Ухвала

від 02.10.2020 по справі 8805/12/2070

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 жовтня 2020 р.Справа № 8805/12/2070

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 8805/12/2070

за позовом Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 задоволено позов Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

16.09.2020 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування зазначає, що вперше скаржник зі скаргою звернувся в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України. Однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційна скарга була повернута у зв`язку з тим, що підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання. У зв`язку з відсутністю фінансування апелянт не мав можливості сплатити судовий збір та невідкладно повторно звернутися з апеляційною скаргою.

Разом з тим, вказує, що апелянт не втратив процесуального інтересу до розгляду справи та відразу після сплати судового збору повторно звернувся із апеляційною скаргою. Посилаючись на п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, відповідно до якого продовжуються процесуальні строки на період дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, просить визнати підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 15.01.2020, повний текст якого складено 24.01.2020, копія судового рішення отримана скаржником 30.01.2020 (т. 8 а.с. 116), апеляційна скарга вперше подана 11.02.2020.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 8805/12/2070 апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Копію ухвали суду від 18.02.2020 отримано ГУ ДПС у Харківській області 26.02.2020, що підтверджується копією супровідного листа.

16.09.2020 ГУ ДПС у Харківській області повторно подало апеляційну скаргу разом з платіжним дорученням.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VІ податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.

Податкові органи є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Отже, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.09.2020 по справі № 160/8398/18.

Посилання ГУ ДПС на дію норми п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України колегія суддів відхиляє, оскільки цією нормою передбачено продовження процесуальних строків в тому числі і строків, встановлених ст. 295 КАС України, на строк дії карантину, що може мати місце у разі, коли такий строк не сплинув. Введення карантинних заходів може бути самостійною підставою для поновлення особі процесуального строку, якщо вона доведе, що саме через ці заходи строк був пропущений.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України введено карантин та заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами та проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено обставин, пов`язаних із запровадженням карантину, які створили перешкоди для повторного звернення з апеляційною скаргою в період з 26.02.2020 (з дня отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги) по 16.09.2020 (день повторного подання апеляційної скарги).

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання неповажними підстав, наведених скаржником для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 8805/12/2070.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що підстави пропуску заявником строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, п. 5 ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 298, ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 8805/12/2070 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 8805/12/2070 за позовом Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова