Рішення

від 01.10.2020 по справі 910/6840/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2020Справа № 910/6840/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши без повідомлення (виклику) представників учасників справи, в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7; ідентифікаційний код 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС АЛЬЯНС" (03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 119, ЛІТЕРА Х, офіс 41; ідентифікаційний код 36413273)

про стягнення заборгованості в розмірі 10 028,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС АЛЬЯНС" про стягнення заборгованості в розмірі 10 028,58 грн, яка складається з 9 214,58 грн суми боргу, 691,97 грн пені, 85,27 грн трьох процентів річних та 36,76 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1553 від 11.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6840/20 для розгляду за в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач та відповідач про відкриття провадження у справі були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана уповноваженим представником позивача 15.06.2020, про що свідчить, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471678658 з відміткою про вручення ухвали від 29.05.2020 про відкриття провадження у справі № 910/6840/20.

Щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 29.05.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 119, ЛІТЕРА Х, офіс 41.

Однак, конверт з ухвалою від 29.05.2020, скерований на адресу відповідача, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою ".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.05.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020, не подав до суду заперечень на відповідь на відзив, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2014 року Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АС Альянс (надалі - Орендар, Відповідач) був укладений Договір Оренди № 1553 від 11 березня 2014 , (далі - Договір).

Також до Договору були укладені Додаткові Договори, що є його невід`ємною і складовою частиною:

Додатковий Договір № 1 від 02.11.2015

Додатковий Договір № 2 від 15.06.2016

Додатковий Договір № 3 від 10.05.2017 (з додатком)

Додаткова Угода № 4 від 13.04.2018.

Додатковий Договір № 5 від 27.03.2019.

Відповідно до Додаткового Договору № 3 пункт 1.1 Розділу 1 Договору викладено а такій редакції Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення № 96 на 2-му поверсі бізнес-центру вантажного терміналу (інв. № 47565) загальною площею 10,7 кв. м., що розташоване за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль , та обліковується на балансі ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль (далі -Балансоутримувач, Позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28 лютого 2017 року і становить за незалежною оцінкою - 484 798,00 грн без урахування ПДВ.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Майно передається в оренду з метою розміщення офіса для оформлення документації та перевезення вантажів авіатранспортом (без права здійснення митно-брокерської діяльності).

Факт передачі Майна підтверджується Актом № 1 приймання - передачі майна від 11.03.2014.

Відповідно до Додаткового Договору № 3 пункт 3.2 Розділу 3 Договору викладено а такій редакції, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі-Методика) і становить, без ПДВ, за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна лютий 2017 - 7 271,97 грн, без врахування ПДВ, згідно з розрахунком орендної плати, який додається.

Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - Балансоутримувачу .

Пунктом 5.3 Договору передбачено обов`язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати Орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання Майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно пункту 5.13 Договору Орендар зобов`язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача Акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг Орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто Балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури з Актами приймання-здачі виконаних послуг, які були передані під розписку уповноваженим представникам відповідача, а саме:

- № 76/1569 від 30.09.2019 на суму 9 191,70 грн без ПДВ (11 030,04 грн з ПДВ)

- № 76/417 від 29.02.2020 на суму 9 237,47 грн без ПДВ (11 084,96 грн з ПДВ)

Відповідач, за твердженням позивача яке не спростовано матеріалами справи, оплату за зазначеними рахунками не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 35-28/5-11 від 12.02.2020 про сплату заборгованості, яка була повернута відправнику з відміткою поштового відділення за терміном зберігання .

Таким чином, Відповідач належним чином не виконує зобов`язання, визначені Договор, у строки, встановлені Договор, щодо своєчасної сплати в повному обсязі орендної плати по договору оренди в зв`язку з чим за відповідачем значиться заборгованість за вересень 2019 року та лютий 2020 року, яка за розрахунком Аеропорту становить 9 214,58 грн. Наявність вказаної заборгованості стало підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого Аеропорт також просить суд стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 9 214,58 грн, яка складається: за вересень 2019 року в розмірі 4 595,85 грн та лютий 2020 року в розмірі 4 618,73 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі у сумі 9 214,58 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 691,97 грн пені, 85,27 грн 3% річних та 36,76 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Відповідно до Додаткового Договору № 1 пункт 3.7 Розділу 3 Договору викладено а такій редакції, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в розмірі 691,97 грн пені, 85,27 грн 3% річних та 36,76 грн інфляційних втрат, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС АЛЬЯНС" про стягнення заборгованості в розмірі 10 028,58 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС АЛЬЯНС" (03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 119, ЛІТЕРА Х, офіс 41; ідентифікаційний код 36413273) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7; ідентифікаційний код 20572069) 9 214,75 грн (дев`ять тисяч двісті чотирнадцять гривень 58 копійок) заборгованості зі сплати орендної плати, 691,97 грн (шістсот дев`яносто одну гривню 97 копійок) пені, 85,27 грн (вісімдесят п`ять гривень 27 копійок) 3% річних, 36,76 грн (тридцять шість гривень 76 копійок) інфляційних втрат та та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