Постанова

від 29.12.2020 по справі 910/5878/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2020 р. Справа№ 910/5878/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 (повний текст складено 30.09.2020)

у справі № 910/5878/20 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна

про стягнення 72 774, 35 грн,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд (далі - ТОВ АТ Сіріус Агротрейд ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна (далі - ТОВ Олам Україна ) про стягнення заборгованості в сумі 72 774,35 грн. також заявник просив відшкодувати судовий збір та витрати на правову допомогу (2 500 грн).

Позовні вимоги про стягнення заборгованості, пені , інфляційних втрат та 3 % річних обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 0952/19 від 13.12.2019 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 позовні вимоги ТОВ АТ Сіріус Агротрейд до ТОВ Олам Україна про стягнення заборгованості у сумі 72 774, 35 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Олам Україна на користь ТОВ АТ Сіріус Агротрейд основний борг у сумі 66 629, 01 грн, пеню у сумі 4 972, 76 грн, інфляційні втрати у сумі 466, 41 грн, 3 % річних у сумі 655, 44 грн, судовий збір у сумі 2 100, 53 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 2 498, 26 грн. У решті вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що доказів відмови покупця від прийняття продукції за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019 відповідач не надав, також він не заявив про свої зауваження чи вимоги стосовно наявності будь-яких невідповідностей у супровідних документах на товар, які позивач повинен був усунути. А тому суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано його обов`язку сплатити належним чином вартість належно поставленого товару за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність встановлення розміру судових витрат ТОВ АТ Сіріус Агротрейд на професійну правничу допомогу у сумі 2 500, 00 грн та поклав їх на сторони, розподіливши їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ Олам Україна звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Олам Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, встановлено сторонам час для подачі відзивів, клопотань та заяв. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Ухвала від 17.11.2020 отримана скаржником 23.11.2020, а позивачем - 26.11.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

04.12.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов детальний опис робіт, виконаних адвокатом. У вказаному описі-заяві сторона просила вирішити питання про стягнення з ТОВ Олам Україна на користь ТОВ АТ Сіріус Агротрейд витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 600, 00 грн у суді апеляційної інстанції. Так в описі наданих послуг зазначено: складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, формування його, надсилання учасникам справи та до суду. До детального опису долучено копію акту прийому-передачі послуг та договором адвокатських послуг № 219 від 24.01.2020 від 30.11.11.2020, копію платіжного доручення № 1273 від 01.12.2020 та докази надсилання скаржнику. А також докази надсилання іншій стороні (фіскальний чек від 02.12.2020 та список згрупованих відправлень від 02.12.2020.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

ТОВ Олам Україна не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що ним не було здійснено оплати, оскільки в порушення вимог п. 7.2. договору позивачем не надано відповідачеві повного переліку документів. Указаним пунктом, зокрема, передбачено надання ветеринарних посвідчень на кожний транспортний засіб з товаром, що поставляється.

Також скаржник зазначає, що п. 7.6. договору передбачає право сторони на притримання платежів до моменту надання позивачем усіх передбачених договором документів. Наведене положення є способом забезпечення виконання зобов`язань відповідача, передбачене договором.

Крім того, скаржник вважає, що оскільки позивачем не надано всіх документів, передбачених умовами договору, звернення з таким позовом є передчасним.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

30.11.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання іншій стороні та в строк, встановлений судом. відзив прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.

Позивач зазначає, що відповідачем на виконання вимог п. 7.2. договору було сплачено на користь позивача 266 516, 02 грн (80 % вартості поставленого товару). А тому сторона вважає, що на момент підписання видаткових накладних та проведення оплати відповідач мав достатньо документів для виконання умов договору. Жодних зауважень, претензій під час приймання товару та приймання супровідних документів до позивача відповідач не мав.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ АТ Сіріус Агротрейд (продавець) та ТОВ Олам Україна (покупець) був укладений договір поставки № 0952/19 від 13.12.2019 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п. 1.1 цього договору (кукурудзу 3 кл., 2019 року врожаю, кількістю 500 т), на умовах, передбачених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим договором, та оплатити його вартість (п. 1.1, 1.2, 2.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору кількість, визначена при прийнятті товару зерновим складом в місці поставки, є остаточною.

