Постанова

від 17.09.2020 по справі 760/32929/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 760/32929/18

провадження № 61-1959св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс , ОСОБА_1 ,

відповідачі - Державна служба інтелектуальної власності України, міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Красота та Здоров`я , Товариство

з обмеженою відповідальністю Альго-Фарм ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 , товариства

з обмеженою відповідальністю Красота та Здоров`я на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року в складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня

2020 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс (далі - ТОВ Амальгама Люкс ), ОСОБА_1 звернулись до суду

із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 , Товариства

з обмеженою відповідальністю Красота та Здоров'я (далі - ТОВ Красота та Здоров 'я ), товариства з обмеженою відповідальністю Альго-Фарм (далі -

ТОВ Альго-Фарм ) про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг недійсним повністю, заборону використовувати позначення в господарській діяльності та зобов'язання вчинити дії .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано свідоцтво України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним повністю, зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені промислова власність , заборонено ТОВ Красота і Здоров`я

та ТОВ Альго-Фарм використовувати в господарській діяльності позначення ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Красота і Здоров`я в рівних частинах

на користь ТОВ Амальгама Люкс 12 334, 00 грн судового збору. Стягнуто

з ОСОБА_2 , ТОВ Красота і Здоров`я в рівних частинах на користь ОСОБА_1 5 286, 00 грн судового збору.

Представник позивачів звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат з врахуванням наданого розрахунку.

Посилається на те, що у розділі 8 позовної заяви позивачі надали попередній розрахунок судових витрат, які на той момент складалися з: судового збору; витрат, пов`язаних із складанням висновку судового експерта № 149 від 23 січня 2019 року, оплачених адвокатом ОСОБА_3 за погодженням

із ТОВ Амальгама Люкс в розмірі 28 028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 13 грудня 2018 року, доданим до клопотання представника позивачів про приєднання доказів від 25 січня 2019 року; витрат ТОВ Амальгама Люкс на професійну правничу допомогу, що надавалася адвокатом ОСОБА_3 під час розгляду цієї справи у попередньо визначеному у позовній заяві розмірі 320 000,00 грн.

В судовому засіданні, яке відбувалося 10 вересня 2019 року, до закінчення судових дебатів представник позивачів зробив усну заяву про подання доказів щодо витрат ТОВ Амальгама Люкс на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як того вимагає частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Разом із заявою про розподіл судових витрат 13 вересня 2019 року представник позивачів надав докази понесених ТОВ Амальгамак Люкс витрат

на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом даної справи.

Просив задовольнити заяву.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат за заявою представника ТОВ Амальгама Люкс та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Красота та Здоров'я в рівних частинах

на користь ТОВ Амальгама Люкс 28 028,00 грн судових витрат, пов`язаних

зі складанням висновку судового експерта.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Красота та Здоров'я в рівних частинах

на користь ТОВ Амальгама Люкс 291 972,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Стягнуто з ТОВ Красота та Здоров'я на користь ТОВ Амальгама Люкс 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у Київському апеляційному суді.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Стаття 137 ЦПК України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони; частина третя статті 30 Закону України Про адвокатуру

та адвокатську діяльність , згідно якої при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року додаткове рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Амальгама Люкс 12 000,00 грн судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з товариства з ТОВ Красота та Здоров`я на користь ТОВ Амальгама Люкс 12 000,00 грн судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що заяву про розподіл судових витрат було подано з дотриманням встановлених ЦПК України строків, а тому відсутні порушення норм процесуального права адвокатом ОСОБА_3 при зверненні з відповідною заявою, отже додаткове рішення від 13 вересня 2019 року, яким вказану заяву задоволено, ухвалено правомірно.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 28 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/32929/18, витребувано її з Солом`янського районного суду м. Києва та зупинено дію додаткового рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року до закінчення їх перегляду

в касаційному порядку.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_2 , ТОВ Красота та Здоров`я подали касаційні скарги до Верховного Суду, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення

та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги мотивовані, зокрема, тим, що представник позивачів

у порушення норм статті 137 ЦПК України не надав детальний опис наданих адвокатом послуг. Підставою отримання гонорару за надання професійної правничої допомоги став договір про надання юридичних та патентних послуг

№ 1/04-2011 від 04 квітня 2011 року, що укладений між фізичною особою-підприємцем (далі - ФО-П) ОСОБА_3 та ТОВ Амальгама-Люкс відповідно до умов якого сторони визначили вартість патентно-юридичних послуг,

а не розмір гонорару адвоката. Указаний договір у супереч частини першої статті 26, частин першої, третьої, п`ятої статті 27 Закону України Про адвокатуру

та адвокатську діяльність не містить ознак договору про надання правової допомоги, не лише своїм предметом та неналежним суб`єктом, але і своєю правовою природою. ОСОБА_3 не є адвокатом України, оскільки відповідні відомості не внесені до Єдиного державного реєстру адвокатів України. Оскільки ОСОБА_3 не є адвокатом, то суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги заяви про розподіл судових витрат, а саме витрат пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Крім того, адвокат не може здійснювати адвокатську діяльність за організаційно-правовою формою ФО-П.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2020 року представник позивачів - ОСОБА_3 подав

до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в яких просив відмовити

у задоволенні касаційних скарг, а оскаржувані рішення залишити без змін. Зазначав, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується посвідченням адвоката та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю тоді як внесення чи невнесення такої особи

до Єдиного реєстру адвокатів України на дійсність цього права не впливає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва

від 10 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано свідоцтво України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним повністю, зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені промислова власність , заборонено ТОВ Красота і Здоров`я

та ТОВ Альго-Фарм використовувати в господарській діяльності позначення ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Красота і Здоров`я в рівних частинах

на користь ТОВ Амальгама Люкс 12 334,00 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ Красота і Здоров`я в рівних частинах

на користь ОСОБА_1 5 286, 00 грн судового збору.

13 вересня 2019 року представник позивачів адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розподіл судових витрат за час розгляду справи по суті

та з урахуванням розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги

на ухвалу про забезпечення позову.

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія

КВ № 5991 від 23 листопада 2017 року ОСОБА_3 має право

на заняття адвокатською діяльністю.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки

до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати

з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним

до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін,

в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або

чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До ухвалення рішення від 10 вересня 2019 року ОСОБА_3 приєднав

до матеріалів справи належні та допустимі докази виконаних ним робіт, які були сплачені ТОВ Амальгама Люкс .

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 подав суду: копію договору № 1/04-2011 від 04 квітня 2011 року про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди № 7 від 30 грудня 2017 року до договору № 1/04-2011 від 04 квітня 2011 року, додаткової угоди № 8 від 02 липня

2018 року до договору № 1/04-2011 від 04 квітня 2011 року, додатку № 4/18

від 23 жовтня 2018 року, рахунку № 4-АЛ/2018 від 23 жовтня 2018 року, виписок

з банківського рахунку представника позивачів від 29 жовтня 2018 року,

26 листопада 2018 року, від 13 грудня 2018 року, від 16 січня 2019 року

ТОВ Амальгама Люкс сплатив ОСОБА_3 320 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги, пов`язаної зі збором доказової бази, складанням та поданням позову, інших процесуальних документів, веденням цієї цивільної справи у Солом`янському районному суді м. Києва.

Згідно додатку № 4/18 від 23 жовтня 2018 року до договору № 1/04-2011

від 04 квітня 2011 року ТОВ Амальгама Люкс та адвокат ОСОБА_3 погодили, що обсяг робочих годин адвоката за надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції буде складати 160 годин, а розмір винагороди за одну робочу годину становитиме 2 000,00 грн.

За домовленістю з ТОВ Амальгама Люкс , адвокат ОСОБА_3 із суми свого гонорару оплатив вартість складання висновку судового експерта № 149

від 23 січня 2019 року в розмірі 28 028,00 грн.

Таким чином, фактична вартість витрат позивача ТОВ Амальгама Люкс

на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становила

291 972,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ТОВ Амальгама Люкс витрат

на професійну правничу допомогу, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявний у матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 04 квітня 2011 року № 1/04-2011, долучені розрахунки суми гонорару адвоката за надану правову допомогу

та квитанції, складність справи, тривалість її розгляду, кількість учасників справи є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, який підтверджений документально.

Колегія суддів не погоджується із доводами касаційної скарги, що адвокат

не може здійснювати адвокатську діяльність за організаційно-правовою формою ФО-П з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат, який здійснює адвокатську діяльність, є самозайнятою особою.

При цьому визначення поняття самозайнятої особи міститься у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником

у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа

не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності.

Адвокатська діяльність не передбачена податковим законодавством України

як така, що не може здійснюватись особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень доводи касаційної скарги про те, що договір № 1/04-2011 від 04 квітня 2011 року в супереч статті 26, статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не містить ознак договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

З урахуванням статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , яка формюлює види адвокатської діяльності не вичерпним переліком і дозволяє адвокату здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом, то, керуючись принципом свободи договору, сторони

не позбавлені у договорі визначати інші повноваження адвоката, які йому доручає здійснювати клієнт.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором

є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента

та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності

та справедливості.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини) (стаття 204 ЦК України).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який

з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів

та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення ? без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, а доводи касаційних скарг висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється

та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції,

а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Красота та Здоров`я залишити без задоволення.

Додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська