Рішення

від 22.09.2020 по справі 813/2361/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2361/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О. секретар судового засідання Лубоцька Н.І., за участю: представника позивача - Бабій І.М., представника відповідачів - Котик О.Й., Пилявки Р.І., Боднар Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області № 49-ос від 30.05.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області у зв`язку із реорганізацією, скороченням штатної чисельності працівників відповідно до п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, або рівнозначній посаді Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області;

- стягнути з Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.05.2017 року по день поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 30.05.2017 року № 49-ос її було незаконно звільнено із посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області. Незаконність звільнення, на думку позивачки, полягає в тому, що її було звільнено у зв`язку із реорганізацією, скороченням штатної чисельності працівників, відповідно п.1. ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". При прийнятті рішення про звільнення позивачки через реорганізацію, скорочення чисельності штату начальником Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області мало б враховуватися переважне право на залишення позивачки на роботі у зв`язку з високою кваліфікацією, тривалим безперервним стажем роботи (14 років) та наявністю на її утриманні неповнолітньої дитини, чого, однак, зроблено не було, чим було порушено вимоги ст. 42 КЗпП України. Позивачу також не було запропоновано іншої вакантної посади. Виходячи з наведеного, позивачка вважає винесений наказ про її звільнення незаконним, а дії начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо її звільнення - незаконними. У зв`язку з наведеним позивака звернулася з даним позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано наказ начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області № 49-ос від 30.05.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, або рівнозначній посаді Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області; стягнуто з Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 29 396 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто шість ) гривень 95 коп.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №813/2361/17 змінено, виклавши резолютивну частину постанови в новій редакції: адміністративний позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано наказ начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду Львівської області №49-ос від 30.05.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно - перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи або рівнозначній посаді Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) з 31.05.2017; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.05.2017 по 08.11.2017 включно в розмірі 29 136 (двадцять дев`ять тисяч сто тридцять шість) грн 80 коп.; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково - скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 04 січня 2020 року.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О.

Ухвалою суду 08 січня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20 серпня 2020 року закрито підготовче засідання у справі та призначено судове засідання.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав заперечення, де з позовними вимогами не погодився з огляду на наступне. Станом на 01.01.2017 року в Городоцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області діяв штат із кількістю 70 штатних одиниць. Відповідно по постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №988 Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , Городоцьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України реорганізовано шляхом приєднання Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі в штаті якого було 54 одиниць. В результаті проведення вищезазначеної реорганізації в об`єднаному управлінні, згідно постанови Пенсійного фонду України від 22.12.2016 року №29-1 Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України відбулися зміни структури та чисельності штату управління, що в свою чергу призвело до ліквідації відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи в якому, працювала ОСОБА_1 , та деяких посад інших спеціалістів. 22.02.2017 року головним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області, затверджено новий штатний розпис та нову структуру об`єднаного управління, який введено в дію наказом по управлінню 30.03.2017 року №40 Про введення в дію структури та штатного розпису Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із штатною чисельністю 101 одиниця з 30.03.2017 року. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи(посади державної служби) у цьому державному органі. Позивача про наступне вивільнення із займаної посади було попереджено персонально завчасно, а саме 30.03.2017 року, про що свідчить наказ від 30.03.2017 року №16-ос Про попередження працівників Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо зміни найменування структурних підрозділів, зміну істотних умов державної служби, зміну істотних умов праці, скорочення чисельності та штату і наступним вивільненням . Працівникам, які підлягали вивільненню у зв`язку із скороченням їхніх посад, були запропоновані посади з урахуванням переважного права залишення на роботі відповідно до вимог ст.42, 184 КЗпП України. Позивач не має достатніх підстав, які б у свою чергу надавали їй переважне право на залишення на роботі тому їй було запропоновано взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад, що утворились в головному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області. Четверо спеціалістів управління , в тому числі й ОСОБА_1 взяли участь у конкурсі на заміщення вакантних посад, однак позивачка не пройшла перший етап даного конкурсу. Відтак, звільнення позивачки проведено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства, отже жодних підстав для задоволення позовних вимог не має. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача подав пояснення з врахування постанови Верховного Суду від 06.11.2019 року, де зазначив наступне. Начальником об`єднаного управління відповідно до ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності була скерована службова записка на ім`я голови профспілкового комітету працівників Городоцького об`єднаного управління ПФУ у Львівській області від 28.12.2016 № 295, якою повідомлено про майбутні зміни структури та штатного розпису об`єднаного управління, скорочення на рівні 11,2% від діючого штатного розпису та одночасно додано список осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі на підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України та список працівників, що мають гарантії при прийнятті на роботу у відповідності до ст. 184 КЗпП України. 12 квітня 2017 року начальником об`єднаного управління на ім`я голови профспілкового комітету Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області скеровано службову записку № 171, якою повідомлено про введення в дію з 30.03.2017 року нової структури Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області, у зв`язку з чим припинено діяльність відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, працювала позивач, скорочення посад у структурних підрозділах та про створення нових структурних підрозділів і посад. З урахуванням переважного права залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України 20 спеціалістам запропоновано посади в новостворених структурних підрозділах. Одночасно, начальником об`єднаного управління повідомлено про відсутність посад, які можна запропонувати решті працівникам управління, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у зв`язку з чим надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу та ч. 1 ст. 40,49-2 КЗпП України. 21 квітня 2017 року відбулися збори профкому, порядком денним яких було вирішення питання про надання згоди профкому на звільнення вищезгаданих працівників. Листом від 21.04.2017 № 5 повідомлено начальника Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області про надання згоди на звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу , зокрема, ОСОБА_6 з наданням їй гарантій і компенсацій, передбачених чинним законодавством. Разом з тим зазначено, що до моменту проведення реорганізації Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області (до 01.04.2017) у відділі контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи працювали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 .

З 22.07.2017 року затверджено нову структуру та штатний розпис та введено в дію з 30.03.2017 року. Внаслідок реорганізації Відділ контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи в об`єднаному управлінні ліквідовано, працівників попереджено про наступне вивільнення. Функції щодо проведення контрольно-перевірочної роботи передано Головному управлінню ПФУ у Львівській області, тому для збереження кадрового потенціалу Головним управлінням було запропоновано нижчу посаду ОСОБА_8 - звільнена за переведенням до Головного управління у Львівській області та оголошено конкурс на вакантні посади головних спеціалістів. Всім працівника відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи було запропоновано участь у цьому конкурсі. ОСОБА_1 першого етапу цього конкурсу не пройшла у зв`язку з не набранням прохідного балу тестування.

Для подальшої безперебійної роботи управління та збереження кадрового потенціалу працівникам, що підлягали звільненню, з урахуванням територіального розташування їх робочого місця та переважного права на залишення на роботі та з огляду на посадові обов`язки, які вони виконували до скорочення, запропоновано наступні вакантні посади ОСОБА_10 (має трьох утриманців, стаж роботи понад 14 років), ОСОБА_13 (має переважне право на залишення на роботі в порівнянні з позивачкою, що підтверджується її вищою кваліфікацією і продуктивністю праці, оскільки посадовими обов`язками вищевказаної особи згідно з посадовою інструкцією є робота по веденню обліку платежів як до скорочення так і на даний час), ОСОБА_2 (має одного утриманця, стаж роботи понад 20 років, має заохочення), ОСОБА_9 (стаж роботи понад 21 рік, має заохочення, займала керівні посади в управлінні), ОСОБА_14 (має трьох утриманців, перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею 3 років). За весь період роботи в управлінні ОСОБА_1 на відміну від вищезгаданих осіб, які мають незаперечне переважне право на залишення на роботі, не отримувала жодних заохочень як працівник з більш високою продуктивністю праці і професіоналізмом.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задоволити.

Представники відповідача у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 07 жовтня 2003 року призначена на посаду головного спеціаліста з кадрів. З 27 червня 2006 року переведена на посаду спеціаліста I категорії Відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів. З 28 січня 2011 року призначена на посаду головного спеціаліста Відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів Управління в Мостиському районі Львівської області, з 31 березня 2016 року звільнена зі займаної посади за переведенням до Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області, з 01.04.2016 року - на посаді головного спеціаліста відділу контрольно - перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького ОУПФУ.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , Городоцьке об`єднане управління ПФУ у Львівській області реорганізовано шляхом злиття управління ПФУ в Городоцькому районі Львівської області та управління ПФУ в Мостиському районі Львівської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Городоцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області реорганізовано шляхом приєднання до нього Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області.

Структура новоствореного Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області затверджена відповідно до постанови ПФУ від 22.12.2019 № 29-1 Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України , якою не передбачено відділів з контрольно-перевірочної роботи на рівні управлінь фонду в районах, містах, районах у містах, оскільки функції контрольно-перевірочної роботи передані до Головних управлінь Фонду в областях.

Головним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області 22.02.2017 року затверджено новий штатний розпис та нову структуру об`єднаного управління, який введено в дію наказом по управлінню 30.03.2017 року №40 Про введення в дію структури та штатного розпису Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із штатною чисельністю 101 одиниця з 30.03.2017 року.

30 березня 2017 року ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення.

Наказом начальника Городоцького ОУПФУ від 30.05.2017 р. № 49-ос ОСОБА_1 звільнено 30 травня 2017 року з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи у зв`язку з реорганізацією, скорочення штату відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись зі своїм звільненням, позивачка звернулася до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою статті 87 цього Закону передбачено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За правилами статей 42, 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, яке при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації надається, зокрема, сімейним - при наявності двох і більше утриманців та працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В силу частини першої статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з цієї підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , Городоцьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України реорганізовано шляхом приєднання Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі.

В результаті проведення реорганізації в об`єднаному управлінні, згідно постанови Пенсійного фонду України від 22.12.2016 року №29-1 Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України відбулися зміни структури та чисельності штату управління, що в свою чергу призвело до ліквідації відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи в якому, працювала ОСОБА_1 , та деяких посад інших спеціалістів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області 22.02.2017 року затверджено новий штатний розпис та нову структуру об`єднаного управління, який введено в дію наказом по управлінню 30.03.2017 року №40 Про введення в дію структури та штатного розпису Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із штатною чисельністю 101 одиниця з 30.03.2017 року.

Приписами ст.36 КЗпП України передбачено, що у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Таким чином, трудовий договір, який укладений ОСОБА_1 з установою, яка реорганізована шляхом злиття в Городоцьке ОУПФ, діяв і продовжувався з новоствореним суб`єктом владних повноважень.

Щодо доводів позивача про те, що їй не запропоновано вакантні посади.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (надалі - Закон України №889-VIII).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 87 Закон України №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою статті 87 Закону України №889-VIII встановлено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Частиною 2 ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом ч.1-3 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Отже, як передбачено положеннями законодавства, обов`язковою умовою, яка покладається на роботодавця, при наступному вивільненні працівника є зобов`язання власника або уповноваженого ним органу одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації в цій же установі.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Порушення цієї обов`язкової для роботодавця умови вважається порушенням процедури звільнення.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що з моменту попередження позивача 30.03.2017 про майбутнє вивільнення у зв`язку з реорганізацією, до дня звільнення - 30.05.2017, роботодавцем не було запропоновано позивачу жодної вакантної посади, яку він міг би обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Відповідно до постанови КМ України від 21.12.2016 року №988, Городоцьке об`єднане управління ПФУ реорганізовано шляхом приєднання УПФУ в Яворівському районі в штаті якого було 54 одиниці.

Структура новоствореного Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області затверджена відповідно до постанови ПФУ від 22.12.2016 №29-1, якою не передбачено відділів з контрольно - перевірочної роботи на рівні управлінь фонду в районах, містах, районах у містах, оскільки функції контрольно - перевірочної роботи передані до Головних управлінь Фонду в областях.

Начальником об`єднаного управління відповідно до ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності була скерована службова записка на ім`я голови профспілкового комітету працівників Городоцького об`єднаного управління ПФУ у Львівській області від 28.12.2016 № 295, якою повідомлено про майбутні зміни структури та штатного розпису об`єднаного управління, скорочення на рівні 11,2% від діючого штатного розпису та одночасно додано список осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі на підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України та список працівників, що мають гарантії при прийнятті на роботу у відповідності до ст. 184 КЗпП України.

12 квітня 2017 року начальником об`єднаного управління на ім`я голови профспілкового комітету Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області скеровано службову записку № 171, якою повідомлено про введення в дію з 30.03.2017 року нової структури Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області, у зв`язку з чим припинено діяльність відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, працювала позивач, скорочення посад у структурних підрозділах та про створення нових структурних підрозділів і посад.

У відповідності до примірної структури затвердженої постановою ОУПФУ складено, та в подальшому затверджено головним управління ПВУ у Львівській області новий штатний розпис об`єднаного управління на 2017 рік, який був введений в дію наказом по об`єднаному управлінню від 30.03.2017 №40 Про введення в дію структури та штатного розпису Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області із штатною чисельністю 101 одиниця.

З урахуванням переважного права залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України 20 спеціалістам запропоновано посади в новостворених структурних підрозділах. Одночасно, начальником об`єднаного управління повідомлено про відсутність посад, які можна запропонувати решті працівникам управління, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у зв`язку з чим надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу та ч. 1 ст. 40,49-2 КЗпП України.

