Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/5147/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2020Справа № 910/5147/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Проперті"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській,

Закарпатській та Волинській областях

про визнання незаконним та скасування наказу, про зобовя`зання вчинити дії

Суддя Сівакова В.В .

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Майор І.В., ордер серії АО № 1014930 від 09.09.2020

від відповідача Бабій А.Б., довіреність № 2 від 02.01.2020

від третьої особи не з`явився

Суть спору :

14.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті до Фонду державного майна України, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про

1. Визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 та визначення органом управління Апарат Фонду.

2. Зобов`язання Фонд державного майна України включити вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 до пункту 2 наказу від 28.12.2019 №1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році та включити до Додатку 8 Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках з визначенням органу управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1265 від 30.11.2018 позивач отримав оренду користування будівлю вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, що розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 зі строком дії до 29.11.2028.

Умовами договору передбачена можливість здійснення поліпшень орендованого майна, яке здійснюється за згодою орендодавця з наданням останньому експертного висновку на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень. Позивач підготував і подав орендодавцю повний пакет документів, необхідний для отримання згоди на здійснення поліпшення майна та отримав від орендодавця погодження на відповідні поліпшення у листі № 11-04-577 від 13.03.2019.

Листом № 33 від 14.06.2019 позивач повідомив Регіональне відділення про здійснення товариством невід`ємних поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, на суму, що перевищує 25% ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, та просив розпочати процедуру приватизації шляхом викупу вбудовано-прибудованих приміщень. Також позивачем 14.06.2019 подано до Регіонального відділення заяву про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, окремого індивідуально визначеного майна - будівля вбудовано-прибудованого приміщення. Наказом Фонду державного майна України від 23.07.2019 № 728 вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв.м включено до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2019 році.

На виконання вказаного наказу Фонду державного майна України та відповідно до Закону України Про приватизацію державного і комунального майна Регіональне відділення своїм наказом від 06.08.2019 № 00504 Про прийняття рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності прийняло рішення про приватизацію окремого майна - вбудовано-прибудованого приміщення, а наказом Регіонального відділення від 07.08.2019 № 00509 Про забезпечення здійснення заходів з приватизації об`єктів державної власності Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Волинській області було доручено забезпечити визначення способу приватизації вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв.м та здійснити заходи по його приватизації.

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 23.08.2019 № 98 Про визначення способу приватизації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна визначено спосіб приватизації вбудовано-прибудованого приміщення - шляхом викупу орендарем - ТОВ Вест Проперті .

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 20.09.2019 № 124 визначено дату оцінки вбудовано-прибудованого приміщення станом на 30.09.2019. 04.09.2019 розміщено інформацію про оголошення конкурсу з відбору суб`єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки об`єкта приватизації.

Проте наказом Регіонального відділення від 07.10.2019 № 147 Про призупинення приватизації об`єктів малої приватизації державної власності було призупинено вчинення дій щодо приватизації об`єкта державної власності - вбудовано прибудованого приміщення.

При розгляді справи № 914/181/20 Господарським судом Львівської області, позивачу стало відомо, що наразі наказ Регіонального відділення від 07.10.2019 № 147 Про призупинення приватизації об`єктів малої приватизації державної власності скасований.

Також під час розгляду справи № 914/181/20 позивач отримав від Регіонального відділення наказ від 08.01.2020 за № 00019 Про скасування рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності . Вказаний наказ третя особа мотивує прийняттям Фондом державного майна України наказу від 28.12.2019 за № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році .

Позивач вважає спірний наказ таким, що порушує його права, змінює попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації окремого індивідуально визначеного майна - вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв.м, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, є безпідставним та протиправним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5147/20 від 21.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

04.05.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5147/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; підготовче засідання призначено на 04.06.2020.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією № 0105473348060 з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01133, м. Київ, вул. Генарала Алмазова, 18/9, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 12.05.2020, надіслану за вказаною адресою, отримав 19.05.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473348060.

В підготовчому засіданні 04.06.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.07.2020.

11.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не виконані всі умови визначені ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна зокрема вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, не визначена суб`єктом оціночної діяльності, тощо, то орендар станом на момент подання позовної заяви не одержав права відповідно до чинного законодавства на викуп даного об`єкта. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем (ч. 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ). Такті чином законодавець, за умови виконання ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону, наділив орендаря можливістю одержати право на викуп об`єкта, але законодавець не визначив для органу приватизації обов`язку щодо обов`язкового прийняття рішення про викуп такого об`єкту, оскільки передбачив прийняття органом приватизації іншого рішення ніж викуп об`єкта (аукціон з умовами - ч. 3 ст. 18 зазначеного закону). Таким правом скористався Фонд як орган приватизації, суб`єкт управління даного об`єкта та прийняв рішення про приватизацію вищезазначеного об`єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами (наказ Фонду № 138 від 24.01.2020). З цього виходить, що твердження позивача щодо порушення його прав викладені в десятому абзаці п`ятої сторінки позовної заяви, у вигляді прийняття Фондом наказу № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році є безпідставними та необґрунтованими. Вважає, що вимоги позивача про зобов`язання Фонду вчинити дії є прямим втручанням у дискреційні повноваження Фонду. Відповідно до абз. 17 п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд у сфері приватизації державного майна затверджує переліки об`єктів малої приватизації. У додатку 3 до наказу Фонду № 1574 від 28.12.2019 визначено переліки об`єктів приватизацію яких будуть здійснювати Регіональні відділення Фонду та Центральний апарат Фонд. Вищезазначеним наказом визначено, що приватизацію вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33 буде здійснювати Центральний апарат Фонду у межах визначених законом.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.07.2020.

13.07.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що жодна з норм Закону України Про приватизацію державного і комунального майна не надає право державним органам, а саме відповідачу самовільно скасовувати попередньо затверджену процедуру приватизації державного майна, чи змінювати спосіб приватизації без достатніх на то підстав, а в даному випадку, без жодних на то підстав. Зазначає, що висновком судового експерта Маркуса Якова Ісааковича за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження № 2/5-19 від 28.05.2019, аудиторським звітом аудиторської фірми Віталіна-аудит від 29.05.2019 підтверджується факт здійснення робіт, що покращили фізичний і технічний стан майна та його споживчі якості, і є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без заподіяння йому шкоди та зменшення його ринкової вартості. Висновок судового експерта наявний у третьої особи, яка на той час проводила процедуру приватизації шляхом викупу, а також наявний у відповідача, адже вказаному надавалась оцінка зі сторони позивача. Вважає, що ч. 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна не застосовується до спірних правовідносин, оскільки регулює іншу процедуру, яка є відмінною від процедури приватизації шляхом викупу державного майна. На думку позивача, саме в період прийняття зазначених наказів відповідач та третя особа визначились в межах своїх повноважень та видали акти індивідуальної дії, які в подальшому оскаржуваним наказом відмінили, тобто відмінили процедуру приватизації шляхом викупу без наявності на те будь-яких прав, адже ні Закон України Про приватизацію державного і комунального майна , ні норми Конституції України не надають повноважень та прав відповідачу змінювати попередньо визначені умови приватизації державного майна. Позивач стверджує, що повноваження щодо зміни процедури приватизації та позбавлення права позивача на викуп орендованого та поліпшеного майна у чітко визначеному законом порядку, за умов виконання з його боку всіх обов`язків, не є дискреційними повноваженнями відповідача, а є грубим порушенням прав позивача.

В підготовчому засіданні 16.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.09.2020.

03.09.2020 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.

Позивач в судовому засіданні 03.09.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 03.09.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа в судовому засіданні 03.09.2020 проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.

В судовому засіданні 03.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.09.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 10.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Проперті (орендар, позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець, третя особа, Регіональне відділення) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1265 (далі - договір № 1265).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1265 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівля вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, що перебуває на балансі Державного підприємства Управління справами Фонду державного майна України , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2018 і становить за результатами незалежної оцінки 3.208.403 грн без урахування ПДВ.

Згідно з п. 10.1 договору № 1265 його укладено строком на 10 років, що діє з 30.11.2018 до 29.11.2028 включно.

Відповідно до п. 4.4 договору № 1265 для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заявку і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 № 686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 711/32163 (далі - Порядок № 686).

Пунктом 5.8 договору № 1265 визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.

Пунктом 6.5. договору № 1265 передбачено, що право на викуп орендованого майна набувається на підставах, визначених статтею 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Спір виник у зв`язку з тим, що оспорюваний наказ відповідача про включення орендованого майна до переліку об`єктів приватизації в 2020 році змінило попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації цього майна позивачем шляхом викупу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна приватизація переданого в оренду державного та комунального майна здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулює Закон України Про приватизацію державного і комунального майна .

Статтею 7 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна визначено повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації. Установлено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації (ч. 1 ст. 7 вказаного Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об`єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Згідно з статтями 1, 6 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Повноваження Фонду державного майна України, у тому числі у сфері приватизації державного майна, визначені статтею 5 Закону України Про Фонд державного майна України .

