Ухвала

від 28.09.2020 по справі 14/44/08(915/320/20)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 14/44/08(915/320/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С.

відповідач - Виробничо-комерційне підприємство "Ківгор"

кредитори:

Відкрите акціонерне товариство "Первомайськавтотранс"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Недержавна виконавча служба"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс"

Селянська спілка приватних паїв "Сергіївка"

Приватне підприємство "Білоножко"

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика"

Філія Центрального музею Збройних Сил України - Музей Ракетних військ стратегічного призначення

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Статус Агро"

Приватне сільськогосподарське підприємство імені Партизанської іскри

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива"

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімум верітас"

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТІС"

Приватне сільськогосподарське підприємство "Кумари"

Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг"

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"

Державне агентство резерву України (правонаступник Державного комітету України з державного матеріального резерву)

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго"

Головне управління ДПС у Миколаївській області

Первомайська міська рада Миколаївської області

державний орган з питань банкрутства - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

Прокуратура Миколаївської області

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 31.07.2020

у складі колегії суддів: Філінюк І.Г. (головуючий), Бєляновський В.В., Богатир К.В.

та ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 24.04.2020

у складі судді Ткаченка О.В.

у справі №14/44/08(915/320/20)

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича

до Виробничо-комерційного підприємства "Ківгор"

про застосування наслідків недійсності правочину за договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, укладеного між АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Захарченко І.В. та Виробничо-комерційним підприємством "Ківгор" за результатами торгів у формі аукціону з продажу майна на товарній біржі "Ізумруд" та оформленого протоколами №2, №3, №4 від 04.10.2010 року, а також про повернення сторін у первісний стан, зобов`язавши ВКП "Ківгор" повернути АТВТ "Гілєя" майно, отримане за Договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, а саме:

- залізнична під`їзна колія довжиною 10937,82 м;

- машини, механізми, обладнання та устаткування;

- транспортні засоби в кількості 33 одиниць, залізничні дорожні машини (тепловози - 3 одиниці, напіввагон, автодрезина), автотракторна техніка та самохідні машини в кількості 70 одиниць

в межах справи №14/44/08(915/320/20)

про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя"

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 Акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича (далі - АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С.) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №02-03/90 від 04.09.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №14/44/08(915/320/20) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.09.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №14/44/08(915/320/20), за результатами якого визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню ; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржником предметом касаційного оскарження визначено ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 про повернення апеляційної скарги арбітражного керуючого Козирицького А.С., який виконує повноваження ліквідатора АТВТ "Гілєя", на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) з доданими до неї матеріалами.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) повернено позовну заяву АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. за вих. №02-03/17-1 від 17.03.2020 на 11 аркушах та додані до неї документи на 60 аркушах, а також заяву на усунення недоліків позовної заяви від 10.04.2020 за вих. №02-03/10-1 на 4 аркушах з доданими до неї документами (на 32 аркушах); відмовлено АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20), арбітражний керуючий Козирицький А.С. просив поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкрити апеляційне провадження та за наслідком апеляційного розгляду скасувати ухвалу місцевого суду від 24.04.2020, а справу №14/44/08(915/320/20) повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду; водночас, скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою апеляційного суду від 18.05.2020 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. залишено без руху з підстав відмови у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору та ненадання ним документів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі (на суму 2 102 грн.), а також неподання доказів надіслання представнику комітету кредиторів копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення; надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення скаржнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали апеляційного суду від 18.05.2020 скаржник отримав 27.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6511912301830.

09.07.2020 до апеляційного суду від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла заява про усунення недоліків, до якої було надано докази відправлення на електронну адресу голови комітету кредиторів ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (правонаступником якого згідно ухвали місцевого суду 27.08.2020 є ТОВ "Недержавна виконавча служба") копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, з поясненнями щодо надання доказів сплати судового збору, за змістом яких скаржник заперечував наявність у нього обов`язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду про повернення позовної заяви з посиланням на те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено справляння судового збору за подання в межах справи про банкрутство заяви про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна боржника до ліквідаційної маси, яку місцевим судом було повернено оскаржуваною в апеляційному порядку ухвалою 24.04.2020.

Повертаючи апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. ухвалою від 31.07.2020 в порядку частини четвертої статті 174 ГПК України, апеляційний суд виходив з того, що скаржник у строк, визначений ухвалою суду від 18.05.2020, з урахуванням обставин вручення її копії скаржнику 27.05.2020, не усунув в повному обсязі недоліків поданої ним апеляційної скарги, а саме не надав суду доказів сплати судового збору на суму 2 102 грн.

Водночас, апеляційний суд зауважив, що в силу пункту 6 частини першої статті 255 ГПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику). Згідно із статтею 4 Закону України "Про судовий збір", за апеляційний перегляд ухвали суду у 2020 році сплачується судовий збір в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а саме - 2 102 грн.

З огляду на таке правове регулювання порядку сплати судового збору у разі звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду (про повернення позовної заяви без розгляду), суд апеляційної інстанції відхилив, як необґрунтовані, доводи арбітражного керуючого Козирицького А.С. про відсутність у нього обов`язку сплатити судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20), так як Законом України "Про судовий збір" не передбачено винятків щодо сплати судового збору у разі звернення з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду про повернення заяви про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна боржника до ліквідаційної маси в межах справи про банкрутство.

