умови посвідчення їх осіб. Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів та, що не спростовано належними доказами відповідачем, досліджуючи спірний акт про порушення, наголосив на відсутності одночасно декількох ознак (незаінтересованість свідків, відповідне посвідчення їх осіб та відсутність директора позивача ( ОСОБА_1 ) на території України). Тобто під час розгляду справи фактично встановлено відсутність обставин, що підтверджували би дійсність акта про порушення №К037359 відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

Отже, як свідчить сукупний аналіз обставин справи, установлених судом, і положень ПРРЕЕ, скаржник не довів того, що місцевий господарський суд неправильно розглянув справу.

Серед іншого, за результатом дослідження Акту про порушення №К037359 від 17.08.2018, суд першої інстанції правомірно відмітив, що у пункті 3 даного акту (точка на схемі 4, де було вилучено зразок проводу/кабелю речовий доказ) допущені виправлення, я зв`язку з чим, написаний особою, що заповнювала Акт, текст є частково нечитабельним та таким, що не є однозначним. При цьому суд зазначає, що під час складання акту про порушення, як і у будь-якому документі виправлення не допускаються, позаяк текст повинен бути однозначним без можливості подвійного тлумачення.

Отже, наведене свідчить про неодноразовість допущення у спірному акті порушень, під час його складання, як положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ в частині відсутності підписів двох незаінтересованих осіб та посвідчення таких осіб, так і наявність обставин, з яких в суду виникають об`єктиві сумніви щодо автентичності підпису свідка ( ОСОБА_4 ) який, за змістом Акту, був присутній під час складання вказаного спірного Акту, а також обставин щодо присутності директора позивача ( ОСОБА_1 ) на момент складання Акту про порушення, тоді як останній взагалі не перебував на території України.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, суд констатує, що Акт про порушення від №К037359 від 17.08.2018 складено працівниками ПрАТ "Київобленерго" з порушеннями встановлених правил ПРРЕЕ в редакції на час складання вказаного Акту, а відтак, останній не може бути підставою для нарахування позивачу недорахованої енергії на суму 605849,81 грн, позаяк встановлені судом недоліки акту мають наслідком недійсність останнього в силу положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції на час складення акту) оскільки вимогу щодо наявності підписів двох незаінтересованих осіб відповідачем не дотримано.

Виходячи із наведеного, та на підставі того, недоліки (порушення) Акта про порушення №К037359 від 17.08.2018, які зазначені вище є істотними та такими, що позбавляють суд можливості констатувати дійсність акту про порушення, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1299/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 09.03.2021, після виходу суддів Корсака В.А. та Поляк О.І. з відпустки.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.І. Поляк

О.О. Євсіков