Рішення

від 17.09.2020 по справі 915/2464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Справа № 915/2464/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Оксенчук С.С.;

від відповідача - Янковська Г.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд» (49079, м. Дніпро, Самарський район, вул. Курсантська, 7 код ЄДРПОУ 30627944),

про : стягнення заборгованості у загальному розмірі 1374348,44 грн, у тому числі за невикористану попередню оплату (аванс) в розмірі 921582,81 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, пеню в сумі 188271,97 грн, штраф в сумі 222906,54 грн за порушення строків виконання робіт, -

В С Т А Н О В И В:

СУТЬ СПОРУ: 23.12.2019 Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 514/2/622 від 21.12.2019, за змістом якої просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд» заборгованість у загальному розмірі 1374348,44 грн, у тому числі за невикористану попередню оплату (аванс) в розмірі 921582,81 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, пеню в сумі 188271,97 грн та штраф в сумі 222906,54 грн за порушення строків виконання робіт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не завершив виконання робіт за Договором генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 у встановлений договором строк, у зв`язку з чим вказаний договір було розірвано в односторонньому порядку за ініціативою замовника (Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління). Оскільки на виконання умов вказаного договору відповідачем було отримано аванс у розмірі 1103147,00 грн, з якого відповідачем використано 181564,19 грн, він просить суд стягнути з відповідача залишок невикористаного авансу у сумі 921582,81,21 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, а також за порушення строків виконання робіт пеню в сумі 188271,97 грн та штраф в сумі 222906,54 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04 лютого 2020 року о 10:30, а також, з-поміж іншого, запропоновано відповідачу , в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвала суду від 28.12.2019 була надіслана на адресу відповідача та отримана ним 13.01.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Ухвалою суду від 04.02.2020 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 03.03.2020 об 11:00.

Ухвала суду від 04.02.2020 була надіслана на адресу відповідача та представника відповідача та отримана ними, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення.

26.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, за змістом якого він проти позовних вимог заперечує, вважає, що підстави для стягнення невикористаної частини авансу у сумі 921582,81 грн відсутні, оскільки відповідно до п. 15.2 договору підряду та згідно видаткових накладних № 10 від 25.09.2013 та № 13 від 25.09.2019 підрядником були придбані будівельні матеріали на загальну суму 1102983,84 грн на підставі договору поставки № 4/0606/19П від 16.06.2019. Крім того відповідач вказує, що на об`єкті було виконано ряд додаткових робіт у липні 2019 року на суму 106278,24 грн, про що складено акт виконаних робіт та надано замовнику, проте замовником такий акт залишився непідписаним. Також відповідач заперечує проти поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 03.03.2020 відповідачу було поновлено строк для подання відзиву, відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні 16 березня 2020 року о 14:00.

16.03.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві, а також просить суд поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позивачу було поновлено строк для подання відповіді на відзив, відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 16 квітня 2020 року о 10:00.

30.03.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19 та про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

03.04.2020 відповідачем надіслано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.04.2020 у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» судове засідання для розгляду справи по суті було відкладено на іншу дату без визначення дати судового засідання.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020р. №343) на період з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» № 35-р від 13.03.2020р.), з 16.03.2020р. було обмежено доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , а також постановлено запровадження послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних заходів з 11.05.2020, ухвалою суду від 25.05.2020 розгляд справи по суті було призначено у судовому засіданні 16.06.2020 о 10:00.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 22.06.2020 о 12:00.

Представником позивача до судового засідання 22.06.2020 подано додаткові пояснення по суті заявлених вимог, за змістом яких позивач вказує на виконання відповідачем згідно поданих 23.12.2019 довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 № 4 за грудень 2019 року та акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 4 за грудень 2019 року будівельних робіт на суму 163,16 грн та не заперечує проти врахування даної суми та зменшення суми невикористаної попередньої оплати (авансу), що підлягає стягненню з відповідача до 921419,65 грн без зміни інших позовних вимог. В підтвердження вказаних обставин позивач надав копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 № 4 за грудень 2019 року та акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 4 за грудень 2019 року на суму 163,16 грн, а також підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків за 2019 рік, за змістом якого розмір заборгованості відповідача становить 921419,65 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2020 розгляд справи по суті відкладено у судовому засіданні 12 серпня 2020 року о 10:00.

20.07.2020 до господарського суду від відповідача надійшли додаткові заперечення від 17.07.2020, за змістом яких: по-перше, висловлені доводи щодо некоректності та неправильності наявного у справі розрахунку позову, оскільки розрахунок пені не може бути здійснено за період до моменту виникнення порушення строків виконання робіт, а також не повинна використовуватись для визначення штрафних санкцій вартість робіт, з яких допущено прострочення у розмірі 2229029,44 грн, яка суттєво перевищує вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік (1256000,00 грн), що була погоджена сторонами при укладенні Додаткової угоди № 5 до Договору підряду; по-друге, відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій у розмірі 41587,12 грн за порушення термінів звітування за отриманий аванс на підставі п. 7.9. Договору підряду з огляду на нікчемність даного пункту; по-третє, відповідач наполягає на нікчемності п. 6.3.19 Договору підряду та вказує на його невідповідність іншим пунктам Договору підряду, нормам постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, якою затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва. При цьому відповідач вважає, що наявність чи відсутність звіту про використання авансових коштів взагалі не повинно впливати на застосування до підрядника відповідальності у вигляді повернення авансу.; по-четверте, відповідач надав та просить суд оцінити новий доказ - акт виконаних робіт за формою КБ-2в 1/6-4 за червень 2020 року з виконання робіт з улаштування фундаментної плити на об`єкті на загальну суму 1501809,89 грн, який був поштою направлений на адресу позивача 10.06.2020 та вручений 15.06.2020.

У судовому засіданні 12.08.2020 було оголошено перерву до 16.09.2020 о 10:00 у зв`язку з наданою відповідачем інформацією щодо виконання підрядних робіт та необхідністю надання позивачу часу для з`ясування викладених обставин щодо направлення акту виконаних робіт за формою КБ-2в 1/6-4 за червень 2020 року з виконання робіт з улаштування фундаментної плити на об`єкті на загальну суму 1501809,89 грн.

Судове засідання, призначене на 16.09.2020, у відповідності до ухвали суду від 14.09.2020 проводилось в режимі відеоконференції.

До судового засідання 16.09.2020 позивачем надано пояснення вих. № 514/2/356 від 15.09.2020, за змістом яких він наполягає на задоволенні заявлених вимог у повному обсязі з тих же підстав, які наведені у позові, та з приводу наданого для оцінки акту виконаних робіт за червень 2020 року на загальну суму 1501809,89 грн зазначає, що листом від 26.06.2020 № 514/9/62 Південне ТКЕУ повернуло зазначений акт на адресу ТОВ Майстер-Буд без реалізації, відмовившись від приймання вказаних у ньому робіт через допущені товариством технологічні порушення при їх самовільному виконанні, що не були усунуті товариством. Вказаний лист (трек номер поштового відправлення 6505810409700) був отриманий відповідачем 03.07.2020, про що свідчить наданий витяг з сайту Укрпошти . Крім того позивач наголошує, що Договір генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 є розірваним з 30.01.2020, а тому виконання робіт на об`єкті відповідачем поза межами дії договору вважає самочинним будівництвом, що створює додаткові витрати, пов`язані з необхідністю демонтажу та перероблення неякісно виконаних робіт.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти залучення до матеріалів справи додаткових пояснень та наданих копій листа від 26.06.2020 № 514/9/62 та службової записки від 25.06.2020, посилаючись на ст. 80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 16.09.2020 просив залучити до матеріалів справи тільки пояснення вих. № 514/2/356 від 15.09.2020 та копію листа від 26.06.2020 № 514/9/62, докази отримання якого надано суду.

За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, а саме доповнено ч. 4 наступного змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що подані позивачем з поясненнями вих. № 514/2/356 від 15.09.2020 лист вих. № 514/9/62 від 26.06.2020 та службова записка від 25.06.2020 по суті надані у відповідь на додаткові заперечення відповідача, суд долучив до матеріалів справи пояснення вих. № 514/2/356 від 15.09.2020, а також лист вих. № 514/9/62 від 26.06.2020 та службову записку від 25.06.2020.

У судовому засіданні 16.09.2020 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 16.09.2020 судом було оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 17.09.2020 о 10:00.

17.09.2020 після виходу з нарадчої кімнати судом за відсутності представників учасників справи у відповідності до ст.ст. 233, 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив.

22.01.2019 між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд (підрядник) укладено Договір генерального підряду № 8/19, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався в межах динамічної договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з будівництва гуртожитку №4, військове містечко № 72, місто Миколаїв. Шифр-72/Г4., ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт зазначені у пункті 1.2 та здати об`єкт готовим до експлуатації замовнику, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити вказані вище роботи. (Т. 1 а.с. 13-27)

Відповідно до п. 1.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 найменування робіт визначено сторонами як Будівництво гуртожитку №4, військове містечко №72 . Місто Миколаїв, Шифр-72/Г4.

Згідно з п. 3.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 договірна ціна будівництва об`єкта визначається згідно ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 та становить - 34625017,68 грн, у тому числі ПДВ-20% - 5770836,28 грн на підставі розрахунків вартості робіт: договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід`ємними частинами цього Договору.

За умовами п. 3.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 договірна ціна є динамічною та може бути уточнена на умовах цього договору та чинного законодавства України.

Встановлений сторонами порядок розрахунків за виконані роботи (розділ 4 Договору) передбачає їх проведення в межах договірної ціни на підставі Актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та фактичних витрат на будівництво згідно Довідок за формою КБ-3. При цьому документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику одночасно з документами, що засвідчують приховані роботи, актами на випробування внутрішніх та зовнішніх мереж після проведення будівельних робіт та документами, що підтверджують фактичні витрати Підрядника під час будівництва об`єкта, а саме: накладні, податкові накладні, табеля, наряди, акти, товаротранспортні накладні, шляхові листи, наряди на роботу машин і механізмів та інші (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.4 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 визначено щомісячну, не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітнім, періодичність подання Підрядником актів прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), попередньо підписаних визначеними Замовником особами, що здійснюють приймання та інспекційний контроль обсягів та якості виконаних Підрядником робіт, з додаванням завіреної виконавчої документації.

Також положеннями пункту 4.4 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 передбачений обов`язок замовника перевірити і підписати надані підрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від підписання протягом семи робочих днів, перебіг терміну починається з наступного робочого дня після отримання цих документів.

У п. 15.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 зазначено, що за умови прийняття відповідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів, замовник може надавати підряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по об`єкту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1764 за таких умовах:

а) аванс надається генпідряднику тільки за окремим рішенням головного розпорядника коштів замовника;

б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;

в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт;

г) генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3-х місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику;

д) для отримання попередньої оплати генпідрядник повинен письмово звернутися до замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошті.

Відповідно до п. 5.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 строк виконання підрядником робіт складає 15 місяців згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору).

Як передбачено п. 5.4 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 перегляд строків виконання робіт, передачу їх замовнику в межах терміну, визначеного пунктом 5.1 цього договору, може здійснюватися за узгодженням сторін за умови підписання відповідної додаткової угоди до договору.

У п. 6.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 вказані обов`язки замовника. Зокрема, замовник зобов`язаний надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу документацію відповідно до договору підряду; своєчасно та в повному обсязі, за наявності коштів Держбюджету України на рахунках замовника, сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з Актом прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за умови надання документів зазначених в п. 4.2, 4.3, 4.4 цього договору.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його у строк 10 календарних днів, виплативши виконавцю плату за вже виконані і прийняті відповідним актом роботи.

За умовами з п. 6.2.7, 6.2.8 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 замовник має право здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень.

Згідно з п. 6.3.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 підрядник зобов`язався виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації.

У відповідності до п. 6.3.19 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 у випадку ненадання звіту про використання коштів по формі КБ-2в та по формі КБ-3 на суму отриманого авансу протягом 3 місяців з моменту отримання коштів підрядник зобов`язаний до завершення терміну відпрацювання авансу неосвоєний залишок авансового платежу повернути на рахунок замовника.

За умовами п. 19.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 01.04.2020.

Відповідно до п. 20.3 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 всі зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання додаткових угод.

Додатком №1 до Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 є Договірна ціна (т. 1 а.с. 28-29), Додатком №2 - Календарний графік виконання робіт (т. 1 а.с. 30-31), Додатком №3 - Графік фінансування замовником робіт з будівництва об`єкту на 2019-2020 рік (т. 1 а.с. 32-37). Також позивачем наданий локальний кошторис (т. 1 а.с. 76-80).

Додатковою угодою №3 від 16.09.2019 до Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 сторони погодили, внести зміни у розділ 3 Договору та встановили, що вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік складає 3830000,00 грн, на 2020 рік - 30795017,68 грн. (т. 1 а.с. 46-48).

Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 встановлено, зо згідно п. 15.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 здійснюється попередня оплата (аванс) генпідряднику за окремим рішенням заступника міністра оборони України №11669/з від 25.07.2019, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у сумі 1103147,00 грн. Попередня оплата (аванс) надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів згідно рахунка генпідрядника. Розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості від річного обсягу робіт за мінусом суми перерахованої генпідряднику з початку року. Генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати але не пізніше 25.12.2019. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику. (т. 1 а.с. 38-40).

Також в редакції Додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 сторонами було погоджено Графік виконання робіт з будівництва (Додаток № 2) (т.1 а.с. 41-42) та Графік фінансування робіт з будівництва (Додаток № 3) (т. 1 а.с. 43).

В подальшому сторони уклали Додаткову угоду № 5 до Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019, згідно п.п. 1.1 п. 1 якої встановили вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік у розмірі 1256000,00 грн, на 2020 рік - 33369017,68 грн.(т. 1 а.с. 45-46)

На виконання умов договору замовник надав підряднику згідно акту прийому-передачі від 24.01.2019 земельну ділянку під будівництво (т.1 а.с. 49-50), а також згідно акту приймання-передачі від 31.01.2019 - затверджену ним проектну документацію.

На підставі прийнятого Заступником Міністра оборони України рішення від 25.07.2019 (т.1 а.с. 53-54) Південним ТКЕУ відповідно до п. 15.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 платіжним дорученням № 598 від 19.09.2019 здійснено попередню оплату (аванс) Генпідряднику в сумі 1103147,00 грн. (т. 1 а.с. 57)

У визначеному Договором порядку позивач вважає виконаними та в рахунок часткового відпрацювання авансу прийнятими роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 2 за жовтень 2019 року від 21.10.2019 роботи на суму 181564,19 грн та за актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 4 за грудень 2019 року на суму 163,16 грн.

Таким чином позивач з урахуванням поданих пояснень вих.№ 514/2/229 від 19.06.2020 вважає невикористаною попередню оплату (аванс), яку просить стягнути з відповідача, у сумі 921419,65 грн.

Відповідач заперечує проти позовної вимоги про стягнення невикористаної частини авансу, оскільки такий аванс було використано Відповідачем (Підрядником) в межах діючого законодавства та Договору підряду на закупівлю основних засобів (матеріалів) для виконання робіт за Договором підряду. В підтвердження вказаних обставин відповідач надав видаткові накладні № 10 та № 13 від 25 вересня 2019 року, з яких вбачається що підрядником було придбано основні засоби (матеріали) на загальну суму 1102983,84 грн на підставі Договору поставки № 4/0606/19П від 06.06.2019.

При цьому, відповідач заперечує щодо суми невиконаних в строк ним робіт, які вказуються позивачем у розрахунках та згідно з якими нараховуються штрафні санкції, та просить суд оцінити новий доказ - акт виконаних робіт за формою КБ-2в 1/6-4 за червень 2020 року з виконання робіт з улаштування фундаментної плити на об`єкті на загальну суму 1501809,89 грн, який був поштою направлений на адресу позивача 10.06.2020 та вручений 15.06.2020.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати у розмірі 1103147,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, (далі по тексту - Порядок) передбачав, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як вже зазначалось судом, сторони погодили в пункті 15.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019, що замовник може надати підряднику аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі до 30% вартості від річного обсягу робіт строком на 3 місяці. Генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Умовами п. 6.3.19 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 сторони передбачили, що у випадку ненадання звіту про використання коштів по формі КБ-2в та по формі КБ-3 на суму отриманого авансу протягом 3 місяців з моменту отримання коштів, підрядник зобов`язаний неосвоєний залишок повернути на рахунок замовника.

Тобто сторонами договору визначено чіткі строки реалізації відповідачем суми авансу, встановлено певний алгоритм дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання.

