Постанова

від 25.09.2020 по справі 760/20787/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №3/760/8858/20

Справа №760/20787/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт громадянки Великої Британії № НОМЕР_1 виданий 24.01.2018, є доктором медицини, моб. тел. НОМЕР_2 ,

за ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), за порушення митних правил.

З протоколу №1432/10000/20 про порушення митних правил від 26.08.2020 року вбачається, що 26.08.2020 о 12 год. 12-35 хв. на митному посту Аеропорт Київ Жуляни Київської митниці Держмитслужби під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю зеленого коридору залу Приліт терміналу А Міжнародного аеропорту Київ Жуляни , для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), яка слідувала рейсом з Лондону (Лутон) до Києва рейсом W9 6001 літаком авіакомпанії WiizAir .

При опитуванні було встановлено, що пасажирка переміщує готівкові кошти близькі до гранично допустимої норми, дозволеної до переміщення. Зазначену громадянку було запрошено до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) переміщувала валютні цінності, а саме: 15 800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот десять євро). За відсутності розмінної монети ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) пропущено 10000 (десять тисяч євро).

За цим протоколом про ПМП тимчасово вилучено 5 800 євро.Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.

Своїми діями пасажирка - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", переміщуючи товари, що підлягають письмовому декларуванню та на які законодавством України встановлені обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.

Представник Київської митниці Держмитслужби у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) порушила митні правила, у зв`язку з чим відносно неї складено протокол про порушення митних правил №1432/10000/20 за ст. 471 МК України.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності пояснив, що ОСОБА_1 визнає свою провину та готова понести відповідальність за порушення вимог ст.471 Митного кодексу України у формі штрафу, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, однак просить не застосовувати конфіскацію валютних цінностей оскільки ОСОБА_1 не розуміла протиправність своїх дій, не припускала можливості настання негативних наслідків, та діяла неумисно, хоча могла і повинна була це розуміти і передбачати.

Тобто, суб`єктивна сторона правопорушення ОСОБА_1 полягає в протиправній необережності в формі недбалості.

ОСОБА_1 вперше перебувала в Україні та не була знайома із встановленим Митним законодавством України та не мала на меті переховування коштів від Митних органів.

Вилучені Держмитслужбою України грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 5800 євро (по курсу НБУ на 26.08.2020 становить 1 EUR = 32,4087 грн.), вартістю 187970,46 грн, мають легальне походження, адже піддана ОСОБА_1 є доктором медицини та керівником ТОВ ASALLURE AESTHETICS LIMITED , код 11035313 (підтверджується випискою з реєстру компаній Сполученого Королівства). Походження коштів також підтверджуються: Invoice №56 від 20.07.2020 року, Invoice № 87 від 02.08.2020 року, Invoice № 103 від 15.08.2020 року, Services` acceptance report №56 від 20.07.2020 року, Services` acceptance report № 87 від 02.08.2020 року, Services` acceptance report № 103 від 15.08.2020 року.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши отримані матеріали, вбачається наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 1432/10000/20 від 26.08.2020 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення зелений коридор , а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Під час проведення вибіркового митного контролю багажу громадян на каналі зелений коридор залу Приліт Аеропорт Київ Жуляни , після перетину громадянкою України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) зеленої лінії , яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю зелений коридор , було зупинено громадянку Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), яка слідувала рейсом з Лондону (Лутон) до Києва рейсом W9 6001 літаком авіакомпанії WiizAir .

При опитуванні було встановлено, що пасажирка переміщує готівкові кошти близькі до гранично допустимої норми, дозволеної до переміщення.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) було запрошено до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) переміщувала валютні цінності, а саме: 15 800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот десять євро). За відсутності розмінної монети ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) пропущено 10000 (десять тисяч євро).

Тимчасово вилучено 5 800 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею зеленої лінії до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних коштыв не зверталась.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через зелений коридор , товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю зеленим коридором, з моменту перетину останнім білої лінії , що позначає закінчення зеленого коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) перетнула білу лінію , що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення зелений коридор , таким чином перемістила через митний кордон України кошти в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Вина правопорушниці, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил (а.с.2-6), поясненнями ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (а.с. 7), копією акта про проведення митного огляду від 26.08.2020 року (а.с. 9).

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через зелений коридор товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст. 8 ЗУ Про валюту і валютні операції , встановлено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом поштових відправлень здійснюється лише шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Згідно з Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, з 07.02.2019 фізична особа має право ввозити/пересилати в Україну та вивозити/пересилати за межі України готівкову валюту і банківські метали (враховуючи монети, що віднесені до банківських металів) в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Транскордонне переміщення фізичною особою готівкової валюти і банківських металів в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, здійснюється на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.

При цьому, згідно з пунктом 18 розділу 1 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро; придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання зеленого коридору вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.

Відповідно до вимог ст. 197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв`язку з чим валютні цінності, які переміщував правопорушник є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення встановлено наступне.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не розуміла протиправність своїх дій, не припускала можливості настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була це розуміти і передбачати. Тобто, суб`єктивна сторона дій правопорушника полягає в протиправній необережності в формі недбалості.