Частиною другою статті 293 ГПК України визначено як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) визнання Судом касаційної скарги необґрунтованою, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що правильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права (статей 174, 260 ГПК України) є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування при прийнятті ухвали від 31.07.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) про повернення апеляційної скарги з підстав неусунення скаржником її недоліків у встановлений апеляційним судом строк , що свідчить про забезпечення апеляційним судом можливості арбітражному керуючому Козирицькому А.С. оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог процесуального закону щодо її форми та змісту і реалізувати право на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду про повернення позовної заяви АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. про застосування наслідків недійсності правочину за договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, про повернення сторін у первісний стан шляхом зобов`язання відповідача повернути АТВТ "Гілєя" майно, отримане за оспорюваним договором, в межах провадження у справі про банкрутство АТВТ "Гілєя".

У касаційній скарзі АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. зазначило про прийняття апеляційним судом ухвали від 31.07.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) з порушенням приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" та аргументувало помилковістю висновків апеляційного суду про обов`язок скаржника сплатити судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду 24.04.2020 про повернення позовної заяви за ставкою судового збору як за апеляційну скаргу на ухвалу суду (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону). Скаржник доводить, що він не повинен сплачувати судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду про повернення заяви про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна боржника до ліквідаційної маси, оскільки сплата судового збору за подання такої заяви в межах справи про банкрутство не передбачена, а, відтак, відсутня ставка судового збору, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг з перегляду судових рішень, прийнятих за наслідком розгляду такої заяви (позовної заяви).

Проаналізувавши наведені ліквідатором АТВТ "Гілєя" Козирицьким А.С. у касаційній скарзі за вих. №02-03/90 від 04.09.2020 постанови Верховного Суду від 16.04.2018 та від 14.03.2018 у справі №04/01/5026/1089/2011, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у зазначеній справі не є подібними із справою №14/44/08(915/320/20), оскільки підставами для повернення апеляційних скарг ТОВ "Енергія" на судові рішення місцевого суду у справі №04/01/5026/1089/2011 (постанови Верховного Суду від 16.04.2018 та від 14.03.2018) стали обставини пропуску заявником апеляційних скарг процесуального строку на апеляційне оскарження майже на шість місяців після винесення апеляційним судом ухвал про повернення раніше поданих апеляційних скарг на оскаржувані рішення місцевого суду. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. , як ліквідатора ТОВ "Гілєя", на ухвалу місцевого суду 24.04.2020 про повернення позовної заяви подано з недоліками щодо форми апеляційної скарги (без доказів плати судового збору), неусунення яких у встановлений ухвалою апеляційного суду 18.05.2020 строк стало підставою для повернення апеляційної скарги.

Отже, прийняті у справі №04/01/5026/1089/2011 постанови Верховного Суду від 16.04.2018 та від 14.03.2018 не можуть братися до уваги Судом, як релевантні, при вирішенні питання щодо підставності застосування апеляційним судом при перевірці апеляційної скарги арбітражного керуючого Козирицького А.С. на предмет відповідності вимогам щодо форми апеляційної скарги (в частині надання доказів сплати судового збору) приписів підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору за апеляційний перегляд за ставкою як на ухвалу суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 про те, що при поданні апеляційних та касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання заяв (скарг), за результатом яких виносяться такі ухвали, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу господарського суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Така ж правова позиція щодо застосування ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду про повернення заяви заявникові (як один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"), викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20.

Отже, правильне застосування апеляційним судом положень підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги арбітражного керуючого Козирицького А.С. на ухвалу місцевого суду 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) з підстав неусунення недоліків скарги щодо надання доказів сплати судового збору на суму 2 102 грн. (як один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року), є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування та тлумачення цієї норми апеляційним судом.

З огляду на таке, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) необхідно відмовити на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Також, за змістом прохальної частини касаційної скарги АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. предметом касаційного оскарження визначено ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) про повернення позовної заяви за вих. №02-03/17-1 від 17.03.2020 та доданих до неї документів, а також заяви на усунення недоліків позовної заяви від 10.04.2020 за вих. №02-03/10-1 з доданими до неї документами; відмову АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною першою статті 304 ГПК України визначено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Отже, при зверненні до Верховного Суду із касаційною скаргою, скаржник повинен враховувати приписи статті 287 ГПК України "Право касаційного оскарження", якою визначено судові рішення, що можуть бути предметом касаційного оскарження .

Так, за змістом пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України вбачається, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку .

Колегія суддів зауважує, що ухвала суду першої інстанції від 24.04.2020 про повернення позовної заяви заявникові визначена пунктом 6 частини першої статті 255 ГПК України та пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України як судове рішення, яке може бути оскаржене в касаційному порядку лише після його перегляду в апеляційному порядку .

З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції від 24.04.2020 в апеляційному порядку не переглядалася (апеляційна скарга на зазначене судове рішення повернута апеляційним судом ухвалою 31.07.2020), оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 про повернення позовної заяви у справі №14/44/08(915/320/20) не може бути предметом самостійного перегляду в суді касаційної інстанції.

Отже, подана АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. касаційна скарга за вих. №02-03/90 від 04.09.2020 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) не може бути розглянута судом касаційної інстанції по суті за правилами Глави 2 Розділу IV ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на таке, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20) необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки зазначене судове рішення не підлягає перегляду в касаційному порядку самостійно без прийнятої за результатами його апеляційного перегляду постанови апеляційного суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 55, 129 Конституції України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 235, 260, пунктами 2, 3 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Акціонерному товариству відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №02-03/90 від 04.09.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2020 у справі №14/44/08(915/320/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков