Рішення

від 22.09.2020 по справі 460/4728/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2020 року м. Рівне №460/4728/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Ригун Л.О., відповідача: представник Рощенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" доЗдолбунівської міської ради Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Гаражний кооператив "Авто-Сигнал" звернувся до суду з адміністративним позовом до Здолбунівської міської ради Рівненської області, в якому він просить: визнати протиправним і скасувати рішення №1149 від 18 березня 2020 року, визнати протиправним та скасувати рішення №348 від 15 березня 2017 року в частині пункту резолютивної частини рішення: район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів , зобов`язати прийняти рішення про надання Гаражному кооперативу Авто-Сигнал дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів, що визначено рішенням Здолбунівської міської ради №1149 від 04.09.2015.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року заява позивача про забезпечення позову залишена без задоволення.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №348 від 15 березня 2017 року (пункт: район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів ) повернена позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В решті вимог, ухвалою суду від того ж числа, прийнято позов до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті на 15 вересня 2020 року. Також витребувано у відповідача додаткові докази, а саме: підготовчі матеріали землевпорядної служби на розгляд земельної комісії Здолбунівської міської ради, протокол засідання земельної комісії Здолбунівської міської ради щодо виділення земельної ділянки для будівництва гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" в березні 2016 року, висновок юридичного відділу про відповідність проекту рішення земельної комісії чинному законодавству.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року розгляд справи призначений на 15.09.2020 відкладено до 22.09.2020 у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні.

У судовому засіданні 22 вересня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Згідно з позовною заявою і поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, позивач неодноразово подавав заяви задля відведення земельної ділянки, під будівництво гаражів в районі вул. Л.Українки, 11, м.Здолбунів поруч з місцем проживання членів кооперативу "Авто-Сигнал", а відповідач всупереч вимогам законодавства не розглядав їх у встановлений місячний строк. 18.12.2019 позивач вкотре звернувся до відповідача з проханням виділити земельну ділянку. Однак рішенням відповідача №1149 від 18.03.2020 було відмовлено у задоволенні такої заяви з покликанням на рішення №348 від 15.03.2017 про резервування даних ділянок для інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату. Вказав, що відповідач при ухваленні цього рішення не врахував всі обставини, що мають суттєве значення для його прийняття, зокрема те, що особи з інвалідністю упродовж тривалого строку не зверталися за виділенням їм землі у згаданій локації і гаражних кооперативів не створювали, а тому це рішення упродовж кількох років так і не було не реалізовано. При цьому, відмітив, що місцевою владою зарезервовано 28 земельних ділянок без жодного обґрунтування, чим викликана необхідність їх визначення саме у такій кількості. Ствердив, що відповідач прийняв рішення №348 від 15.03.2017 не задля того, щоб насправді захистити вразливу верству населення, позаяк такої кількості осіб з інвалідністю, які мають автомобілі з ручним керуванням, не те що у відповідному кварталі, а й в усьому місті немає. Вважає, що таке рішення було відповідачем прийнято з єдиною метою: надати правомірного вигляду своїм діям щодо відмови кооперативу "Авто-Сигнал" у наданні дозволу на відведення бажаної земельної ділянки. Доводив, що суб`єкт владних повноважень прийняв протиправне рішення №1149 від 18.03.2020, чим порушив закріплені у Конституції і в Земельному кодексі України права членів кооперативу на безоплатне отримання землі. За наведеного просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством та на підставі належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. Покликається на те, що питання регулювання земельних відносин, зокрема виділення і резервування земель комунальної власності належать до виключної компетенції відповідача. Вказала, що 15.03.2017 Здолбунівською міською радою ухвалено рішення №348, яким визначено місця на території міста Здолбунів на яких передбачається виділення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів особам з інвалідністю з захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності авто з ручним керуванням, а саме: район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів. Це рішення не скасовано і є чинним нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування. Наголосила, що підставою для відмови спірним рішенням у наданні Кооперативу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва гаражів в АДРЕСА_1 стало те, що місце розташування цих земельних ділянок не узгоджувалось зі згаданим вище нормативно-правовим актом. Тобто ділянки, на які претендував позивач, були заброньовані для майбутнього їх отримання особами з інвалідністю, а тому їх виділення позивачу було неможливе. З тих підстав просила у позові відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

07.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до голови Здолбунівської міської ради Рівненської області з проханням виділити йому земельну ділянку для будівництва гаража площею 30 м2 у районі його місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 (на території незбудованої котельні)(а. с. 9).

Здолбунівська міська рада листом №02/12-Р-1226 від 21.12.2015 повідомила заявнику, що генеральним планом забудови міста земельна ділянка у вказаному ним місці передбачена для будівництва гаражів гаражним кооперативом. Запропоновано створити гаражний кооператив для отримання земельної ділянки (а. с. 9).

29.12.2015 ОСОБА_1 створив та зареєстрував Гаражний кооператив "Авто-Сигнал", про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за №15961020000001164. Основний вид діяльності - Комплексне обслуговування об`єктів (КВЕД 81.10) (а. с. 11). У даному кооперативі налічується десять членів..

30.12.2015 Кооператив подав до голови Здолбунівської міської ради Рівненської області заяву, в якій просив дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_3 для будівництва індивідуальних гаражів (а. с. 138).

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань використання земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища відповідача №5 від 09.02.2016 було вирішено перенести вирішення заяви позивача до наступної сесії ради і виїхати на місце для детального вивчення ситуації (а.с.128-137). Разом з тим пропозицій щодо необхідності резервування земельних ділянок по АДРЕСА_3 за особами з інвалідністю від членів комісії не поступало.

Рішенням відповідача №91 від 16.03.2016 розгляд питання про надання дозволу Кооперативу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_3 для будівництва індивідуальних гаражів перенесено на засідання чергової сесії (а. с. 12).

19.12.2016 позивач повторно звернувся до Здолбунівського міського голови, в якій зауважив, що міською радою не розглянута по суті його заява від 30.12.2015 про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на згадану вище земельну ділянку. Члени Кооперативу вимагали включити це питання у порядок денний сесії міської ради, що проводилася 21.12.2016 і розглянути його (а. с. 15).

Рішенням відповідача №304 від 21.12.2016 було відмовлено у наданні Кооперативу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_3 для будівництва гаражів в зв`язку з резервуванням даних ділянок для інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату (а.с.17).

Це рішення було скасовано, як незаконне постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13.04.2017 у справі №562/103/17, що набрала законної сили 25.04.2017 (а. с. 22-23).

15.03.2017 відповідач ухвалив рішення №348, яким визначив місця на території міста Здолбунів на яких передбачається виділення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності авто з ручним керуванням, а саме: район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів. Водночас у рішенні не було зазначено конкретну кількість і площу цих ділянок (а. с. 21). Разом з тим, сторонами не заперечується той факт, що відповідно до детального плану території обмеженої вулицями Лесі Українки-Квітнева (місця, де хочуть отримати ділянки члени кооперативу) для осіб з інвалідністю зарезервовано 28 ділянок для розміщення гаражів (а.с.184). При цьому, відповідачем визнано, що рішення №348 від 15.03.2017 на даний час не реалізовано, позаяк особи з інвалідністю з проханням про відведення їх ділянок для будівництва гаражів не звертались і наразі ці ділянки є вільними.

14.06.2017 Здолбунівська міська рада рішенням №420 відмовила членам Кооперативу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва гаражів, обґрунтовуючи свою відмову наведеним вище рішенням №348 (а. с. 24).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, 30.06.2017 Кооператив звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати його незаконним та скасувати (а. с. 25-28).

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05.10.2017 у справі №562/2354/17 у задоволенні позову відмовлено. Таке рішення набрало законної сили 13.12.2017 (а. с. 29-38).

16.11.2017 Управління соціального захисту населення Здолбунівської міської ради на запит позивача поінформувало, що не володіє інформацією про осіб з інвалідністю з захворюванням опорно-рухового апарату, які мають автомобілі з ручним керуванням (а.с.39).

Через два роки, 18.12.2019 члени Гаражного кооператив "Авто-Сигнал" знову звернулись до відповідача з проханням виділити земельну ділянку під будівництво гаражів в районі вул. Л. Українки, 11, м. Здолбунів (а. с. 40).

Рішенням відповідача №1149 від 18.03.2020 було відмовлено у задоволені заяви позивача з покликанням на рішення №348 від 15.03.2020 про резервування даних ділянок для інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату (а. с. 25).

Не погоджуючись з рішенням Здолбунівської міської ради №1149 від 18.03.2020 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать, зокрема: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України, вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами частини 2 статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, у частині 3 статті 123 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.

Єдиною правовою підставою для ухвалення Здолбунівською міською радою рішення №1149 від 18.03.2020 про відмову Гаражному кооперативу "Авто-Сигнал" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів в районі вул. Л.Українки, 11, м.Здолбунів, стало резервування даних земельних ділянок для інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату на підставі рішення Здолбунівської міської ради №348 від 15.03.2017.

В силу положень статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, вирішуються такі питання, зокрема: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відповідно до статті 30 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Дійсно 15.03.2017 відповідач ухвалив рішення №348, яким визначив місця на території міста Здолбунів, на яких передбачається виділення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів особам з інвалідністю, що пов`язана із захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності авто з ручним керуванням, а саме: район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів.

Тобто місцева влада вирішила притримати земельні ділянки для забезпечення ними у майбутньому осіб з інвалідністю.

Суд зауважує, що хоча поняття резервування земель для подальшого виділення окремим категоріям осіб, які користуються державними пільгами, і не визначено у Земельному кодексі України, однак відноситься до регулювання у сфері земельних відносин, а саме, розпорядження земельними ділянками. Відтак, суд погоджується з представником відповідача, що вирішення таких питань належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, у даному випадку Здолбунівської міської ради.

Разом з тим, суд не може погодитися з тим, що рішення Здолбунівської міської ради №1149 від 18.03.2020 про відмову Гаражному кооперативу "Авто-Сигнал" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ґрунтується на засадах законності, обґрунтованості та розсудливості.

По-перше, у рішенні №348 від 15.03.2017 відповідач, визначаючи місця на території міста Здолбунів, для майбутнього виділення ділянок під індивідуальні гаражі особам із захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності авто з ручним керуванням, жодним чином не обумовлював ні кількість, ні площу таких ділянок. Детальним планом території обмеженої вулицями Л. Українки - 2 Лютого - Квітнева підтверджується і сторонами не заперечується, що на території, де позивач бажає отримати землю, є двадцять вісім земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів. При цьому, позивач претендує лише на десять ділянок відповідно до кількості членів, які в нього входять. Відтак, вісімнадцять земельних ділянок, і при умові виділення десяти позивачу залишаться вільними, а тому права осіб з інвалідністю, захищені місцевою владою, жодним чином не будуть порушуватись, тим більше, що Здолбунівська міська рада не має в своєму розпорядженні жодних доказів тому, що у відповідному кварталі мешкає така значна кількість осіб з інвалідністю, що мають у власності авто з ручним керуванням.

По-друге, впродовж трьох років, з дати ухвалення рішення №348 від 15.03.2017 і впритул до дати розгляду клопотання позивача про виділення земельної ділянки - 18.03.2020, жодна особа, що має у власності авто з ручним керуванням не звернулася до відповідача з клопотанням про виділення їй земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража у згаданій локації. Більше того, 16.11.2017 Управління соціального захисту населення Здолбунівської міської ради на запит позивача поінформувало, що не володіє інформацією про осіб з інвалідністю з захворюванням опорно-рухового апарату, які мають автомобілі з ручним керуванням. Тобто взагалі відсутні будь-які відомості, чи проживають такі особи на території громади міста Здолбунів. Відтак, нагальна суспільна необхідність у забезпеченні їх земельними ділянками поблизу місця проживання для паркування автомобіля наразі відсутня, що залишилось поза увагою відповідача при ухваленні спірного рішення. Натомість члени кооперативу протягом тривалого часу не можуть реалізувати свої права закріплені у Конституції України і Земельному кодексі України щодо отримання землі для будівництва гаражів.

По-третє, законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у користування. Однією зі стадій цього процесу є отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Поряд з цим, отримання такого дозволу не означає автоматичну передачу такої ділянки або ділянок у користування, а по суті є лише проміжним рішенням щодо можливості виділення такої землі із комунальної власності. Як вбачається із згаданого детального плану території і підтверджується листом відповідача №02/12-Р-1226 від 21.12.2015 бажані позивачем земельні ділянки передбачені для будівництва гаражів гаражним кооперативом і є вільними, а тому немає об`єктивних перешкод для їх виділення, навіть з урахуванням забезпечення прав осіб з інвалідністю.

З наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при ухваленні рішення не враховані всі обставини, що мали суттєве значення для його прийняття, а тому воно є необґрунтованим і не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд застосовує висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України .

У цьому рішенні судом підкреслено особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).

Водночас суд використовує висновки Європейського суду з прав людини, наведені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", де суд зауважив, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним. Також надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права.

Повертаючись до даної справи, суд зауважує, що спочатку відповідач тривалий час (близько року) не приймав жодного рішення за зверненням позивача від 30.12.2015 щодо виділення йому земельних ділянок, хоча повинен був зробити це у місячний строк. Надалі, 21.12.2016 ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, яке було скасоване судом, як незаконне. Після цього, 15.03.2017 прийняв рішення №348, яким забронював бажані позивачем земельні ділянки за особами з інвалідністю, хоча жодними доказами не засвідчується суспільна необхідність винесення такого акту. У подальшому, не зважаючи на те, що впродовж трьох років особи з інвалідністю не звертались за виділенням їм землі, повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по вказаним земельним ділянкам з формальних підстав, тобто покликаючись виключно на існування рішення №348 від 15.03.2017. Таким чином, орган місцевого самоврядування при розгляді звернень позивача, не дотримався принципу належного урядування , внаслідок чого впродовж чотирьох років не спромігся врегулювати і вирішити земельне питання, віднесене до його компетенції, чим створив перешкоди у реалізації конституційно гарантованих прав членів Кооперативу на набуття земельних ділянок у користування для будівництва гаражів.

За наведеного рішення Здолбунівської міської ради №1149 від 18 березня 2020 року Про розгляд звернення гаражного кооперативу Авто-Сигнал підлягає скасуванню в судовому порядку, а позовні вимогу у відповідній частині - задоволенню.

Що стосується вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання Гаражному кооперативу Авто-Сигнал дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів, то суд вказує таке.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, вирішення питань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у його наданні є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією органу місцевого самоврядування - Здолбунівської міської ради.

У справі, що розглядається, Земельний кодекс України не визначає безальтернативного обов`язку відповідача ухвалити рішення щодо задоволення заяви позивача. Навпаки органу владних повноважень при розгляді такої заяви надано право здійснювати перевірку повноти поданих із заявою документів, а також відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, судом встановлено, що відповідач не здійснював всебічної і детальної перевірки поданих заявником документів для прийняття рішення і ним не враховані всі обставини, які мають значення для ухвалення мотивованого рішення.

Відтак, адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в такі повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання Гаражному кооперативу Авто-Сигнал дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів є передчасною і у її задоволенні слід відмовити.

Однак з метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги позивача в наступній редакції: Зобов`язати Здолбунівську міську раду Рівненської області повторно розглянути заяву Гаражного кооперативу Авто-Сигнал про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.

Cуд при ухваленні рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , заява № 303-A, п. 29).

За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1051,00 грн., повна сума якого сплачена відповідно до квитанції №62 від 24.06.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.6).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Гаражного кооперативу Авто-Сигнал (код ЄДРПОУ 40205150, вулиця Лесі Українки, 11/29, місто Здолбунів, Рівненська область, 35701) до Здолбунівської міської ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 05391130, вулиця Приходька, 1, місто Здолбунів, Рівненська область, 35700) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області №1149 від 18 березня 2020 року Про розгляд звернення гаражного кооперативу Авто-Сигнал .

Зобов`язати Здолбунівську міську раду Рівненської області повторно розглянути заяву Гаражного кооперативу Авто-Сигнал про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Здолбунівської міської ради Рівненської області на користь Гаражного кооперативу Авто-Сигнал судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 жовтня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко