Постанова

від 29.09.2020 по справі 918/41/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Справа № 918/41/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.,

представники учасників справи:

прокурор- Марщівська О.П.;

позивач- Поліщук І.С.;

відповідач- не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою від-повідальністю Рівнеінвестбуд на рішення господарського суду Рівненської області від 10.03. 2020, повний текст якого складено 12.03.2020, у справі №918/41/20 (суддя Марач В.В.)

за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури

в інтересах держави, в особі - Рівненської міської ради м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рівнеінвестбуд м.Київ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

У січні 2020 року Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури (надалі в тексті - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (надалі в тексті - Міська рада) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Рівнеінвестбуд (надалі в тексті - Товариство) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.(арк.справи 1-11).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.03.2020 у справі №918/41/20 задо-волено позов Прокурора та ухвалено ТзОВ Рівнеінвестбуд звільнити самовільно зайняту земель-ну ділянку загальною площею 0,2947 га та привести її у попередній стан шляхом знесення пар-кану. Рішення вмотивоване тим, що обставини справи свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 0,2947 га. Самовільно зайнята земельна ділянка розташована в районі вулиць Соборна та Млинівської у м.Рівне та є суміжною із земельною ділянкою к.н. 5610100000: 01:001:0044, яка на законних підставах використовується Відповідачем. Таким чином, через по-рушення Відповідачем прав територіальної громади міста Рівного щодо земельних ділянок кому-нальної власності позовні вимоги прокуратури про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок є законними та обґрунтованими, та такими, що мають бути задоволені.(арк.справи 85-93).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рів-ненської області від 10.03.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.(арк.справи 108-115).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та процесуа-льного права. На думку Скаржника, судом безпідставно не було повно та всебічно з`ясовані обс-тавини даної господарської справи, не взято до уваги актуальність та достовірність наданих сто-роною Позивача доказів, важливими для правильного вирішення справи по суті. Судовий розгляд справи здійснювався без особистої участі Товариства. Судом не було вирішено питання про ви-требування у Відповідача правовстановлюючих документів та/або будь-яких інших документів на спірну земельну ділянку для розміщення певних об`єктів (в тому числі влаштування парканів). Ні Прокурор, ні Рівненська міська рада, не надали суду правовстановлюючі документи, які підтверд-жують право власності на земельну ділянки загальною площею 0,2947 га. Також, варто зазначити, що в матеріалах справи №918/41/20 відсутні будь які документи, на підтвердження даного факту.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито про-вадження у справі №918/41/20, а також зупинено провадження до розгляду Великою Палатою Вер-ховного Суду справи №912/2385/18.(арк.справи 131).

Ухвалою від 03.08.2020 поновлено провадження та призначено справу до розгляду на 15.09. 2020, а ухвалою від 15.09.2020 відкладено розгляд справи на 29.09.2020 та витребувано у Скаржника докази наявності у адвоката Крутня І.В. повноважень на представництво інтересів ТзОВ Рівнеінвестбуд у Північно-західному апеляційному господарському суді.(арк.справи 138, 151).

18.09.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання Прокурора про долучення до мате-ріалів справи копій листів ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, з яких вбачається, що ТзОВ Рівнеінвестбуд демонтовано металевий паркан на спірній земельній ділянці.(арк.справи 153-157).

23.09.2020 на виконання вимог ухвали суду Відповідач подав ордер адвоката Крутня І.В. на підтвердження повноважень на представництво інтересів ТзОВ Рівнеінвестбуд у Північно-захід-ному апеляційному господарському суді.(арк.справи 164-165).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 15.09.2020 та 29.09.2020 Прокурор та представ-ник Позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали свої пояснення. Заува-жили, що рішення суду першої інстанції фактично вже виконано.

Скаржник не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначені на 15.09.2020 та 29.09.2020 судові засідання. Однак, у день судового засідання 29.09.2020 помічник адвоката Крутня І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на погане самопочуття адвоката.(арк.справи 166).

У судовому засіданні 29.09.2020 колегія суддів відхилила клопотання про відкладення з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу в судове засі-дання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підс-тавою для відкладення. Крім того, явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті. При цьому, апеляційне провадження порушено саме за скаргою Відповідача, а Товариство будучи юридичною особою не обмежене колом представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами у справі, що на підставі договору суборенди від 23.12.2015 земельну ділянку площею 0,1119 га, к.н.5610100000:01:001:0044, розмі-щену в районі вул.Соборної та вул.Млинівської у м.Рівне, орендовану Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у Рівненської міської ради, передано в суборенду ТзОВ Рівнеінвестбуд для іншої житлової забудови (для будівництва та обслуговуван-ня житлового кварталу).

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2018 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області проведено перевірку дотримання вимог земель-ного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Рівнеінвестбуд при викорис-танні земельної ділянки к.н.5610100000:01:001:0044 площею 0,1119 га, про що складено акт пере-вірки дотримання вимог земельного законодавства №1224-ДК/1372/АП/09/01/-18 від 13.12.2018 та акт обстеження земельної ділянки №124-ДК/3/АО/10/01/-19 від 17.01.2019.(арк.справи 12,13).

В ході перевірки встановлено, що окрім зазначеної земельної ділянки ТзОВ Рівнеінвестбуд використовується суміжна земельна ділянка зі сторони вул.Млинівської площею 0,2947 га шляхом влаштуванням металевого паркану, що свідчить про порушення вимог статей 125,126 Земельного кодексу України. Згідно топографічного плану розташування земельних ділянок в районі вулиць Соборної та Млинівської встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,2947 га розташована саме біля переданої в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0044. Відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,2947 га відноситься до земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради.

Матеріали справи свідчать, 17.01.2019 на директора ТзОВ Рівнеінвестбуд Кочубея В.М. складено протокол №1224-ДК/0000049П/07/01/-19 від 17.01.2019 про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП та винесено постанову про стягнення адміністративного порушення від 17.01.2019 .(арк.справи 14, 15).

Як вбачається з матеріалів справи, директору ТзОВ Рівнеінвестбуд Кочубею В.М. внесено припис від 17.01.2019 №1224-ДК/9Пр/03/01/-19 з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства у строк до 18.02.2019 та направлено повідомлення від 17.01.2019 про сплату 31 613 грн. 05 коп. заподіяної шкоди із розрахунком.(арк.справи 16, 17-19).

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2019 проведено позапланову перевірку стану вико-нання директором ТзОВ Рівнеінвестбуд ОСОБА_1 вимог припису від 17.01.2019 №1224-ДК/9Пр/03/01/-19, про що складено акт від 19.03.2019 №181-ДК/192/АП/09/01/-19. За результатами вказаної перевірки встановлено, що вимоги припису не виконано.(арк.справи 20).

У зв`язку з невиконанням ТзОВ Рівнеінвестбуд припису щодо необхідності звільнення са-мовільно зайнятої земельної ділянки спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Рів-ненській області складено протокол про адміністративне правопорушення №181-К/0000131П/ 07/ 01/-19 за ст.188 5 КУпАП та 20.03.2019 винесено постанову №181-ДК/0000131П0/08/01/-19 про притягнення директора ТзОВ Рівнеінвестбуд ОСОБА_1 до адміністративної відповідальнос-ті за ст.188 5 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. (арк.справи 21-22).

Згідно з приписом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 19.09. 2019 №1821-ДК/97/Пр/03/01/-19 директора ТзОВ Рівнеінвестбуд Кочубея В.М. зобов`язано усу-нути порушення вимог земельного законодавства у строк протягом 30 днів.(арк.справи 23).

Вважаючи, що самовільним зайняттям ТзОВ Рівнеінвестбуд земельної ділянки площею 0,1119 га, яка є суміжною з земельною ділянкою к.н.5610100000:01:001:0044 та розташована в ра-йоні вулиць Соборної та Млинівської у м.Рівне, порушено права держави в особі Рівненської місь-кої ради, Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру направив 03.05.2019 до Рівненської міської ради лист про надання інформації щодо вжитих міською радою заходів.(арк.справи 25).

11.07.2019 Рівненська міська рада звернулась до Товариства з листом-вимогою про звіль-нення самовільно зайнятих земельних ділянок та повернення їх у попередній стан шляхом демон-тажу металевого паркану, яка залишено останнім без відповіді та задоволення.(арк.справи 27).

11.01.2020 Прокуратура заявила про намір звернутись до суду та направила відповідний лист Рівненській міській раді.(арк.справи 29).

Крім того, під час апеляційного провадження Прокурор подав копії листів ГУ Держгеока-дастру у Рівненській області, з яких вбачається, що ТзОВ Рівнеінвестбуд демонтовано металевий паркан на спірних земельних ділянках.(арк.справи 155-157).

Як зазначалося вище, рішенням від 10.03.2020 у справі №918/41/20 господарський суд Рів-ненської області задоволив позов Прокурора.(арк.справи 85-93).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить залишити без змін:

Предметом даного спору є звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиз-нання або оспорювання.(ст.15 Цивільного кодексу України, надалі в тексті - ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких споро-бів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка порушує право. Аналогічні припи-си містить частина 2 ст.20 ГК України.

Частиною 1 статті 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи об-межений у його здійсненні.(ст.321 ЦК України).

Суб`єктами права власності на землю, згідно зі ст.80 Земельного кодексу (надалі в тексті - ЗК України), є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні грома-ди, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, набуття права власності та права користування земель-ними ділянками із земель державної або комунальної власності відбувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.(ст.83 ЗК України).

Сільські, селищні, міські ради, в силу приписів ч.1 ст.122 ЗК України - передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіаль-них громад для всіх потреб. Аналогічно врегульовано повноваження рад щодо передачі земельної ділянки в оренду ч.2 ст.4 Закону України Про оренду землі .

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у дер-жавній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконав-чої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу пра-ва оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юри-дичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинен-ня земельних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фак-тичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої вла-ди чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановле-ному законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких пору-шень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шля-хом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинен-ню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Держава забезпечує гро-мадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.(ч.3 ст.152 ЗК Украї-ни).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної право-вої підстави заволоділа ним.(ст.387 ЦК України). А в силу статті 212 ЗК України, самовільно зай-няті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшко-дування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовіль-но зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Матеріалами справи стверджено та не заперечується у апеляційній скарзі Відповідачем, що для влаштування паркану на землях, що перебувають у комунальній власності Товариство з обме-женою відповідальністю Рівнеінвестбуд не мало жодних правових підстав.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання Скаржника на недоведення права власності територіальної громади на спірні земельні, а також на недослідження судом першої інстанції наявності у Відповідача правовстановлюючих документів та/або будь-яких інших документів на спірні земельні ділянки для розміщення певних об`єктів (в тому числі влаштування парканів).

Так, із бази даних Державного земельного кадастру вбачається, що зазначені земельні ді-лянки, які є дотичними до ділянки орендованої Відповідачем, відносяться до земель запасу жит-лової громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради, про що зазначено у акті дотримання вимог земельного законодавства від 13.12.2018 №1224-ДК/13723/АП/09/01/-18.

Не подав Скаржник жодних доказів ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного про-вадження на спростування належності спірної земельної ділянки до комунальної власності або доказів на право користування чи будь-яке інше право ТзОВ Рівнеінвестбуд щодо земельної ділянки площею 0,1119 га, яка є суміжною з земельною ділянкою к.н.5610100000:01:001:0044, роз-міщеної в районі вул.Соборної та вул.Млинівської у м.Рівне.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвалу суду першої інстанції про призначення спра-ви до розгляду на 10.03.2020 Відповідач отримав 25.02.2020 (арк.справи 78), однак не направив уповноваженого представника в судове засідання, рівно як і не подав жодних пояснень чи запере-чень на позов.

Відтак, враховуючи, що Відповідач не подав доказів оспорення чи скасування актів обсте-ження земельних ділянок, протоколів про адміністративне правопорушення, постанов про накла-дення адміністративного стягнення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстан-ції, що у звязку із самовільним зайняттям ТзОВ Рівнеінвестбуд земельної ділянки площею 0,1119 га, яка розташована в районі вулиць Соборна та Млинівської у м.Рівне та є суміжною із земельною ділянкою к.н. 5610100000:01:001:0044, яка на законних підставах використовується Відповідачем; через порушення Відповідачем прав територіальної громади міста Рівного щодо земельних ділянок комунальної власності позовні вимоги Прокуратури про звільнення самовільно зайнятих земель-них ділянок є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Відповідача про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнають-ся такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34, 86, 126, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рівнеінвестбуд на рішен-ня господарського суду Рівненської області від 10.03.2020 у справі №918/41/20 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховно-го Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/41/20 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.