Ухвала

від 01.10.2020 по справі 240/11202/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/11202/19

01 жовтня 2020 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо переходу з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Спільного українсько-російського підприємтсва "Граніт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та 10 вересня 2020 року у зв`язку із відсутністю доказів про належне повідомлення Спільного українсько-російського підприємства "Граніт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю розгляд справи відкладався.

У судове засідання, яке призначене на 01 жовтня 2020 року сторони знову не з`явились, поважних представників у судове засідання не направили. При цьому, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, поштові відправлення, які були надіслані відповідачу були повернуті до Сьомого апеляційного адміністративного суду із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказані ухвали суду та судові повістки неодноразово направлялись відповідачу рекомендованим листом засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в адміністративному позові, апеляційній скарзі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, з метою належного та своєчасного повідомлення представника відповідача про розгляд апеляційної скарги здійснювались телефонні дзвінки, однак зв`язатись видалось неможливим.

Інші засоби зв`язку позивачем не вказані та судом не встановлено.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання , адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд апеляційної скарги.

Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/3699/17, від 14 березня 2019 року у справі №0940/1233/18.

Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання, залежав від волевиявлення адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 480/1499/19.

Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262- IV Про доступ до судових рішень (далі - Закон №3262-ІУ) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. А тому, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин (Аналогічна правова позиція була викладена у рішенні Верховного Суду України від 24 лютого 2017 року у справі № 5-45кз17).

Більше того, згідно із частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, суд апеляційної інстанції зауважує, що у даному випадку, вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд апеляційної скарги та доступу учасника справи до апеляційного перегляду судового рішення.

Відповідно до пункту 1, 2 ч. 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд вважає за можливе перейти з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 199, 202, 205, 248, 311 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційний розгляд справи за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Спільного українсько-російського підприємтсва "Граніт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання вчинити дії проводити в порядку письмового провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.