Постанова

від 22.06.2021 по справі 911/142/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/142/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Грищенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Масиву садівничих товариств "Ялинка"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Саванчук С.О.

від 08.09.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Коротун О.М., Майданевич А.Г.

від 23.02.2021

за позовом ОСОБА_1

до Масиву садівничих товариств "Ялинка"

про визнання недійсним рішення правління, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення правління прийнято нечинним складом правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.06.2016 № 1 в частині обрання цього складу правління; прийняття спірного рішення правлінням Масиву садівничих товариств "Ялинка" є перевищенням його повноважень, оскільки відповідно до Закону України "Про кооперацію" таке рішення мало ухвалюватись вищим органом управління кооперативу - загальними зборами членів; спірним рішенням правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" збільшено тариф на спожиту електроенергію для членів кооперативу, що не відповідає тарифу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Масив садівничих товариств "Ялинка" є юридичною особою, зареєстрованою 22 липня 1992 року; організаційно-правова форма - садівниче товариство; засновники (учасники) Масиву садівничих товариств "Ялинка" є Садівничі товариства: "Берізка-1", "Берізка-2", "Геолог", "Енергія", "Здоров`я", "Журналіст", "Лісова галявина", "Дніпро", "Огоньок", "Облагропром", "Осинка", " Роднік ", "Райдуга Мінфін", "Райдуга "Облплемоб`єднання", "Факел", "Нейрохірург", "Ялинка-2"; вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

Пунктом 5.2.1 статуту Масиву садівничих товариств "Ялинка", затвердженого зборами уповноважених Масиву садівничих товариств "Ялинка", які оформлені протоколом зборів уповноважених від 28.05.2017 (надалі - Статут) передбачено, що член масиву зобов`язаний виконувати рішення статуту масиву, рішення загальних зборів, зборів уповноважених осіб та правління.

Відповідно до пункту 6.8.9 Статуту правління для виконання своїх статутних обов`язків здійснює заходи щодо своєчасної оплати членами масиву членських та інших цільових внесків, оплати компенсації за користування електроенергією та інших обов`язкових платежів.

Пунктом 8.7 Статуту передбачено, що у зв`язку з тим, що масив є неприбутковим об`єднанням, яке не може самостійно обслуговувати електричні та газові мережі, розуміючи важливість цього питання для життєдіяльності членів масиву та в цілях безперебійного забезпечення можливості доступу членів масиву до користування електроенергією та природним газом, масив веде діяльність з передачі газових та електричних мереж до спеціалізованих газових та електророзподільних підприємств із сприянням укладанню індивідуальних договорів на користування газом та електроенергією.

Протоколом засідання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 15.04.2017 № 55 за підписом голови засідання правління Степаненка М.В. та секретаря засідання Когут Л.В. , зокрема, встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн, з яких: 1,68 грн - вартість електроенергії та 0,32 грн - загальні витрати.

ОСОБА_1 є членом Масиву садівничих товариств "Ялинка".

27 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Масиву садівничих товариств "Ялинка" із заявою про надання інформації та копії протоколу правління, у якій просив повідомити, на якій підставі нараховується плата за спожиту електроенергію в розмірі 2,00 грн за 1 кВт/год. для членів Масиву садівничих товариств "Ялинка" та надати копію актуального рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" у відповідності до якого члени Масиву садівничих товариств "Ялинка" сплачують за спожиту електроенергію 2,00 грн за 1 кВт/год.

У відповідь на вказану заяву Масив садівничих товариств "Ялинка" листом від 22.07.2019 повідомив ОСОБА_1 про те, що з 01.05.2017 згідно з протоколом правління № 55 від 15.04.2017 встановлений тариф на електроенергію по Масиву садівничих товариств "Ялинка" в розмірі 1,68 грн та загальні втрати на 1 кВт енергії складають 0,32 грн, всього вартість компенсації за використану електроенергію 1 кВт становить 2,00 грн. До вказаного листа Масивом садівничих товариств "Ялинка" було додано виписку з протоколу правління № 55 від 15.04.2017.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 у частині обрання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка".

Броварським міськрайонним судом Київської області у рішенні від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17 встановлено, що рішенням звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 був затверджений склад правління та обрано головою правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" - Степаненка Миколу Васильовича .

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 та постанову Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018.

Станом на дату розгляду даної справи № 911/142/20, постанова Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 961/1477/17 набрала законної сили.

Матеріали справи не містять договорів, що укладені між членами Масиву садівничих товариств "Ялинка" та самим Масивом садівничих товариств "Ялинка", на підставі яких можливо стягувати оплату за електроенергію.

Матеріали справи не містять доказів про надання загальними зборами Масиву садівничих товариств "Ялинка" правлінню повноважень на встановлення на власний розсуд тарифів, зокрема, збільшення тих, що встановлені регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/142/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, позов задоволено. Визнано недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- спірне рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55, прийнято складом правління, який не мав дієздатності на вчинення зазначених дій від імені Масиву садівничих товариств "Ялинка", оскільки рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 про обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" визнано незаконним та скасовано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17;

- спірне рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55, про затвердження тарифу на електроенергію прийнято правлінням з перевищенням його повноважень, що визначені приписами Закону України "Про кооперацію" та положенням Статуту.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі Масив садівничих товариств "Ялинка" просить змінити рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 шляхом виключення з мотивувальних частин висновків про повноваження правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" щодо прийняття рішення про затвердження тарифу на електроенергію.

Підставою касаційного оскарження Масивом садівничих товариств "Ялинка" зазначено пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- застосування судом апеляційної інстанції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", розділу 12 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910), статей 15 та 16, частини 1, пункту 6 частини 2 статті 19, частини 1 та 4 статті 20, частини 2 статті 23 Закону України "Про кооперацію" без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 317/629/15-ц;

- застосування судом апеляційної інстанції частини 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17 щодо юрисдикції корпоративних спорів;

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) щодо розмежувань понять "витрати на технічні цілі" та "технічні витрати" або "технологічні та комерційні витрати", які не є тотожними в розумінні положень Закону України № 2019-VІІІ від 13.04.2017 "Про ринок електричної енергії" та норм ДБН В 2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення, ДСТУ 2843-94 Електротехніка Основні поняття, а також з огляду на позицію Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладену в листі № 3536/13/47-14 від 18.06.2014 "Щодо тарифів для садових товариств", та, відповідно, щодо регулювання вартості електричної енергії для членів садових товариств виключно установчими документами садових товариств та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між садовим товариством та його членами;

- судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України); судом першої інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), тощо.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

При цьому, у відзиві на касаційну скаргу позивач виклав клопотання про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, яке мотивовано тим, що позивач не отримував касаційну скаргу та зважаючи на похилий вік і епідеміологічну ситуацію не мав можливості її отримати.

Колегія суддів, розглянувши наведене клопотання ОСОБА_1 , з урахуванням викладених у ньому доводів та доданих до нього доказів, дійшла висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 строку для подання відзиву.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2021 оголошувалась перерва до 22.06.2021.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом даного спору є вимоги ОСОБА_1 до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

Приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили, зокрема, з того, що спірне рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55, прийнято складом правління, який не мав дієздатності на вчинення зазначених дій від імені Масиву садівничих товариств "Ялинка", оскільки рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 про обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" визнано незаконним та скасовано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17.

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій сторонами цієї справи не оскаржуються та не є предметом даного касаційного провадження.

Однак, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, також дійшов висновку про те, що спірне рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55, про затвердження тарифу на електроенергію прийнято правлінням з перевищенням його повноважень, що визначені приписами Закону України "Про кооперацію" та положенням Статуту.

Перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при викладенні у мотивувальних частинах рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у даній справі таких висновків є предметом даного касаційного провадження.

Однією з підстав касаційного оскарження Масив садівничих товариств "Ялинка "визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що: судом апеляційної інстанції застосовано норми права, а саме, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", розділ 12 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910), статті 15 та 16, частину 1, пункт 6 частини 2 статті 19, частини 1 та 4 статті 20, частину 2 статті 23 Закону України "Про кооперацію" без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 317/629/15-ц; судом апеляційної інстанції застосовано частину 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15ц).

Суд зазначає, що правовідносини у справі № 317/629/15-ц та у справі № 911/142/20 є подібними, у розумінні критеріїв подібності.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі № 317/629/15-ц виклав наступні висновки, підстав для відступу від яких Суд у даній справі № 911/142/20 не вбачає:

"Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (надалі - Правила користування електричною енергією) населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені розділом 12 Правил користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 12.3 Правил користування електричною енергією населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення своїх потреб. За обсяг закупленої електричної енергії з її постачальником розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 12.4 Правил користування електричною енергією закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо. Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

У листі від 30.10.2013 № 7558/26/47-13 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики роз`яснила особливості застосування тарифів для садівничих товариств, відповідно до якого взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Садове товариство (населений пункт) є споживачем електроенергії - юридичною особою, що закуповує електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства (населеного пункту), зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства (споживачів населеного пункту).

При цьому питання щодо користування електричною енергією та технічного забезпечення електроустановок споживачів населеного пункту, зокрема щодо обліку електричної енергії та розрахунків за спожиту електричну енергію членів садового товариства мають здійснюватись відповідно до установчих документів садового товариства та/або прийнятих на загальних зборах членів садового товариства рішень.

Таким чином, питання щодо користування електричною енергією членами садового товариства та її оплати мають бути врегульовані установчими документами садового товариства.".

Усупереч наведеному висновку Верховного Суду, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувались обставини чи врегульовано установчими документами Масиву садівничих товариств "Ялинка" питання щодо користування електричною енергією членами садового товариства та її оплати.