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна визначено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.

Отже, наведені норми ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна визначають правові підстави набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.

Процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна визначена Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 № 686 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 711/32163 (далі - Порядок № 686).

Згідно з п. 2 наведеного Порядку процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

1) подання заяви і пакета документів орендарем;

2) розгляд заяви і документації орендаря;

3) прийняття відповідного рішення.

Пунктом 3 Порядку № 686 визначено, що для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву і такі документи:

1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності);

4) довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди;

6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку № 686 інформація про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень надається на підставі наданих орендарем документів, зокрема у разі оренди приміщень, частин будівель і споруд - органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, або за його дорученням чи за його відсутності - балансоутримувачем.

Положеннями Порядку № 686 також встановлено:

згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. У листі вказується на необхідність першочергового використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно для здійснення поліпшень, які збільшують вартість орендованого державного майна (п. 7);

після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю (п. 8);

після здійснення дозволених орендарю невід`ємних поліпшень орендар надає орендодавцю інформацію про завершення виконання робіт з поданням копій підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт (п. 9).

Позивач, користуючись правом, наданим положеннями договору № 1265 та керуючись вимогами п. 3 Порядку № 686, підготував повний пакет документів, необхідний для отримання згоди Регіонального відділення як орендодавця окремого індивідуально визначеного майна: будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщеної за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, на здійснення невід`ємних поліпшень та разом із заявою подав:

опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення (наказ ТОВ Вест Проперті № 01-19пк від 17.01.2019 Про затвердження проектно-кошторисної документації на Капітальний ремонт покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано - прибудованих приміщень за адресою Волинська обл., м. Луцьк, просп. Грушевського президента (просп. Правди), буд. 33 );

інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна (у відповідь на лист ТОВ Вест Проперті № 3 від 28.01.2019 Фонд державного майна України як орган управління державним майном - вбудовано - прибудованим приміщенням за адресою Волинська обл., м. Луцьк, просп. Грушевського Президента, буд. 33, своїм листом № 10-50-3598 від 22.02.2019 на підставі протокольного рішення № 3 від 20.02.2019 засідання Комісії з розгляду питань щодо розпорядження державним майном, яке обліковується на балансі державного підприємства Управління справами Фонду державного майна України , повідомив про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень);

довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року (довідка ДП Управління справами Фонду державного майна України № 226/01/19 від 15.01.2019 про балансову вартість будівлі вбудовано-прибудованого приміщення на початок 2019 року);

завірену копію проектно-кошторисної документації (робочий проект Капітальний ремонт покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано-прибудованих приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, просп. Грушевського президента (просп. Правди), будинок 33 том 1, том 2);

звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень (експертний звіт № 214/18/Л щодо розгляду кошторисної документації Капітальний ремонт покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано-прибудованих приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Грушевського президента (проспект Правди), будинок 33 . Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 15.01.2019 склала 1339,758 тис. грн).

Листом № 11-04-577 від 13.03.2019 Регіональне відділення надало ТОВ Вест Проперті погодження на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна для проведення будівельних робіт, зазначених в Експертному звіті щодо розгляду проектно-кошторисної документації за робочим проектом Капітальний ремонт покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано-прибудованих приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Грушевського президента (проспект Правди), будинок 33 , затвердженого виконавчим директором ТОВ Будпроектекспертиза від 16.01.2019 № 214/18/Л.

25.03.2019 ТОВ Вест Проперті листом № 8 від 22.03.2019 надало Регіональному відділенню Графік виконання відповідних робіт.

Листом № 12 від 10.04.2019 позивач повідомив Регіональне відділення про завершення виконання робіт з капітального ремонту покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано-прибудованих приміщень та на виконання пункту 9 Порядку № 686 надав копії актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.

Враховуючи вищенаведені норми Законів України Про Фонд державного майна України , Про приватизацію державного і комунального майна та з огляду на встановлені судом обставини стосовно вчинених позивачем, відповідачем та третьою особою дій в процесі приватизації об`єкту державної власності, переданого в оренду, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем виконано кожну з умов, визначених частиною 2 статті 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , необхідних для одержання орендарем права на викуп орендованого згідно договору оренди № 1265 від 30.11.2018 державного окремого індивідуально визначеного майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, що перебуває на балансі Державного підприємства Управління справами Фонду державного майна України .

Отже, позивачем було дотримано процедуру, встановлену законом, необхідну для одержання права на викуп орендованого майна.

Відповідач фактично не заперечує виконання позивачем умов, визначених ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , необхідних для одержання орендарем права на викуп орендованого майна, окрім однієї умови, а саме: вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, не визначена суб`єктом оціночної діяльності.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачем виконані не всі умови, визначені ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , зокрема вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, не визначена суб`єктом оціночної діяльності, у зв`язку з чим орендар (позивач) не одержав права відповідно до чинного законодавства на викуп спірного об`єкта.

Такі твердження відповідача судом відхиляються як безпідставні, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме

Висновком судового експерта Маркуса Якова Ісааковича за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження № 2/5-19 від 28.05.2019 встановлено факт здійснення робіт, а також, що роботи, ідентифіковані цим експертним дослідженням, покращили фізичний і технічний стан майна та його споживчі якості, мають невід`ємний характер і є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без заподіяння йому шкоди та зменшення його ринкової вартості.

Аудиторським звітом аудиторської фірми Віталіна-аудит щодо підтвердження витрат, понесених ТОВ Вест проперті , та їх фінансування у зв`язку із здійсненням невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, складеним 29.05.2019, документально підтверджується сума витрат пов`язаних із здійсненням невід`ємних поліпшень ТОВ Вест Проперті індивідуально визначеного орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності - вбудовано-прибудованого приміщення за адресою Волинська обл., м. Луцьк, просп. Грушевського, 33, в сумі 1.175.845,28 грн.

Крім того, матеріали справи містять Звіт про незалежну оцінку вартості станом на 31.05.2019, виконаний ФОП Скоробогатов Ю.Б. з метою визначення вартості невід`ємних поліпшень нерухомого майна - об`єкта державної власності - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, здійснених орендарем - ТОВ Вест Проперті . Згідно наведеного Звіту, вартість невід`ємних поліпшень, здійснених орендарем за час оренди 1.117.053,01 грн з ПДВ.

Отже, зазначені висновок та звіти підтверджують здійснення позивачем невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, а їх вартість визначена суб`єктом оціночної діяльності, а відтак спростовуються вищенаведені твердження відповідача про невиконання позивачем умови, визначеної ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , що вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, не визначена суб`єктом оціночної діяльності.

Листом від 14.06.2019 № 33 ТОВ Вест Проперті повідомило Регіональне відділення про здійснення товариством невід`ємних поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, на суму, що перевищує 25% ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, та просило розпочати процедуру приватизації шляхом викупу вбудовано-прибудованих приміщень за адресою Волинська обл., м. Луцьк, проспект Грушевського президента (проспект Правди), будинок 33.

Наказом Регіонального відділення № 00334 від 10.07.2019 Про прийняття рішення про включення об`єкта до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації , згідно якого прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності: окремого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33.

Наказом Фонду державного майна України № 728 від 23.07.2019 Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році (із змінами) вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв.м включено до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2019 році.

Наказом Регіонального відділення № 00504 від 06.08.2019 Про прийняття рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності прийнято рішення про приватизацію окремого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33.

Наказом Регіонального відділення № 00509 від 07.08.2019 Про забезпечення здійснення заходів з приватизації об`єктів державної власності Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Волинській області забезпечити визначення способу приватизації об`єкту малої приватизації державної власності окремого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33.

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях № 98 від 23.08.2019 Про визначення способу приватизації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна визначено спосіб приватизації об`єкту малої приватизації державної власності - окремого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, шляхом викупу орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Проперті .

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях № 124 від 20.09.2019 Про визначення дати оцінки та створення комісії з інвентаризації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна , згідно якого визначено дату оцінки будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 станом на 30.09.2019.

Отже, з вказаного вбачається, що відповідач та третя особа визнали та не заперечували право ТОВ Вест Проперті на викуп орендованого державного майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення, закріплене частинами 2, 3 статті 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , оскільки забезпечив реалізацію декількох обов`язкових етапів приватизації, визначених частиною 1 статті 10 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях № 147 від 07.10.2019 Про призупинення приватизації об`єктів малої приватизації державної власності призупинено вчинення дій щодо приватизації окремого майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33.

Згідно з преамбулою, вказаний наказ був виданий на виконання наказу Регіонального відділення від 07.08.2019 № 00509, враховуючи кримінальне провадження № 12019030000000547 від 07.08.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 364 КК України, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.10.2019 по справі 161/15587/19 та лист Фонду державного майна України від 07.10.2019 № 10-12-17571.

При цьому документального підтвердження того, що судами приймалися процесуальні рішення, в тому числі в порядку забезпечення кримінального провадження, які б слугували підставами для зупинення процедури приватизації майна відповідачем не подано.

Наказом Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації що підлягають приватизації в 2020 році затверджено переліки об`єктів малої приватизації що підлягають приватизації в 2020 році згідно додатків.

Додатком 3 до цього наказу сформовано перелік окремого майна, що підлягає приватизації у 2020 році до якого включено будівлю вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33. Органом приватизації щодо вказаного окремого майна визначено Апарат Фонду державного майна України.

Проте, прийнявши оспорюваний наказ № 1574 від 28.12.2019 в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році окремого індивідуально визначеного майна - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 Фонд державного майна України фактично відмінив (припинив) попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації державного майна шляхом викупу.

Так, згідно оскаржуваного наказу Фонд державного майна України включив будівлю вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська область, місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 до Переліку окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році (додаток 3) , не врахувавши при цьому те, що це майно вже перебуває в процедурі приватизації шляхом викупу відносно позивача.

Натомість, оскільки процедура приватизації шляхом викупу вже була визначена відносно позивача, то будівля вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м повинна була бути включена до п. 2 оскаржуваного наказу Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках (додаток 8) .

Крім того, згідно Переліку окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році (додаток 3) будівлю вбудовано-прибудованого приміщення віднесено до відання Апарату Фонду, а відтак, змінено орган приватизації зазначеного майна, що унеможливлює подальше виконання Регіональним відділенням розпочатої попередньо процедури приватизації державного нерухомого майна шляхом викупу, та також свідчить про порушення прав позивача.

Судом враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна органи приватизації припиняють приватизацію об`єкта приватизації у таких випадках: включення об`єкта приватизації до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; виключення об`єкта великої приватизації з переліку об`єктів, що підлягають приватизації; ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності.

Відтак, орган приватизації має право припинити приватизацію об`єкта приватизації у випадках, визначених ст. 12 Законом України Про приватизацію державного і комунального майна , тоді як посилання на наявність таких випадків оскаржуваний наказ не містить. Крім того, з огляду на зазначені норми Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , рішення про припинення процедури приватизації приймається саме органом приватизації, яким станом на 28.12.2019 було Регіональне відділення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ у відповідній частині, що стосується об`єкту малої приватизації - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв.м, розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 не відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна та порушує права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого та поліпшеного майна, враховуючи при цьому, що норми зазначеного Закону не надають повноважень та прав відповідачу змінювати попередньо визначені умови приватизації державного майна.

Стосовно дискреційних повноважень відповідача у спірних правовідносинах, суд відзначає наступне.

Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом . Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1380/5 від 23.06.2010 передбачено, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Дискреційні повноваження в більш звуженому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки державного органу.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, державний орган зобов`язаний виконати конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, наявні підстави зобов`язання його до цього в судовому порядку, в тому числі шляхом визнання його актів незаконними.

Суд, перевіряючи оскаржуваний наказ на відповідність нормам законодавства, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) Фонду державного майна України поза межами перевірки за наявними підставами.

Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ у відповідній частині, що стосується об`єкту малої приватизації - будівлі вбудовано-прибудованого приміщення, не відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна та порушує права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого та поліпшеного майна (будівлі вбудовано-прибудованого приміщення).

А отже, посилання відповідача на дискреційні повноваження Фонду державного майна України при видачі оскаржуваного наказу, яким фактично було змінено процедуру приватизації та позбавлено позивача права на викуп орендованого та поліпшеного майна у визначеному законом порядку, враховуючи виконання позивачем всіх умов, визначених законом, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 та визначення органом управління Апарат Фонду підлягає задоволенню.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

При цьому, відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2015).

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його прав шляхом зобов`язання Фонду державного майна України включити вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33 до пункту 2 наказу № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році та включити до Додатку 8 Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках з визначенням органу управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях узгоджується із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вірно визначений позивачем ефективним засобом захисту, який відповідає змісту порушеного права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого та поліпшеного майна, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За таких обставин, зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році в частині включення до Додатку № 3 Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 та визначення органом управління Апарат Фонду.

3. Зобов`язати Фонд державного майна України включити вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв. м, Волинська обл., м. Луцьк, проспект президента Грушевського, 33 до пункту 2 наказу № 1574 від 28.12.2019 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році та включити до Додатку 8 Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках з визначенням органу управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

4. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті (43006, Волинська обл., м. Луцьк, пров. Макарова, 5, код ЄДРПОУ 40268157) 4.204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору .

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.09.2020.

СуддяВ.В.Сівакова