Рішення

від 17.08.2020 по справі 280/3182/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року 12 год.08 хв.Справа № 280/3182/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представників позивача - Єрмаченка Д.В., Ворони О.В.

представника відповідача - Одинець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК ГРУП (69014, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 10, код ЄДРПОУ 40256817)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДБК ГРУП (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. Про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 276/565/АВ/П/ТД-ФС від 19.03.2020.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновок відповідача щодо порушення позивачем частини 1 статті 21 та частин першої і третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не відповідає дійсності, зроблений за результатами власного суб`єктивного правового тлумачення норм Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю України. Зазначає, що в перевіряємий період з кожним з 5 фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 , TOB ДБК ГРУП уклало цивільно-правові договори на надання індивідуально визначених оплатних послуг на умовах, що визначені цими договорами, у зв`язку з чим зазначені особи не можуть вважатися працівниками в розумінні норм Кодексу законів про працю України. Вказує, що чинне законодавство України не містить прямої заборони на залучення суб`єктом господарської діяльності до виконання платних послуг не найманих працівників , а звичайних фізичних осіб, які не мають статусу суб`єктів господарської діяльності (ФОП) на підставі цивільно-правових договорів, в яких сторони погоджують усі умови виконання зазначених договорів. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 15.06.2020 вх. № 27699 посилається на те, що інспекційним відвідуванням ТОВ ДБК ГРУП встановлено фактичний допуск 5 осіб до роботи без належного оформлення трудової діяльності, чим порушено вимоги частини 1 статті 21 та частин першої і третьої статті 24 КЗпП України. Надані позивачем цивільно-правові договори є типовими та однаковими, де змінювався лише характер виконуваних робіт особами. За умовами вказаних договорів не зазначався кінцевий результат із позначенням кількісних та якісних показників, після досягнення яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Також, в угодах чітко визначено підпорядкованість виконавця замовнику (п. 3.1 договорів). Виплата винагороди здіснювалась за видатковими касовими ордерами, в яких в графі підстава виплати зазначено - заробітна плата за відповідний місяць. Також, інспекційним відвідуванням встановлено, що заробітна плата за договорами ЦПД виплачувалась відповідно до відомості розподілу виплат, що є характерним для виплати за трудовим договором. Тому, вважає, що накладення штрафу за порушенням вимог КЗпП України є правомірним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/3182/20, підготовче судове засідання призначено на 16.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 13.08.2020.

13.08.2020 протокольною ухвалою суду за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи до 17.08.2020.

Під час розгляду справи по суті 17.08.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві. Просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 17.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Інспекційне відвідування позивача здійснено на підставі інформації отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 27.12.2019 за №22323/053 про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

11.01.2020 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ №57 про проведення інспекційного відвідування ТОВ ДБК ГРУП з питань додержання законодавства про працю у термін до 30.01.2020.

На виконання наказу №57, згідно направлення від 15.01.2020 №58 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів - Бохан Наталією Вікторівною та головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів - ОСОБА_6 здійснено захід державного нагляду у формі інспекційного відвідування позивача, предметом якого визначено: порядок оформлення трудових відносин.

В ході інспекційного відвідування в період з 22.01.2020 по 30.01.2020 за адресою здійснення господарської діяльності позивача було встановлено, що 5 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Козлов М.В., ОСОБА_5 .

За результатами виявлених порушень, 30.01.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області складено Акт інспекційного відвідування №ЗП276/565/АВ та припис №ЗП276/565/АВ/П.

Копія акту та припису надіслані на адресу ТОВ ДБК ГРУП поштою.

12.02.2020 головним державним інспектором Бохан Н.В. складено акт № ЗП276/565/АВ-ВП про відмову від підпису акту інспекційного відвідування та припису.

19.03.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП276/565/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до TOB ДБК ГРУП штраф у розмірі 236 150,00 грн. за порушення останнім вимог частин першої і третьої статті 24 КЗпП України.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У зв`язку із втратою чинності 14.05.2019 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

У відповідності до пункту 2 Порядку № 823 (в редакції, чинній на час проведення інспекційного відвідування), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до змісту підпункту третього пункту 5 Порядку № 823, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник.

Згідно з пунктами 6, 8, 9, 10 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до пунктів 19-24 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування проведено головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів - Бохан Наталією Вікторівною та головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів - Скуріхіною Тетяною Володимирівною на підставі наказу від 11.01.2020 №57 та направлення від 15.01.2020 №58.

В ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено Акт від 30.01.2020 №ЗП276/565/АВ, встановлено, що що 5 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення, 19.03.2020 ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП276/565/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до TOB ДБК ГРУП штраф у розмірі 236150,00 грн.

Позивач в позовній заяві будь-яких доводів щодо недотримання процедури проведення інспекційного відвідування та притягнення його до відповідальності не виказав. Не встановив таких обставин і суд.

Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» .

Як було зазначено вище, статтею 265 КЗпП України (в редакціїї чинній на момент приягнення до відповідальності) передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.

При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.

Відповідно до змісту оскаржуваної Постанови ОСОБА_1 зобов`язується надати послуги з перевезення будівельних матеріалів. Коло обовязків виконуваних робіт за даними договорами, відповідають трудовим функціям водія та експедитора транспорту, які передбачають виконання робіт за посадами (професіями) Водій автотранспортних засобів (код 8322) та Експедитор транспортний (код 3422:25389). Дані професії передбачено Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами). Крім того, були надані для ознайомлення табелі використання робочого часу за жовтень-грудень 2019 на вищевказану особу, де зазначено, що: у жовтні 2019 ОСОБА_1 працював 7 днів по 8 годин з вихідними днями (з 22.10.2019 по 30.10.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2019 ним відпрацьовано 56 годин; у листопаді 2019 ОСОБА_1 працював 15 днів по 8 годин з вихідними днями (з 11.11.2019 по 30.11.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за листопад 2019 ним відпрацьовано 120 годин; у грудні 2019 ОСОБА_1 працював 10 днів по 8 годин з вихідними днями (з 17.12.2019 по 29.12.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 ним відпрацьовано 80 годин. Розрахунки проводяться на підставі акту здавання-приймання наданих послуг. Проте, відповідно до видатково касових ордерів оплата здійснюється щомісячно та з чіткою періодичністю, що передбачено ст. 115 КЗпП україни. А саме: 07.11.2019 виплачена заробітна плата за жовтень 2019 року, 06.12.2019 виплачена заробітна плата за листопад 2019, 08.01.2020 виплачена заробітна плата за грудень 2019.

Відносно ОСОБА_7 зазначено, що останній зобов`язується надати послуги: з перевезення будівельних матеріалів. Коло обов`язків виконуваних робіт за даними договорами, відповідають трудовим функціям водія та експедитора транспорту, які передбачають виконання робіт за посадами (професіями) "Водій автотранспортних засобів" (код 8322) та "Експедитор транспортний" (код 3422:25389). Дані професії передбачено Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами). Крім того, були надані для ознайомлення табелі використання робочого часу за жовтень- грудень 2019 на вищевказану особу, де зазначено, що: у жовтні 2019 ОСОБА_8 працював 4 дні по 8 годин (з 28.10.2019 по 31.10.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2019 ним відпрацьовано 32 години; у листопаді 2019 ОСОБА_8 працював 5 днів по 8 годин (з 25.11.2019 по 29.11.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 ним відпрацьовано 40 годин; у грудні ОСОБА_8 працював 10 днів по 8 годин з вихідними днями (з 02.12.2019 по 13.12.2019), відповідно до табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 ним відпрацьовано 80 годин. Розрахунки проводиться на підставі акту здавання-приймання наданих послуг. Проте, відповідно до видаткового касових ордерів оплата здійснюється щомісячно та з періодичністю, що передбачена ст. 115 КЗпП України. А саме: 07.11.2019 виплачена заробітна плата за жовтень 2019; виплачена заробітна плата за листопад 2019; виплачена заробітна плата за грудень 2019.

