Постанова

від 22.09.2020 по справі 480/3788/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р.Справа № 480/3788/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Глазько С.М., м. Суми) від 21.01.2020 року (повний текст рішення складено 30.01.2020 року) по справі № 480/3788/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області: № 0008801303 від 16.07.2019 р.; № 0008821303 від 16.07.2019 р.; № 0008811303 від 16.07.2019 р.; № 0008831303 від 16.07.2019 р.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0008851303 від 16.07.2019 р.; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0008841303 від 16 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення, безпідставно встановив систематичне надання позивачем послуг з перевезення, а як наслідок вважав вказані послуги підприємницькою діяльністю. Позивач зазначає, що будь-яких систематичних послуг, які можливо вважати підприємницькою діяльністю він не надав. Також позивач зазначив, що відповідач протиправно визначив йому дохід від підприємницької діяльності, оскільки квитки, які зазначені відповідачем у акті перевірки, є підробленими, про що позивач повідомив відповідні правоохоронні органи. У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року по справі № 480/3788/19 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача в період з 10.05.2019 р. по 15.05.2019 р. була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача за період з 30.07.2015 по 31.12.2018. За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 22.05.2019 №564/18-28-13-03-10/ НОМЕР_1 /123.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки були встановлені наступні порушення: ст. 63 Податкового кодексу України, а саме: здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, про що детальніше викладено у п. 17.1 даного акту, за дане правопорушення відповідно до вимог частини 1 ст. 164 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачена адміністративна відповідальність; п.п.49.18.4, п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України, в результаті не подання декларацій про майновий стан і доходи за 30.07.2015-2018; п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, проведеною перевіркою донараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб за період з 30.07.2015-31.12.2018 на суму 48598,01 грн., у т.ч. за 30.07.2015- 31.12.2015 на суму 36215,57 грн., за 2016 на суму 10910,04 грн., за 2017 на суму 1236,60 грн. за 2018 рік на суму 235,80 грн.; п.4 ч. 1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.7, п.4 ч.1 ст.1, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , в результаті чого донараховано єдиного внеску у сумі 78496,47 грн., в тому числі по періодам: 30.07.2015 - 31.12.2015 - 46885,25 грн., 2016 рік - 13334,50 грн., 2017 рік - 8448,00 грн., 2018 рік - 9828,72 грн.; п. 2.10 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування» що призвело до неподання платником звітів за період з 30.07.2015 - 31.12.2015; п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, п.п. 16-1 п.10 р.20 Податкового Кодексу України, проведеною перевіркою було нараховано до сплати в бюджет військового збору з чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності за період перевірки в сумі 4022,54 грн., у т.ч. по періодам: 30.07.2015-31.12.2015 - 2990,22 грн., 2016 рік - 909,17 грн., 2017 - 103,5 грн. 2018 рік - 19,65 грн.; ст.7 Закону України „Про ліцензування видів господарської діяльності» внаслідок відсутності ліцензії при здійсненні діяльності з надання послуг пасажирських перевезень, за дане порушення відповідно до вимог частини 1 ст. 164 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачена адміністративна відповідальність; п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6, ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, в наслідок ненадання на перевірку первинних документів та документів обліку, за відсутність обліку передбачена адміністративна відповідальність.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0008801303 від 16 липня 2019 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 60747 грн. 51 коп. (48598,01 грн. сума податку та 12149,50 сума штрафних санкцій) (а.с. 60); податкове повідомлення-рішення № 0008821303 від 16 липня 2019 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 5028 грн. 18 коп. (4022,54 грн. сума зобов`язання та 1005,64 сума штрафних санкцій) (а.с. 61); податкове повідомлення-рішення № 0008811303 від 16 липня 2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 680,00 грн. (а.с. 62); податкове повідомлення-рішення №0008831303 від 16 липня 2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн. (а.с. 63); вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0008851303 від 16 липня 2019 року, вказаною вимогою відповідач вимагає сплатити недоїмку у сумі 78496,47 грн. (а.с. 64); рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0008841303 від 16 липня 2019 року, вказаним рішенням застосована штрафна санкція у розмірі 680,00 грн. (а.с. 65).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що враховуючи сукупність доводів позивача та відсутність об`єктивних доказів отримання позивачем доходу та систематичного здійснення перевезення пасажирів, позовні вимоги є обґрунтованими.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не надано оцінки фактичних обставинам щодо направлення контролюючим органом на адресу позивача запитів про надання документів. Так, на підставі п. 16.1 ст. 16, п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та ст. 25 1 Закону України Про інформацію , ГУ ДФС у Сумській області платнику податків-громадянину ОСОБА_1 30.06.2017 р. особисто вручений лист Про надання документів від 27.06.2017 № 4075/10/18-28-13-03. Для проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності 27.11.2017 р. ОСОБА_1 вдруге був надісланий лист Про надання документів № 12185/10/18- 28-13-03, який отримано ним 05.12.2017 р. На направлені запити ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області за вказаний період будь-яких документів не надав.

Вказав, що судом першої інстанції під час розгляду справи також не врахованого того, що на адресу підприємств, які подали на ОСОБА_1 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), та зазначили дохід за ознакою 157 , контролюючим органом було направлено більше 250 запитів (вибірково), на які отримано відповіді з копіями квитків з печаткою ОСОБА_1 , свідоцтва платника єдиного податку та витягу з державного реєстру, що підтверджує надання ОСОБА_1 пасажирських перевезень.

Також апелянт зазначив, що згідно з базою даних НАІС ДДАІ МВС України встановлено, що ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , передав у користування (видача тимчасового реєстру талону по дорученню) автобуси марки MERCEDES-BENZ SPRINTER TOB ЄВРО-АВТО-АЛЬЯНС (код ЕДРПОУ 39758438), у зв`язку з чим на адресу ЄВРО-АВТО-АЛЬЯНС (код ЕДРПОУ 39758438) було направлено запит № 7654/10/18-28-13-03 від 10.04.2018 року та отримана відповідь № 4809/10 від 07.05.201 8р., згідно з якою ОСОБА_1 дійсно були оформлені довіреності, щодо користування та експлуатації даним підприємством транспортних засобів марки MERCEDES- BENZ SPRINTER та видані тимчасові реєстраційні талони. Проте, незважаючи на вищевикладений факт, вказані транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 ніколи не використовувались в господарській діяльності ТОВ ЄВРО-АВТО-АЛЬЯНС і залишаються перебувати в користуванні їх законного володільця, тимчасові реєстраційні талони було анульовано в зв`язку з їх втратою, (довідка ТСЦ № 5943 РСЦ МВС в Сумській області № 31/18/5943-794 від 27.04.2017 року).

Крім того, вказав, що ГУ ДФС у Сумській області було отримано інформацію від управління Укртрансбезпеки, якою повідомлено, що під час здійснення заходів державного контролю, були виявлені, факти надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами та виявлені порушення автотранспортного законодавства України громадянами, які не зареєстровані як суб`єкти господарювання, а саме громадянином ОСОБА_1 .

Також, за результатами фактичної перевірки працівниками ГУ ДФС у Сумській області 19.11.2018 р. був складений протокол про адмінправопорушення за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації на гр. ОСОБА_1 та його водія гр. ОСОБА_2 .

Таким чином апелянт вважає, що з наявної у контролюючого органу податкової інформації та іншої інформації, отриманої у встановленому законом порядку, вбачається, що ОСОБА_1 систематично надавав послуги з пасажирських перевезень на власних транспортних засобах, та отримував дохід протягом 2015-2018 р. від здійснення перевезень пасажирів на транспортних засобах, які належали йому на праві приватної власності, без реєстрації суб`єктом підприємницької діяльності, однак така діяльність підпадає під визначення господарської діяльності на підставі чого вважає, що ним правомірно донараховано до сплати ПДФО, єдиний внесок, застосовано штрафні санкції за відсутність обліку доходів та витрат, штрафні санкції за неподання звітності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставами для встановлення вказаних вище порушень податкового законодавства слугував висновок відповідача про те, що в періоді, який підлягав перевірці, а саме з 30.07.2015 по 31.12.2018 за даними ф. 1 ДФ, платник податків ОСОБА_1 отримав дохід від операцій з надання послуг перевезення пасажирів у загальній сумі 268139,19 грн., у т.ч. за період з 30.07.2015 по 31.12.2015 отримав 199347,84 грн., за 2016 отримав 60611,35 грн., за 2017 отримав 6870,00 грн., за 2018 - 1310,00 грн. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 на протязі 30.07.2015 - 31.12.2018 систематично надавав послуги з перевезення пасажирів власними транспортними засобами марки MERCEDES-BENZ SPRІNTER, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1. ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами га за цивільно-правовими договорами. (До 01.01.2016 р. - 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.)

Положеннями п. 177.2 ст. 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Судовим розглядом встановлено, що позивач 15.10.2012 р. був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та надавав послуги з перевезення, про що було зроблено відповідний запис у ЄДРЮО та ФОП № 26300000000005235, а з 29.07.2015 р. позивач припинив підприємницьку діяльність, про що було внесено відповідний запис у ЄДРЮО та ФОП за № 26300060003005235.

Оскільки відповідач наполягає на тому, що на протязі періоду з 30.07.2015 по 31.12.2018 позивач систематично надавав послуги з перевезення пасажирів власними транспортними засобами, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності і отримував дохід, що стало підставою для висновку про порушення вимог податкового законодавства, про які вказувалося вище, суд першої інстанції правильно зазначив, що у цій справі фактичним предметом спору є питання, чи надавав позивач систематичні послуги з перевезення за що отримував прибуток в період з 30.07.2015 р. по 31.12.2018 р., оскільки ця обставина прямо впливає на правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Вказані вище твердження податкового органу ґрунтуються на тому, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 в 2015 - 2018 р., відповідно до інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (форма № 1-ДФ), мав взаємовідносини з рядом підприємств (установ, організацій) України (перелік викладено в додатку до акту перевірки) від яких систематично отримував доходи. На підставі п. 16.1 ст. 16, п. 20.1 ст., 20, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та ст. 251 Закону України «Про інформацію» , ГУ ДФС у Сумській області платнику податків-громадянину ОСОБА_1 30.06.2017 особисто було вручено лист «Про надання документів» від 27.06.2017 № 4075/10/18-28-13-03. Для проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, 27.11.2017 ОСОБА_1 вдруге був надісланий лист «Про надання документів» № 12185/10/18-28-13-03, який отримано ним 05.12.2017. На направлені запити ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області за вказаний період документи не надав.

У той же час на адресу підприємств, які подали на ОСОБА_1 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), та зазначили дохід за ознакою « 157» , направлено більше 250 запитів (вибірково), на які отримано відповіді з копіями квитків з печаткою ОСОБА_1 , свідоцтва платника єдиного податку та витягу з державного реєстру, що підтверджує надання ОСОБА_1 пасажирських перевезень.

Окрім того, ГУ ДФС у Сумській області було отримано інформацію від управління Укртрансбезпеки, якою повідомлено, що під час здійснення заходів державного контролю, були виявлені факти надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами та виявлені порушення автотранспортного законодавства України громадянами, які не зареєстровані як суб`єкти господарювання, а саме громадянином ОСОБА_1 . Перелік актів перевірок транспортних засобів ОСОБА_1 наведені у акті перевірки відповідача, а саме зазначено 16 актів перевірки. Також, за результатами фактичної перевірки працівниками ГУ ДФС у Сумській області 19.11.2018 був складений протокол про адміністративне правопорушення за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації на ОСОБА_1 та його водія гр. ОСОБА_2 .

