Рішення

від 30.09.2020 по справі 910/5878/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020Справа № 910/5878/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ "Сіріус Агротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"

про стягнення 72 774,35 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ "Сіріус Агротрейд" (далі - ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (далі - ТОВ "Олам Україна", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 72 774,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 0952/19 від 13.12.2019 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 66 629,01 грн., пеню у сумі 5 021,76 грн., інфляційні втрати у сумі 466,41 грн., 3 % річних у сумі 657,17 грн., що разом складає 72 774,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, продовжений на час карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)" від 30.03.2020 р., надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач не надав повного переліку документів, необхідних для здійснення покупцем оплати, тому строк виконання зобов`язання покупця не настав. А оскільки прострочення виконання зобов`язання з боку покупця немає, то й нарахування штрафних санкцій і матеріальних втрат є безпідставним. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" (продавець) та ТОВ "Олам Україна" (покупець) був укладений договір поставки № 0952/19 від 13.12.2019 р. (далі - договір). Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п. 1.1 цього договору (кукурудзу 3 кл., 2019 року врожаю, кількістю 500 т), на умовах, передбачених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим договором, та оплатити його вартість (п. 1.1, 1.2, 2.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору кількість, визначена при прийнятті товару зерновим складом в місці поставки, є остаточною.

Базисом поставки є DAP за умовами Інкотермс 2010 (п. 1.5.1 договору). Місце поставки - зерновий термінал Нептун , Морський торгівельний порт Південний (п. 1.5.2 договору). Поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними. Строк поставки - з 13.12.2019 р. по 21.12.2019 р. включно (п. 1.5.9 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору мінімальною кількістю товару для оплати є 100 тонн або вся договірна кількість товару, якщо загальна кількість товару, що підлягає поставці є меншою, ніж 100 тонн.

Покупець здійснює оплату 80 % вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару протягом п`яти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати; товарно-транспортних/залізничних накладних; накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом) із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею); для кормових культур - ветеринарних посвідчень (форма 2) на кожен транспортний засіб; видаткової накладної (для поставок автотранспортом); доказів походження товару, якщо продавець не є виробником, а саме копії договорів купівлі-продажу (поставки) між виробником та продавцем; копії видаткових накладних на відповідну кількість товару (п. 7.2 договору).

Остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 даного договору, перераховується протягом п`яти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам (п. 7.3 договору).

Договір вступає в силу від дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього договору (п. 13.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору на підставі видаткової накладної № 297 від 18.12.2019 р., підписаної сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 333 145,03 грн. Того ж дня в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем була зареєстрована податкова накладна за № 2.

Зі свого боку, відповідач зобов`язання зі сплати вартості поставленої продукції виконав неналежним чином, вказану вартість товару сплатив частково - на суму 266 516, 02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5877 від 20.12.2019 р. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 66 629,01 грн. (333 145,03 грн. - 266 516, 02 грн.).

20.12.2019 р. ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" листом № 18 повідомило відповідача про наявність вказаної заборгованості, необхідність її сплати та зупинення виконання договору поставки № 0952/19 від 13.12.2019 р. до сплати боргу. Проте, вказану вимогу ТОВ "Олам Україна" залишило без відповіді та задоволення.

У ході розгляду справи у суді відповідач, заперечуючи проти наявності заборгованості, вказав, що під час поставки замовленої продукції позивач не надав повного переліку документів, передбачених договором, а тому строк виконання зобов`язання покупця не настав.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, пунктом 7.6 договору передбачено, що у випадку ненадання покупцем будь-якого з документів, перелічених в п. 7.2 договору, або надання документів, що не відповідають вимогам до їх складання, визначеним договором або чинним законодавством України, покупець має право притримати здійснення розрахунків за поставлений товар до моменту отримання всіх належним чином складених документів.

Разом з тим, стаття 666 ЦК України визначає правові наслідки, що настають в разі невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Зокрема, якщо продавець не передає покупцеві документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Із матеріалів справи вбачається, що доказів відмови покупця від прийняття продукції за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019 р. відповідач не надав, також він не заявив про свої зауваження чи вимоги стосовно наявності будь-яких невідповідностей у супровідних документах на товар, які позивач повинен був усунути.

Отже, суд вважає, що відповідачем не спростовано його обов`язку сплатити належним чином вартість належно поставленого товару за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019.

Доводи відповідача про те, що оплата товару здійснюється за поставку не менше 100 тонн продукції, суд також відхиляє, оскільки договором не обумовлювались підстави для несплати товару, поставленого менше 100 тонн, натомість, у п. 7.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

У даному випадку суд враховує, що відбулась поставка товару (у кількості 73,704 тонн), видаткова накладна підписана покупцем без зауважень, податкова накладна була зареєстрована (18.12.2019 р.), як це передбачено договором, та претензій до якості товару у відповідача не виникло, тому суд вважає, що строк для оплати товару за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019 р. є таким, що настав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості продукції відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Олам Україна" основного боргу в сумі 66 629,01 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання на підставі п. 8.3 договору, у сумі 5 021,76 грн.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 8.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати вартості поставленого товару, передбачених п. 7.2, 7.3 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на час прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у меншій сумі, ніж просить позивач - 4 972,76 грн., оскільки позивачем не враховано, що день нарахування пені - 25.12.2019 р. є вихідним днем, при цьому оплата має здійснюватись з моменту здійснення поставки протягом 5 банківських, тобто, робочих днів.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 466,41 грн. та 3 % річних у сумі 657,17 грн. за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 466,41 грн. та 3 % річних у сумі 655,44 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач з огляду на обставини, зазначені при перерахунку пені.

Таким чином позов ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати позивача складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн. та витрат за надану професійну правничу допомогу, які під час попереднього розрахунку були заявлені позивачем у сумі 16 700,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав:

- договір про надання адвокатських послуг № 219 від 24.01.2020 р., укладений між Адвокатським об`єднанням "Аргос" (далі - виконавець) та ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" (клієнт), у якому сторони домовились, що оплата за надання правничої допомоги здійснюється клієнтом шляхом 100 % передоплати на рахунок виконавця;

- акт прийому-передачі виконаних робіт № 219 від 30.04.2020 р. на суму 2 500,00 грн., у якому сторони погодили факт надання адвокатським об`єднанням послуг зі складання позовної заяви та надсилання її відповідачу та суду;

- ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Остапенко О. П. (серія ВІ № 1010386 від 27.03.2020);

- свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Остапенко О. П. (ПТ № 1396 від 21.03.2014 р.);

- платіжні доручення № 1147 від 05.05.2020 р., № 1124 від 31.03.2020 про оплату послуг правничої допомоги на загальну суму 5 000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує категорію справи, яка не є складною, той факт, що підготовка позову не зайняла великого обсягу правових знань та часу, фактично надані послуги адвокатом полягали лише у складанні позовної заяви та направленні її учасникам справи, при цьому розгляд справи відбувався без виклику сторін у судове засідання.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об`єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ТОВ "АТ "Сіріус Агротрейд" на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн. та покласти їх на сторони, розподіливши їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ "Сіріус Агротрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" про стягнення заборгованості у сумі 72 774,35 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22; ідентифікаційний код: 33832039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Сіріус Агротрейд" (20431, Черкаська обл., Тальнівський район, село Гордашівка, вулиця Травнева, будинок 73; ідентифікаційний код: 42542272) основний борг у сумі 66 629 (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 01 коп., пеню у сумі 4 972 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дві) грн. 76 коп., інфляційні втрати у сумі 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 41 коп., 3 % річних у сумі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 44 коп., судовий збір у сумі 2 100 (дві тисячі сто) грн. 53 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 2 498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн. 26 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 30 вересня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.