ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
У Х В А Л А
Іменем України
04.08.2006 року Справа
№ 2/107пн-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів
Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря судового
засідання Сідорової О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 04.04.06 № НОМЕР_1
від відповідача - Божинова І.Б., дов. від 16.01.06
№ 07-10-42
розглянув у відкритому
судовому засідання
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -
ОСОБА_2
на постанову
господарського суду Луганської області
від
07.06.06
по справі № 2/107пн-ад (
головуючий суддя -
Седляр О.О., судді - Калашник Т.Л.,
Яресько
Б.В.)
за позовом Суб'єкта
підприємницької діяльності -
ОСОБА_2
до відповідача Луганського
обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності в особі виконавчої
дирекції
про спонукання виконати
певні дії
Повне
фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного
засобу здійснювалося за клопотанням представника позивача відповідно до п. 21
Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного
судочинства України в редакції від 06.07.05.
За результатами
розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач -
суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_2 (далі - суб'єкт підприємницької
діяльності ОСОБА_2), звернувся до господарського суду Луганської області з
позовом про зобов'язання відповідача поставити позивача на облік у Стахановську
міську виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -Фонд) з 12.01.04 як
страхувальника та платника страхових внесків та про зобов'язання відповідача
здійснювати виплати відповідно до законодавства.
Постановою
місцевого господарського суду від 07.06.06 у задоволені позову відмовлено.
Мотивована дана постанова підтвердженням за матеріалами справи факту особистого
складення позивачем заяви щодо зняття його з обліку Фонду та недоведенням ним
підстав щодо неправомірних дій з боку відповідача; вимогами ст.ст. 1, 5, 6
Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" (далі - Закон), ст. 1 Закону України „Про
розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального
страхування", п.п. 2.3, 2.3.2, 4.7 Інструкції про порядок надходження,
обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 N 16 (далі - Інструкція), п.
18 Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим
державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою
правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від
02.06.05 N 62.
Позивач не
погодився з постановою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу,
в якій він просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення
позову.
В обґрунтування
вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення судом норм
матеріального права та конституційних прав позивача, невірне дослідження судом
наданих позивачем доказів та пояснень осіб, які приймали участь в справі.
Представник
відповідача у судовому засіданні доводи заявника скарги оспорює, просить
залишити оскаржувану постанову місцевого господарського суду без змін.
Розглянув
матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників
сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні
постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення
апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Можливість
добровільного страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (у
т.ч. осіб, які займаються підприємницькою діяльністю), передбачена ст. 5
Закону.
Право на
матеріальне забезпечення та соціальні послуги вказані особи мають за умови
сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності відповідно до діючого законодавства (ч. 3 ст. 6 Закону).
Позивач не є
страхувальником у розумінні ч.2 ст. 22 Закону, відповідно до якої страхувальники
- юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до
Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.
Як вбачається з
матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, суб'єкт
підприємницької діяльності ОСОБА_2 був взятий на облік до Фонду 12.01.04.
Доводи позивача
про неправомірне зняття його з обліку як страхувальника Фонду спростовуються
матеріалами справи, які свідчать, що позивач у добровільному порядку подав
заяву про зняття його з обліку, а також просив повернути оплачену ним суму
страхового внеску.
При цьому, як
встановлено судом першої інстанції, ніякого тиску з боку відповідача на суб'єкт
підприємницької діяльності ОСОБА_2 не здійснювалось. Наявність вказаних
обставин позивачем не доведена відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного
судочинства України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Документи у
підтвердження повторного звернення до Фонду із заявою про взяття його на облік
та відмови відповідача у цьому позивачем не надані.
Тільки
08.06.04, після народження ОСОБА_2 дитини, вона звернулася до Фонду із заявою
про надання їй письмових пояснень з приводу відмови у виплаті декретної
допомоги та зняття її з обліку у Фонді.
На вищевказану
заяву позивача відповідачем була надана відповідь від 16.06.04 № 399/01-11, яка
відповідає положенням Закону.
Суд першої
інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведення позивачем
неправомірних дій з боку відповідача.
Отже, висновки
місцевого господарського суду за постановою ґрунтуються на вимогах чинного
законодавства та відповідають фактичним обставинам справи.
Підстав для
скасування постанови не вбачається.
У судовому засіданні
04.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст
ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.
ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ
„Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства
України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_2
на постанову господарського суду
Луганської області від 07.06.06 по справі № 2/107пн-ад залишити без
задоволення.
2.
Постанову господарського суду Луганської області від 07.06.06 по справі №
2/107пн-ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ухвали суду апеляційної інстанції
за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може
бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу
адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею
законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до
адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач
Т.М.Баннова
Судді
К.І.Бойченко
Т.Ф.Парамонова
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2006 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 91961 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні