Постанова

від 30.09.2020 по справі 755/20256/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/20256/19 Суддя (судді) першої інстанції: Яровенко Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 06 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2019 року №866-ДК/0152По/08/01-19 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП у розмірі 340 грн. та закриття провадження у справі.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, без надання оцінки доказам.

Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.55 Конституції України не знайшов підстав для скасування постанови від 05.12.2019 року незважаючи на те, що її винесення сталося без проведення передбаченого законом розгляду справи про адміністративне правопорушення з участю позивача, з реалізацією прав гарантованих ч.1 ст.268 КУпАП.

Також апелянт зазначив, що а ні в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.11.2019 року, а ні в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення від 05.12.2019 року, в розділах щодо суті правопорушення та обставин справи, нічого не вказано про ОСОБА_1 як фізичну особу, який ніби-то вчиняв адміністративне правопорушення, та не вказано про те, чи був в даному випадку з його боку умисел чи необережність, чи була дія чи бездіяльність, тобто що саме чи дія чи бездіяльність та в чому вони були виражені. Крім того, апелянт зазначив, що ні у протоколі ні у постанові не зазначено жодних документів якими були встановлені посадові обов`язки ОСОБА_1 та не зазначено в чому саме полягають такі посадові обов`язки та як вони можуть бути пов`язані з можливістю вчинення правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП. Апелянт зазначив, що перевіркою не встановлено жодної фінансово-господарської операції, яка б була проведена за участю ГБК Березняки-3 з іншими особами та яка б об`єктивно свідчила про використання земельної ділянки кооперативу за нецільовим призначенням.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.10.2019 року №05716-18452 та відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру від 16.10.2019 року №866-ДК, посадовими особами Головного управління проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок по АДРЕСА_1 (кадастрові номери 8000000000:90:140:0008, 8000000000:90:140:0087).

За результатами проведення перевірки, державними інспекторами Шимончук К.П. та Верещакою Я.Ю. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 31.10.2019 року № 866-ДК/881/АП/09/01/-19.

У вказаному Акті зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0008 розташовано багатоповерховий паркінг та індивідуальні паркувальні місця з навісами. На частині земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_2 , автомобільну газозаправну станцію та магазин матеріалів для авторемонту орієнтовними площами 0,0015 га, 0,0030 га та 0,0025 га. Будівля, що розміщена на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,0147 га використовується як станція технічного обслуговування. Крім того, при в`їзді в гаражно-будівельний кооператив та на його території зі сторони вулиці Березнянська розміщено рекламу, яка свідчить про комерційну діяльність на території гаражно-будівельного кооперативу Березняки-3 .

Оскільки згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань - керівником гаражно-будівельного кооперативу Березняки-3 є Хмара Валерій Вікторович, державним інспектором стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2019 року №866-ДК/0172П/07/01-19.

У цьому ж протоколі керівника ГБК Березняки-3 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05 грудня 2019 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні ГУ Держгеокадастру у Київській області.

05.12.2019 року державним інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №866-ДК/0152По/08/01-19, якою керівника ГБК Березняки-3 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення ст. 53 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Копію даної постанови позивач отримав 05.12.2019 року, про що свідчить його підпис на постанові.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся із позовом до суду першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України від 19 червня 2003 року № 963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон № 963-IV).

Відповідно до статті 2 Закону № 963-IV одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок (ст. 9 Закону № 963-IV).

Статтею 10 Закону № 963-IV передбачено, що до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України.

Такими правами, зокрема, є складання актів перевірок чи протоколів про адміністративне правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, винесення обов`язкових для виконання приписів з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п.а) ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Судом встановлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка по вул. Березняківській,23 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:140:0008) площею 2,1429 га відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - 02.06 для колективного гаражного будівництва.

Вказана земельна ділянка належить на праві власності гаражно-будівельному кооперативу Березняки-3 .

У судовому засіданні при розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що є керівником ГБК Березняки-3 , що також підтверджується інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.11.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на підставі акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 31.10.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.53 КУпАП відносно керівника ГБК Березняки-3 ОСОБА_1 за порушення останнім п. а) ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України. Порушення полягає у тому, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0008 розташовано багатоповерховий паркінг та індивідуальні паркувальні місця з навісами. На частині земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_2 , автомобільну газозаправну станцію та магазин матеріалів для авторемонту орієнтовними площами 0,0015 га, 0,0030 га та 0,0025 га. Будівля, що розміщена на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,0147 га використовується як станція технічного обслуговування. Крім того, при в`їзді в гаражно-будівельний кооператив та на його території зі сторони вулиці Березнянська розміщено рекламу, яка свідчить про комерційну діяльність на території гаражно-будівельного кооперативу Березняки-3 .

Отже у спірному випадку посадовою особою відповідача реалізовано повноваження, які визначені статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідальність за порушення такого обов`язку встановлена положеннями статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій зазначено, що використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення адміністративного правопорушення, у відповідності до ст.254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст.256 КУпАП та у відповідності до пункту 5 розділу 2 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно розділу 2 пункту 1 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення від 19.01.2017 року №6, зазначено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1).

З наданої до суду копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що протокол та постанова складені в присутності ОСОБА_1 , останньому було роз`яснено його права передбачені ст.268 КУпАП та останній підписав протокол та постанову.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В розділі 3 пункту 1 і 10 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення від 19.01.2017 року №6, зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так у апеляційній скарзі позивач зазначив, що винесення оскаржуваної постанови сталося без проведення передбаченого законом розгляду справи про адміністративне правопорушення з участю позивача, з реалізацією прав гарантованих ч.1 ст.268 КУпАП.

Відповідачем в свою чергу було надано до суду копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.12.2019 року, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву від 05.12.2019 року та здійснено розрахунок вручення розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням від 05.12.2019 року та припис від 05.12.2019 року. В всіх перелічених документах

Суд першої інстанції, дослідивши вказані документи та пояснення, правильно зазначив, що достовірно встановити, чи була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення неможливо, але процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені суб`єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку на підтвердження здійсненого позивачем правопорушення, відповідач надав до суду фото, які підтверджують висновки відповідача зазначені у протоколі та оскаржуваній постанові.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано встановлено порушення положення пункту а частини 1 статті 91 Земельного кодексу України щодо обов`язку землекористувача, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. При здійсненні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства, позивачем не надано жодних доказів, які могли б свідчити про відсутність факту використання земель не за цільовим призначенням.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі належного відповідача, а саме Головне управління Держгеокадастру у Київській області, спростовуються наявним у матеріалах справи журналом судового засідання від 19.05.2020 року, у якому зазначено, що судом було поставлено на обговорення питання щодо заміни відповідача на Держгеокадастр та було ухвалено задовольнити вказане клопотання.

Отже фактично судом було здійснено заміну відповідача головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Шимончук Катерини Павлівни на Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Не вірне зазначення у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції учасників процесу є технічною опискою, яка не може бути підставою для скасування такого рішення суду.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Досліджуючи аргументи позивача, колегія суддів виходить з того, що всі доводи ОСОБА_1 , наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Висновки суду скаржник не спростував.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 06 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.Ю.Коротких