Рішення

від 01.10.2020 по справі 920/298/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2020 Справа № 920/298/20

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/298/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, код ЄДРПОУ 04390104)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю БК Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293)

про розірвання договору відповідального зберігання та повернення майна,

представники сторін:

позивача: адвокат Курбатов Д.В.

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд розірвати договір відповідального зберігання від 17.12.2018 та зобов`язати відповідача повернути: ферма 4 - 1 шт. вартістю 2140,35 грн.; ферма 5 - 2 шт. вартістю 26974,87 грн.; ферма 7 - 1 метр вартістю 485,78 грн.; брус 16,16 м. куб. вартістю 72042,26 грн.; плити - 98 шт. вартістю 23745,79 грн.; пиломатеріал обрізний - 7 м.куб. вартістю 35490,42 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір, сплачений при поданні позову.

Ухвалою суду від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/298/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2020.

Ухвалою суду від 04.06.2020 відкладено підготовче засідання на 30.06.2020.

Ухвалою суду від 30.06.2020 відкладено підготовче засідання на 11.08.2020.

Ухвалою суду від 11.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.09.2020 розгляд справи по суті відкладено на 01.10.2020.

Копія ухвали від 08.09.2020 направлена на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 42351, Сумський район, с. Верхня Сироватка, вул. Польова, 33, повернута відділенням поштового зв`язку до господарського суду Сумської області з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою .

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , за запитом № 1006514634 від 01.04.2020, станом на 01.04.2020 відповідач - ТОВ БК Хом-Сторі зареєстрований за адресою: 42351, Сумська область, Сумський район, с. Верхня Сироватка, вул. Польова, 33.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

25 вересня 2018 року між Краснопільською селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю БК Хом-Сторі було укладено договір про закупівлю робіт (договір підряду) (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (відповідач) зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього Договору виконати роботи по об`єкту: Реконструкція Чернеччинського сільського клубу по вул. Заводська, 1а в с. Чернеччина Краснопільського району Сумської області (ДК 021:2015 45454000-4 Реконструкція).

Згідно з п. 2.1. Договору строк виконання робіт з дати підписання договору (25.09.2018) і до 31.12.2019 р.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість робіт, погоджена за договірною ціною складає 2 958 047 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 493 007 грн. 89 коп. Договірна ціна відповідає ціні, зазначеній за результатами проведеного електронного аукціону у тендерній пропозиції Підрядника (Відповідача), визначеного переможцем тендеру.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору 05.10.2018 р. на рахунок Відповідача перерахував попередню плату в сумі 306,79 тис. грн., що не перевищує 30,0% від вартості річного обсягу робіт. Звітування за отримання авансового платежу Відповідачем проведено 17.12.2018 р., а саме між сторонами підписано акт прийняття виконаних будівельних робіт №1 на загальну суму 987,33 тис. грн. Розрахунки у 2018 р. проведені в повному обсязі. Дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня.

У межах виконання умов договору підряду 17 грудня 2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір відповідального зберігання (далі за текстом - Договір зберігання ), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору матеріали (далі за текстом - майно ). Кількість і асортимент визначаються Додатком №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору зберігання приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Так, зі змісту Додатку №1 до Договору зберігання вбачається, що позивачем було передано відповідачу на відповідальне зберігання таке майно:

Брус - 18,5 м. куб., на суму 82474,12 грн.;

Плити мінераловатні - 398 шт., на суму 96436,99 грн.;

Пиломатеріал обрізний - 10 м. куб., на суму 50700,60 грн.;

Металоконструкції (ферми: ф-1, ф-2 ,ф-3, ф-4, ф-5, ф-6, ф-7) - 20 шт., на суму 329937,68 грн., а всього на загальну суму 559549,39 грн., про що також було складено відповідний акт №1 приймання-передачі від 17.12.2018, який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Згідно з п. 2.1.1. Договору зберігання відповідач взяв на себе зобов`язання вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, повернути майно поклажодавцеві за першою ж вимогою (п. 2.1.4).

Відповідно до п. 7.1. Договору зберігання цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2019 року (п. 7.2. Договору).

Зі змісту п. 7.4. Договору вбачається, що у випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору Сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази надсилання за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору повідомлення про припинення Договору, Договір зберігання вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 31.12.2020.

28.02.2019 відповідач надіслав позивачу лист, у якому просить доопрацювати проектно-кошторисну документацію, у зв`язку із руйнуванням частини зовнішньої стіни об`єкта.

21.03.2019 позивачем було створено комісію по оцінці об`ємів руйнування конструкції, про що складено акт та прийнято за необхідне внесення змін до проектно-кошторисної документації.

27.03.2019 між позивачем та ПП Суми-Южана було укладено договір підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації №14-05/19П, відповідно до умов п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виготовлення своїми силами і засобами за завданням Замовника виготовити проектно-кошторисну документацію на об`єкт: Реконструкція Чернеччинського сільською клубу по вул. Заводська, 1а в с. Чернеччина Краснопільського району Сумської області (коригування) .

У подальшому, 15.05.2019 територіальним управлінням Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях було проведено аудит ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад, про що складено акт №29-37/41-о. За результатами аудиту встановлена неефективність витрачання бюджетних коштів позивачем, оскільки відповідач протягом 2019 року не виконав жодних робіт, запланованих за умовами Договору. Хоча 15.05.2019 відповідачем було направлено позивачу гарантійний лист №85, у відповідності до якого він гарантує, що до 31.12.2019 виконає умови Договору.

20 травня 2019 позивачем було направлено відповідачу претензію №02-27/828, у якій він вимагав до 23.05.2019 надати позивачу будівельний матеріал (14 штук ферм) або повернути до бюджету Позивача кошти в розмірі 212,8 тис. грн.

Позивач зазначає, що після проведення обстеження згідно з актом обстеження від 07.06.2019 комісією у складі представників Краснопільської селищної ради було проведено обстеження матеріалів, наданих ТОВ БК Хом-Сторі відповідно до Договору та акту виконаних робіт від 17.12.2018 та виявлено факт відсутності деяких матеріалів, а саме:

Ферма: ф-4 - 1 шт., вартістю 2140,35грн.

Ферма: ф-5 - 2 шт., вартістю 26974,87грн.

Ферма: ф-7 - 1 п/метр, вартістю 485,78грн.

Брус - 16,16 м. куб., вартістю 72042,26 грн.

Плити мінераловатні - 98 шт., вартістю 23745,79 грн.

Пиломатеріал обрізний - 7 м.куб., вартістю 35490,42 грн.

Всього не повернуто позивачу відповідачем матеріалів на суму 160879,47 грн. з урахуванням ПДВ (вартість згідно акту виконаних робіт).

10.07.2019 позивачем направлено повторна претензія з аналогічним змістом, однак відповідачем її вимоги проігноровано.

Беручи до уваги те, що станом на день розгляду справи підрядні роботи щодо виконання умов Договору відповідачем не проводяться, тобто фактично він відмовився від виконання взятих на себе обов`язків в односторонньому порядку, а також не повернув позивачу майно, отримане на відповідальне зберігання, а саме: ферма 4 - 1 шт. вартістю 2140,35 грн.; ферма 5 - 2 шт. вартістю 26974,87 грн.; ферма 7 - 1 метр вартістю 485,78 грн.; брус 16,16 м. куб. вартістю 72042,26 грн.; плити мінераловатні - 98 шт. вартістю 23745,79 грн.; пиломатеріал обрізний - 7 м.куб. вартістю 35490,42 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу та устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною першою ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 3 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 943 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною 1 ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що договір відповідального зберігання підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, що свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних його умов.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу на відповідальне зберігання матеріалів:

Брус - 18,5 м. куб., на суму 82474,12 грн.;

Плити мінераловатні - 398 шт., на суму 96436,99 грн.;

Пиломатеріал обрізний - 10 м. куб., на суму 50700,60 грн.;

Металоконструкції (ферми: ф-1, ф-2 ,ф-3, ф-4, ф-5, ф-6, ф-7) - 20 шт., на суму 329937,68 грн., а всього на загальну суму 559549,39 грн., про що свідчить акт №1 приймання-передачі від 17.12.2018, підписаний представниками сторін належним чином.

Відповідно до п. 3.3. Договору зберігання поклажодавець (позивач) має право перевіряти стан та умови зберігання переданого майна.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо забезпечення схоронності майна, про що свідчить акт обстеження від 07.06.2019, складений представниками Краснопільської селищної ради за наслідками проведеного обстеження матеріалів, наданих ТОВ БК Хом-Сторі відповідно до Договору та акту виконаних робіт від 17.12.2018, під час якого виявлено факт відсутності матеріалів, а саме:

Ферма: ф-4 - 1 шт., вартістю 2140,35грн.

Ферма: ф-5 - 2 шт., вартістю 26974,87грн.

Ферма: ф-7 - 1 п/метр, вартістю 485,78грн.

Брус - 16,16 м. куб., вартістю 72042,26 грн.

Плити мінераловатні - 98 шт., вартістю 23745,79 грн.

Пиломатеріал обрізний - 7 м.куб., вартістю 35490,42 грн.

Таким чином, всього позивачу не повернуто відповідачем матеріалів на суму 160879,47 грн. з урахуванням ПДВ (вартість згідно акту виконаних робіт).

Згідно з умовами п. 3.2. Договору зберігання поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини).

Судом встановлено, що на вимоги позивача про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання за Договором зберігання, відповідач не реагував і до цього часу майно не повернув, що є істотним порушенням умов договору відповідального зберігання.

Зі змісту п. 5.1. Договору зберігання вбачається, що у випадку порушення зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством.

Пунктом 5.2. Договору зберігання передбачено, що сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, у разі істотної зміни обставин та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Беручи до уваги те, що відповідачем не подано доказів того, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цього Договору, а також не подано доказів повернення майна, переданого йому на відповідальне зберігання, суд приходить до висновку про наявність істотного порушення умов Договору відповідального зберігання з боку відповідача та про наявність підстав для розірвання договору відповідального зберігання від 17.12.2018.

Крім того, враховуючи те, що позовні вимоги в частині розірвання договору відповідального зберігання від 17.12.2018 визнано судом правомірними, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу майно: ферма 4 - 1 шт. вартістю 2140,35 грн.; ферма 5 - 2 шт. вартістю 26974,87 грн.; ферма 7 - 1 метр вартістю 485,78 грн.; брус 16,16 м. куб. вартістю 72042,26 грн.; плити мінераловатні - 98 шт. вартістю 23745,79 грн.; пиломатеріал обрізний - 7 м.куб. вартістю 35490,42 грн.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 ГПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4515 грн. 19 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір відповідального зберігання від 17.12.2018, укладений між Краснопільською селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Хом-Сторі .

3. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю БК Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293) повернути Краснопільській селищній раді (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, код ЄДРПОУ 04390104) майно: ферма 4 - 1 шт. вартістю 2140,35 грн.; ферма 5 - 2 шт. вартістю 26974,87 грн.; ферма 7 - 1 метр вартістю 485,78 грн.; брус 16,16 м. куб. вартістю 72042,26 грн.; плити мінераловатні - 98 шт. вартістю 23745,79 грн.; пиломатеріал обрізний - 7 м.куб. вартістю 35490,42 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293) на користь Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, код ЄДРПОУ 04390104) 4515 грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 02.10.2020.

Суддя В.В. Яковенко