Постанова

від 30.09.2020 по справі 824/893/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/893/19-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

30 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М.

за участю: секретаря судового засідання:Яремчук Л.О.,

представників позивача: Дубіцького А.В., Моргуляка С.Б.

представника відповідача: Чумак Т.В.

представника третьої особи: Остафійчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Чернівціспецкомунтранс" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Чернівціспецкомунтранс" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Чернівецької міської ради про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року Міське комунальне підприємство "Чернівціспецкомунтранс" (далі МКП "Чернівціспецкомунтранс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі ГУ ДПС у Чернівецькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Чернівецької міської ради, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0002581401 про сплату 7064928,36 грн. за платежем-надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах та штрафних санкцій у сумі 1766232,09 грн., застосованих за заниження (25%).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги МКП "Чернівціспецкомунтранс" посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

31.08.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги і просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що МКП "Чернівціспецкомунтранс" є унітарним комунальним комерційним підприємством, що засноване на комунальній власності територіальної громади м.Чернівців, представницьким органом якої є Чернівецька міська рада, створене відповідно до рішення Чернівецької міської ради 24 сесії ІІІ скликання від 25.12.2001 р. №492 "Про створення міського комунального підприємства МКП "Чернівціспецкомунтранс".

На підставі направлень від 01.03.2019 №504, 505, 506,507 виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області, посадовими особами контролюючого органу відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, відповідно до наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №108 від 18.02.2019, проведена документальна планова виїзна перевірка ползивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. за результатами якої 01.04.2019 складено акт №1325/24-13-14-01/31887442.

Як слідує з акту перевірки від 01.04.2019 за №1325/24-13-14-01/31887442, за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. МКП "Чернівціспецкомунтранс" задекларовано екологічного податку у сумі 762,31 грн.

За змістом вказаного акта, перевіркою повноти визначення екологічного податку за період з 01.01.2016 р. 31.12.2018 встановлено його заниження на суму 7064928,36 грн., в тому числі: І квартал 2016 р. в сумі 486794,05 грн., ІІ квартал 2016 р. в сумі 497877,57 грн., ІІІ квартал 2016 р. в сумі 500483,91 грн., ІV квартал 2016 р. в сумі 502412,67 грн., І квартал 2017 р. в сумі 557917,31 грн., ІІ квартал 2017 р. в сумі 581621,23 грн., ІІІ квартал 2017 р. в сумі 587071,56 грн., ІV квартал 2017 р. в сумі 594356,70 грн., І квартал 2018 р. в сумі 645159,60 грн., ІІ квартал 2018 р. в сумі 701749,98 грн., ІІІ квартал 2018 р. в сумі 702260,51 грн., ІV квартал 2018 р. в сумі 707223,29 грн., оскільки у рядку 4.3 Декларацій "Податкове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах" показників за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018, зазначено 0 грн.

Таким чином, перевіряючим органом за результатами перевірки зроблено висновок, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивач фактично здійснював діяльність, пов`язану з розміщенням (утилізацією) у спеціально відведеному Чернівецькою міською радою для цього місці (полігон твердих побутових відходів за адресою: м. Чернівці, вул. Чорнівська, 27) та на який отримано відповідний дозвіл, твердих побутових відходів ІV класу небезпеки, в загальній кількості 520489,674 т без декларування екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, чим допустив порушення п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240, п. 242.1 ст. 242, п. 246.2, 246.4 п. 249.6 ст. 249 ПК України.

Не погоджуючись із результатами перевірки, підприємство 15.05.2019 подало до ГУ ДФС в Чернівецькій області заперечення.

Листом №2929/10/24-13-14-01-09 позивача повідомлено, що надані заперечення не спростовують порушення викладенні в акті перевірки. а отже висновки викладені в матеріалах перевірки, є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За результатами перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення- рішення № 0002581401 від 26.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах на суму 8831160,45 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 7064928,36 грн. та за штрафними санкціями 1766232,09 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене МКП "Чернівціспецкомунтранс" в адміністративному порядку.

16.07.2019 за результатами розгляду скарги ДФС України прийняла рішення №33093/6/99-99-11-06-01-25 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 0002581401 від 26.04.2019, а скаргу- без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням наведеним у підпункті 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 ПК України-екологічний податок-загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Підпунктом 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 ПК встановлено, що платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Пунктом 242.2 ст.242 ПК України врегульовано, що об`єктом та базою оподаткування є:

-обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

-обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти;

-обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання;

-обсяги та види палива, мазуту та пічного палива, обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Системний аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що платником екологічного податку може визнаватися тільки той суб`єкт господарювання, діяльність якого призводить до фактичного виникнення об`єктів оподаткування, в даному випадку відходів. При цьому, характер такої діяльності проявляється у реальному, фактичному здійснення забруднення природного середовища.

Як вбачається з п. 2.2 Статуту МКП "Чернівцісмпекомунтранс", затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 10.04.2017, з метою реалізації встановлених завдань підприємство в порядку та в межах визначених чинним законодавством України здійснює на промисловій та комерційній основі такі види діяльності:

-здійснення вивозу твердо-побутових відходів та рідких нечистот підприємств, установ, організацій, населення;

-утилізація відходів;

-утримання та експлуатація сміттєзвалищ;

-утримання, обслуговування громадських вбиралень, тощо.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності МКП "Чернівцісмпекомунтранс" є збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11), який включає: збирання безпечних твердих побутових і промислових відходів у місцях їх накопичення, сміттєвих контейнерах, ємностях тощо та змішаних відновлювальних матеріалів; збирання матеріалів, придатних для вторинного використання; збирання сміття з урн у громадських місцях.

Рішенням Чернівецької міської ради за №517/14 від 23.08.2011, МКП "Чернівціспецкомунтранс" та фірму "Альфатер - Чернівці" визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у житловому фонді м.Чернівців, предметом діяльності яких є надання відповідних житлово-комунальних послуг, а саме-вивезення твердих побутових відходів.

Рішенням Чернівецької міської ради від 30.05.2013 №868 Департаменту житлово-комунального господарства надано земельну ділянку за адресою вул. Чорнівська, площею 47,3911 га в постійне користування для влаштування полігону твердих побутових відходів «кадастровий номер 7310136900:61:002:0002» , а рішенням Чернівецької міської ради №68/3 від 12.03.2014 позивача визначено виконавцем послуги з вивезення твердих побутових відходів в м. Чернівці.

Також в матеріалах справи міститься копія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.03.2018 р. №266, якою постановлено видати МКП "Чернівціспецкомунтранс" ліцензію на право провадження господарської діяльності із захоронення побутових відходів за місцем провадження-м. Чернівці, вул. Чорнівська.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивач надавав суб`єктам господарювання послуги зі зберігання, перевезення та захоронення (утилізації) твердих побутових відходів на полігоні за адресою: м. Чернівці, вул. Чорнівська.

Згідно транспортних накладних, актів здачі- прийняття робіт (надання послуг) МКП "Чернівціспецкомунтранс" надавало послуги зі зберігання перевезення та утилізації (захоронення) твердих побутових відходів в кількості 271590,153 м3 (в тому числі: І квартал 2016 р. - 19572,667 м3, ІІ квартал - 19720,697 м3, ІІІ квартал - 20353,191 м3, ІV квартал - 20438,279 м3, І квартал 2017 р. - 17942,911 м3, ІІ квартал - 18772,356 м3. ІІІ квартал - 23789,107 м3, ІV квартал - 21165,710 м3, І квартал 2018 р. - 20834,710 м3, ІІ квартал - 28291,579 м3, ІІІ квартал - 31650,544 м3, ІV квартал - 29058,340 м3.

Окрім того, між позивачем та фірмою "Альфатер Чернівці" та ТОВ "Укрвторресурси - Буковина" укладено договори від 01.03.2013 та від 01.09.2014 про надання послуг по утилізації (захороненню) твердих побутових відходів.

П. 1.1, 2.1.1 вказаних договорів передбачено, що замовники зобов`язуються здійснити вивезення твердих побутових відходів на полігон, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Чорнівська, а виконавець зобов`язується здійснювати контроль, приймання і облік відходів на полігоні твердих побутових відходів. Передача твердих побутових відходів проводиться на полігоні представниками замовника та виконавця на підставі подорожнього листа.

Також МКП "Чернівціспецкомунтранс" надавало послуги із збереження, перевезення та захоронення (утилізації) твердих побутових відходів громадянам (власникам, наймачам будинків (квартир), обсяг яких розраховано на підставі норм накопичення на 1 мешканця м. Чернівці (1,98 куб.м в рік) та тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.01.2015 р. №3/1 та від 11.09.2018 р. №494/18.

За пп. 5 п. 6.2 типового Договору про надання послуг із зберігання, перевезення та захоронення (утилізації) побутових відходів МКП "Чернівціспецкомунтранс" зобов`язалося перевозити тверді побутові відходи тільки в спеціально відведені місця на об`єкти поводження з побутовими відходами.

Відповідно до накопичувальних відомостей за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. МКП "Чернівціспецкомунтранс" вивезло та утилізувало 411699,709 м3 твердих побутових відходів, в тому числі за І квартал 2016 р. - 34086,490 м3, ІІ квартал - 34082,660 м3, ІІІ квартал - 33993,022 м3, ІV квартал - 34346,045 м3, І квартал 2017 р. - 33860,087 м3, ІІ квартал - 33728,825 м3. ІІІ квартал - 34093,379 м3, ІV квартал - 34463,059 м3, І квартал 2018 р. - 33983,077 м3, ІІ квартал - 34520,864 м3, ІІІ квартал - 34589,974 м3, ІV квартал - 35952,277 м3.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач на підставі укладених договорів з Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради протягом періоду що перевірявся надавав послуги по утилізації додаткових обсягів твердих побутових відходів, які утворились під час проведення місячників благоустрою, про що було складено відповідні акти.

Згідно вказаних актів, загальний обсяг завезених твердих побутових відходів склав 58244,987 м3 , в тому числі за І квартал 2016 р. - 4011 м3, ІІ квартал - 3168 м3, ІІІ квартал - 3189 м3, ІV квартал - 3183 м3, І квартал 2017 р. - 4943 м3, ІІ квартал - 7383 м3. ІІІ квартал - 2775 м3, ІV квартал - 4984,5 м3, І квартал 2018 р. - 5928,82 м3, ІІ квартал - 10687,81 м3, ІІІ квартал - 2805,897 м3, ІV квартал - 5185,96 м3.

Таким чином, вищезазначені докази є лише підтвердженням того, що позивач являється виконавцем комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів в м.Чернівці, власником яких територіальна громада міста, однак не дають підстав вважати, що МКП "Чернівціспецкомунтранс" здійснює діяльність, яка призводить до забруднення навколишнього середовища шляхом породження відходів та в подальшому розміщення їх на полігоні, що є обов`язковою умовою для віднесення суб`єкта господарювання до платників екологічного податку.

Також варто звернути увагу на те, що згідно визначення, наведеного в Законі України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР розміщення відходів-це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах. Спеціально відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів та здійснення інших операцій з відходами.

Пунктом "к" ст.20 Закону України "Про відходи" передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами терміном на три роки.

Вказане свідчить, що платником екологічного податку може бути той суб`єкт господарювання, який здійснює розміщення відходів виключно в місцях чи на об`єктах, на використання яких отримано від спеціально уповноваженого органу дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

В той же час, як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА від 24.09.2019 №05/1227, наданої на запит адвоката ОСОБА_1 , Чернівецькою ОДА такий дозвіл ні МКП "Чернівціспецкомунтранс", ні будь-якому іншому підприємству не надавався.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.1.2 Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010 N 259 норма-це кількісний показник споживання послуг з вивезення побутових відходів, які утворюються на одну розрахункову одиницю (одного мешканця для житлової забудови, одне місце в готелі, гуртожитку та ін., 1 кв.м торгівельної та складської площі, вокзалів, автостоянок, пляжів та ін.; одне відвідування для поліклінік тощо) за одиницю часу.

При цьому, згідно п.6 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.

Разом з тим, як з`ясовано під час апеляційного розгляду справи, відповідач не звертався до органу місцевого самоврядування з питань визначення коефіцієнту щільності ТПВ для переведення з об`єму в масу та самостійно застосував коефіцієнт 0,3 який, з-поміж іншого, не встановлювався компетентним органом. Вказане свідчить, що податковим органом застосовано коефіцієнт для бази оподаткування з порушенням чинного законодавства та вимог п. 4.1.4 та 4.1.11 ст. 4 Податкового Кодексу України.

Слід зазначити, що згідно тверджень представника третьої особи, єдиним рішенням компетентного органу яким затверджено норми надання послуг з вивезення ТПВ де визначена середня щільність ТПВ (тобто коефіцієнт переведення ТПВ з об`єму в масу) є рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 16.12.2019р. №708/27, яке прийняте вже після проведення перевірки за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що зазначений у вказаному рішенні коефіцієнт щільності є набагато нижчим застосованого податковим органом, а саме-0,1956.

Крім цього, завищення застосованого відповідачем коефіцієнту при визначенні податкового зобов`язання підтверджується й розрахунками, складеними формою "Альтафтер Чернівці" як виконавцем комунальної послуги з вивезення твердих побутових відходів в м.Чернівці у перевіряємий період.

Водночас, матеріали справи містять відомості, що відповідно до договору співпраці від 01.05.2016 укладеного між корпорацією "Укрвторресурси", Департаментом ЖКХ ЧМР та позивачем, протягом 2017-2018 років на території полігону здійснювалась переробка відходів з метою зменшення навантаження на полігон твердих побутових відходів.

При цьому, як слідує з матеріалів перевірки, розрахунок податкового зобов`язання проведений відповідачем виходячи із загальної кількості (обсягу) завезених на полігон твердих побутових відходів, визначення якої здійснено виключно із наданих на переревірку документів, без фактичного дослідження полігону.

Також, відповідно до п. 250.12 ст.250 ПК України контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Таким чином, податковий орган, не маючи можливості самостійно визначити обсяги скидів та розміщення відходів на полігоні, оскільки вказана процедура потребує спеціальних знань, мав би залучити до проведення перевірки відповідних спеціалістів, за попереднім погодженням.

Згідно пояснень під час апеляційного розгляду справи представник відповідача та доказів, які містяться в матеріалах справи, 26.02.2020 відповідачем направлено до відповідного органу виконавчої влади лише заявку, а відповідь отримано 04.03.2020 в день проведення перевірки, яку розпочато без залучення експерта, що дає підстави для висновку, про порушення контролюючим органом норм п. 250.12 ст. 250 ПК України.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За правилами частин 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку усім доказам у справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності як нарахування так і розрахунку екологічного податку та збільшення оскарженим податковим-повідомленням рішенням суми грошового зобов`язання за платежем-надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах та штрафних санкцій у сумі 1766232,09 грн., застосованих за заниження (25%), що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі дослідив всі фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що слід скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Чернівціспецкомунтранс" задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Чернівціспецкомунтранс" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Чернівецької міської ради про скасування податкового повідомлення - рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області від 26.04.2019 р. №0002581401 про сплату 7064928,36 грн. за платежем - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах та штрафних санкцій у сумі 1766232,09 грн., застосованих за заниження (25%).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 жовтня 2020 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.