Відповідно до матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) протиправно перемістила через митний кордон України 5800 Євро, які в неї були вилучені.

При визначені адміністративного стягнення, якому підлягає правопорушник, суд враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини, ставлення до вчиненого, його майновий стан, а також обставини, які пом`якшують відповідальність, а саме те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти мають легальне походження.

Про легальність походження грошових коштів свідчить те, що гр. Saetta Alexandra Louise є доктором медицини та керівником ТОВ ASALLURE AESTHETICS LIMITED , код 11035313, що підтверджується випискою з реєстру компаній Сполученого Королівства).

Походження коштів також підтверджуються: Invoice №56 від 20.07.2020 року, Invoice № 87 від 02.08.2020 року, Invoice № 103 від 15.08.2020 року, Services` acceptance report №56 від 20.07.2020 року, Services` acceptance report № 87 від 02.08.2020 року, Services` acceptance report № 103 від 15.08.2020 року.

Грошові кошти перевозились в Україну з метою провадження господарської діяльності на території України в майбутньому, а саме відкриття косметичного салону площею 267,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Про намір щодо відкриття косметичного салону між Saetta Alexandra Louise та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізована пересувна механізована колона №1 (код ЄДРПОУ 03584533) було укладено Попередній договір оренди нежитлового приміщення від 27 серпня 2020 року. На виконання вимог Договору орендарем - Saetta Alexandra Louise було передано грошові кошти у сумі 110000 (сто десять тисяч) гривень, 00 копійок, про що свідчить розписка від 27 серпня 2020 року. Тому конфіскована сума є необхідною та значною для ОСОБА_1 і мала бути використана для здійнення господарської діяльсності на території України.

Крім того, дана сума є значною, оскільки на утриманні ОСОБА_1 перебуває батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 , який хворий на цукровий діабет та катаракту правого ока.

Враховуючи необхідність щомісячної сплати дороговартісного лікування діабету на території Сполученого Королівства, та збору коштів для проведення на операції на оці, конфіскована 26 серпня 2020 року сума є суттєвою та необхідна ОСОБА_1 для сплати за медичне лікування хворого батька, що підтверджується довідкою № MT/DICT/ RWHEH338483 від 20.06.2019 року, видана East and North Hertfordshire , Treatment Centre, Lister Hospital.

Отже, представником ОСОБА_1 надано достатньо доказів на підтвердження легальності походження грошових коштів, які переміщувались через митний кордон.

Стосовно вирішення питання щодо конфіскації вилученої валюти, враховую практику Європейського суду з прав людини, зокрема постанову ЄСПЛ від 11.07.2019 року по справі Садоча проти України .

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України Про міжнародні договори від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно - правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію З захисту прав і основних свобод людини , а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, a також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ, судове рішення, яким застосовується конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності.

Згідно з Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку майном правопорушниці є грошова сума в євро, яка, на думку представника митниці, підлягає конфіскації.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право особи на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Об`єктивна сторона правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в зеленому коридорі , тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання Європейський суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов`язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь - яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Таким чином, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку вона заробила в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним її доходом. Крім того, суд враховує той факт, що конфіскація зазначених коштів позбавить її та сім`ю належного матеріального забезпечення.

При цьому, суд враховує п. 10 ч. 2 Конвенція про захист заробітної плати №95 від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікована Законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де указано: Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. .

Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь - якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати мита податків, тощо).

Крім того, сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у правопорушника є для неї значною, а шкода, яку вона потенційно могла завдати органам влади - незначна, оскільки вона не ухилилась від сплати мита та інших зборів і не завдавала державі ніякої шкоди.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Керуючись однією з аксіом судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , що означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права , суд вважає, що конфіскацію в даному випадку можна було б застосувати в разі відшкодування майнової шкоди, завданої державі, однак вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення правопорушником відомостей до митної декларації.

Таким чином, конфіскація всієї незадекларованої суми грошей накладе на особу індивідуальний та надмірний тягар і буде непропорційною до вчиненого правопорушення, отже, буде порушено статтю 1 Протоколу №1 до Конвенції. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні Садоча проти України .

Винність правопорушника підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил, поясненнями правопорушника та наданими доказами легальності походження грошей, описом вилученої валюти.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного та враховуючи обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання правопорушником вилучених в неї валютних коштів, застосувавши міжнародно-правові норми, прихожу до висновку про не застосування до неї додаткового стягнення в вигляді конфіскації вилучених валютних коштів.

Крім цього, вважаю за необхідне зазначити, що адміністративним законодавством не передбачено надання будь - яких документів для отриманням особою грошей, які їй повинні бути повернуті, окрім документів, які посвідчують особу або документів, які уповноважують іншу особу, тобто гроші повинні бути поверненні без надання довідки банку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір з громадянки Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ Про судовий збір України , ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати громадянку Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у порушенні митних правил, передбачених статте ю 471 Митного кодексу України.

Притягнути громадянку Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на користь держави.

Стягнути з громадянки Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.

Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №1432/10000/20 від 26.08.2020 року у розмірі 5800 Євро (опис предметів від 26.08.2020 року а.с. 11) повернути громадянці Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , або її законному представнику у встановленому законом порядку.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя