Рішення

від 08.09.2020 по справі 911/142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/142/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Масиву садівничих товариств "Ялинка"

07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Садова, буд. 4/5, код ЄДРПОУ 22204921

про визнання недійсним рішення правління, яке оформлене протоколом

за участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_1., паспорт серія НОМЕР_2 від 02.08.1996;

відповідача: Грищенко О.М., посвідчення серія КВ № 6133 від 26.07.2018; ордер на надання правової допомоги серія КВ № 408831 від 13.01.2020.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 152/20 від 13.01.2020) ОСОБА_1 до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління відповідача, яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

Крім того, позивачем до позову додано клопотання про витребування доказів (вх. № 1208/20 від 13.01.2020).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято нечинним складом правління відповідача, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.06.2016 № 1 в частині обрання цього складу правління, до того ж, прийняття такого рішення правлінням кооперативу є перевищенням його повноважень, оскільки відповідно до Закону України "Про кооперацію" таке рішення мало ухвалюватись вищим органом управління кооперативу - загальними зборами членів, крім того, спірним рішенням збільшено тариф на спожиту електроенергію для членів кооперативу, що не відповідає тарифу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220, на електроенергію, що відпускається населенню, при цьому, збільшення такого тарифу необгрунтоване.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 3730/20 від 17.02.2020), згідно з якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

У додатках до позовної заяви позивачем подано клопотання (вх. № 1208/20 від 13.01.2020) про витребування у Масиву садівничих товариств "Ялинка" доказу - протоколу правління № 55 від 15.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/142/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 10.03.2020 та витребувано судом у Масиву садівничих товариств "Ялинка" завірену належним чином копію протоколу правління № 55 від 15.04.2017.

У судове засідання 10.03.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Жодних документів стосовно розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2020 відкладено підготовче засідання у справі № 911/142/20 на 31.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області 31.03.2020 учасників справи повідомлено, що судове засідання не відбудеться, з підстав, що вказані в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2020 призначено підготовче засідання у справі № 911/142/20 на 05.05.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7074/20 від 06.04.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок витрат (вх. № 7108/20 від 06.04.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про надання документів у справу (вх. № 8609/20 від 05.05.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 8608/20 від 05.05.2020).

У судове засідання 05.05.2020 з`явились всі учасники судового процесу.

Відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду клопотання (вх. № 8608/20 від 05.05.2020) про зупинення провадження у справі № 911/142/20 до наступного судового засідання. Позивач не заперечив щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/142/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2020 судом відкладено підготовче засідання та розгляд клопотання Масиву садівничих товариств "Ялинка" про зупинення провадження у справі № 911/142/20 на 02.06.2020 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9614/20 від 19.05.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідача (вх. № 9615/20 від 19.05.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про те, що доданий до справи протокол правління МСТ "Ялинка" № 55 від 15.04.2017 викликає сумнів з приводу його достовірності (вх. № 9616/20 від 19.05.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 10728/20 від 01.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування копій первинних документів за весь час отримання доходу неприбутковою організацією (вх. № 10848/20 від 02.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу протоколу правління, що оскаржується (вх. № 10847/20 від 02.06.2020).

У судове засідання 02.06.2020 з`явились всі учасники судового процесу та надали усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 02.06.2020 судом оголошено перерву до 23.06.2020 о 15:00, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із витребуванням нових (додаткових) доказів.

У судове засідання 23.06.2020 з`явились всі учасники судового процесу.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду та позивачу для огляду оригінали наступних документів: протокол засідання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" № 55 від 15.04.2017 та розрахунок додаткових витрат по електроенергії від 01.04.2017, у зв`язку з чим, після огляду даних документів, позивач заявив суду усне клопотання про залишення свого клопотання про витребування оригіналу протоколу правління (вх. № 10847/20 від 02.06.2020) без розгляду.

Суд задовольнив усне клопотання позивача про залишення клопотання про витребування оригіналу протоколу правління (вх. № 10847/20 від 02.06.2020) без розгляду ухвалою в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України - без оформлення окремим документом, не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі того, що сторони вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами.

За результатами огляду у судовому засіданні оригіналу протоколу засідання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" № 55 від 15.04.2017, за погодженням з обома сторонами у справі, судом остаточно прийнято до розгляду протокол, оригінал якого наданий відповідачем для огляду, а копію долучено до матеріалів справи (разом із заявою про надання документів у справу вх.№8609/20 від 05.05.2020) та досліджено судом у судовому засіданні, оскілько копії, що надавались позивачем та відповідачем різнились між собою за змістом, на підставі наявності оригіналу і того, що вказаний примірник надано органом, що його видав, а зміст відповідає обставинам справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/142/20, витребувано у Масиву садівничих товариств "Ялинка" наступні документи: документи, якими підтверджено сплату коштів МСТ "Ялинка" за спожиту електричну енергію за період з травня 2017 року по квітень 2020 року (включно); рахунки фактури за спожиту електричну енергію, які були виставлені з травня 2017 року по квітень 2020 року (включно); додатки до рахунку фактури за електроенергію з травня 2017 року по квітень 2020 року (включно); акти приймання передачі електричної енергії з травня 2017 року по квітень 2020 року (включно); договір з додатками про постачання електричної енергії та відклдено підготовче засідання у справі № 911/142/20 на 21.07.2020.

Через канцелярію Господарського суду від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 13854/20 від 07.07.2020).

У судове засідання 21.07.2020 з`явились всі учасники судового процесу.

У судовому засіданні 21.07.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.08.2020 о 14:00, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із наданням часу сторонам для подання додаткових пояснень до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 15119/20 від 21.07.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.09.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. № 17254/20 від 14.08.2020) про видачу копії технічного запису та додаткові пояснення (вх. № 17256/20 від 14.08.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 18432/20 від 01.09.2020).

У судовому засіданні 01.09.2020 оголошено перерву до 08.09.2020, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання відповідачу часу для ознайомлення з документами, що подані позивачем.

У судове засідання 08.09.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та представник відповідача, який заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників обох сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято нечинним складом правління відповідача, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.06.2016 № 1 в частині обрання цього складу правління, до того ж, прийняття такого рішення правлінням кооперативу є перевищенням його повноважень, оскільки відповідно до Закону України "Про кооперацію" таке рішення мало ухвалюватись вищим органом управління кооперативу - загальними зборами членів, крім того, спірним рішенням збільшено тариф на спожиту електроенергію для членів кооперативу, що не відповідає тарифу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220, на електроенергію, що відпускається населенню, при цьому, збільшення такого тарифу необгрунтоване.

Аргументи ОСОБА_1

1. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 в частині обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка".

Отже, з урахуванням того, що склад правління, який ухвалив рішення про збільшення тарифів, обрано 29.05.2016 на звітно-виробничій конференції об`єднання садівничих товариств садівничого масиву "Ялинка", яке рішенням суду визнано незаконним, очевидно, що рішення масиву СТ "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55 є недійсним.

2. Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Згідно з статтею 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Тобто, рішення Масиву СТ "Ялинка" прийнято правлінням з перевищенням своїх повноважень.

3. Аргументи відповідача про застосування строків позовної давності підлягають відхиленню, з огляду на те, що виконавчий орган кооперативу не має ототожнюватись з вищим органом управління кооперативу, у зв`язку з їх різною правовою природою та суб`єктним складом, тобто, скорочений строк позовної давності, що встановлений для оскарження рішень загальних зборів, до спірних правовідносин не застосовується.

4. Протокольне рішення правління МСТ "Ялинка" про включення до тарифу за споживання електричної енергії надбавки в розмірі 20% від встановленого регулятором є таким, що суперечить статутній діяльності кооперативу та не узгоджується з частиною 1, пунктом 6 частини 2 статті 19, частинами 1, 4 статті 20, частиною 2 статті 23 Закону України "Про кооперацію".

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист № 3536/13/47-14 від 18.06.2014) визначено, що утримання та обслуговування технологічних електричних мереж садових товариств регулюються установчими документами садових товариств та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорам між садовим товариством та його членами про обслуговування технологічних електричних мереж садових товариств.

З урахуванням вимог статті 20 Закону України "Про кооперацію" різниця компенсації понесених витрат за експлуатацію електрообладнання кооперативу та фактично сплаченими садовим товариством коштами за спожиту електричну енергію, які отримані від членів садового товариства, має бути визначена у відповідних договорах про обслуговування технологічних електричних мереж, та з подальшим направленням коштів (різниці) до резервного або спеціального фонду кооперативу, проте, жодного договору з членами кооперативу не укладено.

5. Постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" передбачено, що населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією засобом обліку, що об`єднане шляхом створення юридичної особи, з 01.03.2017 встановлено тариф 1,68 грн. за 1 кВт/год.

У примітці до пункту 1.6 Постанови, зазначено: "електроенергія, що витрачається в садових товариствах на технічні цілі (роботу насосів та освітлення території) відпускається за тарифом 1,40 грн. без ПДВ", з ПДВ - 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Отже, з огляду на те, що протоколом № 55 від 15.04.2017 встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн., очевидно, що ціна 1,68 грн., вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, що, у свою чергу, також є підставою для скасування вищезазначеного рішення.

6. Крім того, заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та не відповідають дійсності, з огляду на те, що відповідачем належним чином не виконано вимоги ухвали Господарського суду Київської області та представник відповідача був відсутній у судових засіданнях до 10.03.2020, що є підставою для відмови у стягненні зазначених витрат.

Аргументи Масиву садівничих товариств "Ялинка"

1. З урахуванням предмету позову, а саме: визнання недійсним рішення правління № 55 від 15.04.2017 та дати звернення до суду - 13.01.2020, очевидно, що позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, передбачений частиною 8 статті 258 Цивільного кодексу України, в один рік до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

2. Утримання та обслуговування технологічних електричних мереж садового товариства регулюється установчими документами садового товариства та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами садового товариства та садовим товариством про обслуговування технологічних електричних мереж садового товариства, тобто, вартість електричної енергії для членів садового товариства регулюється виключно установчими документами або укладеним договорами з учасниками товариства.

3. Аргументи позивача про наявність рішень у справі № 361/1477/17, які є підставою для задоволення позову, підлягають відхиленню, з огляду на те, що ухвалою від 28.09.2018 виправлено описку, а саме: замість 29.06.2016 зазначено 29.05.2016 і того, що зазначені рішення є незаконними внаслідок порушення правил підсудності корпоративних спорів та такими, що суперечать постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 961/1478/17.

4. Аргументи позивача про застосування вимог Закону України "Про кооперацію" до спірних правовідносин підлягають відхиленню, з огляду на те, що МСТ "Ялинка" є громадським об`єднанням, а не кооперативом, що визначено в статуті об`єднання.

5. Аргументи позивача про відсутність будь-якого фінансового обґрунтування ціни 1 кВт/год. спростовуються висновками ревізійної комісії за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 та результатом акту перевірки фінансово-господарської діяльності від 20.10.2019.

6. У позові відсутній зміст позовних вимог та предмет позову - відсутня конкретна матеріально-правова вимога до відповідача у даній справі щодо якої суд має винести рішення.

Норми права, що підлягають застосуванню

Взаємовідносини між постачальником електричної енергії та Садовим товариством "Ялинка" регулюються Законом України "Про кооперацію", статутом товариства, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28.

Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені розділом 12 Правил користування електричною енергією.

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Згідно з пунктом 12.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28, населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення своїх потреб. За обсяг закупленої електричної енергії з її постачальником розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту (пункт 12.4 Правил користування електричною енергією).

Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

У частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на правову позицію, що викладено у пункті 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань МСТ "Ялинка" є юридичною особою, зареєстрованою 22 липня 1992 року; організаційно-правова форма - садівниче товариство; засновники (учасники) МСТ "Ялинка" є садівничі товариства "Берізка-1", "Берізка-2", "Геолог", "Енергія", "Здоров`я", "Журналіст", "Лісова галявина", "Дніпро", "Огоньок", "Облагропром", "Осинка", "Роднік", "Райдуга", "Райдуг", "Факел", "Нейрохірург", "Ялинка-2", вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

Протоколом засідання правління масиву СТ "Ялинка" № 55 від 15.04.2017 за підписом голови засідання правління Степаненка М.В. та секретаря засідання Когут Л.В. , встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. - вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн.

Відповідно до пункту 1.5 Тарифу на електроенергію, що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року, який затверджений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" встановлено, що електроенергія, що відпускається населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків, встановлюється у розмірі 140 коп. за 1 кВт/год., без податку на додану вартість, ПДВ у розмірі 0,28 грн., тобто, всього 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Крім того, приміткою до зазначеного тарифу визначено, що електрична енергія, яка витрачається в дачних та дачно-будівельних кооперативах, садових товариствах, гаражно-будівельних кооперативах на технічні цілі (роботу насосів) та освітлення території, відпускається за тарифом 140 коп. за 1 кВт·год (без податку на додану вартість).

Також слід зазначити, що садове товариство має бути обладнане загальним засобом обліку електричної енергії та засобом обліку електричної енергії на технічні цілі, отже, загальний засіб обліку, встановлений на межі балансової належності між постачальником електричної енергії та садовим товариством, крім електричної енергії, спожитої усіма членами, враховує витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань тощо), споживання електричної енергії на загальні потреби товариства (освітлення, роботу насосів), а також безоблікове споживання електричної енергії окремими членами товариства, тобто, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж садового товариства регулюються установчими документами та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами та садовим товариством про обслуговування технологічних електричних мереж.

Проте, за умови наявності окремих приладів обліку споживання електроенергії у будинках товариства та наявності договорів на користування електричною енергією з енергопостачальною компанією, оплата спожитої електроенергії цими членами товариства здійснюється безпосередньо з енергопостачальною компанією відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 Тарифів на електроенергію.

Враховуючи вищезазначене, вартість електричної енергії для членів товариства регулюється установчими документами садового товариства та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами садового товариства та садовим товариством.

Судом досліджені долучені до матеріалів справи документи, а саме: договір № 429 на користування електроенергією для споживачів з малим споживанням електроенергії від 14.02.2012, договір про постачання електричної енергії № 220021051 від 16.08.2012, рахунки - фактури, акти прийняття-передавання електричної енергії, платіжні доручення, протоколи засідання правління садового товариства "Ялинка", висновок незалежного аудитора від 27.10.2017, при цьому враховано, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 в частині обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка".

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року.

Отже, станом на дату розгляду справи, постанова Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 961/1477/17 набрала законної сили та залишається чинною.

Суд, дослідивши Протокол звітно-виборчої конференції об`єднання садівничих товариств - садівничий масив "Ялинка" від 29.05.2016, з`ясував затверджений склад правління та обрання головою правління Садівничого товариства "Ялинка" - Степаненка Миколи Васильовича .

З урахуванням того, що рішеннями у справі № 361/1477/17, які набрали законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1, в частині обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" і того, що рішення, що оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017, прийнято складом правління та підписано Степаненком М.В. як головою правління, який не має будь-яких повноважень на прийняття спірного рішення, що підтверджується постановою від 11.09.2018 у справі № 961/1477/17 та відсутністю у матеріалах справи інших доказів на підтвердження повноважень осіб, визначених у протоколі рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1, очевидно, що рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017 прийнято складом правління, який не має дієздатності на вчинення зазначеної дії від імені Садівничого товариства "Ялинка", отже, наявні підстави для визнання його недійсним на підставі відсутності повноважень на прийняття такого рішення вказаним складом правління та невідповідністю у зв`язку з цим рішення нормам законодавства.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять договорів, що укладені між членами садового товариства та садовим товариством, на підставі яких можливо стягувати оплату за електроенергію.

Суд відхиляє аргументи відповідача відносно того, що рішення у справі № 361/1477/17 є незаконними внаслідок порушення судами правил підсудності корпоративних спорів та такими, що суперечать постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 961/1478/17, з огляду на те, що з урахуванням вимог статті 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова Апеляційного суду Київської області набрала законної сили 11.08.2018 та станом на дату ухвалення даного рішення є чинною.

Відносно аргументів відповідача про наявність підстав для можливості самостійного встановлення правлінням відповідача тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт, суд зазначає таке.

Постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню передбачено, що населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією засобом обліку, що об`єднане шляхом створення юридичної особи, з 01.03.2017 встановлено тариф 1,68 грн. за 1 кВт/год.

У примітці до пункту 1.6 Постанови зазначено: електроенергія, що витрачається в садових товариствах на технічні цілі (роботу насосів та освітлення території) відпускається за тарифом 1,40 грн. без ПДВ , з ПДВ - 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Отже, з огляду на те, що протоколом № 55 від 15.04.2017 встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн., очевидно, що ціна 1,68 грн., вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, що, у свою чергу, також є підставою для скасування вищезазначеного рішення.

Крім того, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем сплачувались за електроенергію грошові кошти: за період з 2017 по 2019 роки в діапазоні з 0,90 грн. за 1 кВт/год., що підтверджується актом приймання-передачі № А-8524320366 від 31.01.2017 за січень 2017 року, до 1,21 грн. за 1кВт/год., що підтверджується актом приймання-передачі № А-6310513699 від 31.07.2019 за липень 2019 року.

Тобто, з урахуванням розміру реальних витрат на електроенергію на підставі підписаних актів приймання-передачі (в діапазоні з 0,90 грн. до 1,21 грн. за 1 кВт/год.), з урахуванням постанови НКРЕКП від 26.02.2015 № 220, статусу Масиву садівничих товариств Ялинка як неприбуткової організації та встановленого тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт/год., з яких: 1,68 грн. вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн., і того, що ціна 1,68 грн. за 1 кВт/год. вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, суд дійшов висновку про безпідставність тарифу та, відповідно, про наявність підстав для визнання протоколу № 55 від 15.04.2017 недійсним як такого, зміст якого суперечить вищезазначеним нормам законодавства.

Крім того, відповідачем не доведено наявність витрат, що були відшкодовані зі спірної частини тарифу, які не конкретизовані також у висновку незалежного аудитора від 27.10.2017, для того, щоб суд міг оцінити їх співмірність та правомірність їх компенсації за рахунок тарифів на електроенергію, при цьому, судом враховано, що технологічні втрати вже враховані у рахунках постачальника електроенергії і також не перевищують тарифу в 1,68 грн. за 1 кВт/год. у вищевказаних розрахунках.

Відносно аргументів позивача про відсутність повноважень правління на прийняття спірного рішення, з огляду на те, що таке рішення повинне прийматись загальними зборами, суд зазначає таке.

Статутом СТ "Ялинка" (у редакції від 28.05.2017) передбачено, що член товариства зобов`язаний виконувати рішення Статуту Масиву, рішення Загальних зборів, зборів уповноважених осіб та правління.

Відповідно до пункту 8.7 Статуту у зв`язку з тим, що масив є неприбутковим об`єднанням, яке не може самостійно обслуговувати електричні та газові мережі, розуміючи важливість цього питання для життєдіяльності членів масиву та в цілях безперебійного забезпечення можливості доступу членів масиву до користування електроенергією та природним газом, масив веде діяльність з передачі газових та електричних мереж до спеціалізованих газових та електророзподільних підприємств із сприянням укладанню індивідуальних договорів на користування газом та електроенергією.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з описової частини постанови Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17: за змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 ГК України).

На час заснування та реєстрації МСТ Ялинка як юридичної особи у 1992 році був чинним Закон України Про об`єднання громадян , статтею 1 якого було встановлено, що об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об`єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об`єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об`єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Закон України Про об`єднання громадян втратив чинність з 1 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України Про громадські об`єднання , статтею 1 якого встановлено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Закон України Про об`єднання громадян не надавав права громадським організаціям здійснювати господарську діяльність безпосередньо, а лише через створені ними підприємства (стаття 21 зазначеного Закону, у редакції, чинній на час заснування та реєстрації Масиву як юридичної особи).

Разом з тим, як установили суди та вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень статуту МСТ Ялинка , Масив є добровільним громадським неприбутковим формуванням, заснованим юридичними особами - садівничими товариствами, здійснює такий вид діяльності, як комплексне обслуговування об`єктів; докази внесення його до реєстру як громадського об`єднання відсутні. Масив є самостійною юридичною особою з дати його державної реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, може мати символіку, яка затверджується та реєструється у встановленому порядку.

Тобто, ні за способом створення, ні за видом діяльності відповідач не відповідав ознакам, що характеризували б його як об`єднання громадян за законодавством, яке діяло на час створення МСТ Ялинка . Відсутні також докази відповідності його ознакам громадського об`єднання за Законом України Про громадські об`єднання .

У Постанові від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 Великою Палатою Верховного Суду звернуто увагу на те, що обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Особи, які є членами створеного ним обслуговуючого кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні обслуговуючим кооперативом, отримувати певну частку активів обслуговуючого кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

Аналогічний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18.

Згідно з статтею 2 Закону України Про кооперацію обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до пункту 6.8.9. Статуту СТ "Ялинка" (у редакції від 28.05.2017) правління уповноважене здійснювати заходи щодо своєчасної оплати членами Масиву компенсації за користування електроенергією, відомостей про надання загальними зборами правлінню повноважень на встановлення на власний розсуд тарифів, зокрема, збільшення тих, що встановлені регулятором (НКРЕКП), суду не надано.

Отже, з урахуванням організаційно-правової форми Масиву садівничих товариств Ялинка та відсутності у матеріалах справи доказів проведення загальних зборів учасників кооперативу відносно затвердження тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт/год. або надання повноважень виконавчому органу на прийняття зазначено рішення, суд дійшов висновку, що рішення про затвердження тарифу на електроенергію прийнято правлінням з перевищенням його повноважень, що визначені вищевказаними нормами Закону та Статуту, при цьому, загальними зборами учасників, правління на прийняття такого рішення не уповноважувалось.

Відносно аргументів відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлено заяву позивача про надання інформації 27.06.2019, згідно з якою позивач витребовує інформацію про підстави нарахування вартості електроенергії, яка отримана відповідачем 27.06.2019 (вх. № 19), що підтверджується відбитком штемпеля про отримання.

22.07.2019 на адресу позивача направлено відповідь (вх. № 121) з випискою з протоколу № 55 від 15.04.2017, що підтверджується відбитком штемпеля відповідача.

Інших доказів направлення на адресу позивача протоколу № 55 від 15.04.2017 матеріали справи не містять.

З урахуванням дати направлення на адресу позивача виписки з протоколу № 55 від 15.04.2017, а саме: 22.07.2019, дати звернення з позовом до суду - 13.01.2020, вимог статті 258 Цивільного кодексу України та відсутності у матеріалах справи доказів повідомлення позивача про наявність протоколу № 55 раніше ніж 22.07.2019, суд зазначає, що позивачем не пропущено ані спеціальний річний, ані загальний трирічний строк позовної давності.

