Рішення

від 01.10.2020 по справі 320/3765/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Київ № 320/3765/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області від 27.09.2019 №0267565/5005-1027, №0267563/5005-1002, податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 22.01.2020 №2620-50/4.

Позов мотивовано протиправністю винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на нарахування контролюючим органом вказаної суми податкового зобов`язання на майно, яке не належить позивачу, оскільки вказане майно було внесено позивачем до статутного капіталу товариства з подальшою перереєстрацією останнім права власності на це майно, та з огляду на використання позивачем іншого належного йому майна, на яке контролюючим органом також нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а саме для ведення особистого селянського господарства, що є законодавчо передбаченою підставою для звільнення такого майна від оподаткування податком на нерухоме майно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2018 роки, з огляду на наявність у власності позивача нерухомого майна загальною площею 1327,10 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є базою оподаткування податком на нерухоме майно відповідно до положень статті 266 Податкового кодексу України. Також, відповідачем зазначено, що на підставі поданої позивачем заяви виявлено розбіжність між даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даними відповідного програмного забезпечення податкової служби, в зв`язку з чим здійснено перерахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об`єкту нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , та відкликано / скасовано попередньо сформоване податкове повідомлення-рішення по даному об`єкту оподаткування №0108987-5005-1002 від 29.01.2020 та №0267563-5005-1002 від 27.09.2019. Крім того, у відзиві наголошено, що фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено про звернення позивача до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 29.01.2020 №0108984-5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за 2019 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 55379,88 грн., яку відповідним рішенням ДПС України задоволено та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення. Водночас, контролюючим органом проігноровано наведений у скарзі порядок визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості, в зв`язку з чим протиправно нараховано позивачу податок на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнене від оподаткування податком на нерухомість.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , є власником наступної нерухомості, відмінної від земельної ділянки: квартира загальною площею 59,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , дата державної реєстрації права власності - 29.03.2016; комплекс нежитлових будівель літ А , Б , В , Г , Д , Е , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: адмінбудівля А загальною площею 160,2 кв. м.; прохідна Б загальною площею 8,9 кв. м.; трансформаторна підстанція В загальною площею 39,6 кв. м.; гаражі Г загальною площею 216,7 кв. м.; склад Д загальною площею 41,8 кв. м.; цех інкубатора Е загальною площею 859,9 кв. м., дата державної реєстрації права власності - 29.07.2016; квартира в житловому будинку загальною площею 80,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 - дата державної реєстрації права власності - 27.05.2003; житловий будинок загальною площею 261,50 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , дата державної реєстрації права власності - 22.10.2004, що підтверджується інформаційною довідкою 207156234 від 21.04.2020

Запис в Реєстрі прав на нерухоме майно про належний на праві власності ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, літера А , загальною площею 534,3 кв. м., літера Б загальною площею 121,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , погашено 05.03.2020 у зв`язку з перенесенням в Державний реєстр речових прав №486312032204.

Згідно інформаційної довідки №207158933 від 21.04.2020, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №486312032204 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, літера А , загальною площею 534,3 кв. м., літера Б загальною площею 121,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , власник - товариство з обмеженою відповідальністю Грінеко Груп , код ЄДРПОУ 39437653.

Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 27.09.2019: №0267563/5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки у розмірі 13776,46 грн., №0267564/5005-1002, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у розмірі 310,88 грн.; №0267565/5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки у розмірі 64255,01 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались позивачу за адресою: АДРЕСА_8 поштовим відправленням №0911709764767, яке не вручено адресату за терміном зберігання .

Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 22.01.2020 №2620-50/4 на суму 78001,47 грн., яку отримано позивачем 12.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0911710182119 з розпискою позивача про отримання.

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 21.02.2020 на зазначену податкову вимогу.

Рішенням Державної податкової служби України від 07.04.2020 №Д/99-00-10-05-09 податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 22.01.2020 №2620-50/4 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2019 роки, а також винесену на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податкову вимогу, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 податкового кодексу України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Водночас, приписами підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2019, визначалось, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 №2628-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019, підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку .

Отже, не належать до об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 01.01.2019 - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, з 01.01.2019 - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, за висновком суду, умовами звільнення об`єктів нежитлової нерухомості від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 01.01.2019 є: - належність будівель і споруд сільськогосподарським товаровиробникам; - використання сільськогосподарськими товаровиробниками таких будівель і споруд безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з 01.01.2019 є: - належність таких об`єктів нерухомості до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; - відсутність передачі їх власниками в оренду, лізинг, позичку; - належність сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним та фізичним особам).

При цьому, зважаючи на набрання чинності змінами до Податкового кодексу України в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2019, та з урахуванням положень пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, вказані зміни враховуються при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди, починаючи з 01.01.2020.

Окрім підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в якому наведено визначення сільськогосподарський товаровиробник лише для цілей глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, поняття сільськогосподарський товаровиробник визначено іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно абзацу одинадцятого статті 1 Закону України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років від 18.01.2001 №2238-III, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Відповідно до статті 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис від 23.09.2008 №575-VI, виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

За приписами абзацу восьмого статті 1 Закону України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років , продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1-05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Коди продукції сільського господарства та пов`язані з ними послуги визначені розділом 1 секції А Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (з наступними змінами та доповненнями).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про належність до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, фізичних осіб, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000.

При цьому, суд вважає слушним зауважити, що встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і спрямована на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Втім, окрім наявності у власності позивача будівель і споруд, які відносяться до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (цех інкубатора Е загальною площею 859,9 кв. м.), та земельної ділянки площею 0,9275 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення нею сільськогосподарської діяльності, передбаченої КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, та на підтвердження використання позивачем, зокрема, цеху інкубатора безпосередньо у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Також, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження належності позивача протягом 2016-2018 років до категорії сільськогосподарських товаровиробників, здійснення у вказаний період сільськогосподарської діяльності та .

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення у 2016-2018 роках від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належного позивачу на праві приватної власності комплексу нежитлових будівель літ А , Б , В , Г , Д , Е , який знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе (вулиця Сквирське шосе), будинок 176к, а саме: адмінбудівлі А загальною площею 160,2 кв. м.; прохідної Б загальною площею 8,9 кв. м.; трансформаторної підстанції В загальною площею 39,6 кв. м.; гаражів Г загальною площею 216,7 кв. м.; складу Д загальною площею 41,8 кв. м.; цеху інкубатора Е загальною площею 859,9 кв. м.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Положеннями підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

За приписами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 27.09.2019, зокрема, №0267563/5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки у розмірі 13776,46 грн., №0267565/5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки у розмірі 64255,01 грн.

При цьому, у відзиві відповідача на позов зазначено про відкликання/скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки у розмірі 13776,46 грн. на об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: Білоцерківський район, с. Михайлівка, вул. Московська, 32-А.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що об`єкт нежитлової нерухомості, який знаходиться за адресою: Білоцерківський район, с. Михайлівка, вул. Московська, 32-А, не належить позивачу на праві приватної власності та нею не використовується.

Відтак, відсутні правові підстави для нарахування позивачу податку на нерухомість, відмінного від земельної ділянки, на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, літера А , загальною площею 534,3 кв. м., літера Б загальною площею 121,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Михайлівка, вул. Московська, будинок 32-А, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Грінеко Груп , код ЄДРПОУ 39437653.

За приписами підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

При цьому пунктом 60.3 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Втім, окрім зазначення у відзиві на позов про скасування/відкликання податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002, відповідачем не надано суду рішення про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, не зазначено реквізити такого рішення.

Крім того, контролюючим органом не відкликано спірну податкову вимогу, яка містить частину податкового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2019 №0267563/5005-1002.

Тому, за висновком суду, повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів його відкликання/скасування контролюючим органом.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.09.2019 №0267563/5005-1002.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.09.2019 №0267565/5005-1027 в зв`язку врахуванням контролюючим органом при визначенні суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, площі належного позивачу на праві приватної власності комплексу нежитлових будівель літ А , Б , В , Г , Д , Е , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказаний об`єкт нерухомості не підпадає під передбачені підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільги з оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.09.2019 №0267565/5005-1027 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 22.01.2020 №2620-50/4, то згідно приписів підпункту 60.1.3 пункту 60.1 Податкового кодексу України, податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Як встановлено судом, податкову вимогу від 22.01.2020 №2620-50/4 сформовано контролюючим органом та направлено позивачу у зв`язку з несплатою ним податкового зобов`язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішення від 27.09.2019 №0267565/5005-1027 та №0267563/5005-1002.

Податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002 визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Тому, сума податкового боргу, визначена у спірній вимозі, підлягає зменшенню, що є підставою для відкликання податкової вимоги.

Крім того, відповідачем зазначалось про відкликання/скасування контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002, в зв`язку з чим податкова вимога від 22.01.2020 №2620-50/4 мала бути відкликана. Втім, спірна вимога відповідачем не відкликалась.

Таким чином, в зв`язку зі зменшенням податкового боргу, визначеного у вимозі від 22.01.2020 №2620-50/4, з огляду на скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 №0267563/5005-1002, та в зв`язку з відсутністю факту відкликання контролюючим органом спірної вимог, зазначена вимога також підлягає скасуванню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 28.04.2020 №0.0.1690689575.1). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 560,53 грн. (2/3 позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.09.2019 №0267563/5005-1002.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 22.01.2020 №2620-50/4.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 жовтня 2020 року.