Вищевказані факти відповідно до відзиву відповідача та акту перевірки свідчать про здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Щодо отримання податковим органом інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (форма № 1-ДФ), згідно якої позивач мав взаємовідносини з рядом підприємств (установ, організацій) України та згідно яких контролюючим органом було встановлено, що ОСОБА_1 отримував дохід, колегія суддів зазначає, що позивач 01.12.2017 р. звернувся до відповідача з листом у якому просив провести зустрічні звірки з суб`єктами господарювання, яким він, як вважає відповідач, після припинення підприємницької діяльності надавав послуги з перевезення та отримував відповідний дохід, але на вказаний лист відповідач своїм листом від 02.01.2018 р. повідомив, що проведення зустрічних звірок є недоцільним, оскільки результат не буде відображати суті порушених питань.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того ж питання заборонено.

Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299, передбачено, що контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I, пп. 73.3, 73.5 ст. 73 глави 7 розділу II ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб`єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб`єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків за вказаний період.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі - Порядок).

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку).

При необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб`єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб`єктів інформаційних відносин.

Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб`єкта господарювання віднесено до його компетенції.

Контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. При відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб`єкту господарювання.

За результатами проведеної зустрічної звірки складають довідку у двох примірниках, яку підписує суб`єкт господарювання або його законний представник і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструють у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручають особисто суб`єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

При встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).

Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця).

Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора).

Податковий орган вказує про те, що відповідно до інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (форма № 1-ДФ), мав взаємовідносини з рядом підприємств (установ, організацій) України (перелік викладено в додатку до акту перевірки) від яких систематично отримував доходи. На підставі п. 16.1 ст. 16, п. 20.1 ст., 20, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та ст. 251 Закону України «Про інформацію» , ГУ ДФС у Сумській області платнику податків-громадянину ОСОБА_1 30.06.2017 особисто було вручено лист «Про надання документів» від 27.06.2017 № 4075/10/18-28-13-03. Для проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, 27.11.2017 ОСОБА_1 вдруге був надісланий лист «Про надання документів» № 12185/10/18-28-13-03, який отримано ним 05.12.2017. Як вказав відповідач, на направлені запити ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області за вказаний період документи не надав.

В свою чергу, судовим розглядом встановлено, що позивач 01.12.2017 р. звернувся до відповідача з листом у якому просив провести зустрічні звірки з суб`єктами господарювання і зі змісту вказаного листа вбачається, що ОСОБА_1 повідомив контролюючий органо про те, що він ніколи не вступав в договірні відносини з юридичними особи, відносно яких податковим органом вказувалося про отримання позивачем доходу. Також зазначив, що у нього відсутні договори та первинні документи, які підтверджують отримання доходу від цих юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Податковий орган на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень, які предметом спору у цій справі, зокрема, послався на наявність інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (форма № 1-ДФ), яка може свідчити лише про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, оскільки до прийняття спірних рішень контролюючим органом не надано оцінки твердженню позивача щодо відсутності факту отримання доходу від певних юридичних осіб та його прохання щодо проведення зустрічних звірок, право на проведення яких надано контролюючому органу приписами п. 73.5. ст. 73 ПК України, та які могли б спростувати твердження контролюючого органу про наявність порушень податкового законодавства з боку ОСОБА_1 .

Щодо посилання відповідача на копії квитків з печаткою позивача, які були надані юридичними особами на запити відповідача, колегія суддів зазначає, що ці документи не є безумовним підтвердженням факту отримання ОСОБА_1 доходу, оскільки за вказаними фактами за ініціативою позивача та ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 12.12.2017 р. були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018200060000005 від 01.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, оскільки ОСОБА_1 заперечує факт видачі ним вказаних квитків та зазначає про підробку вказаних документів.

Крім того, копії квитків не свідчать про сплату підприємствами позивачу коштів за виконання перевезень громадян.

Що стосується твердження відповідача про надання позивачем в період з 30.07.2015 по 31.12.2018 систематичних послуг з перевезення, судовим розглядом встановлено, що цей висновок відповідача ґрунтується на інформації, отриманої від управління Укртрансбезпеки, якою повідомлено, що під час здійснення заходів державного контролю, були виявлені факти надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами та виявлені порушення автотранспортного законодавства України громадянами, які не зареєстровані як суб`єкти господарювання, а саме громадянином ОСОБА_1 .

Так, у акті перевірки відповідачем зазначено 16 актів складених управлінням Укртрансбезпеки, однак тільки три акта були складені саме коли автомобілем керував позивач, а саме: акт № 0011755 від 18.05.2017, акт № 014398 від 26.10.2017 та акт б/н від 24.11.2015 р.. Решта перерахованих актів складені під час коли автомобілі, які належать позивачу, використовувались іншими особами, у деяких випадках навіть невстановленими особами, з приводу чого представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вказані автомобілі в поодиноких випадках надавались позивачем його знайомим для особистих потреб. В той же час, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не свідчить про отримання доходу саме ОСОБА_1 .

Що стосується обставин, встановлених та відображених у актах Укртрансбезпеки, а саме: в акті №0011755 від 18.05.2017 р., в акті № 014398 від 26.10.2017 р. та акті б/н від 24.11.2015 р., судовим розглядом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2018 року у справі 583/4371/18, працівниками Управління Укртрансбезпеки у Сумській області відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з тим, що останній 17.10.2018 о 10.55 год. в м. Охтирка Сумської області по вул. Незалежності, на автомобілі Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів за маршрутом «Охтирка-Київ» без державної реєстрації суб`єкта господарювання. Однак, в ході розгляду справи судом було встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі було закрито.

Згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2018 року у справі 583/4836/18, працівниками Управління Укртрансбезпеки у Сумській області відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ІІ № 006635 від 08.11.2018, згідно якого ОСОБА_1 08.11.2018 об 11 год. 10 хв. на автомобілі « Mercedes - Benz 313 CDI» , державний номерний знак НОМЕР_3 , провадив господарську діяльність з перевезення пасажирів за маршрутом Охтирка-Київ без державної реєстрації суб`єкта господарювання, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак в ході розгляду справи, судом було встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі було закрито.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за результатами фактичної перевірки працівниками ГУ ДФС у Сумській області 19.11.2018 р. був складений протокол про адміністративне правопорушення за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації на ОСОБА_1 та його водія гр. ОСОБА_2 .

В свою чергу, 10.12.2018 р. до Охтирського міськрайонного суду Сумської області від ГУ ДФС у Сумській області ДФС України надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , який здійснював підприємницьку діяльність без державної реєстрації, чим порушив ст. 63 Податкового Кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наслідками розгляду вказаного протоколу 30.01.2019 судом (справа 583/4876/18) була прийнята постанова про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В мотивувальній частині вказаної постанови, суд зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення № 102 від 08.11.2018 р. не містить даних про те, що ОСОБА_1 здійснював свою діяльність систематично, тобто провадив господарську діяльність з перевезення пасажирів на постійній основі, не вказано осіб, яким він надавав послуги з перевезення, за якою ціною здійснював послуги з перевезення пасажирів. Також не надано доказів, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання в розумінні положень ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто протокол про адміністративні правопорушення № 102 від 08.11.2018 не містить жодної інформації щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована конкретними доказами. Інших доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без державної реєстрації, а саме, надавав послуги по перевезенню пасажирів без оформлення відповідних дозволів, матеріали справи містять.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи те, що рішеннями судів, які набрали законної сили спростовано факт події щодо надання позивачем послуг з перевезення пасажирів, та як наслідок, і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі було закрито, доводи відповідача щодо встановлення факту систематичності надання послуг з перевезення пасажирів та отримання доходу є недоведеними.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів дійшла до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області: № 0008801303 від 16.07.2019 р.; № 0008821303 від 16.07.2019 р.; № 0008811303 від 16.07.2019 р.; № 0008831303 від 16.07.2019 р.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № 0008851303 від 16.07.2019 р. та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0008841303 від 16.07.2019 р. є протиправними, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність доказів отримання позивачем доходу від підприємств, на які посилається відповідач, згідно отриманої інформації із форми звітності № 1-ДФ. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року по справі № 480/3788/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року по справі № 480/3788/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 02.10.2020 року