Крім того, позовна давність в один рік встановлена відповідно до пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, тоді як предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення правління та, зважаючи на різний правовий статус, повноваження та врегульований законодавством порядок створення і діяльності, вказані органи не можуть ототожнюватись у контексті скороченого строку позовної давності.

Відносно усного клопотання представника відповідача у судовому засіданні 08.09.2020 про призначення судової експертизи, суд зазначає таке.

Відповідачем порушено порядок подання такого клопотання - під час підготовчого провадженння, оскільки вказане клопотання заявлено у судовому засіданні з розгляду справи по суті, при цьому, спірні розрахунки та пояснення позивачем подавались до закриття підготовчого провадження, зокрема, позиція про те, що, якщо поділити сплачену суму на кількість спожитої енергії можна отримати середньозважену ціну, за якою відповідач фактично розраховувався з постачальником - зазначена у відповіді на відзив (аркуш 6, абзац 4), проте, реакції на такі доводи не було ані у запереченнях на відповідь на відзив, ані в окремій заяві про призначення судової експертизи для перевірки їх обгрунтованості, крім того, обставини щодо яких заявлено клопотання не мають значення для справи у вказаній частині конкретних розрахунків розміру частини тарифу, що не використана фактично на оплату електроенергії, зважаючи на відсутність в предметі позову, зокрема, стягнення збитків та підстави позовних вимог.

Відтак, ухвалою суду, на підставі статті 99, пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України - без оформлення окремим документом, не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні усного клопотання відповідача про проведення судової експертизи.

Відносно аргументів відповідача про відсутність у позові змісту позовних вимог та предмету позову: конкретної матеріально-правової вимоги до відповідача у даній справі щодо якої суд має винести рішення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до змісту позовної заяви визначено предмет позову: визнати недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 №55; вказані підстави позову: спірне рішення прийнято нечинним складом правління відповідача, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.06.2016 № 1 в частині обрання цього складу правління, до того ж, прийняття такого рішення правлінням кооперативу є перевищенням його повноважень, оскільки відповідно до Закону України "Про кооперацію" таке рішення мало ухвалюватись вищим органом управління кооперативу - загальними зборами членів, крім того, спірним рішенням збільшено тариф на спожиту електроенергію для членів кооперативу, що не відповідає тарифу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220, на електроенергію, що відпускається населенню, при цьому, збільшення такого тарифу необгрунтоване.

Також у позові визначено спосіб захисту права: визнання недійсним акту ненормативного характеру, що породжував правові наслідки для позивача - сплата грошей у визначеному в акті розмірі, який позивач вважав необгрунтованим, мав обов`язковий для позивача характер та спрямований на регулювання господарських відносин.

Відтак, зміст позовної заяви відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, позивачем обрано належний спосіб захисту, що призводить до відновлення його порушеного права, зокрема, позивачем можуть бути зявлені до стягнення збитки, що йому надані неправомірно встановленим тарифом, вказана вимога за своєю правовою природою є самостійною та доводиться з обов`язковим доведенням наявності усіх елементів складу господарського правопорушення, відтак, може бути заявлена як разом з позовною вимогою про визнання недійсним рішення, так і шляхом подання окремого позову.

Відносно аргументів відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 14500,00 грн., відповідачем до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 13.01.2020, ордер серія КВ № 408831 від 13.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6133, виписку по особовим рахункам за 15.01.2020.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу у розмірі 14500,00 грн.

За частинами 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 126, 129, 231, 232, 237 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов (вх. № 152/20 від 13.01.2020) ОСОБА_1 до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління, яке оформлене протоколом - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

3. Стягнути з Масиву садівничих товариств "Ялинка" (07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Садова, буд. 4/5, код ЄДРПОУ 22204921) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

4. Судові витрати відповідача залишити за відповідачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2020.

Суддя С.О. Саванчук