ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2020 р.
м. Київ
Справа № 911/1610/20
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження
позов Фізичної особи-підприємця Котюка Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Кооперативна, буд. 11, код ЄДРПОУ 40947779)
про стягнення коштів,
за участю представників:
позивача: Татарин В. М. (ордер: серія АС, №1006171 від 22.05.2020);
відповідача : не з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 27.05.2020 Фізичної особи-підприємця Котюка Сергія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" про стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
15.06.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву б/н від 11.06.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 13.07.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 10.08.2020. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
23.07.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.07.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.07.2020 відмовлено в задоволенні заяви ФОП Котюка Сергія Сергійовича б/н від 23.07.2020 про проведення відеоконференції в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції 10.08.2020 о 14:10 та задоволено заяву позивача в частині проведення усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції. Також, повідомлено заявника, що наступні після 10.08.2020 судові засідання будуть проводитися в режимі відеоконференції з Гоподарським судом Волинської області.
05.08.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 05.08.2020 про розгляд справи без участі позивача та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У підготовчому судовому засіданні 10.08.2020 судом відмовлено в задоволенні заяви позивача б/н від 05.08.2020 про призначення справи до судового розгляду по суті, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 31.08.2020 та доручено Господарському суду Волинської області забезпечити проведення судового засідання 31.08.2020 на 14:40 у справі №911/1690/20 в режимі відеоконференції.
У підготовчому судовому засіданні 31.08.2020 судом відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11.09.2020.
У судовому засіданні 11.09.2020 судом закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020, визначено проводити засідання у режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.09.2020 позивач підтримав текст позовної заяви, відповідач у судове засідання не з`явився.
Також, позивачем до закінчення судових дебатів було повідомлено суду, що останнім на адресу суду направлено заяву про прийняття додаткового рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу з доказами на підтвердження вказаних витрат.
Позов обґрунтований наступним:
- 20.07.2017 між Фізичною особою-підприємцем Котюком Сергієм Сергійовичем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" (відповідач) укладено Договір поставки нафтопродуктів №20/11/17-2п від 20.11.2017;
- на виконання умов Договору позивач сплатив на користь відповідача кошти в загальному розмірі 500000,00 грн, проте, поставка нафтопродуктів так і не відбулась;
- на адресу відповідача позивачем надсилались претензії, які залишені відповідачем без відповіді.
- у зв`язку з неотриманням товару позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів, перерахованих йому позивачем (500000,00 грн).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Вказаний факт підтверджується рекомендованим повідомленням № 0103273864648 від 15.07.2020 з відміткою про вручення відповідачу ухвали Господарського суду Київської області від 13.07.2020 про відкриття провадження у справі.
Водночас, суд повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.
Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 540-IX) розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відтак, з наведеного вбачається, що строк на подання відзиву в силу положень вказаного закону був продовжений на строк дії карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020. Постановою Кабінету Міністрів №343 від 04.05.2020 строк дії карантину продовжено до 22.05.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 продовжено на всій території України дію карантину з 01.08.2020 по 31.08.2020.
В той же час, відповідно ч. 4 Розділу Х Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідний Закон набрав законної сили 16.07.2020, а отже, 05.08.2020 у відповідача був останній день строку для подачі відзиву або заяви про продовження процесуальних строків на подання відзиву.
Водночас, у даній справі, як вже зазначалось відзиву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
20.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" (відповідач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Котюком Сергієм Сергійовичем (позивач, покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №20/11/17-2п (далі - Договір), на умовах якого, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця нафтопродукти (надалі - товар), згідно документів: видаткової накладної, ТТН, акту прийому-передачі, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п 3.1., 3.2. Договору покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах попередньої оплати згідно виставленого рахунку, шляхом безготівкового перерахування 100% суми, зазначеної постачальником у рахунку на оплату товару та видатковій накладній на розрахунковий рахунок постачальника. Моментом передачі товару постачальником та отримання його покупцем є дата видаткової накладної, підписаної сторонами. У разі прострочення покупцем оплати. Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити ціну товару, на що покупець підписанням цього Договору дає свою згоду. При здійсненні оплати товару, покупець в платіжному дорученні обов`язково вказує реквізити даного Договору.
Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2017, Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії, у письмовій формі не попередить іншу сторону про припинення Договору.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжних доручень №291 від 05.12.2017 на суму 250000,00 грн та №293 від 07.12.2017 на суму 250000,00 грн, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 500000,00 грн.
Вказані обставини, також, підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою з АТ ОщадБанк за період з 01.12.2017 по 31.05.2020. Разом з тим, вказана банківська довідка додатково підтверджує факт неповернення коштів (500000,00 грн) відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.
Також, позивачем до справи додано копію претензії №1 від 23.12.2017 з вимогою про поставку 23041,48 літрів дизельного палива (товару) або повернути отримані кошти в сумі 500000,00 грн не пізніше семи календарних днів з дати отримання даної претензії.
Відтак, вбачається, що вказаною претензією позивач у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України реалізував своє право щодо висунення вимоги відповідачу щодо поставки оплаченого товару.
Водночас, в матеріалах справи наявна претензія №2 від 22.04.2020 з вимогою про повернення позивачу коштів у розмірі 500000,00 грн сплачених позивачем на рахунок позивача відповідно до умов Договору. протягом 31 дня з дати отримання даної претензії.
Згідно даних сайту ПАТ Укрпошта вказана претензія №2 від 22.04.2020 отримана відповідачем 22.05.2020.
Отже, з наведеного вбачається, що у зв`язку з не передачею відповідачем товару у встановлений претензією строк, покупець відповідно ч. 2 ст. 693 має право вимагати повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з цим, останній позбавив себе можливості спростувати доводи позивача та надати докази підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем та/або доказів поставка товару (видаткових накладних, ТТН тощо), хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом.
Відтак, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача боргу, що виник у результаті здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн доведеною, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Трейд" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Кооперативна, буд. 11, код ЄДРПОУ 40947779) на користь Фізичної особи-підприємця Котюка Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 500000,00 грн боргу та 7500,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2020.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2020 |
Оприлюднено | 01.10.2020 |
Номер документу | 91906533 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні