Рішення

від 29.09.2020 по справі 914/665/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020р. справа № 914/665/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Пустомитівської міської ради Львівської області, м.Пустомити Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петришин Василя Рамановича, м.Пустомити Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 309423,37грн.

За участю представників:

від позивача: Докторевич Руслан Анатолійович, Кузів Ірина Семенівна - представники;

від відповідача: не викликався.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Пустомитівської міської ради Львівської області до Фізичної особи-підприємця Петришин Василя Рамановича про стягнення заборгованості в сумі 309423,37грн., з якої 278158,48грн. - основний борг, 20077,74грн. - інфляційні втрати, 11187,15грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 31.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 28.04.2020р. Враховуючи розумність строків, продовження на території України карантину, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, ухвалами суду від 28.04.2020р., від 09.06.2020р. продовжено строк підготовчого провадження та розгляд справи відкладався до 30.06.2020р.

Позивачем подано заяву за вх.№1490/20 від 26.06.2020р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшує позовні вимоги в частині суми 3% річних та інфляційних втрат, та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 303674,96грн., з якої 278158,48грн. - основний борг, 15498,25грн. - інфляційні втрати, 10018,23грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 14.07.2020р. Ухвалами суду від 16.07.2020р., від 08.09.2020р. розгляд справи відкладався до 29.09.2020р.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-ІХ), у прикінцевих та перехідних положеннях якого зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

Станом на 29.09.2020 жодних заяв чи клопотань не поступало.

24.09.2020р. від позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№27759/20 від 24.09.2020р. про долучення до матеріалів справи уточненого розрахунку заборгованості та фіскального чеку від 24.09.2020р. з описом вкладення у лист про надіслання уточненого розрахунку заборгованості відповідачу.

В судове засідання 29.09.2020р. представники позивача явку забезпечили, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і просять суд позов задоволити.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень від 31.03.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 85496698#), від 28.04.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 85933118#), від 09.06.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 89739823#), від 30.06.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 90082897#), від 16.07.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 90414452#), від 08.09.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 91436027#), поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413132412, №7901413132382, №7901413169197, №7901413169200, №7901413237516, №7901413237524, №7901413318885, №7901413318893, №7901413426041, №7901413426033.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У зв`язку із відсутністю відомостей, щодо факту вручення чи підстав невручення поштової кореспонденції рекомендованого листа з повідомленням про вручення штрихкод відправлення №7901413169200, який направлено Фізичній особі-підприємцю Петришин Василю Рамановичу із копією ухвали суду від 28.04.2020 року за адресою: 81000, Львівська область, м.Пустомити, вул.А.Дагдиловича, буд. 1, судом скеровано запит керівнику Львівської дирекції ПАТ Укрпошта . У відповідь на запит від 18.06.2020р. №12.2.1-04-693 (вх.№20271/20 від 23.06.2020р.) зазначено, що за інформацією ВПЗ Пустомити, рекомендоване відправлення 901413169200 не було вручено, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження фізичної особи-підприємця відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та додатково скеровані на адресу вказану позивачем у позові як фактичну, які повернуті на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата. Отже, враховуючи вимоги ч.7 ст.120 ГПК України, відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судових засідань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №374 від 26.05.2014р. з додатком до договору від 15.08.2017р. в частині оплати орендної плати у сумі 278158,48грн. за період з серпня 2017 по лютий 2020. Також позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 20077,74грн. та 3% річних в розмірі 11187,15грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

26 травня 2014 року між Пустомитівською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Петришин Василем Рамановичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №374, згідно із п.1 якого, орендодавець на підставі рішення сесії Пустомитівської міської ради №1167 від 16.02.2010р. та рішення Пустомитівської міської ради №1351 від 25.02.2014р. передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку (кадастровий номер 4623610100:01:001:0025) для розміщення мотельного комплексу, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м.Пустомити.

За умовами п. 2 договору №374 від 26.05.2014р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6765 (гектарів).

Відповідно до п.5 договору №374 від 26.05.2014р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 337573,50грн.

Пунктом 21 договору №374 від 26.05.2014р. сторони дійшли згоди, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.06.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право користування відповідача земельною ділянкою за договором оренди.

Сторонами 24.06.2014р. було складено відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки згідно договору від 26.05.2014р. №374.

Відповідно до п.п. 9, 12 договору №374 від 26.05.2014р. за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Орендна плата за землю вноситься щомісячно грошовими коштами, на 2014 рік у розмірі 843,94грн. на рахунок р/р 33217815700391, ЗКПО 38047883, МФО 825014, код платежу 13050500 банк ГУДКСУ у Львівській області до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п.32 договору №374 від 26.05.2014р., орендар зобов`язаний вчасно сплачувати орендну плату в строки передбачені договором.

Згідно із п.8 договору №374 від 26.05.2014р., договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

15 серпня 2017 року між Пустомитівською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Петришин Василем Рамановичем (орендар) укладено додаток до договору оренди земельної ділянки №374 від 26.05.2014р., яким сторони дійшли згоди зокрема п.п. 8, 12 договору викласти у наступній редакції: п.8. Поновити терміном на 3 роки оренду земельної ділянки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. П.12 орендна плата за землю вноситься щомісячно грошовими коштами, на 2017 рік у розмірі 10872,46грн. на рахунок р/р 33217815700391, ЗКПО 38047883, МФО 825014, код платежу 18010900 банк ГУДКСУ у Львівській області до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

У позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість відповідача з орендної плати по договору за період з серпня 2017р. по лютий 2020р. становить 278158грн. 48коп., що підтверджується розрахунком позивача. Дані обставини не спростовані, доказів оплати боргу не представлено.

Позивач звертався до відповідача із претензією №02-08/1093 від 25.09.2019р., в якій повідомив про заборгованість з орендної плати за договором №374 від 26.05.2014р. На підтвердження надіслання та отримання відповідачем вказаної претензії долучено повідомлення про вручення №8116200027598.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частин 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості по орендній платі відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 278158,48грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України).

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано помісячно 3% річних за період з 21.09.2017р. по 29.02.2020р. в розмірі 10018,23грн. та інфляційні втрати за період з 21.09.2017р. по 29.02.2020р. в розмірі 15498,25грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Частиною 5 статті 254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", роз`яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні 3% річних, інфляційних втрат та в порушення вимог ч.5 ст.254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, починаючи нарахування за прострочення виконання зобов`язання з оплати із наступного дня після закінчення строку встановленого для виконання зобов`язання, не враховуючи вихідні дні, на які припали останні дні строку в окремому розрахунковому періоді, а також при розрахунку інфляційних втрат не враховано періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду по місячно розмір 3% річних становить 10009,46грн., розмір інфляційних втрат становить 15300,82грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог до відповідача про стягнення 278158,48грн. - основного боргу, 15300,82грн. - інфляційних втрат та 10009,46грн. - 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петришин Василя Рамановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Пустомитівської міської ради Львівської області (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, буд.60, ідентифікаційний код 04372187) 278158,48грн. - основного боргу, 15300,82грн. - інфляційних втрат, 10009,46грн. - 3% річних та 4552грн. 03коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 01.10.2020р.

Суддя С.В. Іванчук