З ОСОБА_3 підписаний цивільно-правовий договір № 1 від 30.05.2019, строк виконання робіт якого з 30.05.2019 по 28.12.2019. Оплата виконаних робіт здійснювалась на підставі актів здавання-приймання наданих послуг. Проте, керівництвом підприємства були надані для ознайомлення табелі використання робочого часу за травень-грудень 2019 на вищевказану особу, де зазначено, що: у травні 2019 ОСОБА_9 працювала 2 дні по 8 годин (з 30.05.2019 по 31.05.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за травень 2019 нею відпрацьовано 16 годин; у червні 2019 ОСОБА_10 працювала 4 дні по 8 годин (з 26.06.2019 по 28.06.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за червень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у липні 2019 ОСОБА_10 працювала 4 дні по 8 годин з вихідними днями (з 11.07.2019 по 15.07.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за липень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у серпні 2019 ОСОБА_10 працювала 4 дні по 8 годин (з 12.08.2019 по 15.08.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за серпень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у вересні 2019 ОСОБА_9 працювала 4 дні по 8 годин з вихідними днями (з 25.09.2019 по 30.09.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за вересень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у жовтні 2019 ОСОБА_9 працювала 4 дні по 8 годин (з 28.10.2019 по 31.10.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за жовтень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у листопаді 2019 ОСОБА_9 працювала 4 дні по 8 годин (з 26.11.2019 по 29.11.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за листопад 2019 нею відпрацьовано 32 години; у грудні 2019 ОСОБА_9 працювала 10 дні по 8 годин з вихідними днями (з 17.12.2019 по 28.12.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за вересень 2019 нею відпрацьовано 80 годин. Розрахунки проводиться на підставі акту здавання-приймання наданих послуг. Проте, відповідно до видаткового касових ордерів оплата здійснюється щомісячно та з періодичністю, що передбачена ст. 115 КЗпП України. А саме: 07.06.2019 виплачена заробітна плата за травень 2019; виплачена заробітна плата за червень 2019; виплачена заробітна плата за липень 2019; 06.09.2020 виплачена заробітна плата за серпень 2019; 07.10.2020 виплачена заробітна плата за вересень 2019; 07.11.2020 виплачена заробітна плата за жовтень 2019; 06.12.2020 виплачена заробітна плата за листопад 2019; 08.01.2020 виплачена заробітна плата за грудень 2019.

З ОСОБА_4 підписаний цивільно-правовий договір від 30.05.2019, строк виконання робіт якого з 30.05.2019 по 31.07.2019. Оплата виконаних робіт здійснювалась на підставі актів здавання-приймання наданих послуг. Проте, керівництвом підприємства були надані для ознайомлення табелі використання робочого часу за травень-липень 2019 на вищевказану особу, де зазначено, що: у травні 2019 ОСОБА_11 працював 2 дні по 8 годин (з 30.05.2019 по 31.05.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за травень 2019 нею відпрацьовано 16 годин; у червні 2019 ОСОБА_11 працював 4 дні по 8 годин (з 25.06.2019 по 28.06.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за червень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у липні 2019 ОСОБА_11 працював 4 дні по 8 годин (з 23.07.2019 по 26.07.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за липень 2019 нею відпрацьовано 32 години.Розрахунки проводиться на підставі акту здавання-приймання наданих послуг. Проте, відповідно до видаткового касових ордерів оплата здійснюється щомісячно та з періодичністю, що передбачена ст. 115 КЗпП України. А саме: 07.06.2019 виплачена заробітна плата за травень 2019; 05.07.2019 виплачена заробітна плата за червень 2019; 07.08.2020 виплачена заробітна плата за липень 2019.

З ОСОБА_5 підписаний цивільно-правовий договір від 30.05.2019, строк виконання робіт якого з 30.05.2019 по 31.07.2019. Оплата виконаних робіт здійснювалась на підставі актів здавання-приймання наданих послуг. Проте, керівництвом підприємства були надані для ознайомлення табелі використання робочого часу за травень-липень 2019 на вищевказану особу, де зазначено, що: у травні 2019 ОСОБА_5 працював 2 дні по 8 годин (з 30.05.2019 по 31.05.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за травень 2019 нею відпрацьовано 16 годин; у червні 2019 ОСОБА_5 працював 4 дні по 8 годин (з 25.06.2019 по 28.06.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за червень 2019 нею відпрацьовано 32 години; у липні 2019 ОСОБА_5 працював 4 дні по 8 годин (з 23.07.2019 по 26.07.2019), відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за липень 2019 нею відпрацьовано 32 години.Розрахунки проводиться на підставі акту здавання-приймання наданих послуг. Проте, відповідно до видаткового касових ордерів оплата здійснюється щомісячно та з періодичністю, що передбачена ст. 115 КЗпП України. А саме: 07.06.2019 виплачена заробітна плата за травень 2019; виплачена заробітна плата за червень 2019; виплачена заробітна плата за липень 2019.

Однак, суд критично оцінює такі висновки відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у статті 626 ЦК України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини першої статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог частини першої статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно приписів частини першої статті 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. На виконання зазначених приписів, замовник передбачив відсутність підпорядкованості правилам внутрішнього трудового розпорядку, та поклав обов`язок організації процесу виконання робіт з використанням власних засобів на виконавця, таким чином надавши йому можливість вільно обирати зручний для роботи час.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

При цьому, предметом кожного договору, укладеного позивачем із фізичними особами були різного виду, різної тривалості, різної складності послуги, перелік яких визначався в п.1.1.Договору, та вказувався строк виконання робіт.

В ході судового розгляду досліджено угоди, укладені між ТОВ ДБК ГРУП з ОСОБА_1 № 8 від 27.09.2019 та ТОВ ДБК ГРУПП і ОСОБА_7 № 7 від 27.09.2019.

Так, п. 1.1 Договорів встановлено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за грошову винагороду надати послуги з перевезення будівельних матеріалів за вказівкою Замовника, а саме: перевезення будівельних матеріалів на об`єкти для TOB ДБК ГРУП . Пунктами 1.2 Договорів визначено, що строк виконання робіт: з 27.09.2019 р. по 28.12.2019 р.

У договорі ТОВ ДБК ГРУП з ОСОБА_9 предмет визначений наступним чином: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за грошову винагороду надати послуги з перевезення будівельних матеріалів за вказівкою Замовника, а саме: здійснювати складання кошторисної документації для TOB ДБК ГРУП . Строк виконання з 30.05.2019 р. по 28.12.2019 р.

Згідно п. 1.1. Цивільно-трудового договору № 2 від 30.05.2019 укладеного ТОВ ДБК ГРУП з ОСОБА_4 встановлено , що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за грошову винагороду надати послуги з улаштування обшивки внутрішніх укосів гіпсокартонними листами з кріпленням на клей та улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами (фальш стін) по металевому каркасу для TOB ДБК ГРУП . Пунктом 1.2 Цивільно-трудового договору № 2 від 30.05.2019 встановлено, що строк виконання робіт: з 30.05.2019 р. по 31.07.2019 р.

Згідно цивільно-трудового договору № 3 від 30.05.2019 укладеного між ТОВ ДБК ГРУП з ОСОБА_5 замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за грошову винагороду надати послуги з монтажу гіпсокартонних систем, шпаклівка гіпсокартону, покраска для TOB ДБК ГРУП . Пунктом 1.2 Цивільно-трудового договору № 3 від 30.05.2019 встановлено, що строк виконання робіт: з 30.05.2019 р. по 31.07.2019 р.

Згідно з п. 1.4 Договорів Виконавець надає послугу на власний ризик, самостійно організовує надання послуги та забезпечує отримання Замовником певного результату з предмету цього Договору.

Пунктом 1.5 Договорів встановлено, що Виконавець не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку Замовника, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, оскільки він не є найманим працівником в розумінні КЗпПУ, а сам організовує процес надання послуг у вільний для себе час.

В п. 4.1 Договорів встановлено, що за надання належним чином, своєчасно та без зауважень послуг Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю грошову винагороду, розмір якої виходить з розрахунку: перевезення будівельних матеріалів на об`єкт у обсязі 28 виїздів становить 3550 грн. грошової винагороди ( ОСОБА_1 ); перевезення будівельних матеріалів на об`єкт в незалежності від відстані та товару у обсязі 21 виїзду становить 2 581,10 грн. грошової винагороди ( ОСОБА_7 ).; складання кошторисної документації, в кількості 72 шт., становить 7200 грн. грошової винагороди ( ОСОБА_9 ); улаштування обшивки внутрішніх відкосів гіпсокартонними листами з кріпленням на клей та улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами (фальш стін) по металевому каркасу в обсязі 37,03 м.кв., становить 1853,01 грн. грошової винагороди. ( ОСОБА_4 ); монтаж гіпсокартонних систем в обсязі 11,67 м.кв. 700 грн., шпаклівка гіпсокартону в обсязі 11,67 становить 583,50 грн., покраска в обсязі 18,98 м.кв. становить 569,51 грн., всього робіт в обсязі 42,32 м.кв. становить 1853,01 грн. грошової винагороди ( ОСОБА_5 ).

За результатами виконаних робіт (послуг) між Виконавцями та Замовником підписані акти приймання-передачі, які фіксують факт виконання робіт (відповідно до п. 1.8 Договорів).

Виконавці не зараховані до ТОВ ДБК ГРУП .

До трудової книжки Виконавців не вносились записи про роботу, оскільки Договори є цивільно-правового характеру.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відносини з фізичною особою не є трудовими, у разі, якщо оплата праці прямо залежить від виконаної роботи, а такий договір є договором цивільно-правового характеру.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 № 825/2058/18, де зазначив, що: …Аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених договорів та складених на їх виконання актів прийняття робіт дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання трудового законодавства, адже містять умову щодо оплати виконаних робіт залежно від даних акту виконаних робіт, який, у свою чергу складається на підставі виконаних робіт із визначенням обсягу робіт, їх строків та вартості кожної одиниці виготовлених деталей… .

Проаналізовані цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.

Щодо ведення позивачем табелів обліку робочого часу на осіб, з якими були укладені цивільно-трудові договори присутній у судовому засіданні директор пояснив, що згідно наказу від 13.09.2018 № 13/09 (копія долучена до справи) ним було прийнято рішення вести табель обліку використання робочого часу для усіх працівників підприємства та на осіб, що надають послуги (виконують роботи) на користь ТОВ ДБК ГРУП на підставі цивільно-правових договорів. Прийняття такого рішення він пояснив тим, що є потреба у визначенні кількості затраченого часу особами, які виконують певні роботи.

На думку суду, прийняття такого рішення суб`єктом господарювання не суперечить положенням чинного законодавства та не може беззаперечно свідчити про те, що всі занесені до табелю обліку робочого часу особи виконують роботи за трудовими договорами.

Посилання відповідача на те, що виплата винагороди здійснювалась щомісячно та з періодичністю, що передбачена ст. 115 КЗпП України не відповідає дійсності.

Так, відповідно до ч.1. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата".

Тобто визначена ч. 1 ст. 115 КЗпПУ періодичність виплати заробітної плати працівникам не може бути рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата .

Як зазначено в самому акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові виплата за роботи здійснювалась ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 лише один раз на місяць.

Також, долучені до матеріалів справи представниками позивача податкові розрахунки форми 1-ДФ свідчать про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виплачувалась винагорода за цивільно-правовими угодами, а не заробітна плата.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши первинні бухгалтерські документи і договори про надання послуг, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виступали саме виконавцями цивільно-правових відносин, оскільки виконували різну роботу (послуги), час надання яких обирали самостійно. Розмір винагороди за кожним договором залежав від обсягу роботи, який мали виконати вказані особи та не мав стабільного розміру.

Більш того, за змістом укладених цивільно-правових договорів ТОВ ДБК ГРУП цікавило саме результат наданих ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 послуг: переміщення будівельних матеріалів, наявна кошторисна документація, облаштовані гіпсокартоні стіни, шпаклівка гіпсокартону, тощо. Тому і винагорода за угодами залежала не від кількості затраченого часу, а саме від результату.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 №127/21595/16-ц).

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивачем, мають місце трудові відносини та в порушення статті 24 КЗпП України, зазначені особи фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.

Відтак, суд вважає що Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ЗП 276/565/АВ/П/ТД-ФС від 19.03.2020 є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні досуду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3542,25 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК ГРУП (69014, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 10, код ЄДРПОУ 40256817) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 276/565/АВ/П/ТД-ФС від 19.03.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК ГРУП судовий збір у розмірі 3542 (три тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 25 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі складено та підписано 28.09.2020.

Суддя Л.Я. Максименко