Ухвала

від 29.09.2020 по справі 910/13109/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/13109/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стил Форт"

2) ОСОБА_1

про стягнення 1 295 191,59 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13109/18 за позовом акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стил Форт" та ОСОБА_1 про стягнення 1 295 191,59 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 у справі №910/13109/18 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Стил Форт" та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість по кредиту в розмірі 970 836,07 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 171 028,97 грн., пеню в розмірі 153 326,55 грн., судовий збір в розмірі 19 427,87 грн.

12.02.2019 на виконання рішення Господарським судом міста Києва від 15.01.2019 було видано відповідні накази.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 у справі №910/13109/18 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 у справі №910/13109/18 скасовано та прийнято нове, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стил Форт" та ОСОБА_1 про стягнення 1 295 191,59 грн., задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стил Форт" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість по кредиту в розмірі 970 836,07 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 171 028,97 грн., пеню в розмірі 153 326,55 грн., судовий збір в розмірі 19 427,87 грн. Доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на її заявника - другого відповідача у справі.

05.12.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 було видано відповідні накази.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 судом в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості по кредиту в розмірі 970 836,07 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 171 028,97 грн., пені в розмірі 153 326, 55 грн. та судового збору в розмірі 19 427,87 грн. скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові до ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 48 569,67 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

04.08.2020 на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.20 (суддя Бойко Р.В.) повернути ОСОБА_1 заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню без розгляду.

15.09.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум (в порядку ст. 333 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 розгляд заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум призначено на 29.09.2020. Зобов`язано ОСОБА_1 надати суду: докази стягнення сум (платіжні доручення, банківські виписки тощо).

В судове засідання 29.09.2020 представники сторін не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши подану заяву та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, виходячи з такого.

Дана заява обгрунтована тим, що на підставі наказу від 05.12.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 приватним виконавецем Корольовим М.А. відкрито виконавче провадження № 61281263, в ході якого було стягнуто грошові кошти:

- 69.00 грн. витрат виконавчого провадження за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження згідно платіжного доручення № 3471 від 23.03,2020 перераховані на рахунок Державного підприємства НАІС ;

- 1000,00 грн. - витрати виконавчого провадження у відповідності до платіжного доручення №3472 від 23.03.2020 р. перераховані на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Koрольова М.А.;

- 1515,52 грн. - частково стягнуті кошти, згідно платіжного доручення № 3473 від 23.03.2020р., перераховані в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчого документа на користь AT КБ Приватбанк ;

- 151,55 грн. - основна винагорода приватного виконавця, згідно платіжного доручення №3474 від 23.03.2020р., перераховані на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. для зарахування основної винагороди приватного виконавця.

За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 13.07.2020 подано заяву про закінчення виконавчого провадження та в той же день на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі № 13-рп/2011 від 02.11.2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, метою повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або часткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч. 9 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання рішення була подана до Господарського суду міста Києва з дотриманням положень статті 333 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з дотриманням встановленого законом процесуального строку.

Частиною 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

В підтвердження списання коштів з ОСОБА_1 заявником подано копію листа приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А., в якому зазначається, що в рамках виконавчого провадження №61281263 приватним виконавцем стягнуто кошти в сумі 2 736, 07 коп., які у відповідності до розпорядження №61281263 від 23.03.2020 та ст. 47 Закону України Про виконавче провадження перераховані:

- 69.00 грн. витрат виконавчого провадження за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження згідно платіжного доручення № 3471 від 23.03,2020 перераховані на рахунок Державного підприємства НАІС ;

- 1000,00 грн. - витрати виконавчого провадження у відповідності до платіжного доручення №3472 від 23.03.2020 р. перераховані на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Koрольова М.А.;

- 1515,52 грн. - частково стягнуті кошти, згідно платіжного доручення № 3473 від 23.03.2020р., перераховані в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчого документа на користь AT КБ Приватбанк ;

- 151,55 грн. - основна винагорода приватного виконавця, згідно платіжного доручення №3474 від 23.03.2020р., перераховані на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. для зарахування основної винагороди приватного виконавця.

В той же час, судом встановлено, що оригіналів чи належним чином завірених копій платіжних доручень, на підставі яких було здійснено стягнення коштів заявником не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскільки, заявником не надано належних доказів, які підтверджували факт стягнення коштів на підставі наказу від 05.12.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у рамках виконавчого провадження №61281263, тому суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за необґрунтованістю.

Керуючись приписами ст. 234, 235, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду у справі 910/13109/18 від 04.11.2019 відмовити.

2. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

3. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.М. Мудрий