Таким чином, єдиною підставою, що підтверджує виконання відповідачем п. 15.2 та п. 6.3.19 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019, а саме факту використання суми авансу є підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

З огляду на наведене надані відповідачем до матеріалів справи видаткові накладні не можуть вважатись належним доказом виконання п. 15.2 та п. 6.3.19 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Також суд приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків за період 2019 р. станом на 24.03.2020, який підписано сторонами без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості за договором у розмірі 921419,65 грн.

Заперечення відповідача щодо необхідності врахування виконаних робіт на суму 152840,16 грн згідно акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 1 за квітень 2019 року не заслуговують на увагу, оскільки ці роботи були виконані до надання авансу та, як свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 157 від 25.04.2019, вказані роботи були оплачені позивачем. (т. 1 а.с. 66)

Суд не приймає долучені відповідачем до матеріалів справи копії актів виконаних робіт та довідок вартості виконаних будівельних робіт за січень 2020 року, за червень 2020 року в якості доказів в частині суми використаного авансу, оскільки матеріали справи не містять погодження їх замовником.

До того ж, як вбачається з супровідних листів, вказані акти та довідки направлялись позивачу вже після вчинення Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням дій щодо розірвання Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 в односторонньому порядку, тобто після направлення Повідомлення (вих. №514/2/14 від 15.01.2020) про розірвання договору. (т. 1 а.с. 197)

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями розділу 18 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону не менш, як за 10 днів до дати розірвання у разі, відставання у виконанні обсягів робіт з вини підрядника та порушенні графіків виконання робіт понад місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Повідомленням (вих. №514/2/14 від 15.01.2020) про розірвання Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 замовник (Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління), посилаючись на умови договору, відповідно до яких замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, повідомив підрядника (Товариство з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд ) про розірвання вказаного договору з 30.01.2020 та вимагав повернути невикористаний аванс, а також сплатити штрафні санкції (т. 1 а.с. 197-198).

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної 6505810235647, вказане повідомлення про розірвання договору було відправлене на адресу відповідача 17.01.2020 (т. 1 а.с. 171).

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, повідомлення про розірвання Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 (в якому, в тому числі, міститься претензія про повернення невикористаної частини авансу та сплату штрафних санкцій) вважається врученим відповідачу 20.01.2020.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості відмови позивача від Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019.

Отже, Договір генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 є розірваним в односторонньому порядку з 30.01.2020.

Таким чином, оскільки на виконання умов Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 відповідачу було надано аванс у сумі 1103147,00 грн, тоді як наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт використання відповідачем вказаного авансу на цілі, передбачені договором підряду, у сумі 181727,35 грн, суд дійшов висновку, що частина невикористаного відповідачем авансу становить 921419,65 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд суми невикористаного авансу у розмірі 921582,21 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 921419,65 грн.

При цьому судом встановлено, що згідно п. 5.1 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 строк виконання підрядником робіт складає 15 місяців згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору).

За передбаченими пунктом 5.8 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 умовами виконання робіт здійснюється підрядником згідно календарного графіку, який може уточнюватись у відповідності до вимог пунктів 5.3, 5.4, 5.5 договору.

В редакції Додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 сторонами було погоджено Графік виконання робіт з будівництва (Додаток № 2) (т.1 а.с. 41-42) та Графік фінансування робіт з будівництва (Додаток № 3) (т. 1 а.с. 43).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем всього обсягу робіт, обумовленого Договором генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019, у строки, встановлені Графіком виконання робіт з будівництва (так само як і доказів виконання окремих етапів робіт у строки, встановлені договором підряду).

Вказані обставини (невиконання робіт у строки, встановлені договором) також не заперечувались відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції:

1) згідно п. 7.9 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс у розмірі 41587,12 грн;

2) згідно п. 7.5. Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 188271,97 грн;

3) згідно п. 7.2. Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 штраф за порушення строків виконання робіт у сумі 222906,54 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 ЦК відповідає поняттю пеня .

Між тим для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.9 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 сторони дійшли згоди, що у випадку порушення термінів звітування за отриманий аванс згідно п. 15.2 договору до підрядника застосовуються штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми перерахованого авансу з дня отримання бюджетних коштів, при цьому підрядник зобов`язується невідпрацьовану суму авансу повернути замовнику.

При цьому термін звітування по формі КБ-2в та по формі КБ-3 за отриманий аванс протягом 3 місяців сторони передбачили у пункті 6.3.19 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019.

З огляду на викладене, перевіривши наявний у позовній заяві розрахунок, суд доходить до висновку, що відповідно до умов договору і положень чинного законодавства позивач має право на застосування до підрядника за порушення термінів звітування за отриманий аванс штрафних санкцій в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми перерахованого авансу з дня отримання бюджетних коштів, що за період з 06.09.2019 по 21.12.2019 становить 41587,12 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій за порушення термінів звітування за отриманий аванс, розмір яких за період з 06.09.2019 по 21.12.2019 складає 41587,12 грн.

Відповідно до п. 7.5 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 при порушенні з вини підрядника передбачених календарним графіком (додаток № 2 до Договору) строків виконання робіт він сплачує замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від договірної ціни робіт, з яких допущено прострочення, до фактичного виконання зобов`язань. Загальна сума пені обмежується 10 відсотками ціни робіт по договору.

За передбаченими пунктом 7.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 умовами у випадку порушення строків виконання робіт (за Календарним графіком, Додаток № 2 до Договору) більше ніж на тиждень, підрядник сплачує штраф замовнику в розмірі 10 відсотків від вартості невиконаних в строк робіт.

Таким чином, сторони встановили відповідальність відповідача за порушення передбачених календарним графіком (додаток № 2 до Договору) строків виконання робіт у вигляді пені та штрафу.

В редакції Додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 сторонами було погоджено Графік виконання робіт з будівництва (Додаток № 2).

При цьому судом досліджено доданий до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій (т. 1 а.с. 81-82) та встановлено, що нарахування як пені, так і штрафу здійснювалось позивачем, по кожному з видів робіт, з яких допущене прострочення, загальна вартість яких (стовбець 2 розрахунку) становить 2229065,44 грн.

В обґрунтування проведеного розрахунку позивач вказує, що згідно п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.03.2019 та Додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік складала 3830000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Проте, як встановлено вище судом, в подальшому за умовами п.п. 1.1 п. 1 Додаткової угоди № 5 до Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 сторони встановили вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік у розмірі 1256000,00 грн, на 2020 рік - 33369017,68 грн. (т. 1 а.с. 45-46)

За таких обставин укладанням Додаткової угоди № 5 позивач погодив загальну вартість необхідних до виконання у 2019 році будівельних робіт у розмірі саме 1256000,00 грн.

Таким чином суд доходить до висновку, що при наявних простроченнях виконання будівельних робіт, зазначених у розрахунку (т. 1 а.с. 81-82), погоджена сторонами загальна вартість будівельних робіт на 2019 рік, у зв`язку з простроченням виконання яких можуть нараховуватись пеня та штраф, не повинна перевищувати 1256000,00 грн.

За умовами договору відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафних санкцій настає за прострочення виконання кожного окремого виду робіт.

Проте суд позбавлений можливості провести такі розрахунки та визначити конкретний перелік найменувань невиконаних у 2019 році в строк будівельних робіт на загальну суму 1256000,00 грн, оскільки умовами Додаткової угоди № 5 він не був визначений і самими сторонами.

Враховуючи, що умовами п. 7.5 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 передбачено, що загальна сума пені обмежується 10 відсотками ціни робіт по договору, суд визначає розмір пені, який обмежує 10 відсотками від погодженої сторонами на 2019 рік ціни договору у сумі 1256000,00 грн.

З огляду на наведене належна до стягнення з відповідача пеня становить 125600,00 грн.

Враховуючи, що умовами п. 7.2 Договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019 розмір штрафу обмежується 10 відсотками від вартості невиконаних в строк робіт, суд визначає штраф, виходячи з погодженої сторонами на 2019 рік вартості робіт у сумі 1256000,00 грн (які не були виконані в строк), що становить 125600,00 грн.

Отже, позовні вимоги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд пені у розмірі 188271,97 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 125600,00 грн, в частині стягнення штрафу у сумі 222906,54 грн підлягають частковому задоволенню у сумі 125600,00 грн.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління підлягають частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд» (49079, м. Дніпро, Самарський район, вул. Курсантська, 7, код ЄДРПОУ 30627944) на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994) невикористану попередню оплату (аванс) в розмірі 921582,81 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, пеню в сумі 92159,57 грн, штраф в сумі 92159,57 грн за порушення строків виконання робіт та 17212,37 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко