Рішення

від 01.10.2020 по справі 300/1241/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа № 300/1241/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про судові витрати у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України ( надалі - відповідачі) про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №300/1241/20, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яке приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.03.2020 року № 1493940/43289693, № 1493939/43289693, № 1493938/43289693 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 751 від 19.02.2020 року, № 1147 від 26.02.2020 року, № 1190 від 25.02.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" сплачений судовий збір в розмірі 6 306 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" сплачений судовий збір в розмірі 6 306 грн.

25.09.2020 року представник ТзОВ "БЕРЛІ ІФ" звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідачів на користь ТзОВ "БЕРЛІ ІФ" сплачених витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Заява мотивована тим, що 22.09.2020 Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про задоволення позову. У судовому засіданні 22.09.2020 року представником позивача відповідно до частини 7 статті 139 КАС України подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про можливість подання відповідних доказів впродовж 5 днів після ухвалення рішення.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №300/1241/20, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яке приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.03.2020 року № 1493940/43289693, № 1493939/43289693, № 1493938/43289693 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 751 від 19.02.2020 року, № 1147 від 26.02.2020 року, № 1190 від 25.02.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" сплачений судовий збір в розмірі 6 306 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" сплачений судовий збір в розмірі 6 306 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив: договір про надання правової допомоги № 03/02-20 від 20.08.2020, акт про надання правничої допомоги № 03/02-20 від 22.09.2020 року та платіжне доручення № 323 від 22.09.2020 року.

Згідно акту про надання правничої допомоги № 03/02-20 від 22.09.2020 року вартість послуг витрат на правничу допомогу становить 3 000 грн., у тому числі: проведення консультацій з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка та направлення клопотань по справі - 2 год. (2 000 грн.), у часть у судових засіданнях - 1 год. (1 000 грн.). Всього для надання правової допомоги авокатом викоритано - 3,0 год.

У відповідності до платіжного доручення № 323 від 22.09.2020 року позивач сплатив адвокату за надання правової допомоги 3 000 грн.

За таких обставин сума коштів 3 000 грн. витрат позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином.

Частинами 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведене, сума витрат 3 000 грн. є співмірною зі складністю даної справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Отже, заява представника позивача про стягнення 3 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, внаслідок чого, підлягає до задоволення, відтак, пропорційно до задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. та бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРЛІ ІФ" (код ЄДРПОУ 43289693, вул. Юності, буд.41, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76494).

Відповідачі:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ).

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.