Рішення

від 01.10.2020 по справі 453/1081/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1081/20

№ провадження 2/453/415/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно ,-

в с т а н о в и в :

09.09.2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно , а саме: нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка вказує, що є орендарем нежитлового приміщення площею 58,7 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору оренди №2 від 01.06.2015 року, укладеного між нею та Сможенською сільською радою Сколівського району Львівської області.

Зазначає, що в період дії вказаного договору оренди нежитлового приміщення, а саме 11.03.2020 року, сталася пожежа в орендованому нею приміщенні, внаслідок якої було повністю знищено об`єкт орендованого майна. На даний час нею проводяться відновлювальні будівельні роботи на вцілілому внаслідок пожежі фундаменті.

03.09.2020 року позивач звернулася із заявою до Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області про надання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень об`єкту нерухомого майна, на що 08.09.2020 року було отримано відповідь про те, що сільська рада не заперечує щодо проведення поліпшень орендованого об`єкту нерухомого майна. На даний час позивачкою повністю відбудовано приміщення згорілого магазину за власний кошт, тобто після пожежі повністю відбудовано орендоване нежитлове приміщення та створено новий об`єкт нерухомого майна.

Також позивач вказує на той факт, що зверталася у Сможенську сільську раду Сколівського району Львівської області із заявою про викуп нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 на підставі норм ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна №2269-VIII від 18.01.2018 року, однак жодної відповіді не отримала, а тому змушена звернутися в суд з даною позовною заявою.

Позивачка ОСОБА_2 подала заяву, в якій зазначила, що просить проводити судовий розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області Тацинець М.Б. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснивши, що позивачем було здійснено невід`ємні покращення не на орендованому нею об`єкті нерухомого майна, а на прилеглому до нього об`єкті, який вона не орендує.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є орендарем нежитлового приміщення, площею 58,7 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору оренди №2 від 01.06.2015 року, укладеного між позивачкою та Сможенською сільською радою Сколівського району Львівської області.

В період дії вказаного договору оренди нежитлового приміщення, а саме 11.03.2020 року, сталася пожежа в орендованому позивачкою приміщенні, що підтверджується довідкою №24/223 від 12.03.2020 року, виданою ГУ ДСНС України у Львівській області.

Як вбачається з акту про пожежу, складеного 11.03.2020 року головним інспектором Сколівського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області Пилипівим М.В., пожежею пошкоджено стіни на площі 100 кв. м., прямі збитки від пожежі становлять 400 000, 00 грн., а побічні збитки становлять 795 560, 00 грн.

Таким чином, практично було знищено орендоване приміщення, окрім його фундаменту.

За власний кошт позивачкою було відновлено згоріле приміщення.

03.09.2020 року позивачка звернулася із заявою до Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області про надання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області № 189 від 08.09.2020 року на заяву позивачки, сільська рада не заперечує щодо проведення невід`ємних поліпшень об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, позивачкою було долучено до матеріалів справи висновок експертного дослідження № 13/20 від 22.09.2020 року, складений судовим експертом Лібич А.М., у якому зазначено, що у відповідності до договору оренди № 2 від 01.06.2015 року нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що орендарем здійснені невід`ємні поліпшення, які неможливо відокремити від об`єкта досліджень без заподіяння йому шкоди, а також, що вартість здійснених невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна становить 468 881,00 грн.

Також судом встановлено, що позивачка фактично повністю після пожежі відбудувала орендоване нежитлове приміщення, створивши новий об`єкт нерухомого майна, про що свідчить зміна площі об`єкту майна, оскільки позивачкою було орендовано відповідно до договору оренди № 2 від 01.06.2015 року нежитлове приміщення площею 58,7 м.кв., а внаслідок відбудови загальна площа приміщення становить 70,6 м.кв. Внаслідок зазначених обставин вона звернулась в Сможенську сільську раду Сколівського району Львівської області із заявою про викуп вказаного нежитлового приміщення, однак жодної відповіді нею не було отримано.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар може звернутися з клопотанням про отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень, якщо за розрахунками орендаря, підтвердженими висновком будівельної експертизи, його прогнозовані витрати на ремонт об`єкта оренди, за виключенням його витрат на виконання ремонтних робіт, що були зараховані згідно з частиною другою цієї статті, становитимуть не менш як 25 відсотків ринкової вартості об`єкта оренди, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна станом на будь-яку дату поточного року.

Рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень державного майна приймає орендодавець за наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача, в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень комунального майна приймає представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи в порядку, встановленому відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Судом встановлено, що на момент здійснення невід`ємних поліпшень, укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення № 2 від 15.06.2015 року, як і на момент розгляду даної справи, був чинним,

Крім цього, відповідно до п. 8.7 укладеного між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 15.06.2015 року, зазначено, що невідокремлені поліпшення, які неможливо відокремити від об`єкта нерухомого майна без завдання йому шкоди, переходять у власність орендодавця без відшкодування орендареві їх вартості.

Частиною 1 статті 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (із змінами внесеними згідно із Законами № 2269-VIII від 18.01.2018 року, №2443-VIII від 22.05.2018 року, № 2475-VIII від 03.07.2018 року ) - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно норм частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До пояснень представника відповідача про те, що невід`ємні покращення ОСОБА_2 було здійснено не щодо орендованого об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а щодо іншого, прилеглого до нього приміщення, суд ставиться критично, оскільки такі пояснення спростовано висновком експертного дослідження № 13/20 від 22.09.2020 року, складеного судовим експертом Лібич А.М., з якого вбачається, що невід`ємні покращення ОСОБА_3 було здійснено саме відносно орендованого нею приміщення по АДРЕСА_1 .

Крім цього, відповідач не надав суду пояснень, обґрунтованих належними і допустимими доказами, в розумінні цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з якими обставинами не було розглянуто заяви ОСОБА_2 про надання їй дозволу на приватизацію нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 .

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі досліджені у справі докази, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258, 259, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухолька, РНОКПП НОМЕР_1 , право приватною власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі, позначеної у технічному паспорті літерою А-1, загальною площею 70,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути зі Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, с. Сможе, Сколівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ: 04370372, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованї за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухолька, РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухолька, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сможенська сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, с. Сможе, Сколівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ: 04370372.

Повний текст рішення складено 01.10.2020 року.

Суддя