При цьому, відповідач під час розгляду даної справи зазначав про те, що Статутом, а саме, пунктом 6.8.12, передбачено, що правління для виконання своїх статутних обов`язків визначає розмір вступних, членських, цільових внесків та суму компенсації за користування електроенергією .

Також Суд зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій досліджувались окремі пункти статуту Масиву садівничих товариств "Ялинка", затвердженого зборами уповноважених Масиву садівничих товариств "Ялинка", які оформлені протоколом зборів уповноважених від 28.05.2017, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

Натомість спірне рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" було прийнято 15.04.2017, тобто, до затвердження редакції статуту Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 28.05.2017.

Таким чином, без дослідження належним чином обставин щодо наявності чи відсутності в установчих документах Масиву садівничих товариств "Ялинка" врегулювання питання щодо користування електричною енергією членами садового товариства та її оплати саме станом на 15.04.2017, хибними та передчасними є висновки судів про відсутність (загалом) повноважень у правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" визначати суму компенсації за користування електроенергією.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права (розділу 12 Правил користування електричною енергією, статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 317/629/15-ц) та порушення норм процесуального права (не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи) є доведеними.

При цьому, Суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Вказаною нормою Закону України "Про кооперацію" передбачено наявність певних повноважень (певних прав) виконавчого органу кооперативу та можливість наділення іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

У той же час судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на момент прийняття спірного рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017, склад правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" не мав дієздатності, оскільки рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 про обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" визнано незаконним та скасовано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17.

Тобто, склад правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" станом на 15.04.2017 був неправомочним.

Відповідно, у неправомочного складу правління не могло існувати повноважень (певних прав) виконавчого органу Масиву садівничих товариств "Ялинка".

Таким чином, за відсутності повноважень, такий склад правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" не міг такі (відсутні) повноваження перевищити, оскільки їх (повноважень) у нього не існувало.

З огляду на відсутність повноважень у членів правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" станом на 15.04.2017 як виконавчого органу, будь які рішення, прийняті таким складом не можуть вважатись законними.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно надали оцінку та зробили висновки щодо перевищення повноважень правлінням Масиву садівничих товариств "Ялинка" при прийнятті спірного рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017. Відтак мотивувальні частини рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у даній справі підлягають зміні, шляхом виключення висновків щодо перевищення повноважень правлінням Масиву садівничих товариств "Ялинка" при прийнятті спірного рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції застосовано частину 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17, слід зазначити таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17 за позовом ОСОБА_5 до Масиву садівничих товариств "Ялинка", голови правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" Степаненка Миколи Васильовича, третя особа - Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, про визнання недійсним та скасування рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 у частині обрання Степаненка М. В. головою правління; зобов`язання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" скликати чергові загальні збори (збори уповноважених); зобов`язання правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" включити до порядку денного чергових загальних зборів (зборів уповноважених) питання про обрання голови правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", викладено висновок, який є релевантним у спірних правовідносинах, про те, що спір між членом (учасником) юридичної особи та цією ж юридичною особою, пов`язаний з діяльністю та управлінням останньої, є корпоративним, а тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, підлягає розгляду господарським судом.

Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій такі висновки Великої Палати Верховного Суду враховано та дотримано, оскільки розглянуто дану справу № 911/142/20 саме господарськими судами.

Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що судові рішення у справі № 361/1477/17 є незаконними внаслідок порушення правил щодо підвідомчості спорів та такими, що протирічать правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 та постанова Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 361/1477/17 набрали законної сили, тому враховуючи приписи статті 129 1 Конституції України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов`язковими до виконання та не можуть бути переглянуті у даній справі.

У касаційній скарзі, посилаючись на підставу касаційного оскарження, встановлену в пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) щодо розмежувань понять "витрати на технічні цілі" та "технічні витрати" або "технологічні та комерційні витрати", які не є тотожними в розумінні положень Закону України № 2019-VІІІ від 13.04.2017 "Про ринок електричної енергії" та норм ДБН В 2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення, ДСТУ 2843-94 Електротехніка Основні поняття, а також з огляду на позицію Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладену в листі № 3536/13/47-14 від 18.06.2014 "Щодо тарифів для садових товариств", та, відповідно, щодо регулювання вартості електричної енергії для членів садових товариств виключно установчими документами садових товариств та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між садовим товариством та його членами.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Суд зазначає, що у даному випадку, враховуючи відсутність повноважень у членів правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" станом на 15.04.2017 як виконавчого органу, приймати будь які рішення, у Суду відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо наявності повноважень у правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" визначати суму компенсації за користування електроенергією, при прийнятті спірного рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги Масиву садівничих товариств "Ялинка" та зміну мотивувальних частин рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у даній справі, з мотивів наведених у цій постанові.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги мають бути покладені на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Масиву садівничих товариств "Ялинка" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 911/142/20 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. В інших частинах рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 911/142/20 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Масиву садівничих товариств "Ялинка" (місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Садова, буд. 4/5; ідентифікаційний код 22204921) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

О.А. Кролевець