21 квітня 2017 року відбулися збори профкому, порядком денним яких було вирішення питання про надання згоди профкому на звільнення вищезгаданих працівників. Листом від 21.04.2017 № 5 повідомлено начальника Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області про надання згоди на звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу .

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 30.08.2017 №5057/11, відповідно до якого, з 30.03.2017 року по 30.05.2017 року в Городоцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України були наявні вакантні посади: головного спеціаліста юрисконсульта -1, головного спеціаліста фінансово - економічного відділу - 6 посад (у містах Городку, Мостиська, Новояворівськ). Окрім того вказано, щодо осіб, які працювали у відділ контрольно - перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи разом з ОСОБА_1 та яким запропоновано посади в Городоцькому об`єднаному управлінні ПФУ Львівської області після реорганізації у березні 2017 року та мають переважне право у залишенні на роботі на підставі п.1, п.3 ч.2 ст.42 КЗпП України зазначено п`ять осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 .

Як вказує відповідач, функції щодо проведення контрольно - перевірочної роботи передано ГУ ПФУ у Львівській області, тому для збереження кадрового потенціалу відповідачем тільки ОСОБА_8 було запропоновано нижчу посаду в ГУ ПФУ у Львівській області та оголошено конкурс на інші вакантні посади.

Також в письмових поясненнях від 24.02.2020 відповідач зазначає про наявність вакантних посад в Городоцькому ОУ ПФУ у Львівській області станом на 30.03.2017 6 посад: головного спеціаліста - юрисконсульта -1 посада, головний спеціаліст фінансово - економічного відділу - 5 посад.

Відповідно до штатного розпису Городоцького ОУПФУ Львівської області (затвердженого начальником Головного управління ПФУ у Львівській області 26.01.2017 року) Відділ контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи складався з 10 посад - начальник відділу 1 посада, заступник начальника відділу - 1 посада, головний спеціаліст - 7 посад, провідний спеціаліст - 1 посада.

Штатний розпис управління ПФУ в Яворівському районі Львівської області (затвердженого начальником Головного управління ПФУ у Львівській області 26.01.2017 року 26.01.2017 року) передбачав Відділ контрольно-перевірочної роботи, який складався з 10 посад, а саме: начальник відділу - 1 посада, головний спеціаліст - 4 посади.

Відповідно до штатного розпису Городоцького ОУПФУ Львівської області (затвердженого начальником Головного управління ПФУ у Львівській області 22.02.2017 року) Відділ контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи відсутній.

Відтак, судом встановлено, що відбулось фактичне скорочення займаної позивачем посади.

В ході судового розгляду справи відповідач не надав суду незаперечних доказів, що одночасно з попередженням про звільнення 30.03.2017 та в подальшому до закінчення двомісячного терміну попередження позивачу були запропоновані всі вакантні посади в Городоцькому ОУ ПФУ у Львівській області чи в ГУ ПФУ у Львівській області. Натомість, іншим працівникам таке право забезпечено.

Таким чином, звільнивши позивача на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» , відповідач не вжив передбачених законом заходів з метою працевлаштування позивача, що є порушенням процедури звільнення.

Щодо доводів позивача про неврахування її переважного права за залишення на посаді при скороченні штату.

Для виявлення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, передбачене ст.42 КЗпП України, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз повинен бути проведений з врахуванням ряду факторів, зокрема, рівня освіти і присвоєної кваліфікації, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, тимчасового виконання обов`язків більш кваліфікованого працівника, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи, суміщення професій тощо.

Відповідно до ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

12 квітня 2017 року начальником об`єднаного управління на ім`я голови профспілкового комітету Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області скеровано службову записку № 171, якою повідомлено про введення в дію з 30.03.2017 року нової структури Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області, у зв`язку з чим припинено діяльність відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, працювала позивач, скорочення посад у структурних підрозділах та про створення нових структурних підрозділів і посад.

З урахуванням переважного права залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України 20 спеціалістам запропоновано посади в новостворених структурних підрозділах. Одночасно, начальником об`єднаного управління повідомлено про відсутність посад, які можна запропонувати решті працівникам управління, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у зв`язку з чим надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу та ч. 1 ст. 40,49-2 КЗпП України.

21 квітня 2017 року відбулися збори профкому, порядком денним яких було вирішення питання про надання згоди профкому на звільнення вищезгаданих працівників. Листом від 21.04.2017 № 5 повідомлено начальника Городоцького об`єднаного управління ПФУ Львівської області про надання згоди на звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу .

В матеріалах справи міститься службова записка начальника Городоцького ОУПФУ від 28.12.2016 р. № 295, яка адресована голові профспілкового комітету працівників Городоцького ОУПФУ, якою останнього повідомлено про майбутні зміни у структурі та штатному розписі управління, про заплановане скорочення посад та наведено список осіб, які мають переважне право на залишення на роботі на підставі пунктів 1 і 3 частини другої статті 42 КЗпП, а також список осіб, щодо яких частиною третьою статті 184 КЗпП встановлено заборону на звільнення (вагітні жінки і жінки, які мають дітей). Позивач не була включена до переліку осіб, які мають переважне право на залишенні на посаді .

Щодо аналізу інформації, вказаній у службовій записці від 28.12.2016 №295, при визначенні відповідачем осіб, які мають переважне право у залишенні на роботі проаналізовано лише кількість утриманців та стаж роботи. Однак відповідачем не обґрунтовано причин не включення позивача у список таких осіб з врахуванням того, що стаж державної служби її складає 13 років 2 місяці та на її утриманні є дитина віком 7 років. Натомість, згідно вказаної службової записки до осіб, що мають переважне право у залишенні на роботі включено осіб, які не мають утриманців або ж мають менший стаж роботи, ніж позивач.

Відповідно до Порівняльної таблиці щодо переважного права залишення на роботі, поданої відповідачем під час розгляду справи в суді на вимогу суду, стаж державної служби ОСОБА_1 становить 13 років 2 місяці (в т.ч. на посаді 9 місяців), відсутні дисциплінарні стягнення, на утриманні дитина віком 7 років. Відтак, позивач мала переважне право на залишенні на роботі. Однак, така таблиця не містить інформації щодо дисциплінованості працівників, показники продуктивності праці, а лиш містить інформацію про освіту, стаж на посаді державної служби, заохочення та соціальні гарантії.

Крім того, відповідачем не представлено доказів проведення при прийнятті спірного рішення серед працівників, посади яких підлягають скороченню, такої оцінювальної перевірки із дослідженням їхніх документів та інших персональних відомостей для визначення працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Порівняльну таблицю щодо переважного права працівників складено відповідачем тільки на вимогу суду при судовому розгляді справи.

А тому, суд вважає, що в процесі реорганізації відповідачем було проведене формальне, поверхневе дослідження питання про переважне право залишення працівників (в тому числі позивача) на роботі, посади яких підлягають скороченню. Детальний аналіз проведений лиш при розгляд і справи в суді.

Щодо дотримання відповідачем вимог ст. 43 КЗпП України.

Згідно з ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частини третьої зазначеної вище статті подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу зборів профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 21.04.2017, розгляд питання про надання згоди на звільнення, зокрема, ОСОБА_1 , проводився у відсутності позивача та інших працівників, які підлягали звільненню.

Відсутня в матеріалах справи і заява позивача про розгляд подання за її відсутності.

Зазначене свідчить про порушення норм законодавства, що регламентує порядок отримання згоди профспілкового органу на звільнення працівника.

З огляду на викладені обставини справи та норми законодавства, дійшов до висновку про порушення трудового законодавства при проведенні звільнення позивача, зокрема, про недотримання відповідачем при винесенні оскаржуваного наказу вимог ст. 42, ч.3 ст. 49-2, а також ч.3 ст. 43 КЗпП України.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області № 49-ос від 30.05.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 235 КЗпП України, при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі- Порядок № 100).

Відповідно до абз. 3 пункту 3 Порядку, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно до п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110) днем звільнення вважається останній день роботи.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У постанові від 16 жовтня 2012 року справа 321-267а12 Верховний Суд України дійшов висновку, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити на роботі його неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (стаття 235 частина 2 КЗпП України).

Відповідно до наявних матеріалів, період вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить з 31.05.2017 року по 22.09.2020 року, тобто 828 робочих днів.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, суд виходить з довідки відповідача, відповідно до якої середньоденна заробітна плата позивача за період за квітень-травень 2017 року становила 260, 15 грн (4682,68 грн / 18 відпр. дні)

Відтак, розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 215412,48 грн.(260,15 грн. * 828 робочих днів).

Щодо дати, з якої позивач підлягає поновленню на роботі, то такою є 31.05.2017 року, оскільки позивача було звільнено 30.05.2017 року, що вважається останнім днем її роботи.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття оскаржуваного наказу.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

ВІдповдіно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області № 49-ос від 30.05.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи, або рівнозначній посаді Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (правонаступником якого є Головне управління ПФУ у Львівській області) з 31.05.2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.05.2017 року по 22.09.2020 року включно в розмірі 215 412,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.10.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна