Рішення

від 23.09.2020 по справі 380/1667/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1667/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача Цукорник С.Г.,

представники відповідача Кухар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укрбудіндустрія» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

приватне підприємство «Укрбудіндустрія» (далі - позивач, ПП «Укрбудіндустрія» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000260507.

Ухвалою від 02.03.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.06.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПП Укрбудіндустрія перебуває у стані припинення з 15.08.2013. У процесі припинення підприємства ПП Укрбудіндустрія звернулось до податкового органу із листом, в якому містилось прохання повідомити про наявність чи відсутність заборгованості по сплаті податків. На звернення від 17.05.2019 ПП Укрбудіндустрія отримало лист від 29.05.2019 № 27229/10/51.17-16 про надання інформації, в якому Головне управління ДФС у Львівській області повідомляло, що згідно з проведеними нарахуваннями та наявної сплати в ІС Податковий блок у інтегрованих картках платника податків у ПП Укрбудіндустрія (ЄДРПОУ 35227763) станом на 28.05.2019 заборгованість відсутня.

Вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 04.12.2019 № 510/05.7/35227763 є безпідставними, оскільки ПП Укрбудіндустрія не отримувало оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), а укладало відповідні договори про відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: договір про відступлення права вимоги від 04.01.2019 № 04/01/19 та угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2019. Звертає увагу, що Податковий кодекс України не передбачає жодних коригувань фінансового результату до оподаткування щодо операцій з відступлення права вимоги. Тому такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. А враховуючи те, що за договором про відступлення права вимоги відбувається заміна лише кредитора, що не впливає на величину фінансового результату до оподаткування (не збільшує активи та не зменшує зобов`язання), то доходу в розумінні Податкового кодексу України у кредитора не виникає, а тому, податкові наслідки з податку на прибуток підприємств - відсутні. Наведений висновок підтримується Державною фіскальною службою України у листі № 3666/6/99-99-15-03-02-15 від 22.02.2017 та листі № 3894/6/99-99-13-02-03-15 від 24.02.2017. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 30.03.2020 вх. № 17262, у якому зазначає, що підприємством списано дебіторську заборгованість у сумі 1 458 900 грн, яка виникла на підставі договору поставки від 17.07.2014 № 17/07/14, предметом якого є поставка вугільної продукції та не оподатковано операції з поставки товарів ні в одному зі звітніх податкових періодів. В результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток за 2019 рік на суму 1 458 900 грн, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 262602 грн за період 2019 рік. З аналізу податкової звітності встановлено, що підприємство в момент проведення операцій з реалізації товарів відповідно до договору поставки від 17.07.2014 перебувало на спрощеній системі оподаткування та подало податкові декларації платника єдиного податку юридичної особи за 2014 та 2015 роки з нульовими показниками. Операції з реалізації товарів на суму 1 458 900 грн в зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування не були оподатковані, про що свідчить наявність дебіторської заборгованості, яка відображена в показниках балансу станом на 01.01.2015-01.01.2019. Проте, дана дебіторська заборгованість (яка виникла по неоподаткованих операціях з поставки товару при перебуванні на спрощеній системі оподаткування) та наявні кредиторські заборгованості, списані з балансу в поданому ліквідаційному фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва з нульовими показниками за 2019 рік без оподаткування даних операцій під час перебування на загальній системі оподаткування та без відображення у декларації з податку на прибуток. Отже, підприємством не оподатковано операції з поставки товарів на суму 1 458 900 грн ні в одному зі звітних податкових періодів. Тому оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене правомірно і підстав для його скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 21.11.2019 по 27.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрбудіндустрія» (35227763) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 20.11.2019, про що 04.12.2019 складено акт № 510/05.7/35227763 (далі - акт перевірки).

Згідно з актом перевірки, відповідач встановив порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 140.5.12 ст. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2019 рік у сумі 262602 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 15.01.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000260507, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 328252,50 грн (в т.ч. за основним платежем 262602,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 65650,5 грн).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.5.12 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Між ПП «Укрбудіндустрія» (постачальник) та ТОВ «Торговий дім «Буденерго» (покупець) 17.07.2014 укладено договір поставки № 17/07/14.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця щебеневу продукцію фракції 5*20 в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених даним договором.

На умовах укладеного договору, ПП «Укрбудіндустрія» поставило продукції на загальну суму 1458900 грн, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків (а. с. 117-135).

ТОВ «Торговий дім «Буденерго» не розрахувалося за поставлений товар, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість на суму 1458900 грн.

Також між ТОВ «Торговий дім «Буденерго» (зберігач) та ПП «Укрбудіндустрія» (поклажодавець) укладений договір від 24.07.2014 № 24/04 про відповідальне зберігання.

Згідно з п. 1.1 договору в порядку і на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору майно згідно акту приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з актом приймання-передачі до договору від 24.07.2014 № 24/04 про відповідальне зберігання, поклажодавець передав, а зберігач прийняв тонкі відходи вуглезбагачення (вугілля не поіменоване в алфавіті (вугільна фракція дрібнодисперсна) шлам вугільний) у кількості 9412,26 тонн.

Вказані послуги за договором зберігання ПП «Укрбудіндустрія» не оплатило, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 697800,00 грн.

Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2019 ПП Укрбудіндустрія (сторона - 1) та ТОВ «Торговий дім «Буденерго» (сторона - 2), маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 60 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами.

Відповідно до пп. 1.1. вказаної угоди за договорами:

а) договір поставки від 17.07.2014 № 17/07/14, де Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 1458 900 (один мільйон чотириста п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійки;

б) договір відповідального зберігання від 24.07.2014 № 24/04, де Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором в сумі 697 800 (шістсот дев`яносто сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Згідно з п. 3 угоди Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з вказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами.

Відповідно до пп. 4 вказаної угоди за керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, указаними в 1.1. цієї угоди, у сумі 697 800 (Шістсот дев`яносто сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Отже, ПП Укрбудіндустрія шляхом взаємозарахування однорідних вимог (частково на суму 697800,00 грн) зменшила кредиторську заборгованість.

У подальшому, між ПП Укрбудіндустрія (первісний кредитор) та ТОВ «Новодім сервіс» (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги від 04.01.2019 № 04/01/2019.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору до боржника ТОВ «Торговий дім «Буденерго» на загальну суму 761 100,00 грн. Зокрема новий кредитор набуває право за зобов`язаннями, які виникли на підставі договору поставки від 17.07.2014 № 17/07/14, предметом якого є поставка вугільної продукції.

Крім того, судом встановлено, що у тексті вказаного договору сторонами допущено описку, про виправлення якої складено Додаткову угоду № 2 від 11.06.2019, зокрема, у пп. І) п.1.2 ст.1 Договору про відступлення права вимоги №04/01/2019 від 04.01.2019 року, слово вугільної замінено на слово щебенової .

Отже залишок вимоги до ТОВ Торговий дім Буденерго у сумі 761 100,00 грн ПП Укрбудіндустрія передало ТОВ Новодім Сервіс за договором відступлення права вимоги від 04.01.2019 № 04/01/2019.

Підставами для тверджень податкового органу стосовно допущення позивачем порушень вимог ПК України слугував той факт, що підприємством списано дебіторську заборгованість у сумі 1 458 900 грн, яка виникла на підставі договору поставки від 17.07.2014 № 17/07/14 та не оподатковано операції з поставки товарів ні в одному зі звітніх податкових періодів, у результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток за 2019 рік на сум у 1 458 900 грн, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 262602 грн за період 2019 рік.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Пунктом 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід передбачено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 17 П(С)БО 13 підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщо воно втрачає контроль за цим фінансовим активом або його частиною. Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом.

Крім того, згідно з Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2003 № 73 (далі - НП(С)БО 1), фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Так, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Тобто, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

У даному випадку ПП «Укрбудіндустрія» та ТОВ «Торговий дім «Буденерго» дійшли згоди зарахувати та припинити взаємні зобов`язання щодо сплати коштів на суму 697 800 грн.

Після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість ТОВ «Торговий дім «Буденерго» перед ПП «Укрбудіндустрія» складала 761 100 грн, яка в подальшому, була відступлена позивачем ТОВ «Новодім сервіс» згідно з договором про відступлення права вимоги від 04.01.2019 № 04/01/2019.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому Податковий кодекс України не передбачає жодних коригувань фінансового результату до оподаткування щодо операцій з відступлення права вимоги.

У свою чергу, за договором про відступлення права вимоги відбувається заміна лише кредитора, що не впливає на величину фінансового результату до оподаткування (не збільшує активи та не зменшує зобов`язання), тому доходу в розумінні Податкового кодексу України у кредитора не виникає, а отже, податкові наслідки з податку на прибуток підприємств - відсутні.

Суд зазначає, що оскільки ПП Укрбудіндустрія не отримувало оплати за відвантажені товари, уклало договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, а подальше відступлення права вимоги не вплинуло на фінансовий результат, тому заборгованість по договору поставки від 317.07.2014 № 17/07/14 в розмірі 1 458 900 грн не підлягала включенню до складу доходів позивача, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

ГУ ДПС у Львівській області не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності ПП Укрбудіндустрія як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Укрбудіндустрія розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Отже, контролюючий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 328252,50 грн, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.01.2020 № 0000260507, є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов приватного підприємства «Укрбудіндустрія» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.01.2020 № 0000260507.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь приватного підприємства «Укрбудіндустрія» (вул. Володимира Великого, 16, м. Львів, 79053, код ЄДРПОУ 35227763) 4923,80 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.09.2020.

Суддя Кедик М.В.