Постанова

від 01.10.2020 по справі 560/2045/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2045/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

01 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника апелянта: Ницька Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької обласної державної адміністрації на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Петричкович А.І. 03 липня 2020 року в м.Хмельницький в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 13 квітня 2020 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом від 09.04.2020, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.03.2020 №49/2020-р/к;

1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 39069871) та стягнути з Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 39069871) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. В обгрунтування позову вказав, що 05.02.2020 його повідомили про наступне вивільнення. В подальшому, розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації від 10.03.2020 року №49/2020-р/к, його звільнено з займаної посади. При повідомлені про наступне вивільнення та не запропоновано рівнозначну посаду, що є порушенням ст. 41 Закону України Про державну службу . Зазначив, що виходячи зі змісту листа непрацездатності КП ХМЦПМСД №2 , позивач безперервно, з 02.03.2020 по 16.03.2020, перебував на лікуванні, а звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається. Також вказав, що 05.02.2020 повідомляючи про наступне вивільнення і припинення трудового договору з позивачем через 30 календарних днів порушено вимоги ч.2 п.3 ст. 43 Закону України Про державну службу . А саме, маючи вакантну рівнозначну посаду - повідомлено про наступне вивільнення, а не про зміну істотних умов, тобто основних посадових обов`язків. Тобто 05.02.2020 йому мали вручити не попередження про наступне вивільнення, а попередження про зміну істотних умов державної служби.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. 3 липня 2020 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

4. Визнано протиправними та скасовані розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.03.2020 №49/2020-р/к та № 73/2020-р/к від 12.05.2020.

5. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації з 18.03.2020.

6. Стягнуто з Хмельницької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2020 по 03.07.2020 у розмірі 67220,59 (шістдесят сім тисяч двісті двадцять гривень п`ятдесят дев`ять копійок) гривень з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства (сума вказана без відрахування податків).

7. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 19337,43 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять сім гривень сорок три копійки) гривень звернуто до негайного виконання.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Апелянт Хмельницька обласна державна адміністрація, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

9. Апелянт зазначив, що ніякої реорганізації, як вказує Позивач, управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39069871) в Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39067570) не було. Станом на 05.02.2020, на момент попередження Позивача про наступне вивільнення, вакантні посади, суб`єктом призначення для яких виступав голова ОДА, були відсутні. Повідомляє, що Позивач до Відповідача листок непрацездатності не надавав. Відповідно до показів голови ліквідаційної комісії управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39069871) весь час, вказаний в листку непрацездатності, перебував на роботі.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. ОСОБА_1 працював на посаді начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації.

11. 05.02.2020 позивача ознайомлено із попередженням про наступне вивільнення, в якому зазначено: "У зв`язку із затвердженням нової структури Хмельницької обласної державної адміністрації ліквідовується управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, відповідно до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 30 січня 2020 року № 135/2020-р Про ліквідацію управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації , попереджаємо Вас, ОСОБА_1 , про наступне вивільнення з посади начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, по закінченню 30 календарних днів. Разом з тим, я, як суб`єкт призначення, інформую Вас, ОСОБА_1 , про відсутність відповідної вакантної посади, тому запропонувати Вам посаду в Хмельницькій обласній державній адміністрації відповідно до Вашої професії, спеціальності немає можливості. У зв`язку з викладеним вище, трудовий договір з Вами буде припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу " (арк. спр. 22).

12. Згідно з Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.03.2020 №49/2020-р/к Про звільнення ОСОБА_2 , відповідно до статей 5, 6, 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації » , пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» , розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.01.2020 № 135/2020-р «Про ліквідацію управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації» , погодження Міністерства розвитку громад та територій України від 21.02.2020 № 7/23/2965-20, звільнено 12 березня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації у зв`язку із ліквідацією. Підстава: попередження про наступне вивільнення ОСОБА_2 від 05.02.2020 (арк. спр. 21).

13. Відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації № 73/2020-р/к від 12.05.2020 Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.03.2020 №49/2020-р/к , відповідно до статей 6, 39 Закону України «Про місцеві державні адміні страції» , листка непрацездатності ОСОБА_1 , виданого КП «ХМЦПМСД № 2» АЗП-СМ № 1, серія АДШ № 710932, внесено до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.03.2020 № 49/2020-р/к "Про звільнення ОСОБА_2 зміни" зміни, замінивши у розпорядчій частині цифри і слова « 12 березня 2020 року» на цифри і слова « 17 березня 2020 року» (арк. спр. 101).

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

14. Позивач зазначав, що 05.02.2020 його повідомили про наступне вивільнення. В подальшому, розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації від 10.03.2020 року №49/2020-р/к, його звільнено з займаної посади. При повідомлені про наступне вивільнення та не запропоновано рівнозначну посаду, що є порушенням ст. 41 Закону України Про державну службу . Зазначив, що виходячи зі змісту листа непрацездатності КП ХМЦПМСД №2 , позивач безперервно, з 02.03.2020 по 16.03.2020, перебував на лікуванні, а звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається. Також вказав, що 05.02.2020 повідомляючи про наступне вивільнення і припинення трудового договору з позивачем через 30 календарних днів порушено вимоги ч.2 п.3 ст. 43 Закону України Про державну службу . А саме, маючи вакантну рівнозначну посаду - повідомлено про наступне вивільнення, а не про зміну істотних умов, тобто основних посадових обов`язків. Тобто 05.02.2020 йому мали вручити не попередження про наступне вивільнення, а попередження про зміну істотних умов державної служби.

15. Апелянт зазначив, що ніякої реорганізації, як вказує Позивач, управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39069871) в Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39067570) не було. Станом на 05.02.2020, на момент попередження Позивача про наступне вивільнення, вакантні посади, суб`єктом призначення для яких виступав голова ОДА, були відсутні.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

17. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

19. Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

20. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

21. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

22. Частиною 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

23. З системного аналізу наведених норм спеціального та трудового законодавства слідує, що для розірвання трудового договору на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII уповноважений орган, одночасно з попередженням про звільнення, повинен запропонувати працівникові іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посаду державної служби) в цьому органі, або довести факт відсутності такої можливості.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

25. Відповідно до п. 1 Розпорядження голови обласної державної адміністрації № 135/2020-р від 30.01.2020 Про ліквідацію управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації» , ліквідовано управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (арк. спр. 27).

26. При цьому листом апелянта стверджено, що у період з 05.02.2020 по 09.04.2020 вакантною посадою, де суб`єктом призначення був голова обласної державної адміністрації, була посада начальника управління інфраструктури облдержадміністрації (арк. спр. 28).

27. Отже, апелянт не дотримався вимог пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, щодо пропонування позивачу посади начальника управління інфраструктури облдержадміністрації, яка була вакантною у період з 05.02.2020 по 09.04.2020, або іншої вакантної посади, і не довели відсутність цієї можливості.

28. В постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі №487/2191/17 (провадження № 61-38337св18), викладено наступну правову позицію: "Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював".

29. Колегією суддів встановлено, що Хмельницька обласна державна адміністрація своєчасно та належним чином повідомила позивача про наступне вивільнення, але не виконала обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні вакансії, які були на день звільнення позивача.

30. При цьому, колегія суддів зазначає, що такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду, і які існували на день звільнення.

31. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/8324/18.

32. Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта Хмельницької обласної державної адміністрації про ліквідацію Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, враховуючи наступне.

33. Верховний Суд України в постановах від 17.10.2011 (справа № 21-237а11), від 28.10.2014 (справа № 21-484а14), від 19.01.2016 (справа № 810/1783/13-а) неодноразово висловлював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 у справі № 821/3724/15-а.

35. Колегією суддів встановлено, що завдання та функції ліквідованого органу - Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації покладено на інший орган - Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39067570), який до 19.02.2020 мав найменування Управління регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації.

36. Наведений висновок підтверджується: 1) штатним розписом на 2020 рік Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, (введений в дію з 18.02.2020), згідно з яким в складі зазначеного департаменту є Управління житлово-комунального господарства, в якому є посада - Заступник директора Департаменту - начальник управління (арк. спр. 40-41); 2) порівнянням Положення про управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (затверджено Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25.01.2014 №22/2014-р) та Положення про управління житлово-комунального господарства Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (затверджено Наказом директора Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства від 03.04.2020 №15-н) (арк. спр. 43-50, 52-56).

37. Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у справі №820/2932/16 зазначив, що якщо ліквідовано орган з одночасним створенням іншого органу, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, то зобов`язанням роботодавця (держави) є вжиття заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.

38. У постанові від 04.07.2019 у справі №2а-108/12/2670 Верховний Суд зазначив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

39. Колегія суддів зазначає, що в Розпорядженні голови обласної державної адміністрації від 30.01.2020 №135/2020-р "Про ліквідацію управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації" (арк. спр. 27), не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій управління житлово-комунального господарства.

40. Поряд з цим, функції вказаного органу, що ліквідується, фактично покладено на інший орган - управління житлово-комунального господарства Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації.

41. Отже, до управління житлово-комунального господарства Департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації перейшли повноваження та функції, зокрема, управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, яке втратило такі повноваження та функції, згідно з п. 1 Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.01.2020 №135/2020-р.

42. Це також фактично підтверджує Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації у письмовій інформації наданій суду за №02/13-0626 від 28.05.2020, в якій, зокрема, підтверджено наявність ряду вакантних посад, і в тому числі посади заступника начальника управління Відділу будівництва та розвитку територій. (арк. спр. 142-145).

43. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Хмельницькій обласній державній адміністрації фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація.

44. Це не спростовується констатацією у Положенні про Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації №162/2020-р від 13.02.2020, що Департамент не є правонаступником управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, і письмовою інформацією за №02/13-0626 від 28.05.2020 в якій, зокрема, стверджено: 1) Департамент є окремою юридичною особою; 2) Департамент не наділений повноваженнями щодо пропонування посади ОСОБА_1 , враховуючи вищенаведене, адже суд встановлює фактичні обставини, які мали місце.

45. При цьому апелянтом не було виконано обов`язку щодо пропозиції працевлаштування ОСОБА_1 на вакантні посади наявні у Департаменті розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації за встановленого факту створення іншої юридично особи (Департамент розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації), яка виконує повноваження (завдання) установи, що ліквідована та відмови суб`єкта владних повноважень від виконання завдань та функцій управління житлово-комунального господарства, що протиправно, тому оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню.

46. Також суд першої інстанції правильно вийшов за межі позовних вимог з метою захисту порушеного права позивача, так як це розпорядження було змінено розпорядженням №73/2020-р/к від 12.05.2020 щодо дати звільнення, а саме замість 12.03.2020 на 17.03.2020, тому ОСОБА_1 слід поновити на попередній роботі з 18.03.2020.

47. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.07.2020, щодо Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації - 04.02.2020.

48. Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

49. Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

50. Відповідно до абз. 3 п. 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

51. Згідно з п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

52. Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

53.Колегія суддів погоджується з визначеною судом першої інстанції сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

54. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

55. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

56 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

58 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

59. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Хмельницької облдержадміністрацїї слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 жовтня 2020 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.