Рішення

від 21.09.2020 по справі 920/681/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2020 Справа № 920/681/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/681/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, буд. 3 код 32478934)

до відповідача: Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Заводська, буд. 41, код 14314452)

про стягнення 272 275 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Шевцова Н.І.

при секретарі судового засідання Саленко Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.07.2020 відкрито провадження у справі № 920/681/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2020.

20.08.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 21.09.2020.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 272 275 грн. 66 коп., з яких: 255725 грн. 23 коп. основного боргу, 16550 грн. 43 коп. пені, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів №38-ТЕ про надання послуг з теплопостачання від 15.10.2007 та №19-ТЕ про надання послуг з теплопостачання від 15.10.2007, а також судові витрати по справі

Відповідач в письмовому відзиві №11/17а-1/333 від 04.07.2020 (вх. №6774/20 від 10.08.2020) визнав позовні вимоги в частині стягнення 255725 грн. 23 коп. основного боргу, відповідач не згоден з розрахунком пені та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Від позивача надійшла відповідь №170 від 11.08.2020 на відзив відповідача, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:

15.10.2007 між сторонами у справі укладені договори про надання послуг з теплопостачання № 19-ТЕ та №38-ТЕ. Відповідно до умов укладених договорів позивач зобов`язується згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , які затверджені Постановою від 21.07.2005 № 630, надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.

Відповідно до пункту 4 тариф на послуги станом на 15.10.2007, затверджений рішенням Шосткинського міськвиконкому, з централізованого опалення становить 155,51 грн за одну використану Гкал (договір 19-ТЕ), а за договором № 19-ТЕ - 250,79 грн/Гкал. В разі зміни тарифів позивач застосовує їх з дати, зазначеної у рішенні Шосткинського виконкому, без внесення змін до цього договору. Позивач повідомляє відповідача про зміни тарифів на послуги з теплопостачання письмово, або через засоби масової інформації.

Сторони у пункті 6 договорів передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, пунктом 7 визначили, що система оплати послуг є щомісячною, а у пункті 8 визначили, що відповідач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість послуг, зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Кінцеві розрахунки за розрахунковий період проводяться відповідачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Згідно з пунктом 18 договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 255725,23 грн. Відповідач визнає, що має заборгованість перед позивачем в розмірі 255725,23 грн.

Позивачем щомісяця надсилалися відповідачеві рахунки, акти прийому-передачі теплової енергії, але сплачені не були.

Згідно зі статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої стаття 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (стаття 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг за вищевказаним договором повністю підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за надані послуги з теплопостачання в сумі 255725,23 грн підлягають задоволенню.

Відповідачу за неналежне виконання умов договору нарахована пеня в сумі 16 550,43 грн.

Укладеними договорами передбачена відповідальність сторін, за несвоєчасне внесення платежів за послуги сплачується пеня.

Відповідно до п.13 договору 38-ТЕ за несвоєчасне внесення плати із споживача сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За несвоєчасне внесення плати із споживача сплачується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.13.договору № 19-ТЕ).

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем, що склалося на підприємстві відповідача.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Імпульс» віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у сфері оборони, єдине підприємство в Україні, яке виробляє засоби ініціювання вибуху для підприємств гірничорудної промисловості, а у зв`язку із зменшенням обсягів виробництва із - за відсутності замовлень склалося скрутне фінансове становище.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зі змісту ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» вбачається, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, виконаний позивачем та встановлено, що штрафна санкція розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та в межах строків, передбачених ч. 6. ст. 232 ГК України.

В той же час, суд приймає до уваги те, що відповідачем було подане клопотання про зменшення розміру пені.

Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 N 01-8/211, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень доказів, враховуючи майновий стан відповідача суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання на 50%.

За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання договірного зобов`язання та враховуючи інтереси обох сторін, суд дійшов до висновку про доцільність зменшення розміру стягуваної неустойки (пені) на 50 %.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8275,22 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача 255725,23 грн. основного боргу та 8275,22 грн пен

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4084,13 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Заводська, буд. 41, код 14314452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, буд. 3 код 32478934) 255 725 грн. 23 коп. - основного боргу, 8275 грн. 22 коп. - пені, 4084 грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 01.10.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко