Рішення

від 02.10.2020 по справі 160/12151/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року 14 год 20хв.Справа № 160/12151/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Врона О.В.

за участю секретаря с/з Максименко Е.М.,

представника позивача - Іваненкова Н.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України до Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року Дніпропетровська обласна організація партії Зелених України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №39 Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії від 29.09.2020 року про відмову в реєстрації кандидатів, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25 жовтня 2020 року;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну територіальну виборчу комісію зареєструвати кандидатів, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25 жовтня 2020 року, з урахуванням документів, поданих до позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно ухвалена оскаржувана постанова про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, оскільки неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, можуть бути усунені шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Виявивши неточності відповідач замість того, щоб повідомити позивача щодо усунення неточностей безпідставно виніс постанову про відмову в реєстрації кандидатів від Дніпропетровської обласної організації партії Земельних України. Позивач вважає, що помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів в депутати. Правова позиція, якою відповідач мотивує правомірність своєї відмови зареєструвати кандидатів у депутати позивача, на думку позивача, є проявом надмірного формалізму при прийнятті документів, який у даному випадку створив необґрунтовані перешкоди для реалізації права позивача на балотування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року о 10 год.00 хв. відкрито провадження у справі за правилами статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено підготовче засідання на 02.10.2020 о 09 годині 00 хвилин.

02.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 02.10.2020 о 14 год. 00 хв.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, з урахуванням скорочених строків розгляду даної категорії справи та відсутності долучення до клопотання документа на підтвердження прав підписанта, а також наявності у нього права надіслати іншого представника та належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала правову позицію та надала суду пояснення аналогічні тим, що викладені у позові по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд виходить із такого.

Згідно зі статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановою Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" №795-ІХ від 15.07.2020 призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25.10.2020.

Постановою Центральної виборчої комісії "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020" №160 від 08.08.2020 призначено на неділю, 25.10.2020, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Постановою Центральної виборчої комісії "Про утворення та формування складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), місцевих (крім міст в Автономній Республіці Крим), районних у місті Києві територіальних виборчих комісій" від 10.08.2020 №172 утворено та сформовано склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (крім міст в Автономній Республіці Крим), районах у місті Києві територіальних виборчих комісій, у тому числі у межах Дніпропетровської області, серед яких Дніпропетровська обласна територіальна виборча комісія.

24.09.2020 року Дніпропетровська обласна організація партія Зелених України звернулась до Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії із заявою та доданими до неї документами для реєстрації кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради 25.10.2020 року, висунутих 16.09.2020 року на Конференції цієї організації політичної партії.

29.09.2020 року Дніпропетровською обласною територіальною виборчою комісією прийнято постанову №39 про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25.10.2020 року.

В обгрунтування постанови Дніпропетровська обласна територіальна виборча комісія зазначила, що згоду балотуватись кандидатами у депутати Дніпропетровської обласної організації партія Зелених України не надано 62 кандидатами у депутати за переліком. Серед документів, наданих для реєстрації, наявні заяви від цих кандидатів про згоду балотуватись від партії Зелених України. Тобто, цими кандидатами у депутати не надано згоди балотуватися від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, яка їх висунула кандидатами у депутати Дніпропетровської обласної ради.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Підстави для відмови в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови визначені статтею 230 ВК України.

При вирішені спору суд виходить з того, що згідно з приписами статті 63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

У статті 20 Виборчого кодексу України визначено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно із статті 196 Виборчого кодексу України, виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Загальний порядок висування кандидатів організацією партії визначений статтею 218 Виборчого кодексу, відповідно до приписів якої, висування кандидатів організацією партії проводиться на її зборах, конференції у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

Про дату, час і місце проведення зборів, конференції з метою висування кандидатів організація партії повідомляє у письмовій формі відповідну територіальну виборчу комісію не пізніш як за день до дня проведення зборів, конференції.

Підстави для відмови в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови визначені статтею 230 ВК України.

Зокрема, у відповідності до частини 1 цієї статті Кодексу територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, у разі:

1) порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій;

2) відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої статті 222, пунктах 1, 2, 4 частини першої статті 223 цього Кодексу, невідповідності таких документів вимогам цього Кодексу (в тому числі щодо розміру грошової застави);

3) встановлення нею наявності у передвиборній програмі організації партії положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

4) висування кандидатів у депутати від організації партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки .

В свою чергу, частиною 4 статті 230 ВК України передбачено, що рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику організації партії (у разі висування такої особи організацією партії) та кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови (у разі самовисування).

Отже, чинним законодавством України передбачено, що порушення порядку висування кандидатів у депутати є підставою для відмови у реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій.

Дослідивши спірну постанову, суд зазначає, що фактичною підставою для відмови у реєстрації всіх кандидатів у депутати визначено ту обставину, що згоду балотуватись кандидатами у депутати Дніпропетровської обласної організації партія Зелених України не надано 62 кандидатами у депутати, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 .

Вказаними депутатами були подані заяви про згоду балотуватись від партії Зелених України. Тобто, цими кандидатами у депутати не надано згоди балотуватися від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, яка їх висунула кандидатами у депутати Дніпропетровської обласної ради.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про недотримання пункту 6 частини 1 статті 222 Виборчого кодексу України та є підставою для відмови в реєстрації кандидатів.

Отже, з аналізу наведеної постанови, судом встановлено, що відповідачем відмовлено у реєстрації кандидатів у зв`язку з виявленими неточностями кандидатів у депутати серед поданих ними документах.

Відповідно до частини 10 статті 219 Виборчого кодексу України рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних територіальних виборчих округів, які додаються до такого рішення і є його невід`ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою цієї місцевої організації партії або печаткою організації партії вищого рівня, а також погоджується центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою партії.

Частиною 1 статті 13 Закону України Про Центральну виборчу комісію визначено, що рішення комісії є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відповідного виборчого процесу, в тому числі виборчими комісіями.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 227 Виборчого кодексу України, кандидати у депутати, включені організацією партії до єдиного та територіальних виборчих списків, реєструються територіальною виборчою комісією Автономної Республіки Крим, відповідною територіальною обласною, районною, міською, районною у місті, сільською, селищною виборчою комісією за умови подання комісії документів, передбачених статтею 222 цього Кодексу.

Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за тридцять днів до дня голосування.

Виключний перелік підстав для відмови в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах визначений статтею 230 вказаного Кодексу.

При цьому, вказаною статтею також визначено, що помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

У разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляється відповідний суб`єкт подання документів.

Виявлені недоліки у поданих документах можуть бути усунуті шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Якщо уточнені або інші документи не надійшли у цей строк, відповідні документи вважаються відсутніми.

Як вже встановлено судом, підставою для прийняття оскарженого рішення слугували посилання виборчої комісії на приписи пункту 6 частини 1 статті 222 Виборчого кодексу України, зокрема: у заявах кандидатів міститься згода балотуватись від партії Зелених України, цими кандидатами у депутати не надано згоди балотуватися від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, яка їх висунула кандидатами у депутати Дніпропетровської обласної ради.

Відповідно до положень частини З статті 230 Виборчого кодексу України помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати. У разі відсутності в поданих на реєстрацію документах інформації, яка обов`язково повинна бути зазначена відповідно до вимог цього Кодексу, про це невідкладно повідомляється відповідний суб`єкт подання документів.

Судом досліджені подані до суду територіальні виборні списки кандидатів у депутати від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, їх автобіографії, заяви вище перелічених кандидатів від 16.09.2020 року, та встановлено, що вказані заяви містять надання кандидатами згоди балотуватись в єдиному багатомандатному виборчому окрузі і бути кандидатом у депутати з виборів депутатів Дніпропетровської обласної ради від партії Зелених України.

Долучені до матеріалів справи заяви вище перелічених кандидатів від 16.09.2020 року не містять посилання на надання згоду балотуватись від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України.

Суд зазначає, що в силу ч. 3 ст. 230 Виборчого кодексу України, норми якого є спеціальними та прямими щодо регулювання спірних правовідносин, виявлені недоліки у поданих документах можуть бути усунуті шляхом подання не пізніше наступного дня після отримання зазначеного повідомлення уточнених або інших документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

В той же час, виявивши неточності (описки, арифметичні помилки) на відповідача ст. 230 Виборчого кодексу України покладено обов`язок повідомити позивача щодо усунення неточностей.

Проте, судом встановлено недотримання відповідачем ст. 230 Виборчого кодексу України, що виразилось у тому, що замість того, щоб повідомити позивача щодо усунення неточностей, відповідач безпідставно виніс постанову №39 від 29.09.2020 року про відмову в реєстрації кандидатів від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України.

Отже суд вважає, що помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів в депутати. Проте, позивача було позбавлено права на усунення неточностей оскаржуваною постановою №39 від 29.09.2020 року.

Слід також зазначити, що порушення процедури, у цьому випадку порушення порядку висування кандидатів, не повинно породжувати таких правових наслідків, як відмова у реалізації особами конституційного права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури вчинення певної дії необхідно розуміти не як вимоги до самої дії, а як вимоги до суб`єкта виборчого процесу на їх вчинення. При цьому, фундаментальне порушення - це таке порушення норм права, допущення якого мало б наслідком прийняття незаконного рішення.

У розглянутому ж випадку, дійсно мають місце обставини неналежного зазначення кандидатами у депутати територіального підрозділу політичної партії, від якої балотуються наведені кандидати, однак, на переконання суду, такі порушення є суто формальними.

За таких обставин, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури висування кандидатів організацією партії, суд робить висновок, що вказані обставини, на які посилається відповідач в оскарженому рішенні, не можуть бути підставою для відмови у реалізації як членів політичної партії так і безпартійних осіб, висунутих позивачем, бути кандидатами у депутати.

Таким чином, суд робить висновок, що приймаючи оскаржувану постанову виборчою комісією не дотримано принципу пропорційності, закріпленою у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв`язку з чим така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про протиправність постанови Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії від 29.09.2020 року №39 про відмову в реєстрації кандидатів включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25.10.2020 року, у зв`язку із чим оскаржена постанова підлягає скасуванню.

За приписами частини 1 статті 278 КАС України, суд установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 (номер в ЄДРСР 52934283).

Судом встановлено, що відповідач прийняв протиправне рішення про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради від позивача, тому у цьому випадку вимога позивача зобов`язати відповідача виконати покладені на нього законом повноваження є вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов`язані з його громадянськими правами та обов`язками, до суду, таким чином, це означає право на суд . Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов`язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

На думку суду, визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради від Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України, без спонукання відповідача виконати вимоги законодавства, не відновлює порушених прав позивача.

Суд може ухвалити рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

В даному випадку у відповідача відсутні інші варіанти управлінських рішень, окрім рішення про реєстрацію кандидатів, включених до виборчих списків партій, оскільки рішення відповідача про відмову у такій реєстрації визнано судом протиправним.

Тому суд вважає, що єдиним вірним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов`язання Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії зареєструвати кандидатів, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25 жовтня 2020 року.

Окрім того, такий спосіб відновлення порушеного права не суперечить приписам статей 5, 245 КАС України.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 9 статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону № 3674 визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується один розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 2101,00 грн.

За звернення до суду із вказаним позовом, позивач при поданні позовної заяви не сплатив судовий збір, у зв`язку з чим у відповідності до вимог частини 9 статті 273 КАС України та з урахуванням частини 1 статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір у розмірі 2102,00 грн., як за одну вимогу немайнового характеру, яку заявлено юридичною особою.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 273, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, буд. 6, кімн. 174) до Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 43766324) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №39 Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії від 29.09.2020 року про відмову в реєстрації кандидатів, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну територіальну виборчу комісію зареєструвати кандидатів, включених до виборчих списків Дніпропетровської обласної організації партії Зелених України на чергових виборах депутатів Дніпропетровської обласної ради 25 жовтня 2020 року, щодо яких постановою №39 Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії від 29.09.2020 року відмовлено в реєстрації.

Стягнути до Державного бюджету України (реквізити: отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра/Чечел.р./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008; за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної територіальної виборчої комісії (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.О.Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 43766324).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двох днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Суддя О.В. Врона