Рішення

від 30.09.2020 по справі 300/1138/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. справа № 300/1138/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації про стягнення капіталізовних платежів в сумі 454 969, 30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації (надалі - відповідач) про стягнення капіталізовних платежів в сумі 454 969,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як юридична особа перебуває в процесі припинення, у зв`язку з чим, відповідно до норм чинного законодавства виникла необхідність відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, а саме суму капіталізованих платежів в розмірі 454 969,30 грн. для продовження страхових виплат особі, яка отримала травму під час перебування у трудових відносинах з відповідачем. Проте відповідачем капіталізовані платежі в розмірі 454 969,30 грн. добровільно не сплачено, внаслідок чого, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с.22-23).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 51-52).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулося до суду без вручення.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року перебував у відпустці, з 03.08.2020 року по 06.08.2020 року суддя перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

20.07.2005 року Управління сільського господарства і продовольства Галицької районної державної адміністрації було реорганізовано шляхом перетворення в Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації (а.с.17-18).

Відповідно до розпорядження Галицької РДА від 03.03.2015 року № 36-к Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації було реорганізовано шляхом перетворення у відділ агропромислового розвитку районної державної адміністрації (а.с.19).

Судом встановлено, що в Галицькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області перебуває на обліку ОСОБА_1 , який отримав травму під час роботи на виробництві. Факт отримання вказаною особою травми підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 14.04.1991 року стосовно ОСОБА_1 (а.с.37-38).

Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 24.11.1994 року серії М С Е № 006677 про призначення ступеня втрати професійної працездатності в процентах, потреба в додаткових видах допомоги у зв`язку із трудовим каліцтвом ОСОБА_1 встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності (а.с.36).

Судом встановлено, що відповідно до постанови Галицького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області від 25.03.2019 року за № 0902/4172.1/4172.1/91 призначено потерпілому ОСОБА_1 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 3 006,67 грн. з 01.03.2019 року безстроково (а.с.12).

Згідно розшифровки до розрахунку капіталізованих платежів по Відділу агропромислового розвитку Галицької РДА, станом на 02.12.2019 року потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1 складає 454 969,30грн. (а.с.11).

Внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про перебування Відділу агропромислового розвитку Галицької РДА в стані припинення, позивач 30.01.2020 року звернувся до відповідача із заявою з грошовими вимогами до боржника по капіталізованих платежах на суму 454 969,30 грн. (а.с.6-7).

Листом голови ліквідаційної комісії відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації від 10.02.2020 року за № 12/02-27 повідомлено, що ліквідаційною комісією відділу агропромислового розвитку Галицької РДА ухвалено рішення про відхилення вимог позивача з грошовими вимогами по капіталізованих платежах на суму 454 969,30 грн. (а.с.9).

У зв`язку із несплатою відповідачем капіталізованих платежів в розмірі 454 969,30 грн., позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 339 від 15.03.2013) (далі - Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з статтею 3 вказаного Закону, соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частини 1, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за №765 від 06.05.2000 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю.

Відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункт 3 Порядку № 765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно пункту 4 Порядку № 765 до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов`язаних з його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

У вимогах Фонду до суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб`єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (пункт 5-1 Порядку).

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві.

Суд зазначає, що законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням Порядку № 765.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Верховним Судом України у постанові 26.06.2012 року в справі № 21-156а12 сформовані правові висновки з приводу того, що вимоги Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо джерел формування коштів Фонду за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, Верховний Суд України в ухвалі від 16.10.2015 року по справі № 810/1078/15 вказав на помилковість висновку щодо неможливості застосування у випадку ліквідації платоспроможної особи розрахунку капіталізованих платежів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у Порядку № 765).

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку капіталізованих платежів по Відділу агропромислового розвитку Галицької РДА, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1 складає 454 969,30 грн. (а.с.10). Проте, на момент розгляду справи доказів визнання грошових вимог чи сплати зазначеної суми капіталізованих платежів або заперечення щодо правильності її обчислення відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області - задоволити.

Стягнути з Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00731407, пл. Волі, 1, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 41315333, вул. Андрія Мельника, 11, м. Івано-Франківськ, 76014) капіталізовані платежі в сумі 454 969,30 грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень тридцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 41315333, вул. Андрія Мельника, 11, м. Івано-Франківськ, 76014).

Відповідач:

Відділ агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00731407, пл. Волі, 1, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100).

Суддя Панікар І.В.