Базисом поставки є DAP за умовами Інкотермс 2010 (п. 1.5.1 договору). Місце поставки - зерновий термінал Нептун , Морський торгівельний порт Південний (п. 1.5.2 договору). Поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними. Строк поставки - з 13.12.2019 р. по 21.12.2019 р. включно (п. 1.5.9 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору мінімальною кількістю товару для оплати є 100 тонн або вся договірна кількість товару, якщо загальна кількість товару, що підлягає поставці, є меншою, ніж 100 тонн.

Покупець здійснює оплату 80 % вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару протягом п`яти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати; товарно-транспортних/залізничних накладних; накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом) із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею); для кормових культур - ветеринарних посвідчень (форма 2) на кожен транспортний засіб; видаткової накладної (для поставок автотранспортом); доказів походження товару, якщо продавець не є виробником, а саме копії договорів купівлі-продажу (поставки) між виробником та продавцем; копії видаткових накладних на відповідну кількість товару (п. 7.2 договору).

Остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 даного договору, перераховується протягом п`яти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам (п. 7.3 договору).

Договір вступає в силу від дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього договору (п. 13.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору на підставі видаткової накладної № 297 від 18.12.2019, підписаної сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 333 145, 03 грн. Того ж дня в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем була зареєстрована податкова накладна за № 2.

Відповідач вказану вартість товару сплатив частково - на суму 266 516, 02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5877 від 20.12.2019.

20.12.2019 ТОВ АТ Сіріус Агротрейд листом № 18 повідомило відповідача про наявність вказаної заборгованості, необхідність її сплати та зупинення виконання договору поставки № 0952/19 від 13.12.2019 до сплати боргу. Проте, вказану вимогу ТОВ Олам Україна залишило без відповіді та задоволення.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7 . Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Між сторонами склалися правовідносини поставки товару. Спір у справі стосується наявності підстав для стягнення основної заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3 % річних, у зв`язку з не належним виконанням зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Скаржник, заперечуючи проти наявності заборгованості, вказує, що під час поставки замовленої продукції позивач не надав повного переліку документів, передбачених договором, а тому строк виконання зобов`язання покупця не настав.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, пунктом 7.6 договору передбачено, що у випадку ненадання покупцем будь-якого з документів, зазначених у п. 7.2 договору, або надання документів, що не відповідають вимогам до їх складання, визначеним договором або чинним законодавством України, покупець має право притримати здійснення розрахунків за поставлений товар до моменту отримання всіх належним чином складених документів.

Водночас, нормою ст. 666 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки, що настають в разі невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Зокрема, якщо продавець не передає покупцеві документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Із матеріалів справи вбачається, що доказів відмови покупця від прийняття продукції за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019 відповідач не надав, також він не заявив про свої зауваження чи вимоги стосовно наявності будь-яких невідповідностей у супровідних документах на товар, які позивач повинен був усунути. А тому доводи скаржника про невірне застосування ст. 666 Цивільного кодексу України та не врахування п. 7.6. договору відхиляються як необґрунтовані, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем не спростовано його обов`язку сплатити належним чином вартість належно поставленого товару за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019.

Також суд обґрунтовано вказав про те, що договором не обумовлювались підстави для несплати товару, поставленого менше 100 тонн, натомість, у п. 7.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

При цьому судом першої інстанції вірно взято до уваги, що відбулась поставка товару (у кількості 73,704 тонн), видаткова накладна підписана покупцем без зауважень, податкова накладна була зареєстрована (18.12.2019), як це передбачено договором, та претензій до якості товару у відповідача не виникло, що свідчить про те, що строк для оплати товару за видатковою накладною № 297 від 18.12.2019 є таким, що настав. А тому доводи скаржника про передчасність визнаються необґрунтованими. При цьому посилання скаржника на погоджені п. 7.2. договору умови та свободу договору не може звільняти сторін від дотримання таких загальних засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості продукції відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ Олам Україна основного боргу в сумі 66 629, 01 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання на підставі п. 8.3 договору, у сумі 5 021, 76 грн.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати вартості поставленого товару, передбачених п. 7.2, 7.3 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на час прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком судом першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у меншій сумі, ніж просить позивач - 4 972,76 грн, оскільки позивачем не враховано, що день нарахування пені - 25.12.2019 був вихідним днем, при цьому оплата має здійснюватись з моменту здійснення поставки протягом 5 банківських, тобто, робочих днів.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 466, 41 грн та 3 % річних у сумі 657, 17 грн за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції (яким здійснено перерахунок матеріальних втрат) щодо того, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 466, 41 грн та 3 % річних у сумі 655, 44 грн, тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.

Крім того, судом першої інстанції було частково задоволено вимоги позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача складалися з витрат по сплаті судового збору у сумі 2 102, 00 грн та витрат за надану професійну правничу допомогу, які під час попереднього розрахунку були заявлені позивачем у сумі 16 700, 00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання адвокатських послуг № 219 від 24.01.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням Аргос (далі - виконавець) та ТОВ АТ Сіріус Агротрейд (клієнт), у якому сторони домовились, що оплата за надання правничої допомоги здійснюється клієнтом шляхом 100 % передоплати на рахунок виконавця; акт прийому-передачі виконаних робіт № 219 від 30.04.2020 на суму 2 500,00 грн, у якому сторони погодили факт надання адвокатським об`єднанням послуг зі складання позовної заяви та надсилання її відповідачу та суду; ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Остапенко О. П. (серія ВІ № 1010386 від 27.03.2020); свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Остапенко О.П. (ПТ № 1396 від 21.03.2014); платіжні доручення № 1147 від 05.05.2020, № 1124 від 31.03.2020 про оплату послуг правничої допомоги на загальну суму 5 000, 00 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

При цьому суд першої інстанції вірно виходив з того, що при визначенні суми відшкодування слід виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд першої інстанції правомірно врахував категорію справи, яка не є складною, той факт, що підготовка позову не зайняла великого обсягу правових знань та часу, фактично надані послуги адвокатом полягали лише у складанні позовної заяви та направленні її учасникам справи, та розгляд справи здійснювався без виклику сторін у судове засідання.

Заперечень від іншої сторони не надійшло.

А тому Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про встановлення розміру судових витрат ТОВ АТ Сіріус Агротрейд на професійну правничу допомогу у сумі 2 500, 00 грн та покладення їх на сторони, розподіливши їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову. Такий висновок відповідає критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об`єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг. У даній частині скаржником не наведено своїх доводів щодо неправомірності ухваленого рішення.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ АТ Сіріус Агротрейд щодо стягнення з відповідача вартості поставленої продукції, пені, інфляційних втрат, 3 % річних та витрат на правову допомогу.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України .

Крім того, 04.12.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов детальний опис робіт, виконаних адвокатом. У вказаній заяві сторона просила вирішити питання про стягнення з ТОВ Олам Україна на користь ТОВ АТ Сіріус Агротрейд витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 600, 00 грн. Так в описі наданих послуг зазначено: складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, формування її, надсилання учасникам справи та до суду. До детального опису долучено копію акту прийому-передачі послуг від 30.11.2020 за договором про надання адвокатських послуг № 219 від 24.01.2020, копію платіжного доручення № 1273 від 01.12.2020 та докази надсилання скаржнику.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач у своєму клопотанні такий опис наводить.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції позивач подав детальний опис робіт, до якого віднесено складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, формування її, надсилання учасникам справи та до суду. До детального опису долучено копію акту прийому-передачі послуг від 30.11.11.2020 за договором про надання адвокатських послуг №219 від 24.01.2020, копію платіжного доручення № 1273 від 01.12.2020 та докази надсилання скаржнику. Також в матеріалах справи наявна копія договору про надання адвокатських послуг № 219 від 24.01.2020, укладений між ТОВ АТ Сіріус Агротрейд та Адвокатським об`єднанням Аргос .

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 викладено правову позицію, відповідно до якої положення ч. 5 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відзив на апеляційну скаргу, в якому було заявлено про витрати на правничу допомогу та детальний опис робіт з додатками було надіслано на адресу скаржника. Однак, скаржником не було висловлено заперечень стосовного відшкодування заявлених витрат станом на день ухвалення даної постанови. Жодних заяв крім апеляційної скарги, сторона не направила, в тому числі клопотання про продовження процесуального строку для вчинення будь-яких дій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи відсутність заперечень скаржника стосовно відшкодування судових витрат, його обізнаність про відповідну заяву, висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у заявленому розмірі - 1 600, 00 грн. Заявлений розмір відповідає критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об`єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг.

Керуючись ст. 2, 126, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/5878/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі № 910/5878/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір), понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22; код 33832039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд (20431, Черкаська обл., Тальнівський район, село Гордашівка, вулиця Травнева, будинок 73; код: 42542272) 1 600 грн (тисячу шістсот) витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити суду першої інстанції видати наказ.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич